Під тиском партнерів: Чому уряд ліквідував "Список міжнародних спонсорів війни"
Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вело Список міжнародних спонсорів війни, куди потрапляли відомі транснаціональні компанії, що продовжують працювати в РФ та сплачують там податки. Однак, після потрапляння окремих корпорації до цього списку, окремі країни чинили тиск на український уряд з вимогою виключити її звідти.
На днях уряд закрив Список міжнародних спонсорів війни, мотивуючи це тим, що його функціонування не регулюється в Україні законодавчо, шкодить в питаннях міжнародної підтримки та тим, що нещодавно запрацював Державний реєстр санкцій і потреба в такому списку від НАЗК відпала.
БізнесЦензор розбирався як працює нещодавно відкритий Державний реєстр санкцій та чим його функціонування кардинально відрізняється від Списку спонсорів війни.
19 березня Кабінет Міністрів зустрічався з представниками ряду країн, щоб обговорити подальше функціонування на сайті НАЗК "Списку міжнародних спонсорів війни" – іноземних компаній, що і після повномасштабного вторгнення РФ в Україну продовжили бізнес на російському ринку.
Як зазначається у повідомленні уряду, Кабмін зустрічався з послами Італії, Японії, Австрії, Франції, Угорщини, Туреччини, тимчасово повіреними у справах посольств США, Бельгії, Фінляндії, Греції та представництва ЄС в Україні. Також на зустрічі були представники посольств Великої Британії та Північної Ірландії, Канади, Німеччини та Китаю. Окрім українських міністрів на засіданні були присутні вже колишній секретар РНБО Олексій Данілов, голова СБУ Василь Малюк, генпрокурор Андрій Костін та новий очільник НАЗК Віктор Павлущик.
Спочатку українське МЗС доповіло колегам про "негативний вплив списку на ухвалення важливих рішень для протидії російській агресії" та "численні звернення представників дипломатичного корпусу країн-партнерів з приводу відсутності нормативної бази для існування списку "Міжнародних спонсорів війни".
Мінюст - про неприйнятність поширення інформації, розміщеною у Списку, "без необхідної нормативної бази".
А в РНБО зазначили, що взагалі необхідності у Списку міжнародних спонсорів війни наразі немає, "оскільки вся вичерпна інформація з цього питання включена до Державного реєстру санкцій", що почав працювати спочатку в тестовому режимі у перших числах лютого. 29 січня президент Володимир Зеленський затвердив положення реєстру, підписавши відповідний указ.
В результаті сторінку "Міжнародних спонсорів війни" з сайту НАЗК вирішили прибрати. А для всіх охочих дізнатися про бізнес міжнародних компаній в країні-агресорці зробити переадресацію на сайт РНБО, до нещодавно відкритого Державного реєстру санкцій.
Варто зазначити, що діяльність НАЗК по введенню Списку міжнародних спонсорів війни ніяк не оформлена в українському законодавстві. Роль НАЗК у санкційній політиці передбачена в Дорожній карті індивідуальних санкцій, розробленій Стенфордською міжнародною робочою групою з російських санкцій.
Список міжнародних спонсорів війни НАЗК створило у червні 2022-го за власною ініціативою в кооперації з Міністерством закордонних справ. До списку потрапляли компанії, що зареєстровані, мають представництва в країнах санкційної коаліції, але публічно продовжують вести бізнес в РФ і таким чином спонсорують війну.
Список НАЗК на відміну від Державного реєстру санкцій не передбачав для фігурантів жодних юридичних наслідків і був лише репутаційним питанням.
Це, на думку колишнього очільника НАЗК Олександра Новікова, для міжнародного бізнесу було більш вразливим інструментом впливу, ніж фінансові чи політичні санкції.
Справа в тому, що розділ санкційного порталу НАЗК індексувався у базі World-Check, що використовується фінансовими компаніями для перевірки контрагентів на доброчесність.
Банки і страхові компанії використовують цей портал для оцінки своїх ризиків. А відтак фігуранти Списку могли бути обмеженими у доступі до зовнішнього фінансування.
Для потрапляння в "чорний список" спонсорів війни в НАЗК називали такі критерії:
- іноземне (неросійське) походження компанії
- міжнародний характер бізнесу (як правило компанія-власник відомого бренду), присутність у різних юрисдикціях
- надання непрямої підтримки військовим зусиллям РФ (сплата податків, постачання важливого (але на який не поширюються санкції) товару, сприяння російській пропаганді, мобілізаційній кампанії.
- наявність ознак збільшення присутності в РФ та/або зростання прибутку від початку повномасштабного вторгнення (за рахунок послаблення конкуренції внаслідок виходу конкурентів з ринку, збільшення інвестицій).
В своїй роботі по введенню Списку НАЗК в першу чергу націлювалось на потужні міжнародні групи з відомими широкому загалу брендами. Такими як Nestle, Procter&Gamble, Unilever, Leroy Merlin, Metro Cash&Carry, Raiffeisen та багато інших, що не поспішали лишати російський ринок.
Щоб вийти із цього Списку НАЗК висувало компаніям одну умову – залишити ринок РФ або надати реальний план виходу, або припинити там всі господарські операції, залишивши лише формальну оболонку.
Така практика НАЗК одразу стала причиною гучних міжнародних скандалів.
Наприклад, з угорським ОТP Банком, який РНБО не вносив під санкції, проте НАЗК включило до свого репутаційного Списку міжнародних спонсорів війни через бізнес в РФ. Після потрапляння ОТР до Списку спонсорів війни влада Угорщини заявила, що їй буде складно підтримати 11-ий пакет санкцій проти Росії та заблокувала виплату траншу Європейського фонду миру (EPF) на зброю для України. Тому згодом НАЗК статус міжнародного спонсора війни для угорського банку призупинило.
