Які регіонали не потрапили під санкції Офісу президента?

Автор: Владислав Недашківський

У четвер, 13 лютого, стало офіційно відомо, що Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти лідера опозиційної фракції "Європейська солідарність", п’ятого президента України Петра Порошенка, а також бізнесменів Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго й екснардепа-зрадника Віктора Медведчука. Санкції не мають строка дії, тобто запроваджуються пожиттєво.

Серед санкцій: позбавлення державних нагород, блокування активів, повне припинення торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, заборона участі в приватизації держмайна, заборона на набуття у власність земельних ділянок тощо.

На сайті Офісу президента оприлюднений відповідний указ № 81/2025 від 12 лютого 2025 року щодо введення в дію рішення РНБО.

Серед цих підсанкційних осіб тільки Петро Порошенко зараз перебуває в Україні на волі, Ігор Коломойський – у СІЗО, інші ж – за кордоном. Медведчука взагалі обміняли на азовців й інших українських полонених ще у вересні 2022 року.

БізнесЦензор розповідає все, що треба знати про запроваджені санкції.

Які санкції запровадили

Відповідно до додатку до рішення РНБО, до названих підсанкційних осіб застосовуються персональні спеціальні економічні й інші обмежувальні заходи, які складаються з 17 пунктів. Вони однакові для всіх:

1. позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
2. блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
3. обмеження торговельних операцій (повне припинення);
4. обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
5. запобігання виведенню капіталів за межі України;
6. зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
7. заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8. заборона користування радіочастотним спектром України;
9. обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення);
10. заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
11. заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
12. заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
13. запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
14. припинення дії торговельних угод, спільних проєктів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
15. заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;
16. заборона на набуття у власність земельних ділянок;
17. інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені).

Очевидно, санкції найбільше вдарять по Петру Порошенку, адже обмеження суттєво вплинуть як на його політичну, так і будь-яку іншу діяльність.

Політичні експерти не виключають, що в такий спосіб Володимир Зеленський намагається позбутися конкурента на виборах, примара яких з’явилася на обрії з огляду на спроби президента США Дональда Трампа якнайшвидше вирішити питання війни в Україні. Та й сам Порошенко називає запровадження санкцій "політично мотивованим" кроком.

Петро Порошенко вважається одним з найбагатших людей України. Проте більшість активів записані на його сина Олексія, який мешкає за кордоном.

Чому запровадили санкції – офіційна позиція

Президент Володимир Зеленський прокоментував запровадження санкцій. За його словами, вони не будуть останніми, а головна причина – виведення мільярдів гривень під час війни.

"Я просто здивований, що раніше фінмоніторинг нічого нам не показував. Я це не бачив, а як було до мене, складно сказати. Зараз Служба безпеки та фінмоніторинг показують мільярди. І всі ці люди, Медведчук та Порошенко – вони партнери в цьому кейсі, але я не хочу звинувачувати, це роблять суди. І це ж не те, що хтось там за ґратами через санкції. Санкції – це обмеження на сьогодні використовувати ті чи інші гроші, які були зароблені ось таким незаконним шляхом", – зазначив Зеленський у коментарі журналістам.

Глава держави наголосив, що ті, хто потрапив під санкції, можуть повернути виведені кошти в бюджет. Їх скерують на Збройні сили. Тоді санкції знімуть.

Президент також додав, що має інформацію про нібито відмивання коштів через фонди, скеровані на підтримку української армії. За його словами, гроші з фондів передавали членам партії "Європейська солідарність".

"Деякі деталі не можу сказати, але коли це оприлюднять, то люди будуть в шоці, як дехто використовує під час війни фонди нібито для підтримки військових, а миє гроші і передає своїм, є прізвища, учасникам своєї партії. Я шокований, хочу, щоб на час розслідування були введення санкції, це мої повноваження, а далі будуть суди. Йдеться про мільярди. Якщо чесно, є якийсь терпець у людей у всіх", – зазначив Володимир Зеленський.

Свій коментар надали і в Службі безпеки України. Там кажуть про загрози держбезпеці, а також створення перешкод для економічного розвитку.

"Пропозиції щодо застосування санкцій на розгляд РНБО були винесені з огляду на наявні загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України, а також створення перешкод для сталого економічного розвитку з боку вказаних осіб. Більшість із вказаних підсанкційних осіб наразі вже є фігурантами кримінальних проваджень, досудовим розслідуванням яких займається Служба безпеки України чи інші правоохоронні або антикорупційні органи", – пояснили в СБУ.

Там нагадали, що Порошенку та Медведчуку раніше було оголошено про підозру у державній зраді, сприянні діяльності терористичної організації та за іншими статтями Кримінального кодексу України.

