Як під час війни підприємці з паспортом РФ виводять капітал з України (оновлено)

Автор: Ольга Прокопишина

Попри заборону уряду виводити з бізнес-структур в Україні російських власників, нотаріуси та держреєстратори масово ховають російські сліди з українських фірм, щоб згодом вони могли працювати на загальних засадах та брати участь у державних тендерах.

В березні 2022 року уряд заборонив на території України будь-які дії з майном, що належить Російській Федерації або її громадянам. Ідея була в тому, шоб російські активи у майбутньому послужили забезпеченням позовів України щодо завданих Росією втрат та руйнувань внаслідок війни.

Норми мораторію Кабінет Міністрів виклав у постанові №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації".

Документ забороняє відчужувати, продавати/передавати, надавати під заставу активи, що належить РФ або громадянам країни-агресора. Окрім випадків коли вони відчужуються на користь держави чи використовуються для задоволення вимог Нацбанку.

Варто зазначити, що обмеження на активи стосуються не всіх росіян. За існуючими наразі нормами, розпоряджатися капіталами в Україні без обмежень можуть громадяни РФ, що мають дійсну посвідку на проживання в Україні або ті, чия частка в українській компанії є меншою за 10%. Крім того, законодавчо не обмежені в діях росіяни, що змінили громадянство РФ на громадянство будь-якої іншої країни, яка не вважається в Україні країною-агресором.

За даними системи Opendatabot на початок повномасштабного вторгнення в Україні працювало близько 18,9 тис компаній, засновниками яких значились володарі російського паспорту.

За майже три роки активних бойових дій не менше 621 фірми в Україні видалили зі своїх власників осіб з паспортом РФ. Позбувшись російського сліду вони продовжили працювати в Україні на загальних засадах, деякі беруть участь у державних закупівлях, навіть тих, що стосуються потреб української армії.
В травні 2024 року директор Opendatabot Олексій Іванкін звернувся до Мін’юсту з запитом щодо законності цих перереєстрацій. Він надав Мін’юсту перелік з 621 компанії, де система Opendatabot зафіксувала вихід з власників російських громадян.

З наданого переліку міністерство чомусь обмежилось камеральною перевіркою 10 компаній (ред. камеральна перевірка - перевірка, яка проводиться без виїзду до юрособи, лише на підставі її податкової звітності). І у восьми випадках підтвердило факт незаконних перереєстрацій.

Мін’юст виявив порушення у ТОВ "Раветті Україна", ТОВ "Домофон.Інжиніринг.Охорона", ТОВ "Гестлайф Тревел", ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі -Україна", ТОВ "Центр розвитку інвестицій і бізнесу", ТОВ "Ексмо Ексчендж Україна", ТОВ "Реосвіт", ТОВ "Неоком Україна".

У дев’ятої компанії – ТОВ "Палві Телеком", яку також перевіряли, офіційно порушень не виявили. Нотаріус, що проводив реєстрацію, посилався на посвідку про постійне місце проживання в Україні співвласника -громадянина РФ Бриля Руслана Михайловича. Водночас, як зазначають у Opendatabot, Мін'юст не знайшов у реєстрах цього документу або відомостей про нього. Після виходу росіянина з ТОВки, вона стала брати участь у державних тендерах. Виграла контракти на майже мільйон гривень у 2023 році та вже на 1,8 млн грн з початку поточного року.

Серед інших восьми, що перевіряв Мін’юст, виявили порушення у діях нотаріусів та держреєстраторів, проте ці фірми продовжують працювати. Жодну реєстраційну дію не було скасовано.

БізнесЦензор рандомно переглянув три фірми, де Міністерство знайшло порушення.

Тимчасово відлучили від реєстру

Зокрема Мін’юст підтвердив незаконність реєстраційних дій щодо ТОВ "Центр розвитку інвестицій та бізнесу". Фірма входить до "Рітейл Груп" Романа Луніна, що є засновником мережі супермаркетов "Велмарт", "Велика Кишеня", "ВК SELECT", "ВК Экспресс", також його компанія керує мережею супермаркетів "Green Hills Market" у Молдові. Власне Роман Лунін є громадянином України, на відміну від інших п’яти співвласників фірми "Центр розвитку інвестицій та бізнесу", що станом на лютий 2024 року були зазначені як громадяни РФ.

Наразі одноосібним власником "Центр розвитку інвестицій та бізнесу" став громадянин Узбекистану Хасанбой Нурматов. Група Луніна нараховує майже 60 продуктових супермаркетів: вісім працюють під брендом "Велика Кишеня", 34 – "Велмарт", 17 – "ВК Експрес", один – ВК Select.

Нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лесю Прокопенко, що вилучила росіян з власників фірми групи Луніна, Мін’юст покарав блокуванням доступу до державного реєстру на два місяця.

Інша фірма, де Мін’юст виявив порушення – ТОВ "Неоком Україна", взагалі з 2020 року не подає фінансової звітності. А з квітня 2022 року була фігурантом кримінального провадження, що відкрила Служба безпеки України за підозрою "у фінансуванні російської агресії". На деякий час суд навіть арештовував активи підприємства через нібито фінансові операції з юрособами в РФ. До вересня 2022 року у власниках значився росіянин Сергій Деменюк, мешканець Санкт-Петербургу, власник ТОВ "Ринвол", що на РФ займається видавництвом книжок. У червні 2023 року Деменюк вийшов з власників "Неоком Україна". Одноосібним володарем став Олексій Карпенко з пропискою в окупованому Луганську. Перереєстрацію "Неоком Україна" провела нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Тетяна Давидова, що окрім цієї фірми повиводила російського власника ще з трьох пов’язаних ТОВок, які переписала на грузинську фірму " Швіді Міті" – ТОВ "Еко Ресурс Україна" (займається металобрухтом, утилізацією шин), ТОВ "Еко Пром Ресурс" та ТОВ "КФФ -Трейд" (виробництво сировини для хімічної, косметичної, парфумерної, харчової, фармацевтичної, нафтохімічної галузей). В покарання Тетяні Давидовій нібито безстроково анулювали доступ до Реєстру.

