"Допомогу від США отримаємо, але рік буде дуже важким": Депутат Мар’ян Заблоцький про податкові схеми, бронювання і гранти на дрони

Автор: Михайло Орлюк

Народний депутат, голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький розповів у інтерв’ю БЦ про можливе підвищення податків, тіньові схеми, через які втрачає кошти держбюджет та гранти на нові технології для дронів від республіканців із США.

До кінця року уряду України потрібно знайти щонайменше 400 мільярдів гривень на фінансування Сил оборони, у випадку додаткової масової мобілізації ця сума може перевищити 700 млрд грн. Водночас допомога від США затримується, а Україна втрачає до 150 млрд грн на рік від тіньових схем – втричі більше передбаченої у бюджеті суми для закупівлю безпілотників для військових.

Чому держбюджет втрачає десятки мільярдів гривень податкових надходжень, чи зможе уряд шляхом підвищення податків компенсувати недоотриману допомогу від міжнародних партнерів та як республіканці у США фінансують розробку технологій для українських дронів. Про БізнесЦензор поговорив із народним депутатом від "Слуги народу", головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'яном Заблоцьким.

Тіньові схеми під час війни: де знайти додаткові кошти на дрони?

- За різними оцінками, близько 150 млрд грн на рік Україна втрачає від різних тіньових схем. Як спрямувати ці кошти, наприклад, на закупівлю дронів, на що коштів у держбюджеті не вистачає?

- Заради справедливості, треба визнати, що велику кількість схем вдалося побороти. Так званих "скруток" зараз справді майже немає, вони стали надто токсичними.

Але є рекордний рівень зловживань з несплатою акцизу. Коли ми приходили до влади, то частка тіньового ринку тютюну становила 7%, зараз вона перевищує 20%. Втрати державного бюджету тільки від несплаченого акцизу з нелегальних сигарет – понад 20 мільярдів гривень. А це половина всіх передбачених у держбюджеті грошей на закупівлю дронів.

- Чому нелегальний тютюновий ринок настільки активно зростає?

- З одного боку, нібито постійно закриваються старі нелегальні фабрики, але замість них виникають нові. Наскільки я чув, обладнання відомої фабрики з Жовтих Вод перевезли до іншого регіону і воно продовжує працювати.

З іншого боку, у нас дуже високі акцизи на сигарети. Нещодавно уряд запропонував взагалі перевести акцизи в євро. Отже, ціна сигарет у нас тепер фактично буде прив’язана до євро і у випадку чергової девальвації нелегальне виробництво стане настільки вигідним, що з цим буде все важче і важче щось робити.

Все це ми бачимо і в Європі: там, де найвищі акцизи на сигарети, тіньовий ринок і становить якраз близько 20%. Має бути якийсь збалансований рівень. Збільшуючи акцизи, роздрібну ціну можна підняти хоч до 500 гривень за пачку. Але якщо собівартість виробництва нелегальних сигарет 7 гривень, то навіть якщо у виробника п'ять партій нелегального товару арештують, то після продажу шостої він все одно заробить і вийде в плюс.

- Водночас нелегальні сигарети можна замовити через соцмережі, вони все ще відкрито реалізуються через кіоски. Правоохоронні органи з цим ніби борються, але чому ми не бачимо суттєвого результату?

- Виходить, що всі з цим борються, але результату немає. Крім того, ми зараз забороняємо правоохоронцям перевірки бізнесу, декриміналізували Податковий кодекс. У нас в тюрму можна посадити тільки, якщо на пачці нелегально вироблених сигарет є підроблена акцизна марка. А якщо її немає – то це просто штраф. То який сенс правоохоронцям за такими порушниками бігати, щоб одразу ж їх відпускати?

- Тоді потрібно змінювати законодавство. Але зареєстрований ще у червні минулого року законопроєкт про посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів досі не ухвалено. Схожа ситуація із проєктами законів, які мали б зупинити так званий експорт "чорного зерна", про перезавантаження Митної та Податкової служб...

- Досі є різні погляди на те, як все це має працювати і хто за що має відповідати. Якщо зосередитися на темі, яку я добре знаю, – неповернення валютної виручки від експорту зерна, то там все дуже погано.

