Як Зеленський наказав "найбільш затребуваним" лікам дешевшати (оновлено)

Автор: Ольга Прокопишина

БізнесЦензор з’ясовував на які ліки з першого березня планують зменшувати ціни та як обмежать націнки дистриб’юторів та аптек. А також дізнався, чи вдасться новому закону щодо особливостей реєстрації лікарських засобів розбити монополію на дистрибуцію ліків в Україні та знизити ціни на препарати.

12 лютого Володимир Зеленський підписав указ, яким увів в дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів. Документ передбачає зокрема встановлення граничних  надбавок на ліки - не вище 10% для дистриб’юторів та рознічних продаж на рецептурні лікарські засоби та не вище 35% на роздрібні продажи безрецептурних лікарських засобів.

Окрім того з обласними ОВА обговорюватимуть створення мережі державних та/або комунальних аптек із мінімальними націнками на ліки.

БізнесЦензор поговорив про очікувані нововведення на ринку ліків з Інною Романенко, виконавчою директоркою фонду "Пацієнти України", що займається підтримкою пацієнтів в Україні, їх доступом до безоплатного лікування та медичних послуг.

- Зрозуміло про які ліки йдеться в рішенні РНБО? Це імпорт чи препарати вітчизняних виробників?

- Незрозуміло, тому що в заяві РНБО йдеться про "найбільш затребувані" ліки, в указі президента сказано, що уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік зі ста препаратів, на які з першого березня будуть знижені ціни на 30%. Тобто такого списку фактично ще немає. Але якщо керуватись логікою що таке найбільш затребувані ліки, то це передусім ті, що знімають біль, препарати від застуди, від болі в горлі, нежиті, мазі, які знімають біль у м’язах. Це перше, що спадає на думку.

- Тобто я вас правильно зрозуміла, що саме виробники препаратів та аптечні мережі будуть визначати на що давати знижку?

- Я вам хочу сказати, що ще до рішення РНБО була підписана декларація українських виробників з аптечними мережами. До неї можуть доєднатись всі бажаючі оператори ринку. Цікаво, що вона з’явилась напередодні рішення РНБО. Вони домовились знизити ціну на 16% для аптечної мережі, а в аптеках для споживача загалом має бути вже мінус 20%.

- Це точно не маркетинговий хід?

- Незрозуміло, як це буде контролюватись. Як довго ці знижки будуть тривати. Поки будемо моніторити. Для себе проведемо аналіз цін на ліки і подивимось, що з ними відбуватиметься з першого березня.

- Можливо, вам відомо про зустрічі міністерства з виробниками, дистриб’юторами ліків, як вони будуть препарати для зниження цін визначати?

- Я не в курсі. Я не знаю про такі зустрічі.

- В рішенні РНБО згадували Антимонопольний комітет, що ніби буде моніторити ціни на ліки.

- Насправді це ключовий орган, який має не лише моніторити ціни, а й реагувати на зловживання монопольним становищем. Учасниками процесу є виробник, оптовий продавець і роздрібна мережа – аптеки. АМКУ має проаналізувати всі ці ланки і визначити де саме є проблема. На думку учасників ринку, саме дистриб’ютори спричиняють штучне завищення цін. У нас їх два і вони є монополістами. В тому, щоб бути монополістом, немає нічого поганого, наприклад, Укрзалізниця – монополіст. Але зловживати цим положенням заборонено українським законодавством. І ось АМКУ мав би виконувати свою роботу і вживати заходи, коли він бачить змову монополістів, завищення цін. Він має всі повноваження та інструменти. А йому поставлена задача від РНБО у досить слабкому рекомендаційному режимі.

- А як зазвичай АМКУ мав би досліджувати необґрунтовані завищення. Їм подаються ціни на аналогічні ліки на європейських ринках та у нас? Які докази подають до АМКУ?

- Ми як організація, що представляє інтереси пацієнтів, зокрема з тяжкими захворюваннями, постійно бачимо проблему у завищенні цін для пацієнтів, які лікуються дороговартісними препаратами. Вони в нас на порядок дорожче ніж навіть у Європі. Я вже не кажу про Туреччину. Тут мова йде не про ліки від нежиті чи горла, а про пожиттєве лікування таких хронічних та складних захворювань як легенева артеріальна гіпертензія, як хвороба Крона, такі люди потребують дороговартісного лікування. В Україні, наприклад, упаковка ліків може коштувати 6 тис грн, а в Іспанії такий самий препарат – в районі 2 тис грн. Ця проблема існує роками. Ми намагаємось переконати уряд, що треба вводити дієві механізми зниження цін на ліки такої категорії. Це передусім паралельний імпорт лікарських засобів. Він, до речі, мав запрацювати з 1 січня. Але виключно для тих закупівель, що проводять лікарні та для закупівель ДП "Медичні закупівлі України". Принаймні закон вже є, але на практиці він ще не запрацював, бо немає нормативної бази.

- А як паралельний імпорт працює? Це прямі контракти в обхід двох основних дистриб’юторів?

- Якщо в Україні зареєстрований лікарський засіб певного виробника в певному дозуванні і такий самий лікарський засіб продається в Європі дешевше, наш український ліцензований дистриб’ютор може купувати препарат, завозити в Україну. Звичайно, там буде застосовуватись аптечна націнка, але все рівно для пацієнта це буде набагато дешевше ніж зараз. Наприклад, це може бути препарат в іспанській упаковці, але з українською інструкцією, тобто завозиться в іспанському пакуванні, виробник не витрачається на українську упаковку, але той дистриб’ютор, що завіз його з Іспанії, має забезпечити інструкцію українською для нашого споживача. Паралельний імпорт – легальний механізм, при ньому включаються всі механізми контролю, дотримання всіх норм та правил перевезення, контролю якості, фармаконагляду. Ми дуже хочемо, щоб паралельний імпорт розповсюдили на закупівлі в аптеках. Це не ноу-хау. Такий паралельний імпорт між країнами Євросоюзу працює більше 20 років, і він дозволив всередині Європи знизити ціни на 20%. Грузія запровадила у 2019 році і було падіння цін на 40%.