"За даними слідства, під час виконання повноважень Президента України високопосадовець поставив державу в енергетичну залежність від РФ і підконтрольних їй ватажків псевдореспублік", – наголошують у Службі безпеки України.

За матеріалами СБУ Коломойському було повідомлено про підозру у легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, заволодінні чужим майном тощо.

Запровадження санкцій – ключові моменти

Низка ЗМІ та телеграм-каналів, посилаючись на "власні джерела", оприлюднили ключові моменти, через які до цієї п’ятірки були застосовані обмеження.

Так, щодо Петра Порошенка санкції запроваджені через:

• кримінальне провадження про держзраду, відповідно до якої Порошенко у змові з Медведчуком і керівництвом РФ дозволив Центренерго купувати вугілля у так званих "ЛДНР", що позбавило Україну шансів на енергонезалежність від Росії;
• участь у створенні Партії регіонів і роботи в уряді Януковича, коли він, будучи міністром закордонних справ, брав участь у підготовці Харківських угод;
• володіння активами в Росії – фабрикою "Рошен" у Липецьку та "Севморзаводом" у Криму. Це робило Порошенка зацікавленим у продовженні співпраці з РФ та розміщенні Чорноморського флоту на півострові.

В указі про санкції неправильно вказаний реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) Порошенка – він має 11 цифр замість 10.

Щодо Ігоря Коломойського та його партнера Геннадія Боголюбова санкції були запроваджені через:

• виведення грошей з ПриватБанку;
• у 2023 році вони були засновниками та бенефіціарами компанії Eclaris Group Limited, яка через підставні фірми продавала нафту та газ дочірнім компаніям російського Газпрому, а ті сплачували податки до бюджету РФ, фінансуючи війну.

Причиною санкцій щодо Костянтина Жеваго стали:

• його тісні зв’язки з РФ, зокрема з російським олігархом Олексієм Федоричевим, який потрапив під санкції;
• злочини у банківській сфері, пов’язані з виведенням 500 млн грн кредитних коштів з банку Фінанси та кредит;
• підконтрольна Жеваго група компаній Ferrexpo донедавна співпрацювала з РФ. Так, АвтоКрАЗ експортував до Росії вантажівки, а Росава та Преміорі – автошини, які ще 2022 року постачалися до так званих "ЛДНР".

До речі, в указі про санкції, який уже підписав президент Зеленський, неправильно вказали рік народження Костянтина Жеваго. Жеваго – колишній народний депутат і акціонер банку Фінанси та кредит. Його рік народження – 1974. Водночас в указі вказали, що санкції застосовують щодо Костянтина Жеваго 1957 року народження.

Це, як і у випадку з Порошенком, може ускладнити реалізацію рішення про запровадження санкцій.

Санкції щодо Віктора Медведчука запровадили на підставі кількох старих епізодів, а також нових:

• збір на користь РФ інформації про ЗСУ;
• блокування запуску передових стільникових радіотехнологій в Україні;
• діяльність в ОПЗЖ;
• антиукраїнська діяльність його медіаресурсів;
• участь у проросійській пропаганді в РФ. 2024 року СБУ припинила діяльність медіаструктури Voice of Europe, яка входила до проросійського проєкту "Інша Україна". Його очолював і фінансував Медведчук, а координувала 5-та служба ФСБ РФ (Служба оперативної інформації та міжнародних зв’язків).

Проти кого санкції досі не запроваджені

Закон України "Про санкції" був ухвалений в далекому 2014 році. У травні 2022 року до нього внесли зміни, що надали можливість стягувати в дохід держави активи підсанкційних осіб.

Наразі в Державному реєстрі санкцій зазначені 10 705 підсанкційних фізичних і 7 476 юридичних осіб. Однак є низка неоднозначних діячів, яким вдається уникати санкцій в Україні.

Наприклад, нещодавно петиція із закликом запровадити санкції РНБО проти колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова набрала необхідні 25 тис. підписів.

Кабмін розглянув петицію, але не знайшов підстав для запровадження санкцій.

"За результатами опрацювання зазначеного доручення Мінекономіки прийшло до висновку, що петиція не містить обставин, що можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій згідно із Законом. Крім того, петиція також не містить відомостей, що свідчать про терористичну діяльність А. В. Портнова у значенні терміна "терористична діяльність" згідно із статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", що можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій згідно із Законом.

Слід зазначити, що МВС, Національною поліцією, БЕБ, Національним антикорупційним бюро, СБУ повідомлено Мінекономіки про відсутність на даний час інформації щодо наявності підстав для застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до зазначеної у петиції фізичної особи", – ідеться у відповіді на петицію.

Портнов раніше перебував у санкційному списку Європейського Союзу, запровадженому в березні 2014 року проти колишніх українських високопосадовців за підозрою в порушенні прав громадян України та незаконному привласненні коштів. Але вже в 2015 році ЄС виключив Портнова з цього списку.

