Усе, що треба знати про ліміти на карткові перекази та чи можна їх обійти

Автор: Владислав Недашківський

З 1 лютого в Україні діють нові обмеження на карткові перекази в 50/150 тис. грн на місяць. І вже з 1 червня максимальний ліміт має зменшитися до 100 тис. грн. Стосується він не тільки прямих P2P-переказів, а всіх операцій з поточних рахунків на користь фізичних осіб, зокрема за реквізитами IBAN. Це результат меморандуму, який у грудні підписали провідні банківські асоціації – НАБУ й АУБ, банки та фінансові компанії NovaPay і RozetkaPay. Загалом свій підпис під документом поставив 31 учасник ринку.

Меморандум "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг" – ініціатива банківського сектору, яка спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, що фінансується через використання дропів.

Читайте також: Банки вводять нові обмеження на перекази клієнтів і посилюють контроль за ФОП. Навіщо?

Дропи або ж як їх ще називають "грошові мули" – це люди, які за певну плату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Потім такі рахунки використовують як транзитні для переказу та відмивання незаконних коштів.

Обсяг операцій за участю дропів Національний банк раніше оцінював у 200 млрд грн на рік. І це більш ніж консервативна оцінка, адже ґрунтується на статистиці двох українських банків – ПриватБанку та monobank, коли вони за перше півріччя 2024 року закрили 80 тис. карткових дропрахунків. Точних даних про обсяги тіньової економіки в банківському секторі немає.

БізнесЦензор розповідає все, що треба знати про ліміти на перекази, а також – чи можна їх обійти.

Детально про обмеження на карткові перекази

З 1 жовтня 2024 року в українській банківській системі запрацював ліміт на вихідні перекази з картки на картку, встановлений Національним банком. Так, відповідно до обмежень, протягом місяця з усіх рахунків в одному банку можна переказати не більше 150 тис. грн. У цю суму не зараховуються перекази між власними картками в межах одного банку.

Окрім того, винятком стали волонтери й особи, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму ліміту. Операції за реквізитами IBAN вирішили тоді не чіпати.

Регулятор наголошував – обмеження тимчасові, строком на шість місяців, тобто до кінця березня.

У нещодавньому інтерв’ю Forbes Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Нацбанк готовий скасувати цей ліміт на перекази вже через місяць-два, власне як і планував. Але, наголосив, банки мають продемонструвати готовність самостійно виявляти ризикових клієнтів.

"Дропів не було б, якби банки в належний спосіб досліджували профіль клієнта під час онбордингу та брали до уваги його транзакційну історію", – наголосив Пишний.

Підписаний банками меморандум, який набув чинності 1 лютого цього року, і має покращити процедуру оцінки клієнтів. Умови, зазначені в документі, жорсткіші за обмеження, запроваджені Нацбанком у жовтні. І нібито йдуть вони не згори, а навпаки від самих учасників ринку, адже документ розробили Незалежна асоціація банків України (НАБУ) й Асоціація українських банків (АУБ).

Так, в обмеженнях на карткові перекази тепер також враховуються операції за реквізитами IBAN. Адже, як порахували банкіри, після ліміту на вихідні P2P-перекази від НБУ кількість IBAN-операцій зросла на 26%.

Окрім того, з 1 лютого 2025 року в питанні карткових переказів банками використовується диференційований підхід. Він передбачає різні суми ліміту, що залежать від рівнів ризику та підтверджених джерел доходів клієнтів.

Так, для клієнтів з високим рівнем ризику місячний ліміт операцій складає 50 тис. грн на місяць. Підписаний банками меморандум не дає визначення, хто саме є високоризиковим клієнтом. Проте такі ознаки зазначені в законі "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Високий ризик, відповідно, є результатом оцінки, що базується на аналізі сукупності критеріїв, передбачених законодавством і внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу, до яких відносяться банки.

Читайте також: Українцям блокуватимуть картки за зняття готівки?

