"Дайте нам ресурси". Трамп озвучив ціну допомоги Україні. Що далі?

Автор: Владислав Недашківський

"В Україні є дуже цінні рідкоземельні елементи. Ми хотіли б укласти угоду з Україною, згідно з якою вони сплатять нашу допомогу своїми рідкоземельними елементами й іншими ресурсами", – заявив нещодавно президент США Дональд Трамп, виступаючи перед журналістами в Білому домі.

Президент США Дональд Трамп заявив, що хоче укласти з Україною угоду на 500 мільйонів доларів щодо доступу до українських рідкісноземельних металів в обмін на гарантії безпеки у потенційному мирному врегулюванні війни.

Речник Ради національної безпеки Білого дому Браян Г’юз пояснив, що українські рідкоземи потрібні США, щоб відшкодувати витрати на Україну. Тим паче такою була пропозиція президента Володимира Зеленського в мирному плані, представленого ним у Вашингтоні.

"Сполучені Штати мають відшкодувати будь-які гроші, які вони витрачають чи витрачали на допомогу Україні. Обговорення були зосереджені на тому, як краще забезпечити це погашення. Графік ще не встановлений", – заявив він.

Під час свого візиту до Нью-Йорку у вересні 2024 року Зеленський обговорював план перемоги з президентом США Джо Байденом та тоді ще кандидатами Камалою Гарріс і Дональдом Трампом.

План складається з п’ятьох пунктів. Один з них – про розвиток стратегічно-економічного потенціалу нашої країни. А саме Україна пропонує ключовим партнерам – ЄС та США – укласти договір про спільний захист наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання. Серед інших копалин Зеленський виокремив титан, уран, літій, графіт і марганець. Трампа вельми зацікавила пропозиція щодо ресурсів.

БізнесЦензор уже писав, що Україні дійсно є, що запропонувати союзникам. Питання в іншому – що ми отримаємо натомість. Володимир Зеленський раніше казав, що США "на папері" виділили на підтримку України $177 млрд, але не всі гроші й пакети допомоги ще дійшли. То чи варта шкурка вичинки?

Читайте також: Війна з Росією коштувала торік $100 мільярдів, 40% цих коштів забезпечила Україна

Не зовсім рідкоземельні

Рідкоземельні елементи – це скандій, ітрій, лантан і ще 14 елементів сімейства лантаноїдів, які поділяються на дві підгрупи: церієву й ітрієву. Свою назву вони отримали через те, що XIX століття вважалися малопоширеними, що насправді неправильно.

Рідкоземельні елементи зустрічаються практично у кожній породі земної кори, але найбільшим їх вміст є в лужних породах. Світові сировинні запаси рідкоземів перевищують 100 млн тонн, а найбільшими запасами володіють Китай, США та Австралія. Рідкоземельні елементи також дуже поширені на поверхні Місяця.

Їх використовують у багатьох галузях. Наприклад, для виготовлення магнітів, нікель-гідридних батарей, телевізорів, люмінесцентних ламп, систем зв’язку, оптоелектроніки, скла, зокрема оптичного. Рідкоземи потрібні в атомній і ракетній техніці, авіації тощо.

"Наразі вся американська економічна система і вся глобальна економіка налаштовані на новий етап електрифікації та нових технологій. Ми на порозі нової технологічної революції. Тому наразі всі зусилля американського уряду направлені на те, щоб забезпечити свої ланцюги постачання критичними мінералами, рідкими металами й металоїдами, рідкоземельними елементами та рідкісними мінералами. На мою думку, президент Трамп, коли застосував термін "рідкоземельні елементи", мав на увазі критичні мінерали, або рідкісні метали. Оскільки лімітувати питання групою рідкісноземельні елементи некоректно. Бо в Україні, на жаль, немає рідкісноземельних металів, родовища дуже бідні, рудопрояви не мають гарного потенціалу", – розповів в ефірі Еспресо екскерівник Обʼєднаної гірничо-хімічної компанії Єгор Перелигін.

Він додав, що єдине родовище в Україні, яке могло б змагатися зі США або Китаєм, розташоване на території тимчасово окупованого Приазовʼя, і перспектива розробки цього родовища майже неможлива. Водночас точні дані про такі елементи становлять державну таємницю.