- А такі складні важкі хвороби, зокрема ті що ви назвали, держава не покриває ліками?

- Покриває, але не всі ліки. В нас держбюджет на закупівлю лікарських засобів обмежений. Він не покриває повністю навіть ті препарати, за яким держава взяла зобов’язання забезпечувати. В нас наразі 40% недофінансування навіть на базові препарати для людей із тяжкими захворюваннями, я вже не кажу про ліки другої -третьої лінії лікування. Коли перша лінія не підходить, пацієнту мають призначати другу чи третю лінію, вони дороговартісні і мають закуповуватись за спеціальною процедурою. Але бюджету не вистачає і ми покриваємо лише 13% від потреби на засоби другої, третьої лінії лікування. Ви уявляєте яка когорта пацієнтів лишається без лікування? Зазвичай пацієнти з тяжкими захворюваннями потребують додаткового лікування, яке не входить в державні закупівлі. Тоді вони йдуть в аптеку і бачать там непомірний цінник. Така ситуація сприяє розповсюдженню сірого ринку препаратів, закупівель в інтернеті, аптеки в телеграмі. Тому що у людей немає іншого виходу. А сірі аптеки завозять ліки, можливо, і хорошої якості з інших ринків, навіть ті, що в Україні не зареєстровані та продають. Але ніхто не знає які були умови транспортування і зберігання цих ліків. Проте люди купують таким способом, бо вибору і виходу немає.

- Я правильно розумію, що рішення РНБО не стосується ситуації з паралельним імпортом. Вони будуть домовлятись з дистриб’юторами та аптеками про ціни на певні масові препарати?

- Незрозуміло, як будуть узгоджуватись ціни та перелік цих препаратів.

- Ви казали про паралельний імпорт, що незрозуміло чи він зараз вже працює, бо мали затвердити нормативні акти

- Нормативні акти на фінальній стадії. Після їх затвердження Кабміном лікарні та ДП "Медичні закупівлі" зможуть використовувати цей механізм і завозити за дешевшими цінами ліки для госпітальних та державних закупівель.

- Я правильно розумію, що наразі це рішення РНБО про обмеження цін на популярні ліки більше декларативне?

- Ми не розуміємо, як воно буде виконуватись та контролюватись. Нещодавно проголосований закон 11493 щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я. Його теж проводили під гаслами зниження цін на ліки, під заяву президента, що ціни на ліки завищені і треба терміново з цим щось робити. Але бажаного ефекту від цього закону не буде. В кращому випадку він нічого не змінить, а в гіршому у нас буде дефіцит лікарських засобів або ціни зростуть.

- Можете пояснити чому?

- Основна правка Юлії Тимошенко стосується боротьби з двома монопольними дистриб’юторами, бо за її баченням, треба розбити монополію і ввести інші компанії на ринок, щоб була конкуренція. Це виписано так, що в ручному режимі кожному виробнику чи імпортеру буде надаватись можливість відвантажити на дистриб ‘ютора ліки в обсязі, не більше ніж 20% чистого доходу від реалізації лікарського засобу за попередній рік. Але якщо дистриб’ютор виявиться неспроможним опрацювати ці 20%, тоді можуть брати більші обсяги ті, хто спроможні. По суті це нічого не змінить. Напочатку війни вже був такий досвід, коли менші дистриб’ютори намагались включатися в гру та поставляти ліки, але це дуже складно. Навіть 20% ринку маленьким дистриб’юторам складно забезпечити, в них немає такого обладнання, потужностей, холодових ланцюгів. Вони так не розвинені як ці два монополіста. Врешті прийдемо до того, що все знову повернеться до двох монопольних компаній-дистриб’юторів. Можливо з’явиться ще третій, бо забагато політичних зусиль було докладено, щоб вийшов хтось іще на цей ринок.

- Це якийсь конкретний дистриб’ютор?

- Складається таке враження. Тимошенко активно боролась за цю ідею багато місяців і нарешті просунула її в закон. Можливо стане на один великий дистриб’ютор більше, але глобально це не призведе до зниження цін на ліки. Призведе до хаосу на ринку, в результаті постраждаємо ми з вами, бо буде дефіцит ліків у аптеках. Ніхто не знає як ці 20% від чистого прибутку вираховувати. Від минулорічних продажів? А якщо це новий препарат, який не продавався ніколи на ринку? Навіть міністр не зміг відповісти як на практиці воно буде працювати.

19 лютого на сайті Міністерства охорони здоров’я з’явився перелік зі ста препаратів виробництва вітчизняних фармкомпаній, на які з першого березня мають знизити ціни на 30%. Зокрема 20 позицій з переліку виробляє фармацевтична компанія Дарниця, 17 позицій — Фармак, 22 позиції — Київський вітамінний завод, 5 позицій — Кусум Фарм, 6 позицій — Юрія-Фарм, 8 позицій — корпорація Артеріум, 2 позиції — фармацевтична фабрика Віола, 3 позиції — Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод та 10 позицій — ІнтерХім. Міністерство посилається на декларацію щодо стабілізації цін, що була узгоджена між виробниками.