Долар б’є рекорди. Що відбувається?
БізнесЦензор з’ясував, чим викликані нинішні коливання курсу, та до яких рівнів може девальвувати гривня.
У понеділок, 18 березня, долар на міжбанку встановив історичний рекорд. Під кінець торгів того дня американська валюта на позиції "оффер" вперше перетнула позначку 39 гривень. Слідом за міжбанком почав оновлювати рекорди й офіційний курс. І вже в четвер, 21 березня, Нацбанк встановив його на рівні 39,1399 грн.
БізнесЦензор розбирався, чим викликані нинішні коливання курсу, та до яких рівнів може девальвувати гривня.
Довіра до гривні падає?
Послаблення гривні відновилося ще в жовтні минулого року, коли після відмови від фіксованого курсу Україна на невизначений термін залишилася без американської фінансової допомоги, яка разом із військовою мала становити близько $61 мільярда.
Утримувати курсову стабільність в останні місяці Нацбанку вдавалося коштом золотовалютних резервів. Так, на кінець 2023 року вони складали $40,51 млрд, а станом на 1 березня – вже лише $37,05. Але останнім часом регулятор став рідше з’являтися на міжбанку та неохоче продає валюту, намагаючись берегти резерви.
Через брак пропозиції безготівкової валюти покупці змушені піднімати ціни. Нацбанк все ж регулярно з’являється на ринку, щоб не допустити занадто сильного зростання курсу долара.
Свою роль у послабленні гривні зіграло також і те, що на початку березня рейтингове агентство Standard&Poor’s знизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг і рейтинг емітента в іноземній валюті України з CCC до CC з негативним прогнозом. Вірогідно, це може бути пов'язано з підготовкою переговорів про чергову реструктуризацію зовнішнього боргу за євробондами. Втім, такий рейтинг означає, що "емітент відчуває труднощі з виплатами за борговими зобовʼязаннями, і його можливості залежать від сприятливих економічних умов".
Наразі єдиними сприятливими економічними умовами може бути доступ до достатнього зовнішнього фінансування. І поки це питання відкрите, гривня відчуватиме тиск.
Курс під контролем НБУ
Аналітики сходяться на думці, що Нацбанк узяв курс на "помірну девальвацію" і своєю присутністю на міжбанку лише регулює її швидкість. Повільне, але неминуче ослаблення національної валюти – це базовий сценарій на 2024 рік.
Об'єктивно на курс гривні тиснуть макроекономічні показники, зокрема великий дефіцит торговельного балансу України. Попередній негативний рекорд у розмірі $2,3 млрд на місяць був зафіксований під час світової кризи 2008-2009 років. Тоді курс гривні впав на 70%, а вартість долара з 5 грн підскочила до 8,6 грн. Однак вже у жовтні 2023 року дефіцит торговельного балансу України перевищив $2,95 млрд. За увесь минулий рік він перевищив $37,7 млрд і зберігається на високому рівні. Так, у січні 2024 року він становив $2,3 млрд, за даними Нацбанку.
Девальвацією НБУ намагається створити кращі умови для українського експорту, адже дефіцит торговельного балансу протягом 2024 року зберігатиметься. Цим також пояснюється продовження циклу зниження облікової ставки. 14 березня правління Національного банку вирішило знизити облікову ставку з 15% до 14,5%, що стало неочікуваним кроком для ринку. Адже всі опитані напередодні банкіри прогнозували збереження облікової ставки на рівні 15% річних.
Позиція фахівців ґрунтувалася на попередніх прогнозах самого Нацбанку, який сигналізував про намір зберегти ставку назмінною у найближчій перспективі. Проте серед причин свого рішення Нацбанк вказав на сповільнення інфляції у лютому до 4,3% у річному вимірі.
Разом зі зниженням облікової ставки регулятор зменшив ставку дохідності за тримісячними депозитними сертифікатами НБУ з 19% до 17,5%. Банки миттєво відреагували й почали переглядати ставки за депозитами. Своєю чергою Мінфін знизив ставки за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Це опосередковано впливатиме на валютний ринок, адже замість гривневих інструментів громадяни та бізнес можуть вирішити вкладатися в долар, який щодня дорожчає.
Утім, голова Нацбанку Андрій Пишний наголошує, що "новий рівень ставок за операціями НБУ достатній для підтримання привабливості гривневих активів та курсової стійкості".
Також на гривню тиснутимуть валютні послаблення. Валютна лібералізація – один із пріоритетів НБУ, проте відбуватиметься вона лише "за наявності передумов", зазначав Пишний. Останні заяви та прогнози регулятора, а також зниження облікової ставки вказують на те, що такі передумови є.
