НБУ обмежив перекази з картки на картку. Усе, що треба знати

Автор: Владислав Недашківський

Національний банк України запровадив тимчасові обмеження на перекази з картки на картку (P2P-перекази). Вони почнуть діяти вже з 1 жовтня 2024 року.

Як пояснюють у Нацбанку, це потрібно для боротьби з протиправною діяльністю, насамперед так званими "дропами". Регулятор обіцяє, що ні волонтери, ні пересічні українці не постраждають від цього рішення.

Дискусія щодо обмежень точилася понад три місяці. Була навіть відома концепція лімітів, утім, фінальна версія, яку зрештою ухвалили, виявилася іншою. Усе через критику проєкту.

БізнесЦензор розповість, до чого готуватися власникам банківських карток, і які подальші кроки робитиме Нацбанк для боротьби з використанням ринку платіжних послуг в протиправних цілях.

150 тис. грн на місяць

Отже, з 1 жовтня на вихідні перекази з картки на картку протягом пів року діятиме ліміт у 150 тис. грн на місяць, а не 100 тис. грн, як раніше планувалося. Він стосуватиметься всіх рахунків клієнта в одному банку. Кількість операцій вирішили не обмежувати на рівні регулятора. Зрештою у кожного банку є свої ліміти як на вихідні, так і на вхідні P2P-перекази.

Ліміт не застосовуватиметься до рахунків волонтерів та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження.

Щоб підтвердити свою волонтерську діяльність, як випливає з постанови Нацбанку № 102, клієнт має одночасно дотримуватися принаймні двох критеріїв з п’яти:

• бути зареєстрованим як волонтер;
• проведення волонтерських зборів – типова діяльність за рахунками клієнта;
• користувач картки надав листа від державного органу, військової частини або благодійного фонду про співпрацю щодо збору коштів;
• особа надала інформацію про суми, строки, мету збору та подальше використання коштів;
• інформація з відкритих джерел, наприклад, соцмереж, підтверджує здійснення волонтерської діяльності та мети зборів.

Також ліміт не застосовуватиметься в разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб.

Операції за реквізитами IBAN не обмежуватимуться.

"98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність", – коментують в НБУ.

Нацбанк з вересня 2023 року зафіксував аномальне зростання P2P-переказів: обсяги транзакцій з картки на карту зросли за цей час з 210 млрд грн до 247 млрд грн на місяць.

Також статистика НБУ свідчить про збільшення кількості активних платіжних карток. Так, у 2023 році їх побільшало на 12,6% – з 46,30 млн до 52,12 млн штук. Загальна ж кількість платіжних карток, емітованих українськими банками, перевищила 117 млн штук – це в середньому по три картки на кожного повнолітнього громадянина України. Перекази з картки на картку входять у трійку найпопулярніших операцій після розрахунків з використанням платіжних терміналів і оплат в інтернеті.

До чого тут дропи?

Необхідність запровадити обмеження на карткові перекази пов’язана з протиправною діяльністю, насамперед дропами. Дропи або ж грошові мули – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Ці рахунки використовують як транзитні для переказу та відмивання незаконних коштів.

Згідно зі статистикою, грошовими мулами в Україні переважно є чоловіки від 16 до 40 років, які мають складне матеріальне становище: безробітні, студенти, представники економічно й соціально вразливих верств населення. Також у цю групу потрапляють пенсіонери.

Схема з дропами використовується для виплати зарплат у конвертах, ухилення від сплати податків, виведення коштів за кордон, для операцій під час торгівлі наркотиками, виплати виграшів незаконних онлайн-казино тощо.

З початку повномасштабної війни кількість виявлених банками дропів зросла майже в шість разів. Популярності схемі додала боротьба з міскодингом у гральному бізнесі. Через міскодинг Нацбанк раніше вивів з ринку Айбокс Банк і Конкорд Банк.

"Масштаби проблеми використання дропів оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізичної особи, проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч сплячих та вже активних рахунків", – кажуть в НБУ.

Аналіз Нацбанку свідчить, що через картки дропів може проходити близько 200 млрд грн на рік. І це доволі консервативна оцінка, адже ґрунтується вона на статистиці двох українських банків – ПриватБанку та monobank. За перше півріччя поточного року вони закрили 80 тис. карткових рахунків, які використовувалися для дропів.

Запроваджені обмеження, стверджують у Нацбанку, допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності. Утім, це тимчасове, антикризове рішення.

"Проблема є не лише нагальною, але й комплексною і потребує внесення змін до законодавства та залучення інших державних, у тому числі правоохоронних, органів для взаємодії в межах повноважень. Запроваджений період обмеження строком на шість місяців буде використаний для напрацювання спільних рішень", – пояснюють в НБУ.

Штрафи, новий реєстр і посилення регуляції

У Нацбанку озвучили наступні кроки, які плануються для боротьби з використанням ринку платіжних послуг в протиправних цілях. Усього їх п’ять.

