Збільшилися доходи, але поменшало допомоги. Що відбувається з українцями за кордоном

Автор: Юлiя Далецька

Як живеться українцям за кордоном, де працюють та чи збираються додому? БізнесЦензор вибрав основне з дослідження Центру економічної стратегії.

Після двох років повномасштабного вторгнення РФ в Україну та масштабної хвилі міграції за межами країни на сьогодні перебувають 4,9 млн українських біженців.

Аналітики Центру економічної стратегії підготували вже третє велике дослідження "Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення".

У ньому експерти розповіли, як живеться українцям за кордоном, де працюють та чи збираються додому.

"БізнесЦензор" вибрав основне з дослідження.

Портрет українського біженця

Від початку повномасштабного вторгнення та станом на кінець січня 2024 року з України виїжджало 30,2 млн людей. Наразі за кордоном перебувають 4,9 млн українських біженців, включно із 1,3 млн тих, хто перебуває на території Росії та Білорусі.

Найбільше українців, що втекли від війни до Європи, живуть у Німеччині (1,3 млн), Польщі (951,6 тис.) та Чехії (381,2 тис.). Загалом статус тимчасового захисту у ЄС мають 4,3 млн українських біженців.

Цікаво, що за останні півтора року у Європі побільшала частка чоловіків – з 31% до 37%. Найбільший сплеск зафіксували у Нідерландах – аж на 22% (з 16% до 38%).

Очікувано, що більшість біженців – жінки – 65%. Водночас з травня минулого року суттєво зменшилася частка дітей за кордоном – з 51% до 38%.

70% опитаних біженців мають вищу або незакінчену вищу освіту.

Заробітки та доходи українських біженців покращилися

Із травня минулого року економічне становище біженців суттєво покращилось. Зокрема, частка тих, кому не вистачає на їжу чи одяг зменшилась на 10%.

При цьому, знижується частка незадоволених обсягом соціальних виплат. Це пояснюють, зокрема, вищим рівнем працевлаштування та зростанням доходів. Так, частка працевлаштованих біженців зросла з 39% до 45%.

Цікаво, що понад 60% біженців тепер мають вищі доходи, ніж до повномасштабної війни. У листопаді 2022 року цей показник становив 43%.

Майже половина працевлаштованих біженців працює не за тією спеціальністю, що до початку великої війни. Цей показник за рік знизився з 60% до 51%.

До того ж приблизно 71% українців за кордоном отримує підтримку від влади країни перебування.

Утім, варто зауважити, що за минулий рік країни зменшили підтримку українських біженців житлом та виплатами. Уряди запроваджують все більше нових умов для перебування, які обмежують кількість новоприбулих та стимулюють українців повернутися додому.

Зокрема, у Німеччині на 5% зменшилася частка біженців, забезпечених житлом. У Чехії та Італії – аж на чверть. У Польщі та Чехії майже на половину поменшало тих, хто отримує соціальні виплати.

Країни продовжують підтримувати українських біженців, але тенденція до зменшення допомоги пояснюється двома простими причинами.

По-перше, за два роки підтримка біженців влетіла європейським країнами в копієчку. Наприклад, Польща витратила 3,3% ВВП, Чехія та Болгарія – по 2,1%. По-друге, не вистачає вільного житла.

Чи планують біженці повертатися додому

Навіть після двох років повномасштабної війни більшість українських біженців все ж планують повернутися на батьківщину – 26% заявили, що зроблять це "точно", ще 26% – "скоріше". 61% із них планують повертатися після закінчення війни. Утім, частка "точно" впевнених у поверненні додому за рік впала аж на понад 20% (у травні 2023 року таких було 41,4%).

Головними чинниками для повернення в Україну біженці називають закінчення війни, вищий рівень життя та можливість знайти добре оплачувану роботу.

Найбільше повернутися додому прагнуть старші люди. Якщо людина старше на 1 рік, це збільшує вірогідність того, що вона хоче повернутись, на 3%.

Також в Україну більше схильні повернутися жінки. Чоловіки наразі побоюються, що не зможуть знову виїхати за кордон або отримають покарання за незаконний виїзд.

Найменше задумуються про повернення додому студенти іноземних вишів, наймані працівники та власники бізнесу за кордоном.

Чому біженці бояться повертатися та як це впливає на Україну

Аналітики виділили п’ять основних причин. Перша та найголовніша – побоювання погіршення економічної та безпекової ситуації в країні, а також високий рівень невизначеності. 65% біженців прогнозують погіршення економічної ситуації, 43% – безпекової. Про невизначеність розвитку подій кажуть 37% опитаних.

Друга причина – відсутність або пошкодження житла. Війна пошкодила або знищила домівки 24% біженців.

Також біженців гальмує вищі доходи за кордоном. Майже чверть опитаних зазначили, що отримують більшу зарплату за кордоном, а 38% – "набагато більшу". Очікувати, що люди, які забезпечили себе значним комфортом, зможуть покинути його та повернутися, мізерні.

Ще однією причиною експерти називають асиміляцію у країні перебування, влаштування на роботу та готовність більшості біженців інвестувати у свій професійний розвиток за кордоном.

39% біженців заявляють, що їм подобаються більше жити за кордоном, ніж в Україні. Не погоджуються з ними 38%. Водночас половина опитаних прагне вивези свою сім’ю саме за кордон до себе.

Аналітики визнають, що за кордоном у найкращому випадку залишаться 1,4 млн українців, у найгіршому – 2,3 млн.

Неповернення біженців спричинить зменшення споживання та виробництва в Україні. За підрахунками експертів, загальні втрати для економіки становитимуть від 3,9% до 6,3% ВВП.

Це також суттєво вплине на демографічну ситуацію в країні, адже найбільше з України поїхали діти та жінки до 40 років. Наразі за кордоном перебуває 18% дівчат та 14% хлопців віком до 9 років.

Що може зробити український уряд для повернення біженців

Насамперед, експерти радять співпрацювати з урядами інших країн для повернення українців після закінчення війни. Дипломатична робота тут відіграватиме основну роль, адже працевлаштовані українці вже стають відчутною економічною підтримкою для інших країн, враховуючи вік та рівень освіти біженців.

Також уряд має розпочати швидку відбудову постраждалих регіонів, щоб біженцям було куди повертатися. Особливо це стосується тих, хто втратив своє житло.

Важливими будуть й програми підтримки для мешканців постраждалих та окупованих територій – виплати, забезпечення житлом, компенсації за оренду.

Крім того, влада має створити умови для при приваблення інвесторів в економіку без побоювань труднощів у пошуку робочої сили.

І важливо, щоб діти та підлітки могли легко реінтегруватися в українських школах. Наприклад, зараховувати бали за вивчені за кордоном предмети, поновлення в класах без додаткових іспитів. Теж саме стосується студентів – щоб вони могли легко перевестися у вітчизняні виші.