"Тисяча Зеленського": де візьмуть гроші

Автор: Владислав Недашківський

У п’ятницю, 25 жовтня, президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні заявив, що доручив уряду запровадити нову програму підтримки населення. У її межах кожний українець незалежно від віку чи соціального статусу отримає по 1 тис. грн (~$24).

"Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень", – пояснив він.

Планується, що гроші почнуть виплачувати вже з 1 грудня. Надходитимуть вони на картку "Національний кешбек", яку можна оформити в банках-партнерах.

Банки-партнери програми "Національний кешбек"

Витратити кошти можна буде на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних, електрики, купівлю ліків, на українські книжки та культурні послуги. Окрім того, отримані гроші можна задонатити на підтримку війська – або на офіційні рахунки: United24, Міноборони, Державної прикордонної служби, Національної гвардії України, або ж на рахунок того волонтерського фонду, якому ви довіряєте.

БізнесЦензор розповідає все, що треба знати про ініціативу президента.

Допомога від держави за Зеленського

Це вже не вперше за каденції Зеленського громадянам роздають гроші з державного бюджету.

Так, 19 грудня 2021 року офіційно стартувала програма єПідтримка. Вона передбачала виплату по 1 тис. грн для всіх повнолітніх громадян, які пройшли повну вакцинацію від коронавірусу, тобто отримали дві дози сертифікованої вакцини. Тоді Верховна Рада виділила на це 8 млрд грн з держбюджету.

З 7 лютого 2022 року програму розширили й на підлітків від 14 років. А після початку повномасштабної війни гроші дозволили донатити на армію.

Загалом, за даними Міністерства економіки, програмою єПідтримка скористалися 8 млн громадян.

У березні 2022-го українці, які через агресію Росії втратили можливість працювати, отримували 6500 грн. За умовами програми, на виплату могли претендувати ФОПи та наймані працівники в приватному секторі. Гроші виплачували й бюджетникам, але згодом попросили їх повернути кошти.

"За результатами проведеної перевірки встановлено, що виплати отримали застраховані особи, які є працівниками бюджетних установ, що суперечить умовам програми єПідтримка", – сказано в листі Мінекономіки від 11.05.2022.

Загалом на виплату допомоги з бюджету тоді спрямували 21,5 млрд грн.

До речі, у 2022 році Нацбанк здійснив емісію 400 млрд грн, викупивши ОВДП в уряду на відповідну суму.

Навіщо потрібна програма

Новою програмою держава ставить перед собою три цілі, каже прем’єр-міністр Денис Шмигаль:

• матеріально підтримати українські сім’ї, надати їм додатковий ресурс, який можна витратити на оплату послуг, зокрема комунальних;
• активізувати внутрішній попит на українські послуги. "Якщо "Національний кешбек" акцентує увагу на купівлю українських товарів, то програма зимова єПідтримка більше орієнтована саме на послуги, які надає малий та середній бізнес", – наголошує глава уряду;
• продемонструвати єдність українського суспільства для стійкості та перемоги.

Для отримання грошей взимку потрібно буде сформувати заявку через Дію. Кошти можна витратити протягом 2025 року.

За неповнолітніх дітей оформити виплату може один з батьків на свій рахунок.

Проте відкритим залишається питання по людях поважного віку, переважна більшість яких не тільки не має смартфонів, а й не може пройти верифікацію в Дії через відсутність необхідних документів – ID-картки, закордонного паспорта чи BankID.

Водночас у Мінекономіки повідомили, що вже розробляють механізм отримання виплати через відділення Укрпошти – спеціально для громадян без доступу до Дії.

Хто не отримає гроші

Хоча нова програма підтримки громадян заявлена на всіх українців, не обійшлося без винятків. Так, гроші не зможуть отримати ті, хто перебуває за кордоном.

За офіційними даними ООН, на кінець вересня 2024 року тимчасовий захист у європейських країнах мали понад 6 млн українців. Ще майже 600 тис. наших співгромадян отримали захист поза Європою.

Також претендувати на виплату не зможуть українці з тимчасово окупованих територій. Верифікація місця перебування громадян, за наявною інформацією, відбуватиметься за геолокацією користувача Дії.

Утім, повністю юридично оформити цю допомогу Кабмін планує до середини листопада.