1. Ухвалення законопроєкту № 11043, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з Кіберполіцією. Ідеться про штраф до 5% від суми порушення. Верховна Рада може розглянути цей законопроєкт уже у вересні. Наразі ж він прийнятий за основу.
2. Запровадження правових норм для притягнення до відповідальності організаторів і свідомих учасників протиправних схем. Що цікаво, наразі окремої відповідальності за передачу рахунків чи карток у треті руки в Україні немає. Грошових мулів притягують до відповідальності за причетність до злочинного угрупування. Адже діяльність, в якій задіюють підставні банківські рахунки, зазвичай передбачає коло осіб.
3. Створення відповідного реєстру, який стане джерелом інформації для банків під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів, картки яких були використані в протиправних схемах. Будуть напрацьовані правила, за якими інформація подаватиметься до реєстру та надалі використовуватиметься учасниками ринку.
4. Внесення змін до платіжного законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ для застосування заходів впливу й обмежень до гравців ринку, що не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами.
5. Посилені вимоги до банків і небанківських установ щодо неухильного дотримання вимог законодавства та налагодження ефективної роботи власних автоматизованих систем, а також створення індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів. А також підвищення ефективності систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю відповідно до вимог і рекомендацій НБУ.

"Це в подальшому дасть змогу Національному банку України за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів", – резюмує регулятор.

До чого призведуть обмеження

Вплив рішення НБУ на тіньову економіку доволі сумнівний, а ось на легальну воно впливатиме безпосередньо.

З одного боку обмеження можуть призвести до зростання попиту на карткові продукти серед населення. Тобто українці почнуть відкривати картки в максимально можливій чи прийнятній для себе кількості банків, щоб за необхідності обходити ліміт. Наразі в Україні працюють 62 банки, утім не всі вони обслуговують фізичних осіб.

З іншого – сприятиме збільшенню частки готівкових операцій, що призведе до відтоку грошей з банків. Це ж своєю чергою не тільки впливатиме на стійкість фінсектору, а й позначиться на банківській ліквідності. Простими словами, чим менше грошей зможе залучити банк, тим менше кредитів він зможе видати. Окрім того, вартість таких кредитів зростатиме. А відсутність доступного кредитування зі свого боку гальмуватиме економічну активність.

Також у разі недостатньої ефективності запровадженого ліміту по вихідних операціях варто очікувати обмеження і вхідних операцій по картках. Такий ліміт насамперед відчує тіньовий бізнес – роздрібні торговці та надавачі послуг, які приймають платежі на картку P2P-переказом, на кшталт магазинів в Інстаграмі. Утім, чим більше карток буде в продавця, тим більше він матиме поле для маневру.

Тож найімовірніше Національний банк зрештою наполягатиме на тотальному "закручуванню гайок" у питанні переказів з картки на картку. Регулятор тиснутиме на банки, а ті посилюватимуть фінансовий моніторинг. І в підсумку будь-яка операція, яка здаватиметься фінмону підозрілою, потрапить під блокування. Алгоритми фінансового моніторингу в кожного банку унікальні, вони часто змінюються, щоб клієнти не могли підлаштуватися під них.

Читайте також: Не mono: Як monobank гальмує виробництво FPV-дронів

Як обійти ліміт НБУ

Найефективніший спосіб – не тримати всі свої гроші в одному банку, особливо якщо їхня сума перевищує 150 тис. грн. Потрібно максимально розподілити кошти між своїми рахунками в різних банках, врахувавши наявність комісій за перекази на картки інших банків.

Також можна відправити кошти на інший картковий рахунок платежем за реквізитами, тобто по IBAN. Дізнатися IBAN карткового рахунку можна через банківський застосунок в налаштуваннях картки.

Утім, за такий платіж може стягуватися комісія. Окрім того, у банків є внутрішні ліміти по платежах за IBAN. Якщо потрібно провести платіж на суму понад 5 тис. грн через касу банку, доведеться надати паспорт – це вимога НБУ. Для миттєвих розрахунків такий спосіб не підійде, адже строки зарахування платежу залежать від банку-одержувача – від одного до трьох робочих днів.

Ще один зі способів – криптовалюта. В Україні станом на 2023 рік майже 5 млн людей використовували криптовалюти. І, відповідно до прогнозів, кількість користувачів тільки збільшуватиметься. Зокрема через появу та поширення криптовалютних карток. Утім, криптовалюти мають два головні недоліки.

Перший – потрібно розбиратися, як усе працює, не варто проводити операції на великі суми, якщо не до кінця розумієш умови та механіку. По-друге, користуючись криптовалютою, можна забути про анонімність. Хоча останню зараз може гарантувати хіба що готівка. А ще криптовалюти відносяться до ризикових активів. Навіть стейблкоїн Tether (USDT), який нібито прив’язаний до долара, падав за свою історію нижче $1, але швидко відновлювався.

***

Перекази з картки на картку – це одна з особливостей банківської системи України. Простота та швидкість розрахунків якісно вирізняє наші банки серед європейських колег, які за своїм розвитком застрягли в кращому разі в середині нульових.

Переказати гроші в Європі, потрусивши телефоном, не вийде, враховуючи, що декотрі банки до карток видають спеціальні пристрої, на яких потрібно вводити PIN-код для підтвердження будь-якої операції.

Українці, які опинилися через повномасштабну війну у вимушеній еміграції в Європі, згідно з результатами опитування соціологічної групи Рейтинг, високо оцінюють наші фінансові та банківські послуги в порівнянні з європейськими – 70% проти 14%. Україна цілком може задавати тренди банківського обслуговування хоч би в консервативній у цьому плані Швейцарії.

Головне, щоб шляхетна мета боротьби Національного банку України з протиправним використанням платіжних систем ішла зсередини, а не під впливом зашкарублої у плані фінансової свободи Європи, до якої ми завзято інтегруємося.