"Не можна дозволяти органу, який не має жодних підстав, повноважень, вирішувати такі важливі політичні речі", - говорить юристка Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк, що підтримує рішення уряду закрити Список НАЗК. "Такі речі не має робити орган, що не має жодної дипломатичної ваги. Ця база даних цілком може існувати на громадській платформі, де вона не втратить свою інформаційну цінність, але перестане виглядати в очах партнерів як державне рішення і бути підставою для зовнішньополітичного спротиву".
І дійсно, ще влітку, під час спілкування з тодішнім очільником НАЗК Олександром Новіковим БізнесЦензор почув про тиск на агентство, на українського прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з боку окремих урядів після того, як великі корпорації з цих країн опинялися у Списку міжнародних спонсорів війни.
Загалом до Списку міжнародних спонсорів війни агентство встигло включити близько 50 компаній, найбільше з них – 14 – є представниками китайського бізнесу, – 9 компаній зі Сполучених Штатів Америки, по 4 – зі Франції та Німеччини.
Останньою до Списку НАЗК потрапила нафтосервісна компанія Weatherford International , що на ринку РФ обслуговує державну корпорацію Роснєфть, охоплює всі ключові регіони видобутку нафти в Росії, має там вісім філіалів та 35 підрозділів. У РФ заробила в минулому році близько 7% сукупного виторгу, що загалом склав $4,3 млрд.
У картці компанії у Списку НАЗК достатньо детально подана інформація про організацію бізнесу Weatherford International на російському ринку та її керівників.
Треба сказати, що незважаючи на юридичну невизначеність, внесення агентством до "чорного списку" міжнародних компаній за співпрацю з РФ мала на практиці позитивні кейси в сенсі намагань України ізолювати РФ економічно.
Один з останніх прикладів: американська кампанія Liberian International Ship & Corporate Registry (LISCR, Ліберійський міжнародний судновий і корпоративний реєстр) потрапила до Списку за те, що у 2022 році займалася перереєстрацією під прапор Ліберії танкерів російського "Совкомфлоту". Що дозволило суднам підсанкційної роскомпанії продовжувати транспортувати нафту до різних країн світу. Така торгівля є критично важливою справою для функціонування російської економіки та доходів Кремля на війну.
LISCR вела листування з агентством. Через деякий час компанія повідомила НАЗК, що усі судна російського "Совкомфлоту" були вилучені з Ліберійського міжнародного суднового і корпоративного реєстру. 19 лютого компанію LISCR вилучили з переліку спонсорів війни.
Втім, в кінці лютого у НАЗК змінилась політика по відношенню до функціонування Списку міжнародних спонсорів війни, змінився очільник агентства. Крісло голови НАЗК замість Новікова зайняв колишній співробітник НАБУ Віктор Павлущик, що оголосив про необхідність "унормування" введення Списку.
Ще напередодні зміни голови НАЗК агентство Reuters з посиланням на неназваних українських чиновників заявляла про вимоги Китаю до українського уряду негайно прибрати китайські компанії зі Списку НАЗК як міжнародних спонсорів війни. В подальшому на рішення остаточно "закрити" Список НАЗК український уряд, за інформацією Reuters, дотисли також Франція, Австрія та Угорщина.
Останній агрументом прибрати Список НАЗК стало публічне функціонування Державного реєстру санкцій.
Чи матиме цей Держреєстр аналогічний вплив на міжнародний бізнес, що працює в РФ?
По-перше, на відміну від Списку НАЗК Держреєстр санкцій, що запроваджуються за рішенням РНБО, після того як його вводить у силу президент своїм указом, повністю регламентований законодавчо та має для компаній - фігурантів конкретні юридичні наслідки.
Стосуються вони із зрозумілих причин діяльності компаній в Україні. В держреєстрі зараз можна знайти багато російських юросіб, проти яких РНБО запроваджувала обмеження і десять років тому на певний термін. Строк обмежень може складати 5 чи 10 років, для декого з юросіб вони вже сплили. Тобто за спливом термінів обмеження в Україні проти цих компаній автоматично скасовувались.
У Держреєстрі санкцій немає згадок про структури, наприклад, вище зазначеної Weatherford International чи LISCR, що не представлені на українському ринку. Проте є згадки про, наприклад, структуру американської Proсter & Gamble (P&G), що давно присутня в Україні.
НАЗК визначило корпорацію як спонсора війни напочатку лютого 2023 року, вже після того як за рішенням РНБО російська структура корпорації потрапила під офіційні санкції в Україні.
Підставою для потрапляння P&G до Списку НАЗК став той факт, що попри заяви корпорації про зменшення присутності у РФ, вона навіть збільшила обсяги діяльності там у грошовому виразі: підняла на російському ринку ціни на 40%, щоб компенсувати втрату доходів через скорочення кількості брендів, що реалізує у РФ.
В Росії у P&G функціонують два заводи у Санкт-Петербурзі та Новомосковську Тульської області.
В Україні у корпорації є завод у Борисполі під Києвом та на Дніпропетровщині.
За результатами 2023 року, дохід ТОВ "Проктер енд Гембл Україна" склав 7,23 млрд грн. Компанія є одним з великих платників податків в Україні.
Російська дочка P&G потрапила до Держреєстру санкцій в жовтні 2022 року. Обмеження проти неї діють п’ять років, до жовтня 2027-го.
Санкції російській ТОВці полягали в фактичній забороні вести діяльність в Україні.
Якщо у репутаційному списку НАЗК мова йшла про транснаціональний бізнес, у Держреєстрі обмеження стосуються діяльності компаній в Україні. Йдеться здебільшого про російських юросіб - компаній, що в цьому конкретному випадку в принципі заточені на внутрішній російський ринок.