Засноване у 2013 році ТОВ "Реосвіт" займається наразі продажем одягу, фірмі належить торгівельна марка Nadi Renardі. До жовтня 2023 року співвласником фірми значився громадянин РФ Артем Тепляков, який також був зареєстрований як менеджер та співввласник в кількох інших українських юрособах. Зокрема Артем Тепляков був директором ТОВ "МЦФЕР -Україна", займався видавництвом спеціалізованих журналів. Наразі Тепляков вийшов з керівництва та власності всіх українських компаній. Фірмою "Реосвіт" одноосібно володіє дружина Надія Теплякова, що має українське громадянство.

Як зазначається в акті перевірки Мін’юста, Артем Тепляков вийшов зі складу учасників фірми завдяки діям нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аліни Федосенко, що провела перереєстрацію без необхідних документів.

Мін’юст застосував до нотаріуса Федосенко покарання "співмірне ступеню вчиненого порушення", заблокувавши їй доступ до державного реєстру на чотирнадцять днів.

Загалом з тих десяти компаній, що захотів перевірити Мін’юст, жодна не належать до найбільших за офіційними доходами.

Найбільші десять компаній, що офіційно позбулись власників-росіян

Найбільшою фірмою серед тих, хто під час повномасштабного вторгнення позбувся російського сліду, є ТОВ "Житомирський м’ясокомбінат" з 1,96 млрд грн доходу в 2023 році, (ТМ М’ясна гільдія, Ранчо тощо) та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" з 1,89 млрд грн, що належить родині Армена Мелікяна. Ще в квітні 22-го власниками підприємства вказувались Армен та Давид Мелікян, що в реєстрі були зазначені як громадяни РФ, згодом вони вже вказувались з українським громадянством, наразі власником зазначений одноосібно Давид Мелікян як громадянин України.

Аналогічно з ТОВ "Фрі-Сістем" з 1,94 млрд грн обороту, власник Дмитро Чверкін, що займається продажем хімдобрив, ще у квітні 22-го зазначав громадянство РФ, наразі Ізраїлю.

Чи Олександр Лалаян, до недавнього часу власник ТОВ "Артсіті", що впродовж багатьох років постачає авто для Верховної Ради та правоохоронних органів. Наразі фірма виграє тендери з ремонту техніки для військових частин. Лалаян до 2023 року був зазначений у власниках "Артсіті" як громадянин РФ, після повномасштабного вторгнення як громадянин Арменії. Наразі вийшов з власників фірми.

В деяких випадках власник-росіянин повертався у фірму з громадянством України не одразу, а через рік-півтора. Наприклад, у ТОВ "Гайсинський молокозавод" співвласник Ігор Сердюк до червня 22 року був зазначений як громадянин РФ, потім зник з власників фірми, а в травні 2024 повернувся вже як громадянин України.

Інколи росіянин просто виходив з фірми і не повертався. Наприклад, у ТОВ "Фіто-Лек", що займається оптовою торгівлею фармацевтичними товарами, медпрактикою та відноситься до групи компаній Сергія Куценка, депутата Харківської міської ради 7 скликання. До липня 2023 року бізнес-партнером Куценка значився Олег Рожкевич, що має громадянство РФ.

Строки прострочені

Попри те, що в Міністерстві юстиції у восьми випадках виявили порушення, жодна реєстраційна дія не скасована, і компанії продовжують працювати.

Раніше на запит Opendatabot у Мін’юсті повідомляли, що реєстраційні зміни можуть бути скасовані лише на підставі рішення суду, або ж у випадку, якщо скаргу до міністерства подасть особа, "права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності".

У переважній більшості випадків з моменту перереєстрацій компаній вже минуло більше одного року, тобто терміни для оскарження давно пропущені. Водночас немає і конкретної визначеної державою особи, що мала б оскаржувати вивід російських капіталів та відбілення бізнесу.

"Наразі склалась доволі дивна ситуація: Україна вимагає від закордонних партнерів блокування російських активів та передачі нам цих грошей, водночас росіяни спокійно та безкарно виводять свої капітали з України.(…). Який орган влади в Україні візьме на себе контроль за перереєстрацією російських активів та скасує строки давності по таким операціям? Хто, врешті-решт, має ініціювати подальший розгляд справ, де фактично постраждалою є держава Україна? Поки ці питання залишаються відкритими, росіяни продовжують виводити свої кошти, а їх бізнеси — заробляти на українцях та державних тендерах", — вважає директор Opendatabot Олексій Іванкін.

21 жовтня БізнеЦензор направив до Міністерства юстриції свої питання стосовно перереєстрацій та виводу росіян з українських юросіб. Ми запитували зокрема про те, хто на думку Міністерства мав оскаржувати вивід російського капіталу з української фірми, хто може мати статус зацікавленої особи для оскарження перереєстрацій. І хто мав би цим оскарженням займатись, чи наявні наразі тяжби в українських судах щодо скасування перереєстрацій у компаніях з російським слідом і чи приймає участь Мін’юст у цих процесах.

У відповіді від 18 листопада Міністерство повідомило лише  те, що скаржниками в таких справах можуть бути правоохоронні органи. І що найбільше скарг на дії реєстраторів надійшло від Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України. 

І що у разі закінчення терміну для оскарження дій реєстратора/ нотаріуса українське законодавство не передбачає підстав для продовження строку для оскарження перереєстрацій в суді.