Скільки у світі заморожених активів РФ та коли їх передадуть Україні

Автор: Владислав Недашківський

Сотні мільярдів доларів заморожених активів РФ можуть передати Україні. Але не всі країни із цим згодні. Хто проти?

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року міжнародні партнери заблокували $282 млрд російських активів – резерви Центробанку РФ. Операції, пов’язані з їхнім управлінням досі заморожені.

Левова частка цих коштів – майже $200 млрд – зосереджена в депозитарії Euroclear у Бельгії. Близько $40 млрд розкидані в Японії, Великій Британії, Канаді, Австралії. $14,6 млрд перебувають у Швейцарії. Ще в межах $6-8 млрд зберігається в американських банках.

20 квітня Палата представників США (нижня палата Конгресу. – Ред.) схвалила законопроєкт про можливість конфіскації на користь України суверенних активів РФ. Відповідні повноваження надаються президенту США, який може, але не зобов’язаний, узгоджувати алгоритм передачі з державами Групи семи, ЄС, Австралією та іншими американськими партнерами.

США ще наприкінці грудня минулого року запропонували країнам G7 вивчити шляхи конфіскації заморожених російських активів. У межах цієї ініціативи були створені три робочі групи, які вивчають юридичні нюанси, пов’язані з конфіскацією.

Європейські посадовці кажуть, що Захід відкритий до ідеї конфіскації, але відповідних юридичних механізмів для цього наразі немає.

Єдине, що поки вдалося розробити брюсельським бюрократам – план щодо використання доходів від заморожених активів Росії. Тільки на відсотках від них у 2023 році Euroclear заробила $4,4 млрд.

За словами віцепрезидента Європейської комісії, високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, для центральних депозитаріїв цінних паперів, які генерують доходи від активів РФ, були запроваджені правила щодо окремого обліку та зберігання таких коштів. Тобто на інших рахунках.

"Ці доходи не належать Рсії, оскільки не є суверенними активами. Є різниця між капіталом і доходом від нього", – наголосив він.

Відповідно до підрахунків європейських експертів, такий механізм дозволить отримувати близько 3 млрд євро на рік. Ці гроші хочуть використовувати на потреби України. 90% суми підуть на озброєння, 10% будуть спрямовані до бюджету ЄС і передані Україні для відновлення і підтримки її оборонної промисловості.

Скринька Пандори міжнародної фінансової системи

По суті, російські активи разом із відсотками вже третій рік припадають пилом. Росія ніяк не може ними користуватися через санкції. А просто взяти та конфіскувати їх і розпоряджатися на власний розсуд європейці чи американці не можуть.

Наприклад, у Брюсселі раніше казали, що таке рішення підірве довіру до Європи й ніхто не захоче зберігати там свої гроші. Це своєю чергою вплине на європейську економіку та курс євро. Побоювання активно підживлює Китай, адже Пекін виступає проти конфіскації заморожених резервів для допомоги Україні.

"Конфіскація лише створить катастрофічний прецедент у міжнародній фінансовій системі", – ідеться в статті газети Global Times, яка часто використовується для оприлюднення позиції Компартії КНР з міжнародних питань.

Автори матеріалу додають, що після того, як Захід відкриє скриньку Пандори, "у нинішній складній міжнародній ситуації ніхто не знатиме, чи не захопить він в один чудовий день і їхні суверенні активи".

"Ми були б дуже раді, якби змогли взяти ці 300 мільярдів євро", – каже Боррель. Проте, наполягає, вивчення питання стосовно російських коштів продовжиться, адже "немає достатньої ясності, що ми можемо робити, а що ні".

Водночас все більше євродепутатів виступає за конфіскацію, адже розуміє, що лише доходів від заморожених активів РФ замало як для допомоги Україні, так і для відновлення справедливості. Утім, є ті, хто наголошує, що "не можна відповідати на порушення міжнародного права, порушуючи міжнародне право".