"На мою думку, йдеться про такі метали, як титан, марганець та мінерали графіт, берилій, галій, гафній, циркон тощо", – уточнив Перелигін.

Розташування родовищ рідкісних і рідкоземельних металів в Україні. Інфографіка: DiXi Group

Об’єкти рідкоземельних і рідкісних металів в Україні. Інфографіка: Держгеонадра

Як видно з інфографік, поклади тих же ітрієвих лантантоїдів розташовані на тимчасово окупованих територіях під контролем російських інтервентів.

"Вони [Росія] сидять на $10-12 трлн критично важливих корисних копалин в Україні. Вони могли би бути найбагатшою країною в усій Європі. Я не хочу віддавати ці гроші і ці активи Путіну, щоб він поділився ними з Китаєм. Якщо ми зараз допоможемо Україні, вони можуть стати найкращим діловим партнером, про якого ми коли-небудь мріяли, щоб $10-12 трлн критично важливих мінеральних активів могли бути використані Україною і Заходом, а не віддані Путіну та Китаю", – казав раніше сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

У розпал повномасштабної війни в 2022 році канадська консалтингова компанія SecDev випустила дослідження, в якому оцінила повну вартість усіх мінеральних ресурсів України в $26 трлн. Це включно з газом, нафтою і вугіллям, переважна більшість якого, зокрема унікальних антрацитів, сконцентрована на Донбасі. $12 трлн цієї суми припадає на тимчасово окуповані території.

"У нас достатньо рідкоземельних металів, і ви бачите, що Росія ще з 2014 року окуповує наші території. Частково там дійсно є великі поклади корисних копалин. Ми відкриті до того, щоб їх розробляли наші партнери, які допомагають нам захищати землю, відтісняють ворога своєю зброєю, присутністю та санкційними пакетами. І це абсолютно справедливо", – прокоментував пропозицію Трампа президент Володимир Зеленський.

Він додав, що Україна відкрита до приходу інвестицій американських компаній і зустріне їх із задоволенням.

"Чому? Тому що якщо цю сферу контролюватиме Росія, туди зайдуть інші країни й компанії. Я впевнений, що серед них будуть Іран і Північна Корея. Я говорив про це з [Трампом] – це факти. Я хотів би, щоб американський бізнес, який дуже зацікавлений у виході на український ринок, розвивав цей напрямок у нас", – наголосив президент.

Інтерес до стратегічних ресурсів

У питанні потенційної угоди зі США не варто зациклюватися на рідкоземельних елементах, адже американців цікавлять й інші ресурси, якими багата українська земля. Насамперед ідеться про стратегічні копалини.

У березні 2023 року Єврокомісія оновила перелік критичної сировини, і наразі в ньому міститься 34 елементи. Ми ж маємо 28 з них.

Знов за літій гроші

Отже, потенційна зацікавленість американських (і не тільки) інвесторів в українських ресурсах насамперед стосується літію – ключового елементу для виготовлення акумуляторів. Електромобільний бізнес Ілона Маска цілком залежить від цього ресурсу.

Річ у тім, що основні запаси літію сконцентровані в декількох країнах. У світовому видобутку домінують чотири – Австралія (52,9%), Чилі (21,5%), Китай (9,7%), Аргентина (8,3%).

Найбільші ж світові запаси літію (до 70%) припадають на "літієвий трикутник", свідчать розрахунки Геологічної служби США. Це зона в Південній Америці – Болівія (21 млн тонн), Аргентина (19,3 млн тонн), Чилі (9,6 млн тонн).

Скільки точно літію в Україні – невідомо. Інформацію засекретила СБУ ще 20 років тому. Та й востаннє централізовану оцінку літієвих родовищ у нас проводили у 80-х роках минулого століття. Ретельною вона не була, адже літій тоді не мав великого попиту й використовувався переважно для виробництва скла.

Західні фахівці оцінюють українські запаси в 500 тис. тонн. І це, залежно від методології підрахунків, робить нас або другими в Європі за обсягами після Німеччини (цифри не розголошуються), або ж третіми після Чехії (1,3 млн тонн) і Сербії (1,2 млн тонн).