Наскільки впаде гривня?
Якщо наявний темп девальвації збережеться, то психологічну позначку 40 грн за долар національна валюта може перетнути вже наприкінці березня.
Проте навряд чи Нацбанк це допустить, адже такий сценарій може спровокувати паніку, яке ще більше посилить тиск на курс. Тому можна припустити, що регулятор максимально довго утримуватиме курс близько 39 грн/$. На це вказують і його дії. Так, на п’ятницю, 22 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 38,9234 грн/$. Цьому передувало зниження цін на міжбанківському валютному ринку під ча торгів у четвер майже на 20 копійок.
Проте середній курс за рік, який закладався в державний бюджет 2024 року, затверджений на рівні 40,7 грн/$. Міжнародний валютний фонд у своєму прогнозі закладав дещо вищу цифру – 41,4 грн/$ (така ж цифра фігурувала в держбюджеті під час першого читання, але до другого читання припущення щодо курсу були скориговані).
Хоч резерви НБУ наразі на високому рівні й можуть навіть зростати, регулятор не може постійно закривати діру на валютному ринку – це занадто ризиковано. Тому МВФ очікує плавної девальвації гривні до 53,9 грн/$ до 2028 року. Ці очікування справджуються далеко не завжди, проте під тиском несприятливих обставин цьогоріч Нацбанк очевидно доведе курс до прогнозного.
Загалом надходження міжнародної допомоги й надалі відіграватиме ключову роль у ситуації на валютному ринку України. Навіть за умови відсутності коштів від США ситуація зараз залишається більш-менш стабільною. Цьому сприяють 4,5 млрд євро макрофінансової допомоги, які Європейська комісія переказала Україні 20 березня, а також $1,5 млрд пільгового кредиту від Канади. Хоча надходження траншів здебільшого має суто психологічний, а не прямий вплив на ринок. Адже без допомоги США цих коштів все одно буде недостатньо.
Чи варто купувати долари?
Попит на валюту традиційно зростає під кінець року та зберігається на доволі високих рівнях до середини першого кварталу. Весна ж – сприятливий період для гривні, адже агровиробники продають валюту для фінансування польових робіт. А це збільшує пропозицію іноземної валюти, що створює підстави для зменшення обсягу інтервенцій НБУ.
Очікувати, що вже завтра долар перевалить за 40 грн не варто, адже Нацбанк, маючи достатні резерви, намагатиметься не допустити такого сценарію.
Утім, це не означає, що гривня не девальвуватиме. Її поступово доводитимуть до прогнозованих показників, враховуючи режим керованої гнучкості обмінного курсу, по якому Україна живе з жовтня минулого року.
Водночас зростатиме ризик, що разом зі зниженням ставок за депозитами привабливість гривні падатиме. Зараз середня номінальна ставка за вкладами на 12 місяців становить 14,11% річних. При інфляції 4,3% дохідність за гривневими депозитами складає 9,81%. Але при очікуваній інфляції 9,7%, яка прописана в держбюджеті на 2024 рік, – це вже 4,41% дохідності. Якщо врахувати необхідність сплатити з нарахованих відсотків 18% ПДФО та 1,5% військового збору, то цей відсоток буде ще нижчим.
Альтернативою депозитам можуть стати ОВДП, які на відміну від банківських вкладів не оподатковуються. Утім, Мінфін наразі знижує ставки за облігаціям внутрішньої позики.
Гривня наразі надзвичайно залежить від допомоги міжнародних партнерів. І будь-який форс-мажор може вкрай негативно позначитися на національній валюті. У питанні збереження заощаджень потрібно керуватися принципом диверсифікації та не складати всі яйця до одного кошика.
Уяви собі, донатю з перших днів війни. Спочатку перераховувала на банківські рахунки Міноборони та мінсоц. Рєзнікав іх спиз@ див. Передати гуманітарку - наше посольство вимагало відкат 30 відсотків за папірець, щоб безперешкодно проїхати зону ЄС. Тепер про бюджетників. Ти знаєш, які зарплати отримують чиновники? Вчителям і лікарям не снилося. Зелені просто грабують США , наче завтра не настане. Запитай у Єрмака, Татарова , портнікова, Тимошенка скільки вони купили дронів?
Цього року Україна виділила майже половину свого бюджету у 87 мільярдів доларів на військові витрати, але її внутрішні доходи становлять лише 46 мільярдів доларів, а це означає, що дефіцит доведеться покривати за допомогою міжнародних партнерів, за рахунок скорочення невійськових витрат і друкування гривні.