Тобто критерії ризиків банки визначають самостійно, враховуючи критерії, встановлені Національним банком, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Наприклад, в одній із профільних постанов Нацбанк відносить до ризикових:

• клієнтів, які здійснюють діяльність у сфері віртуальних активів;
• осіб, щодо яких банк має підозру про здійснення ними відмивання коштів або фінансування тероризму;
• клієнтів, яких банк підозрює у їх належності до компаній-оболонок, що здійснюють фіктивну діяльність;
• клієнтів, які здійснюють фінансові операції з резидентами країн, що порушують вимоги FATF (міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей).

Водночас як працюють банківські відділи фінансового моніторингу та які ризики закладаються в їхні моделі – таємна інформація. Ба більше, алгоритми оперативно переглядаються, щоб клієнти не могли підлаштуватися під норми й обходити їх.

Проте наразі можна впевнено казати, що пильна увага приділятиметься клієнтам, які не мають підтверджених джерел доходів, а також тим, хто часто використовує готівку. Наприклад, у банківській анкеті людина зазначає, що ніде не працює, не отримує пенсію чи стипендію, не має депозитів, облігацій або ж інших цінних паперів, але регулярно заводить гроші на рахунок через ПТКС – термінали самообслуговування.

Річ у тім, що всі операції з готівкою – внесення, переказ, отримання коштів, відповідно до загальнодоступної інформації про роботу фінансового моніторингу, – відносяться до ризикових. Про це зокрема йдеться в типологічному дослідженні "Ризики використання готівки" Держфінмоніторингу від 2017 року.

Для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику обмеження, відповідно до меморандуму, становить 150 тис. грн на місяць, тобто в межах запровадженого Нацбанком у жовтні 2024-го ліміту. Але з 1 червня гранична сума має зменшитися до 100 тис. грн.

Банки повинні повідомляти клієнту, якщо він наблизився до вичерпання ліміту на вихідні карткові перекази. Менеджери ПриватБанку журналістам БізнесЦензору рекомендували зателефонувати на гарячу лінію і з’ясувати деталі з оператором, адже у них у відділенні немає доступу до інформації по обмеженнях. У monobank рівень обмежень можна переглянути в застосунку – в розділі "Обмеження НБУ":

Водночас низький рівень ризику не означає, що банк додатково не перевірятиме клієнта, якщо матиме сумніви по тій чи іншій операції. І те, що в одному банку клієнт отримав високий чи низький рівень ризику, не означає, що в іншому банку не станеться дзеркальна ситуація.

Як пояснили БізнесЦензору в службі підтримці monobank, тепер усе індивідуально – доходи перевіряються на основі типової активності клієнта, тому питання може викликати не якась конкретна сума, а те, що вибивається з клієнтського профілю. Тобто призначити перевірку служба фінансового моніторингу банку може й за 1 тис. грн, і за 20 тис. грн, і за 100 тис. грн – як спрацює алгоритм. Хоча варто пам’ятати, що операції від 400 тис. грн підлягають обов’язковій перевірці.

Уже відомо про випадки, коли банк сприйняв як доходи переказ однієї і тієї ж суми між двома рахунками одного клієнта – картковим і депозитним – та вимагав від клієнта надати документи на кінцеву суму.

У спілкуванні з журналістами БізнесЦензора служба підтримки monobank уточнила, що по депозитах перевірка може виникнути на будь-якому якому етапі – коли гроші заходять на картковий рахунок, скажімо, з іншого банку, у момент оформлення депозиту, або ж не виникнути взагалі. Простіше кажучи, може бути ситуація, коли доведеться доводити легальне походження власних коштів, особливо якщо переказувати гроші в межах своїх рахунків, але в різних банках.

Ще одне обмеження, яке запровадили банки в межах меморандуму, стосується кількості рахунків в одній валюті. Ті клієнти, що не мають підтверджених джерел коштів, можуть відкрити не більше трьох рахунків. Водночас, обмеження не поширюється на депозитні/кредитні та цільові рахунки, як держпрограми "Національний кешбек" чи "єВідновлення".

Кількість банків, у яких людина може обслуговуватися, – не обмежується. Станом на 1 січня 2025 року банківська система України нараховувала 62 банки. Проте не всі вони обслуговують фізичних осіб.