Загалом, уряд з огляду на попередні програми підтримки населення, як та ж "ковідна тисяча", прогнозує, що до нової програми долучиться не більше 15 млн осіб. Тож для виплат знадобиться в межах 15 млрд грн. Проте фінальну суму в уряді не беруться озвучувати.

Звідки візьмуть гроші

За словами заступника міністра економіки Олексія Соболева, кошти переспрямують з тих програм Мінекономіки й інших міністерств, в яких гроші на цей рік не встигають освоїти до кінця 2024-го.

Аналіз Економічної правди свідчить, що загальна сума невикористаних залишків за програми Мінекономіки, які на початок вересня були використані на менш ніж 50%, становить близько 11,4 млрд грн.

"Ці кошти ми точно не змогли б спрямувати на армію, адже ці кошти виділені нашими донорами в наш бюджет, і там є умова, що їх не можна пускати на військові видатки", – каже він.

Водночас заборона партнерів не поширюється, якщо гроші на армію перераховуватимуть окремі громадяни.

"Ми не можемо спрямувати гроші партнерів на військові видатки, це заборонено. В той же час, коли ми перераховуємо гроші людини, це вже стають гроші українця. Якщо він так забажає, він може перерахувати їх як напряму на ЗСУ, в якусь бригаду, так і волонтерам", – пояснює чиновник.

Очевидно, в такий спосіб уряд планує частину грошей спрямувати на армію. Утім, якісь конкретні суми таких донатів спрогнозувати неможливо.

"Лише незначна частина цих коштів потрапить до армії у вигляді донатів чи податків, бо ця виплата просто збільшить дохід, яким розпоряджаються українці, на тисячу грн. Частина піде в заощадження, а решта буде витрачена так, як витрачається звичний дохід", – переконаний старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Та й навіть, якщо спрямувати всі ці гроші на підтримку війська – це краплина в морі, адже бюджетний дефіцит у секторі оборони оцінюється в 500 млрд грн.

Що цікаво, ініціатива виплатити "всім по тисячі" збіглася в часі з рішенням G7 надати Україні кредит на $50 млрд під заставу заморожених російських активів. Кошти мають почати надходити до держбюджету вже з 1 грудня. Тоді ж, за планом, і почнуться виплати 1 тис. грн.

Критика ініціативи

Нова програма підтримки українців не знайшла відгуку ні серед експертів, ні серед населення.

"Підняти рекордно податки заднім числом під крики "немає грошей для армії" і одразу почати популістично роздавати тисячу гривень просто так", – каже заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

До речі, закон 11416-д про підвищення податків, який Верховна Рада ухвалила в цілому ще 10 жовтня, досі не підписав президент. Детально про нововедення, які передбачає документ, БізнесЦензор писав раніше в цій статті.

"У новому меморандумі МВФ є чіткий текст, що якщо видатки значно зростуть, то уряд буде зобовʼязаний ще підняти податки і насамперед це буде ПДВ. Звісно, ми поки не знаємо скільки грошей хочуть закласти, ні як їх пояснять партнерам. Але буде просто трагікомічна ситуація, якщо покривати цей популізм доведеться підняттям ще ПДВ", – звертає увагу Железняк.

Читайте також: Рішення про роздачу "вовиної тисячі" – це популізм і зневага, – Бутусов

"Для багатьох людей це здаватиметься непослідовністю уряду. Спочатку бюджету не вистачає коштів, потрібно підвищувати податки. Далі ухвалюється неоптимальне підвищення податків – тільки для тих, хто працює "в білу". І навіть якщо цей закон ще не підписаний, враження таке: забираємо у тих, хто чесно працює й платить податки, щоб потім роздати всім. Це справді є найгіршим сигналом, який держава може послати громадянам під час війни", – наголошує Юрій Гайдай.

Дослідження компанії Active Group показує, що українці поставилися до ініціативи прохолодно. Так, 38,9% респондентів вказали, що відчувають здивування від такого рішення. 27,3% відчувають роздратування, ще 27% – недовіру. 70,8% опитаних переконані, що ініціатива не змінить матеріальний стан українців.

Результати дослідження Active Group щодо президентської ініціативи виплатити всім українцям по 1 тис. грн

"Якщо це соціальна допомога – вона має бути адресною для тих, хто реально цього потребує: для ВПО, пенсіонерів, ветеранів. Варіантів багато, але роздати всім – це одне з найгірших рішень", – зазначає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Ярослав Рущишин стверджує, що в уряді могли бути шоковані ініціативою Володимира Зеленського. За його словами, ці кошти можна було б спрямувати або у вигляді інвестицій, що дало б економічний ефект, або ж надати цільову допомогу малозабезпеченому населенню, а не всім громадянам.