Та ж Велика Британія, як пише Politico, ніколи не зможе вдатися до конфіскації, адже попри всі гучні заяви, немає і не буде жодних законних прав на отримання заморожених російських грошей, власності або інших активів. У Лондоні вважають, що ці активи можуть стати корисним інструментом у майбутніх мирних переговорах, конфіскація ж зробить перемовини менш імовірними.

Локомотивом теми конфіскації наразі виступають США. У них є в цьому досвід. Наприклад, американці вже вилучали заморожені активи Ірану на основі законодавчих або виконавчих актів, ухвалених відповідно до національних правил.

Окрім того, у лютому 2023 року в США вперше дозволили конфіскацію активів російського олігарха Костянтина Малофєєва – $5,4 млн. Це засновник пропагандистського російського інформаційного ресурсу "Царьград". Він вважається одним із прямих винуватців війни в Україні як важливе джерело фінансування бойовиків на Донбасі з 2014 року.

Застава для кредитів Україні

Країни "Групи семи" (G7) обговорюють можливість використання заморожених російських активів як заставу для надання кредитів Україні.

"Ми обговорюємо низку різних варіантів. Один із них – конфіскація, а інший – надання застави або навіть використання надприбутків або відсотків від цих активів для фінансування позики", – каже заступник міністра фінансів США Воллі Адейемо.

Нещодавно голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю українській службі Голосу Америки заявив, що є декілька шляхів для залучення заморожених російських активів на допомогу Україні. Один із них якраз передбачає позику під заставу активів.

"Ми в НБУ залишаємось прихильниками консолідованої відповіді міжнародного товариства, непорушення міжнародного права, яку провідні юридичні школи визначили як концепцію контрзаходів, це відкриває можливість доступу до самих знерухомлених активів. Водночас ми бачимо, що зараз пожвавилась дискусія навколо іншого варіанту, так самого боргового: коли ці знерухомлені активи розглядаються як застава для відповідної позики", – зазначив він.

Пишний наголосив, що для відкриття доступу до російських активів для України, потрібна політична воля, а юридичні приводи для залучення російських активів вже існують.

Ідея із заставою розглядалася й напередодні голосування в Палаті представників Конгресу США по законопроєкту щодо надання Україні допомоги на $60,84 млрд, який зрештою підтримав Сенат і вже підписав президент Джо Байден.

Так, у межах цього закону Україна отримає в кредит $7,85 млрд прямої фінансової допомоги державному бюджету. Його матиме право списати американський президент, але тільки після виборів в США, запланованих на 5 листопада 2024 року. Чи використовувався тут принцип застави – не повідомляється, але орієнтовно таку ж суму російських активів зберігають американські банки.

Президент України Володимир Зеленський раніше не заперечував проти кредитної форми допомоги. Він казав, що між грошима в кредит, але зараз, чи грошима безкоштовно, але потім, обрав би перший варіант.

Від нацистського до рашистського золота

У питанні збереження іноземних активів показовою може стати історія так званого "нацистського золота".

У середині 90-х Міністерство закордонних справ Великої Британії оприлюднило доповідь на понад 20 сторінок щодо зусиль союзників ідентифікувати та повернути все золото, награбоване нацистами в окупованих країнах та в єврейських сім’ях з 1939 до 1945 року.

Зокрема, у доповіді йшлося, що швейцарські банки на момент закінчення війни мали набагато більше "нацистського золота", ніж передбачалося раніше – на суму щонайменше $500 млн, що за нинішніми цінами становить $43,36 млрд. Більшість цієї суми, як стверджувалось, все ще перебувало в сейфах банків Швейцарії.

Тим часом у спільному розслідуванні швейцарських видань SRF та Die Wochenzeitung, яке вийшло в червні минулого року, повідомлялося, що швейцарські заводи з березня 2022 року, тобто вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, отримали на переробку 75 тонн золота з РФ, користуючись тим, що воно ввозиться через Британію і юридично не порушує санкції.