В Україні відомо про чотири літієві родовища: "Полохівське", "Добра", "Крута балка" та "Шевченківське". Останні два – окуповані. Решта – у відносно безпечній Кіровоградській області. Проте метал тут не видобували і не видобувають, лише проведені геологічні дослідження й апробовані запаси.

Літієві об’єкти України. Інфографіка: Держгеонадра

Єдиним спецдозволом на видобування літієвих руд володіє компанія "Укрлітійвидобування" Сергія Табалова – молодшого сина кіровоградського бізнесмена та колишнього народного депутата Олександра Табалова, який у 2014-му голосував за "Диктаторські закони". Ліцензія на розробку Полохівського родовища в Кіровоградській області "Укрлітійвидобуванню" обійшлася в 119 млн грн.

Компанія "Європейський Літій Україна" з 2018 року (тоді називалася ТОВ "Петро-Консалтінг") судилася з Держгеонадрами за дозвіл на розробку літієвих руд на ділянці "Добра", проте не досягла мети. У січні 2024 року повідомлялося, що власником 100% капіталу ТОВ "Європейський літій Україна" стала австралійська European Lithium. Австралія, як було зазначено вище, посідає чільне місце у світовому видобутку літію – майже 53% ринку припадає на цю країну.

Графіт – тандем із літієм

До переліку корисних копалин з унікальним потенціалом відносять і графіт. Зокрема через те, що мінерал використовується для підвищення потужності та ємності батарей.

В Україні виділяють чотири графітоносні райони в межах Українського кристалічного щита: Бердичівський, Побузький, Криворізький і Приазовський. Останній – в окупації, що чудово видно на мапі:

Карта розташування родовищ та перспективних ділянок графітових руд в Україні. Джерело: ТОВ "Геологічна Інвестиційна Група"

Загалом шість родовищ графіту в Україні враховані Державним балансом запасів корисних копалин. Розробляються тільки два на різних ділянках: ПАТ "Заваллівський графітовий комбінат" – Південно-Східна ділянка Заваллівського родовища (Кіровоградська область), ТОВ "Українська постачальна група" – Зарічна ділянка Заваллівського родовища графіту (Одеська область), ТОВ "Розвиток Побужжя" – Південна ділянка Балахівського родовища (Кіровоградська область).

Обліковані запаси графіту в Україні складають близько 18 млн тонн. Потенціал приросту оцінюється в 50-100 млн тонн. За даними Геологічної служби США, станом на 2021 рік Україна посідала шосте місце в світі за видобутком графіту. Трійка лідерів: Китай, Бразилія, Мозамбік.

Окрім акумуляторів графіт використовується в ядерних реакторах.

Титан

Україна – одна із семи країн світу, які взагалі видобувають титан. Це стратегічно важливий ресурс не тільки для нашої країни, а й для світу. Адже метал використовують в аерокосмічних і військових технологіях, зокрема для будівництва винищувачів, морських суден, ракет далекого радіусу дії тощо.

Станом на початок 2023 року 13% світового ринку контролювала Росія. Ще 57% припадали на Китай. Україна ж має близько 1% світових запасів (8 млн тонн) та до повномасштабного вторгнення забезпечувала 6-7% світового видобутку титанових руд та виробництва титанових концентратів. Причому в Україні розробляються тільки розсипні родовища, які складають близько 10% усіх розвіданих запасів титанових руд.

Об’єкти титанових руд в Україні. Інфографіка: Держгеонадра

Одна з чотирьох компаній в Україні, які видобувають титановмісні руди – "Велта", яку очолює Андрій Бродський. Серед інших гравців сектору – Дмитро Фірташ. У березні-листопаді 2023 року Держгеонадра зупинила дозвіл на видобування титанових руд для його Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату. Підприємство не працювало, поки не вдалося вирішити питання через суд.

Також є Об’єднана гірничо-хімічна компанія. У жовтні минулого року її приватизували за майже 4 млрд грн. Переможцем торгів стало ТОВ "Цемін Україна", власником якого є азербайджанський підприємець Насіб Хасанов. До складу його холдингу NEQSOL Holding входять компанії, що працюють у сфері енергетики, телекомунікацій, будівництва та високих технологій, зокрема, Bakcell, Vodafone Україна, Azercell Telecom, Caucasus Online, Nobel Oil Group, Nobel Upstream тощо.