Якщо повертатися до питання походження грошей і прийняти, що вони будуть переспрямовані з інших програм, то в бюджеті Мінекономіки є важливі програми, які вже в серпні були або повністю використані, або кошти на реалізацію яких закінчувалися.

Наприклад, на програму єОселя, яка дозволяє знизити ставку за іпотекою для військовослужбовців, вчителів, медиків, внутрішньо переміщених осіб, використали всі закладені 1,78 млрд грн. Причому видатки на цю програму вже збільшували з 1,44 млрд грн.

За даними Мінсоцполітики, наприкінці 2023 року було зареєстровано 4,9 млн ВПО. З них 3,6 млн – особи, які перемістилися після початку повномасштабної війни. 2,5 млн з них не можуть повернутися до своїх домівок, оскільки їхнє житло зруйноване, перебуває в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території.

Роздати всім по 1 тис. грн Ярослав Рущишин називає "абсурдним рішенням".

"Ми привчаємо людей до отримання коштів ні за що, не зароблених коштів. І це дуже погано. Як ми це пояснимо нашим партнерам, які дають нам гроші на війну, і ми кажемо, що недостатньо коштів на війну, а тут роздаємо?", – коментує він.

В експертному середовищі також побоюються, що під завісою виконання програми уряд може вдатися до емісії гривні для хоча б часткового вирішення бюджетних проблем. Адже податкові зміни цьогоріч мають принести в бюджет лише 58 млрд грн. А можливості для залучення коштів для фінансування дефіциту державного бюджету на внутрішньому ринку через розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВПД) майже вичерпані, стверджує міністр фінансів Сергій Марченко.

"Це остання опція в переліку можливих з огляду на наслідки. У моєму розумінні емісія – це квиток в один кінець. Адже якщо у нас на столі опиниться емісійне фінансування дефіциту бюджету, то це означає, що ми були неуспішні у реалізації всього, що мали зробити. Зокрема, у фіскальній складовій", – наголошує голова Національного банку Андрій Пишний.

Окрім того, є домовленість з МВФ, що Україна не буде просто так друкувати гроші. Хоча в українській історії не бракує прикладів, коли міжнародні кредитори залишалися розчарованими діями нашого керівництва.

Це ж було вже

Піонеркою у виплаті 1 тис. грн по праву вважається Юлія Тимошенко. У 2008 році, обіймаючи посаду прем’єр-міністра, вона запропонувала ошуканим вкладникам Ощадного банку СРСР компенсацію за втрачені гроші. За тодішнім курсом 1 тис. грн коливалась у межах $200.

За даними Рахункової палати, ініціатива Тимошенко обійшлася бюджету в 5 млрд грн. Припинили її через брак коштів. Окрім того є нюанс: не маючи гривневих ресурсів, уряд спрямовував на виплату запозичені валютні гроші.

Зрештою такі дії мали негативний вплив на фінансову систему країни, зокрема, розігнали інфляцію.

"Юліну тисячу", як її охрестили в народі, вважають політичної технологією для заробляння балів в очах виборців. Адже обставли тоді виплату як соціальну справедливість.

Ноу-хау Тимошенко в 2012 році вирішив скористатися президент-утікач Віктор Янукович. Чергову хвилю виплати 1 тис. грн (на той момент уже $125) вкладникам Ощадбанку СРСР, які не встигли отримати компенсацію за часів Тимошенко, приурочили до тодішніх парламентських виборів, за результатами яких третину місць у Верховній Раді отримала "Партія регіонів". Програму, як і в перший раз, згорнули через брак коштів, виплативши з бюджету 4,55 млрд грн.

Перед президентськими виборами 2019 року президент Петро Порошенко виплачував по 2,5 тис. грн (~$93 за тодішнім курсом) пенсіонерам із тривалим трудовим стажем і малими пенсіями. Гроші спрямовувалися з коштів, отриманих за митне оформлення автомобілів на єврономерах.

Яким буде ефект від ініціативи Зеленського та чи буде він узагалі, невдовзі побачимо наочно. Проте хибних ілюзій, з огляду на реакцію суспільства, ніхто не плекає.