Якщо до великої війни Швейцарія імпортувала в середньому 20 тонн російського золота на рік, то лише за перші п’ять місяців 2023-го до Швейцарії було ввезено 38 тонн золота з росії.

Експерти, яких опитали журналісти швейцарських видань, вважають, що зростання обсягів продажу російського золота до Швейцарії могло бути підготовкою до повномасштабної війни й стати додатковим джерелом доходу в умовах санкцій.

Скільки дорогоцінного металу з росії осяде на анонімних рахунках банків Швейцарії та кому він приноситиме дохід за аналогією з "нацистським золотом" – питання риторичне, яке наразі перебуває більше в моральній, а не юридичній площині.

Коли Україна може отримати заморожені активи РФ

Якщо говорити про всі заморожені $282 млрд, то це справа не найближчої перспективи. Тим паче вона напряму залежатиме від різних сценаріїв війни:

• перемоги України;

• можливих перемовин;

• переходу до інтенсивності бойових дій формату 2017-2021 років тощо.

Але якщо розглядати використання прибутків від російських активів на користь України, то, як пише Financial Times, очікувати на перший транш можна вже в липні цього року. Утім, перед тим Брюсселю потрібно отримати схвалення держав-членів ЄС.

Тут є перепона у вигляді Віктора Орбана та Роберта Фіцо – прем’єрів Угорщини та Словаччини, яких у пресі, зокрема українській, охрестили друзями путіна. Вони неодноразово виступали проти допомоги Україні. Наприклад, не до вподоби їм була ідея виділення нашій країні 50 млрд євро протягом чотирьох років з бюджету ЄС у межах механізму Ukraine Facility.

Допомогу зрештою вдалося ухвалити, але це не означає, що Орбан і Фіцо перестануть устромляти палиці в колеса. Кожне важливе для України рішення буквально доводиться виборювати.

Читайте також: План Ukraine Facility: яких змін очікувати в митній сфері

Тим паче лідер Китаю Сі Цзіньпін у межах поїздки до Європи відвідає Угорщину з 8 до 10 травня. Як ми писали вище, Пекін виступає проти конфіскації активів рф, називаючи її "скринькою Пандори". Найімовірніше ця тема кулуарно звучатиме між політиками.

Орбан, як відомо, прагне посилити економічні зв’язки з Китаєм, зокрема через розширення участі його країни в ініціативі Пекіна "Один пояс, один шлях". Угорського прем’єра цікавлять подальші проєкти з модернізації залізниці, а також фінансування нового нафтопроводу, що з’єднає його країну з Сербією. До речі, цим маршрутом, як планується, російська нафта з нафтопроводу "Дружба" експортуватиметься на сербський ринок.

Перед візитом до Угорщини Сі побуває в Сербії близько 7 травня. Це будуть 25 роковини, коли під час бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році американські ракети вбили трьох китайських журналістів внаслідок удару по посольству Китаю в Белграді, який Білий дім назвав помилкою та списав на неправильні мапи. Подія викликала антиамериканські протести всередині країни та допомогла посіяти недовіру до НАТО.

У питанні використання російських активів більше сподівань на G7. Міністри фінансів країн Групи планують повернуться до питання використання доходів від заморожених коштів під час зустрічі наприкінці травня, щоб розробити консенсусну пропозицію для презентації лідерам країн "Великої сімки" на саміті в червні.

Вашингтон продовжує наполягати на тому, що всі варіанти, включно з прямою конфіскацією російських активів, виправдані з погляду міжнародного права та мають залишатися на столі переговорів, але США прагнуть досягти консенсусу навколо ідеї, яка могла б допомогти Україні вже зараз.

У нинішній ситуації заморожені російські активи для України видаються таким самим мітом, як "золото Полуботка". Воно ніби є, гріє душу, але жодної користі країні не приносить. І, як зауважив Андрій Пишний, без політичної волі з боку наших партнерів це навряд чи зміниться.