2075 відвідувачів онлайн
638 0

Міністерство агрополітики має стати штабом продовольчої безпеки в умовах війни, – Арсен Дідур

Автор: 

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України розповів БЦ про співпрацю з європейською молочної галуззю, державну політику "Зроблено в Україні" та головні очікування аграріїв від Уряду.

Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ

Спілка молочних підприємств України підписала з Європейською молочною асоціацією меморандум про співпрацю щодо інтеграції в ЄС. З української сторони документ підписав виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур. В інтерв’ю "БізнесЦензору" він розповів про головні напрямки домовленостей з європейським колегами, а також про пріоритетні урядові рішення, які очікує аграрний сектор.

- Нещодавно молочні компанії України створили спеціальний Євроінтеграційний комітет, який займеться адаптацією вітчизняних стандартів молочної продукції та галузевого законодавства до вимог ЄС. Чи є подібні платформи в інших аграрних галузях?

- Спілка молочних підприємств України створила прецедент запуску такої платформи як приклад для інших галузей. Ми домовились з Європейською молочною асоціацією про тісну співпрацю, обмін досвідом та спільне напрацювання дорожньої карти інтеграції в ЄС. Триває інтенсивна робота. Штабом напрацювань є Євроінтеграційний комітет. Колеги з інших галузей вже звертаються до мене за консультаціями, як організувати подібні платформи. Ми зацікавлені в тому, щоб комунікація з колегами з ЄС мала саме такий вигляд, а не так, як у зерновиків: блокування кордону й відсутність діалогу.

- Оцініть загальну готовність держави та аграрного бізнесу до спільного діалогу щодо створення дорожньої карти інтеграції в ЄС.

- Звичайно, ми очікуємо більшого від Уряду, особливо в частині залучення бізнес-обʼєднань до міжурядового переговорного процесу про інтеграцію в Євросоюз. Я переконаний, що компетенція керівників підприємств молочної та інших галузей здатна посилити переговорну позицію нашої держави. Зрештою в Уряду та бізнесу спільна мета: побудова ефективної економіки з гідними зарплатами для українців. Тільки такими ми гармонійно інтегруємось до ЄС.

- Чому зерновики мають конфліктну ситуацію на кордонах з ЄС, а молочники, навпаки, змогли налагодили продуктивний діалог?

- Я бачу різницю виключно в підході до налагодження діалогу з європейськими колегами. Ми розуміємо, що конструктивна співпраця вигідна для молочної галузі й України загалом в довгостроковій перспективі. Зерновики зробили ставку на "швидкі гроші", які вдалося заробити на європейському ринку. Але згодом це обернулося неприємностями на кордоні, які тривають досі. Різниця між нами, мабуть, закладена у бізнес-моделі. Молочний бізнес передбачає довгострокові інвестиції та стратегічне планування на десятки років.

- Система державної підтримки в молочній галузі та аграрному секторі наразі не має системного підходу. Якою, на Вашу думку, має бути державна політика та пріоритети у цій сфері?

- На мою думку, Україна найближчими роками має зосередитись на стимулюванні агропереробки. В молочній галузі переробка молочної продукції має великі перспективи за умови, що буде побудована ефективна система стимулювання виробництва сировини європейської якості. Цей же пріоритет дуже актуальний і для інших галузей. Ми маємо не вивозити зерно, а переробляти його в Україні в борошно та інші продукти. Це створює робочі місця в Україні, а не за кордоном.

- Скільки часу, за Вашою оцінкою, необхідно українському аграрному сектору для переходу від сировинної моделі до пріоритету на переробну промисловість?

- Такий перехід має стати метою пакету галузевих програм підтримки сільського господарства. Різним галузям знадобиться різний час. Молочна галузь України здатна стати однією з найефективніших в Європі за результатами програми, розрахованої на 5-6 років. Ми її до речі зараз напрацьовуємо в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Хоча відповідна Робоча група могла б працювати значно ефективніше.

- Президент Володимир Зеленський на початку 2024 року оголосив про нову державну економічну політику "Зроблено в Україні". Чи відчуває зміни аграрний сектор?

- Більшість державних програм, які повʼязують з державною політикою "Зроблено в Україні", вже демонструють свою ефективність. Програма доступних кредитів "5-7-9" стала дуже своєчасною в умовах війни й дефіциту класичного банківського кредитування. Гранти 8 мільйонів гривень для переробної промисловості дозволили багатьом підприємствам, зокрема й молочним, закупити сучасне обладнання для розвитку. Програма "Кешбек 25% на українську сільськогосподарську техніку" дав новий поштовх для аграрного машинобудування. Поступово наповнюються резидентами індустріальні парки, які надають податкові та митні пільги для будівництва нових підприємств. Політика "Зроблено в Україні" - те що потрібно нашій економіці не тільки в умовах війни, а й у будь-який час.

- Які найголовніші очікування наразі у аграрного сектора від Уряду?

- Міністерство агрополітики має стати штабом продовольчої безпеки України в умовах війни. Найбільший потенціал я бачу в залученні бізнес-обʼєднань до напрацювання ефективних державних програм розвитку економіки. Коли діалог відсутній, а урядовці й бізнес ніби займаються незалежними паралельними процесами, це завжди призводить до проблем. Під час війни ми такої розкоші дозволити просто не можемо.

Коментувати
Сортувати: