Електронна гривня: навіщо вона потрібна та чи замінить звичайні гроші

Автор: Юлія Недашківська

Що таке е-гривня, у чому її відмінність від безготівкових коштів на карті та чи варто чекати на витіснення звичних грошей.

Минулого тижня Національний банк анонсував проведення у 2024 році відкритого тестування державної цифрової валюти – електронної гривні.

"БізнесЦензор" вирішив розібратися, що таке е-гривня, у чому її відмінність від безготівкових коштів на карті та чи варто чекати на витіснення звичних грошей.

Що таке електронна гривня та як вона працюватиме

Електронна гривня або е-гривня – це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк. Звичайні безготівкові гроші випускають та контролюють комерційні банки. Також е-гривня може бути тільки в електронному вигляді, вивести її з гаманця через банкомат, як звичайну з картки, не можна.

Розмови про плани запустити е-гривню регулятор вів ще з 2016 року. За задумом НБУ, цифрова гривня має виконувати всі функції звичайних грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову гривні. Про заміну звичних грошей не йдеться.

Разом із запровадженням е-гривні Нацбанк прагне розвинути платіжну інфраструктуру країни, цифровізувати економіку, сприяти поширенню безготівкових платежів та збільшити рівень прозорості розрахунків.

Функціонування е-гривні заплановано за допомогою технологій розподіленого реєстру (DLT), яка включає в собі технологію блокчейн. Тобто це дозволить зробити транзакції з електронною гривнею дійсно прозорими та доступними для публічного перегляду. Крім того, історію розрахунків не можна буде змінити, що виключає різні фальсифікації.

Водночас регулятор не володітиме та не матиме доступ до персональної інформації користувачів е-гривні.

Наразі Нацбанк розглядає декілька можливих варіантів використання електронної гривні. Серед них:

• можливість здійснення транскордонних платежів,
• використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів,
• роздрібні безготівкові платежі з можливим функціоналом "програмованих" грошей.

Що таке програмовані операції? Це можливість робити платежі після настання певних умов. Наприклад, списування коштів за оренду житла раз на місяць, оплата товарів чи послуг тільки в разі їх отримання або на визначені товари – книжки або дитячі іграшки.

Також НБУ розглядає можливість здійснення цільової державної допомоги в е-гривні, яку можна буде витратити тільки на певні цілі та товари.

Перше тестування електронної гривні

Перше тестування е-гривні відбулося у 2018 році. Тоді Нацбанк одним із перших у світі провів пілот з випуску електронних грошей для роздрібних платежів на платформі DLT.

Перший закритий тест проводили лише серед працівників Національного банку та кількох компаній-партнерів проєкту. У межах пілоту створили платформу "Електронна гривня" та випустили в обіг обмежену кількості е-гривні. Участь банків тоді не передбачалася.

Учасники створювали е-гаманці, поповнювали їх електронною гривнею, здійснювали перекази між собою, на рахунки компаній, а також робили торговельні операції, зокрема, поповнювали мобільні рахунки.

Як заявили в НБУ за результатами тесту, перевагами е-гривні є простота використання, безпечність, швидке отримання статусу користувача та швидкість розрахунків.

Водночас тоді зауважили, що через обмежений перелік операцій та коло користувачів пілотний тест не дав можливості повністю оцінити привабливість та потенційний рівень залученості українців до такого інструменту. Тож НБУ важко прогнозувати, скільки громадян стане користувачами е-гривні в разі її впровадження.

Також регулятор визнав, що для введення е-гривні на національному рівні необхідні значні інвестиції та час на модернізацію існуючої платіжної інфраструктури. Крім того, впровадження електронної гривні потребуватиме законодавчого регулювання.

Друге тестування е-гривні. Чого чекати

Шість років по тому в НБУ анонсували проведення другого – уже відкритого – тестування е-гривні. У ньому зможуть взяти участь банки, небанківські фінансові установи та їх клієнти, які захочуть протестувати е-гривню. Початок пілоту очікується у другій половині 2024 року.

Користуватися е-гривнею можна буде за допомогою платіжних застосунків банків, які стануть учасниками проєкту.

Як наголошують у регуляторі, всі платіжні операції під час тесту відбуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде Нацбанк. Поки що НБУ шукає розробника технологічного рішення для реалізації пілотного проєкту.

"Під час тестування ми плануємо дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе прийняти зважене рішення про доцільність широкомасштабного її випуску в Україні", – пояснив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін.

Водночас, за його словами, остаточне рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні Нацбанк ухвалюватиме за результатами дослідження.

Переваги та ризики е-гривні

Серед плюсів запровадження е-гривні можна виокремити прозорість та відстежування платежів, що може сприяти детінізації економіки.

Крім того, використання е-гривні може знизити комісії під час безготівкових операцій, адже її технології передбачають дешевші та швидші транзакції.

Також факт, що емітентом електронної гривні буде Національний банк, може убезпечити користувача від ризиків банкрутства обслуговуючого банку. Безпеку цих грошей гарантуватиме НБУ.

Водночас казати про суцільний позитив від запровадження електронної гривні важко. Адже невідомо, як поява е-гривні вплине, наприклад, на інфляцію в країні чи курс. Чи випускатимуть е-гривню за рахунок вилучення з обігу готівкової та безготівкової гривні, також не ясно.

До того ж немає відповіді, як працюватиме інфраструктура електронної гривні в умовах можливого блекауту – приклад зими 2022-2023 років показав, що без готівки в умовах відключень світла все ж таки важкувато.

І головне – питання доцільності. Якщо запровадження е-гривні для державних закупівель та міжбанківських операцій ще виглядає доречним через необхідність прозорих розрахунків, то для пересічного громадянина зміни не будуть фундаментальними.

При цьому, навіть якщо Нацбанк вирішить запускати е-гривню на національному рівні, вона з’явиться дуже не скоро. Для введення електронних грошей в Україні поки немає необхідного законодавства, інфраструктури та грошей. На те, щоб усе це з’явилося, можуть піти роки.