Нікель і кобальт

Ще 2010 року європейська комісія у своєму дослідженні Raw Materials Supply Group віднесла нікель до критичних корисних копалин світу, тобто до стратегічно важливих і таких, що спроможні впливати на потужні економічні процеси.

Нікель був визнаний одним із найцінніших матеріалів, що видобувався у XX-XXI століттях. Ба більше, нікель – один із металів, за обсягами виробництва й споживання якого судять про рівень розвитку країни.

Читайте також: Нікель і кобальт: яке значення для України має зростання світового попиту на ці метали

Нікель належить до групи важких кольорових металів і використовується в різних галузях індустрії, починаючи з виробництва легованої сталі й закінчуючи високотехнологічною медициною і електротехнікою.

Запаси нікелю в Україні. Джерело: Наукове видання "Металічні корисні копалини", том 1

Разом з нікелем завжди говорять і про кобальт. Він не створює самостійних родовищ, а міститься у нікелевих рудах і продуктах їх переробки (феронікель – із силікатних нікелевих руд, нікелевий концентрат – із сульфідних руд).

Побузький феронікелевий комбінат – єдине на пострадянському просторі підприємство, що виробляє в промисловому масштабі феронікель з бідних окислених нікелевмісних руд.

Проте комбінат не закуповує вітчизняну руду, а імпортує в естонської компанії Bowrin Trading. Все тому, що українські надрокористувачі й інвестори не вважають українську руду привабливою для видобутку через низький вміст нікелю, але велику кількість міді.

Торги за кобальтові та нікелеві руди теж неодноразово провалювалися. Наприклад, один із перших аукціонів мав відбутися в березні 2021 року, але ніхто не прийшов.

Надія оборонної промисловості США?

Китай майже поставив на коліна всю оборонну промисловість США, обмеживши експорт лише двох металів – германію і галію. Україна ж посідає друге місце після Китаю у світі за видобутком галію. Галій – це ключовий компонент у виробництві напівпровідників.

Переробка бокситів для виробництва алюмінію може давати металевий галій. Лише одна компанія в Європі виробляє арсенід галію необхідної чистоти, тоді як Китай та Японія виробляють решту.

Частина українських родовищ, що містять галій, перебуває під тимчасовою окупацією, що може впливати на обсяги видобутку та доступність ресурсів. Загалом, Україна має значний потенціал у видобутку галію, що робить її важливим гравцем на світовому ринку цього металу.

***

Як бачимо з цього невичерпного огляду, потенціал Україна має величезний. Проте він так і залишається нереалізованим. Насамперед через хронічний брак коштів. Наприклад, розробка літієвого родовища Ядар (головний конкурент українським родовищам на європейському ринку) в Сербії коштувала компанії Rio Tinto $2,4 млрд. Якщо в наші літієві родовища не вкладалися в умовно безпечні часи до повномасштабної війни, то зараз і поготів.

Залучення іноземних інвесторів до розробки критично важливих корисних копалин дозволить інтегрувати Україну до світових виробничих ланцюжків.

Окрім того, що прихід іноземців означатиме створення нових робочих місць, це ще й певні гарантії безпеки. Варто згадати бій під Хішамом у Сирії, який стався в ніч з 7 на 8 лютого 2018 року.

Тоді Збройні сили США завдали ракетно-повітряний удар, знищивши російсько-асадівську оперативну бронетанкову групу. Це була відповідь на спробу російсько-асадівських військ висунутися в район заводу з переробки природного газу "Коноко".

Критично важливі літій, титан, нікель охоронятимуть ще ревніше. Головне надавати доступ до ресурсів на правильних умовах. Трамп раніше називав Зеленського "найкращим продавцем в історії". Зараз є шанс вичавити з угоди максимум.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні й інші природні ресурси, відповідно до Конституції України, є об’єктами права власності українського народу. Проте народу буде мало користі з надр і природних ресурсів, якщо сюди прийде окупант.