Портнов перебуває під санкціями США з грудня 2021 року. Його внесли до переліку осіб за так званим "актом Магнітського". До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. У Міністерстві фінансів США пояснили, що станом на 2019 рік Портнов "ужив заходів для встановлення контролю над українськими судами, зміни відповідного законодавства, призначення наближених до себе осіб на високі судові посади і "придбання" судових рішень".

"Рішення Сполучених Штатів Америки про застосування санкцій не є визначеною Законом підставою для застосування санкцій", – ідеться у відповіді Кабміну на петицію щодо Андрія Портнова.

Читайте також: Портнов переписав елітний маєток під Києвом на дітей. В Україні проти нього досі немає санкцій

Ексколега Портнова Анд­рій Клюєв, який був секретарем РНБО, а потім очолив адміністрацію Януковича, також не перебуває під українськими санкціями. Водночас з 2015 року проти нього діють відповідні обмеження США.

Клюєва вважають причетним до організації розгону студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. А після розстрілів 18-22 лютого 2014-го ексглава АП втік з України. У березні його оголосили в міжнародний розшук, та в 2017 році експосадовця з нього виключили.

Колишній чиновник є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У лютому 2023 року президент Зеленський позбавив Клюєва українського громадянства.

Колишня очільниця МОЗ Раїса Богатирьова обвинувачувалася в розкраданні держкоштів в особливо великому розмірі та незаконному виведенні їх за межі Украї­ни. Фігурантка європейських та американських санкцій проти членів злочинного угрупування Януковича. У червні 2024 року Канада застосувала економічні санкції проти соратників Януковича, зокрема, проти Богатирьової. Національних санкцій щодо неї немає.

Відсутні санкції РНБО й щодо Сергія Арбузова – колишнього віцепрем’єра та виконувача обов’язків глави уряду. У Мінфіні США вважають цього експосадовця "провідним членом групи політичних ставлеників Януковича, які контролювали ключові економічні позиції в уряді". У березні 2021 року Рада ЄС виключила Арбузова зі свого санкційного списку. Усе через відсутність відчутного прогресу в розслідуванні його справи в Україні.

Едуард Ставицький, ексміністр енергетики, також досі не перебуває під націо­нальними санкціями. Він виїхав з України після розстрілів на Майдані. У березні 2014-го правоохоронці під час обшуків знайшли в його приміщеннях 40 кг золота, понад 4 млн готівкою та понад 10 коштовних годинників. Згодом стало відомо, що Ставицький отримав ізраїльське громадянство, ставши Натаном Розенбергом, та переховується від офіційного слідства. В Україні ексміністра підозрюють у зловживанні службовим становищем під час відчуження тоді ще держрезиденції Межигір’я.

Не варто забувати й про Юрія Бойка – ексчлена Партії регіонів, співголову колишньої фракції ОПЗЖ в парламенті. Після початку повномасштабної війни він очолив нову парламентську групу "Платформа за життя та мир". Але 14 грудня 2024 року Бойко опублікував у соцмережах проросійську заяву про "радикалів в Україні, які перейменовують міста", "заборону говорити рідною мовою" та "насильство над людьми".

Слова Бойка викликали великий резонанс в Україні, а СБУ зранку 17 грудня викликала політика на розмову. Там він мав детально пояснити свої останні заяви.

19 січня 2025 року Володимир Зеленський зрештою запровадив санкції проти Юрія Бойка, але на відміну від інших 17 осіб, які тоді також потрапили під санкції, Бойка лише позбавили державних нагород та інших відзнак. Політик зокрема мав звання Героя України, яке йому присвоїв Леонід Кучма у 2004 році.

Є ще Вадим Столар, який ставав фігурантом журналістських розслідувань, зокрема Bihus.info. У 2012 році, будучи депутатом від Партії регіонів, голосував за скандальний Закон України "Про засади державної мовної політики", відомий як "Закон Ківалова-Колесніченка". Нардепом IX скликання Верховної Ради став за списками ОПЗЖ.

На початку 2023 року Служба безпеки України проводила у Столара обшуки щодо участі підконтрольних йому будівельних компаній в легалізації коштів Віктора Медведчука й інших підсанкційних осіб. У 2021 році Офіс генпрокурора порушив три кримінальні справи проти нардепа. Провадження були відкриті через "протиправну діяльність, спрямовану на фінансування тероризму, легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах".

У березні 2022 року народний депутат Вадим Столар повідомив, що вийшов зі складу фракції "Опозиційна платформа – За життя". У цей час він перебував за кордоном – проживав на Лазуровому узбережжі. Повернувся в Україну тільки в січні 2023-го.