Я подав перший законопроєкт, який вирішує цю проблему. Після цього були прийняті в першому читанні два інших законопроєкти з цього ж питання. Але далі нічого, на жаль, так і не сталося. І від початку дії нового "зернового коридору" більша частина валюти від продажу зерна за кордон до України не повернулася.

Для того, щоб відкрити цей "зерновий коридор", великих зусиль докладав на міжнародному рівні і Офіс президента, і особисто сам Президент. Великі зусилля докладаються для його безпеки і зараз. Але половина ефекту від його роботи просто відсутня, тому що зерно використовується для відмивання і виведення грошей за кордон. Звичайно, ця ситуація неприйнятна і дуже прикро, що вона не вирішується.

- Але у листопаді минулого року низку рішень для вирішення цієї проблеми ухвалив Кабмін. Вони не ефективні?

- У нас часто роблять акцент на напівформальних рішеннях, які б мали підвищити сплату податків. Наприклад, зараз від експортерів вимагають сплатити 14% ПДВ у державний бюджет, якщо вони купили зерно за готівку. Це позитив, бо хоча б ці 14% держава отримає.

Але валюта від цього експорту в країну не зайде, а це основне. Національний банк у 2023 році витратив понад $28 мільярдів на підтримку курсу гривні. Він витрачав би менше, якщо б ми нормально експортували зерно і в Україну надходила валюта. Якщо цю ситуацію не вирішити, то курс гривні у майбутньому може бути значно нижчим.

Допомога від США буде, але приймати нові болючі рішення доведеться

- Наскільки критичним для України може бути неотримання допомоги від США? У вас є друзі-республіканці, що вони прогнозують?

- Допомога від США справді критична, хоча для нас зараз важливіша саме військова допомога. Для нас критично важливі снаряди. Фінансово ми якось виживемо, а без снарядів може суттєво погіршитися ситуація на фронті.

Політична гра у США складніша, ніж ми бачимо. На мою думку, і Трамп, і Байден хочуть підтримати Україну. Але Росія ефективно маніпулює громадською думкою напередодні виборів і це вже привело до того, що підтримка від США призупинилася.

Я думаю, що цю проблему вдасться вирішити, так чи інакше. Швидше за все, Конгрес таки проголосує за виділення допомоги, або ж у США знайдуть інше рішення.

Але все-таки хочу нагадати, що саме Трамп дав Україні першу американську зброю. У 2017 році він оголосив про передачу Україні "Джевелінів". І саме Трамп ввів санкції проти "Північного потоку-2", які згодом зняв Байден. І це Трамп вводив санкції проти Ірану, який зараз передає технології Росії. Це дає мені упевненість у тому, що допомога від США буде за будь-якої влади. Але через політичну ситуацію у США, ці рішення, на жаль, затримуються.

- За різними оцінками, навіть якщо США виділять фінансову допомогу Україні на цей рік, уряду все одно доведеться шукати ще близько 400 мільярдів гривень для ЗСУ. З урахуванням додаткової мобілізації, ця сума зросте ще на 300 млрд грн. Якими можуть бути джерела фінансування цих видатків?

- Без збільшення допомоги від західних партнерів ми все одно бюджет не зведемо, як би ми податки не підвищували. На жаль, ситуація така. Я думаю, що цього року все зведеться до того, що нам або знову розширять пакети фінансової допомоги, або все-таки знайдуть рішення, як передати заморожені російські активи.

- Тобто до кінця року ми можемо отримати від партнерів навіть більше тієї суми, яка передбачена у держбюджеті?

- Я думаю, що коли ситуація доходитиме до критичної точки, то партнери екстрено шукатимуть рішення, як допомогти Україні. Як це було і в попередні роки. Ситуація, на жаль, така, що самостійно ми себе фінансувати не можемо. Навіть відсутність допомоги США нам створила величезний дефіцит бюджету.

- Але Україні також потрібно буде показати, що всі внутрішні ресурси також задіяні?

- Я думаю, що всі вже розуміють, що ситуація в країні вимагає додаткового фінансування. Це може бути неприємно, але нам так чи інакше доведеться приймати нові болючі рішення.

Але як би ми не підвищували податки, самостійно профінансувати всі потреби не вдасться. Однак нам потрібно буде показувати міжнародним партнерам, що ми зробили абсолютно все, що тільки могли, в плані пошуку внутрішніх ресурсів. Це просто буде кращим аргументом для того, щоб просити у них кошти.

- Про які заходи для збільшення внутрішніх надходжень може йтися?

- Я не знаю планів Мінфіну щодо цього. Але дуже хотілося б, щоб нарешті змінилася парадигма, коли ми піднімаємо податки для тих, хто й так їх платить найкраще, бо з них найлегше ці додаткові надходження зібрати.

Якщо ми зупинимо схему по виведенню валюти з України через зерно, то це також збільшить надходження до державного бюджету. Але непрямим чином. Тому цей ефект важко порахувати і Мінфін це не може відобразити у прогнозних показниках надходжень до держбюджету. Тому такі аргументи важче використовувати, що переконати міжнародних партнерів, бо з іншого боку часто сидять такі ж бюрократи.

- За різними оцінками, додаткові надходження до держбюджету у сумі від 200 млрд до 350 млрд грн можна зібрати, запровадивши так зване "економічне бронювання". Але у Верховній Раді є кардинально різні думки щодо цього. Яка ваша позиція?

- Якщо чесно, економічне бронювання де-факто вже існує. Так чи інакше всі бізнеси в Україні мають якісь військові підрозділи на забезпеченні. Звичайно ж, у цих бізнесів є прохання щодо бронювання своїх співробітників.

Чи потрібно легалізувати це на національному рівні? Я бачив по соціальних опитуваннях, що суспільство у цьому питанні розділене: половина каже "так", половина – "ні".

Я б це якось унормував, це дало б більше впевненості підприємствам і фактично легалізувало ту практику, яка і так існує.

- Але які критерії варто встановити для такого бронювання?

- Я запропонував і подав поправку, щоб підприємство могло бронювати до 10% військовозобов'язаних співробітників, якщо у нього рівень заробітної плати не менше середнього по країні і якщо вони куплять військових облігацій на 200 тисяч гривень.

Але це дуже чутлива тема і вона може породити певну несправедливість. Тому я запропонував, щоб це вирішувало саме підприємство. Його директор знає, який інженер критично потрібен, щоб це підприємство функціонувало. Якщо він ще й донатить на ЗСУ, тоді я ще можу це якось виправдати.

А щоб не було так, що хтось створюватиме підприємство, сам себе оформлюватиме на роботу для бронювання, я пропоную, щоб забронювати можна було лише до 10% військовозобов'язаних працівників.

Гранти на дрони від республіканців із США

- Ви почали видавати гранти на покращення FPV. Як виникла така ідея?

- Все доволі просто. Проблема в тому, що Міноборони закуповує дрони після довгого процесу сертифікації, але технології рухаються дуже швидко і постійно потрібні нові рішення, які діють ефективніше.

Тобто на закупівлю дронів гроші у держави є, а з фінансуванням технологій складніше. Я зрозумів, що непоганою ідеєю було б просто дарувати гроші за швидший технологічний розвиток.

- Цей грантовий проєкт не конкурує з грантами від держави? Кластер оборонних технологій Brave1 під егідою Мінцифри, за останніми даними, видав 30 грантів на інноваційні проєкти у сфері виготовлення безпілотників.

- Конкуренція є. Мінцифри проводить дійсно круту роботу. Нещодавно я бачив Михайла Федорова на випробуваннях наземних дронів, які виробляють українські компанії.

Проблема у тому, що державні кошти і приватні кошти – дуже різні у швидкості. Наприклад, мені не потрібно жодних паперів, заявок, підписання контракту. Коли я бачу, що людина щира, я знайду спосіб, як їй передати гроші у тій формі, у якій вона цих ресурсів потребує. Наприклад, іноді потрібно придбати певні дуже просунуті технологічні речі у США, Японії або Китаї. Ми це робимо. Держава такого зробити не може.

- Які основні критерії для відбору проєктів, які можуть претендувати на гранти?

- Все дуже просто. Вони просто мають бути корисними і реалістичними. Крім того, умовою для отримання гранту є те, oj розробник нової технології дозволятиме використовувати її іншим за невелику ціну.

Наприклад, один з грантів ми погодили на створення системи кращого наведення FPV. Умовою є те, що розробники ділитимуться цією технологією з виробниками по дуже низькій вартості. Тобто у підсумку FPV з цією технологією не стануть дорожчими.

- На які ще проєкти вже видані гранти?

- Наприклад, ми видали грант на анти-РЕБ FPV. РЕБ – це зараз основна проблема, через яку не можуть працювати FPV. Дрон буде автоматично вичисляти джерело випромінювання РЕБ росіян та знищувати його. Це дуже непроста розробка, але потенційно це реалістично.

- Яким може бути розмір гранту?

- Поки що найбільший грант ми видали на школу пілотів FPV "Крук" – 1,4 мільйона гривень. Найменший виданий грант – це $15 тисяч. Але сума залежить від суті пропозиції: якщо вона корисна, можна і більше.

Найменше звернення на отримання грантів за сумою – це $2 тисячі. Найбільші заявки – це $200 тисяч. За ці межі, здається, жодна заявка не виходила.

- Хто фінансує цей проєкт?

- Громадяни США, прихильники класичних республіканців, лібертаріанців. Це фанати Рейгана, і я так само фанат Рональда Рейгана.

Під час останньої поїздки до США мені вдалося зафандрайзити від них $1 мільйон 550 тисяч доларів. Велику частину цих коштів я витрачаю на придбання різних цікавих речей для війська, ще частину з них вирішили виділити на гранти.

Як бачимо, Україну підтримують і представники республіканських кіл, незважаючи на той імідж, який зараз, на жаль, формується у Республіканської партії в українській пресі.

- Які "цікаві речі" для українського війська допомагають купувати республіканці?

- Лише за останні тижні ми придбали партію потужних РЕБів, передали унікальні підводні FPV-дрони та партію нічних FPV. Загалом придбано майже чотири сотні FPV, якщо я не помиляюсь. Поки що, найкращий виробник, якого я бачив, – це "Дикі шершні". Вони одразу запропонували і найкращу ціну, і дуже хорошу якість. Тільки завдяки цим дронам знищено 7 танків, 6 БТР, а також гармати ворога і особовий склад. І це ще навіть не всі придбані FPV використані.

До речі, щоб наші донори-республіканці точно знали, що це придбані за їх кошти FPV, ми вигадали маленький трюк: ми прошиваємо слово "Ludwig" у цих дронах і його можна побачити на записах їх роботи. Це на честь економіста Людвіга фон Мізеса, який народився в Львові і помер у Нью-Йорку. Його дуже цінують республіканці.

- Ще один проєкт, до якого Ви дотичні, – це Ukrainian Arsenal of Liberty. У січні в його межах партію американських гвинтівок передали громаді Ірпеня. Чи плануються в рамках цього проєкту ще якісь цікаві речі?

- Так. Я вважаю, що якби у нас була така кількість гвинтівок і зброї на руках у населення, як у США, Росія навіть не думала би про вторгнення.

Наприклад, зараз ми знімаємо фільм про Макарів. Це місто встояло, переважно завдяки великій кількості атовців, які мали власну зброю. І вони власними силами змогли відбитися і не впустити російські війська.

У США 400 мільйонів одиниць зброї на 330 мільйонів населення. У нас, на жаль, власну зброю мали лише 2% населення. І, звичайно, росіяни часто не зустрічали опору, бо не було чим цей опір чинити. Уявіть собі, що на 26 тисяч жителів Макарівської громади є 30 тисяч одиниць зброї. І так у кожній громаді. Це і є найкраща гарантія безпеки.

- Тоді люди часто могли озброюватися лише "коктейлями Молотова". Звичайно, якби у них були гвинтівки, – це було б ефективніше.

- Ми в цьому напрямку намагаємось працювати. Я зміг створити юридичний механізм, завдяки якому американці можуть власну зброю подарувати українцям.

Ми над цим півтора роки працювали. Але вже є два випадки, коли американські міста Фінікс і Маямі передали українським громадам конфісковану зброю, яку раніше просто знищували.

Так само розробили юридичні механізми, які дозволяють збирати благодійні внески на зброю для громадян України. Наприклад, якщо у США люди хочуть пожертвувати гроші, або власну зброю передати для українців. Ми довели, що це можливо, і зараз будемо цей проєкт розширювати.