2312 відвідувачів онлайн
48 182 0

Чому роботодавці в Україні все частіше відмовляються брати на роботу чоловіків

Автор: Юлія Недашківська

Українські компанії негласно відмовляються працевлаштовувати військовозобов’язаних чоловіків, яких можуть мобілізувати.

Чому роботодавці в Україні все частіше відмовляються брати на роботу чоловіків 01

Із початком повномасштабної війни неабиякі зміни відбулися на ринку праці України. Величезна міграція населення закордон та в середині країни, мобілізація чоловіків, переорієнтування бізнесів – все це призвело як до дефіциту працівників, так і до зростання безробіття.

Попри те, що ситуація потрохи вирівнюється, все помітнішою стає тенденція до певної дискримінації роботодавців щодо чоловіків. І це стосується, як військовозобов’язаних, так і ветеранів війни.

За даними дослідження Конфедерації роботодавців України, 79% менеджерів висловили побоювання, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіткнуться з їхнім важким психоемоційним станом. Ще чверть хвилюються, що у таких працівників може бути алкогольна чи наркотична залежність.

Через це серед ветеранів наразі спостерігається втричі вищий інтерес до заснування власного бізнесу, ніж у пересічних громадян.

Водночас у тих, хто не був на фронті, проблеми при працевлаштуванні не менші. Зокрема, деякі керівники та HR почали вводити негласне правило – не брати на роботу чоловіків. Мовляв, їх можуть мобілізувати, а мобілізованого працівника компанія звільнити не має права.

Зокрема, таке правило діє в одній з українських компаній, пов’язаних з IT-сектором. Забронювати своїх співробітників вони не можуть, а тримати місце за людиною, якої наразі немає – невигідно. Цікаво, що головний офіс компанії розташований у Бельгії, столиця якої є серцем Європейського Союзу.

Деякі компанії навіть не соромляться говорити про це прямо. Співрозмовник "БізнесЦензор" два місяці не міг знайти роботу. Він – біохімік за освітою, тож шукав серед медичних лабораторій. Так, на двох підприємствах йому непрозоро натякнули, що, попри чудове резюме та великий досвід роботи, його взяти не можуть, бо "хто знає, що буде з мобілізацією через місяць, а люди потрібні тут".

Варто зауважити, що офіційно працевлаштувати чоловіка в штат без попередження військкомату наразі неможливо. Із січня цього року діють нові правила обліку для призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Вони передбачають, що під час прийняття на роботу призовник має надати посвідчення про приписку до призовної дільниці, а військовозобов’язаний чи резервіст – військовий квиток.

Після того, роботодавець має упродовж семи днів повідомити територіальний центр комплектування та соцпідтримки про прийняття на роботу нового співробітника. Ті, своєю чергою, за необхідністю можуть запросити його до себе – наприклад, для оновлення чи уточнення даних.

Якщо чоловік раніше не служив в армії, то для працевлаштування він має явитися в ТЦК для отримання необхідного військово-облікового документу. Для цього його можуть зобов’язати пройти військово-лікарську комісію. В іншому разі, без документів, чоловіка на роботу прийняти не можуть.

І виходить, що з одного боку про нових співробітників не хочуть повідомляти компанії, а з іншого – самі чоловіки побоюються йти в офіційний штат.

Далеко не всі компанії можуть дозволити собі забронювати своїх співробітників від мобілізації. Нагадаємо, що наприкінці січня цього року Кабмін затвердив новий порядок бронювання працівників.

Так, забронювати до 50% своїх військовозобов'язаних співробітників на строк до пів року зможуть підприємства, установи і організації, які є критично важливими для економіки та відповідають щонайменше двом або трьом (в залежності від сфери діяльності) із визначених порядком критеріїв.

Серед них: резидентство в "Дія.City", сплачені за рік податки у понад 1,5 млн євро, надходження в іноземній валюті за минулий рік на понад 32 млн євро, відсутність заборгованості по ЄСВ, а також середня зарплата, не нижча за середню по регіону.

А що з ФОПами?

По факту, єдиним легальним шляхом, який дозволяє уникнути військового обліку на підприємствах, – є "працевлаштування" в компанії через ФОП.

При оформленні ФОПа, чи співпраці з ним, військово-облікові документи не потрібні. Компанії можуть замовляти та сплачувати його послуги. Утім, в такому разі робітник залишається не захищеним трудовим законодавством, а держава недоотримує податки за працівника.

До речі, ще влітку у Міністерстві економіки заявляли, що обговорюють можливості, як зробити ФОПів та гіг-спеціалістів в ІТ-галузі доступними для бронювання від мобілізації. Утім, нещодавно стало відомо, що відповідний крок не підтримують у Міноборони та Генштабі ЗСУ. За законом, бронюванню підлягають лише офіційно працевлаштовані співробітники. Наразі Мінекономіки звернулося до Мін’юсту "для правової оцінки можливості застосування норм цього закону до ФОП".

Неможливість забронювати співробітників та ФОПів сильно б’є по вітчизняній ІТ-індустрії. На приклад, одна з найбільших компаній в Україні GlobalLogic має в штаті 100 працівників, решта – оформлені як фізособи-підприємці. Наразі компанія налічує близько 6,5 тис. фахівців. Заброньовано лише 10.

Як уточнили в GlobalLogic, від можливості бронювання співробітників прямо залежить впевненість клієнтів у відсутності ризиків. Щоб клієнт не переймався щодо співпраці, то всі ключові люди в команді мають бути заброньовані, а ключові люди – це близько половини всього колективу.

Що чекає далі?

Наразі Верховна Рада готує законопроєкт, який має змінити процес мобілізації та демобілізації військових. Ухвалити документ, принаймні у першому читанні, можуть уже до кінця року.

Зокрема, у проєкті закону планують обмежити тривалість служби під час воєнного стану конкретним терміном. Поки що розглядаються варіанти у 18 та 36 місяців.

Водночас у ВР планують активніше залучити до процесу мобілізації представників обласних військових адміністрацій та Національної поліції. Зокрема, в питанні вручення повісток.

При цьому місцева влада та підприємства повинні будуть здійснювати контроль за прибуттям людини до військкомату.

Наразі проєкт закону ще не зареєстрований у парламенті. Утім, очевидно, що питання полегшення процесу демобілізації та посилення заходів мобілізації є неминучими. Тож, можна припустити, що ситуація з дискримінацією ветеранів та військовозобов’язаних чоловіків під час пошуків роботи тільки погіршуватиметься.