Як підтвердити доходи

Для підтвердження доходів клієнта банк вимагатиме документи. Які саме – справа індивідуальна. Загалом же це можуть бути:

• довідки ОК-5 (містить дані про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок) та ОК-7 (містить дані про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок та страховий стаж за період з 2011 року);
• податкова декларація;
• зарплатні відомості;
• підтвердження зарахувань від державних органів;
• банківські виписки (наприклад, якщо людина має депозит або цінні папери, як ОВДП);
• підтверджені прибутки членів сім’ї або найближчих родичів;
• документи, що підтверджують волонтерську діяльність.

Якщо людина має легальні доходи вищі за встановлені ліміти, то підтвердивши їх відповідними документами, вона зможе здійснювати перекази поза обмеженнями, але в межах своїх доходів з незначним люфтом.

Як обійти ліміт на перекази

Легально – ніяк. Для іншого існують конвертаційні центри, які правоохоронці постійно закривають.

За умови, якщо гроші треба виводити на картковий рахунок або в готівку, не допоможе й криптовалюта, бо, по-перше, використання віртуальних активів – це, як було зазначено вище, тривожний сигнал для фінмону, по-друге, користуючись криптовалютою, можна забути про анонімність, адже прослідкувати транзакції у блокчейні не складає великої проблеми, тим паче для правоохоронних структур.

Окрім того, в НБУ запевняють, що 98% клієнтів банків не перевищують місячні ліміти за картковими переказами. Хоча на контроль банк може взяти будь-яку операцію. Це практично лотерея – хтось без проблем перекине умовні 200 тис. грн, а комусь доведеться готувати стіс документів за переказ на 2 тис. грн чи навіть меншу суму.

Найперша рекомендація оптимізації фінансів – не тримати всі свої гроші в одному банку, особливо якщо кількість перевищує 150 тис. грн, а ще краще – 100 тис. грн, адже в червні 2025 року ліміт мають зменшити. Потрібно максимально розподілити кошти між своїми рахунками в різних банках, врахувавши наявність комісій за перекази на картки інших фінансових установ як за P2P, так і за IBAN-операціями.

Також не варто забувати, що IBAN для миттєвих розрахунків не підійде, бо строки зарахування платежу залежать від банку-одержувача, а це від одного до трьох робочих днів.

Зібрати весь потрібний масив грошей на одному рахунку можна зокрема через банки/конверти, або інші сервіси, які надають можливість поповнення збору різними користувачами без обмежень по сумі. Але постає питання виводу грошей.

Одним із найоптимальніших способів відбілювання грошей поки класично залишається нерухомість. У пригоді стане урядова програма "єОселя". Оформлюючи кредит на житло в її межах, банки беруть документи, що підтверджують кредитоспроможність, і не дуже цікавляться походженням коштів першого внеску – 20% від вартості житла. А до повномасштабної війни ріелтори зокрема в Києві брали відсоток від суми угоди, щоб у банку не виникли зайві запитання під час купівлі-продажу об’єктів нерухомості.

Зрозуміло, що дропи, які здають свої рахунки за $20-100 на місяць не йтимуть на такі ризики. Але це не означає, що Національний банк й учасники ринку не затулятимуть прогалини регуляції. Першим кроком стануть обмеження в 50/100 тис. грн (чи навіть менше) в межах усієї системи, а не одного банку.

Нагадаємо, що восени 2024 року правління НБУ зустрічалося з керівниками 30 найбільших банків України. Тоді заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник висловився про доцільність запровадження лімітів на рівні офіційних доходів клієнтів, вказаних в анкеті під час реєстрації.

"Ми радимо банкам домовитися на рівні асоціації, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, вказаний в анкеті. І щоб ліміти були встановлені одночасно по всьому ринку задля уникнення зміни клієнтами одного банку на інший", – зазначив він.

Отже, можна передбачити, що це не останні обмеження карткових переказів для українців. Проте відкритим залишається питання, чи допоможуть вони побороти тіньову економіку. Навряд, вона просто стане дорожчою.