Чому уряд бере експорт зерна під ручне управління

Автор: Ольга Прокопишина

31 жовтня Кабінет Міністрів змінив правила для експортерів аграрної продукції. В уряді Дениса Шмигаля розраховують, що нововведення забезпечать повернення валютної виручки в Україну.

До останнього часу для отримання ліцензії на вивіз агропродукції продавцеві було достатньо подати до Мінекономіки заяву за певною формою та копію зовнішньоекономічного контракту. Тепер вимоги збільшуються.

Уряд в один день видав два документи, що змінюють для експортерів правила гри: він вніс зміни до своєї Постанови від 27.12.22 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік".

Та прийняв нову постанову № 1132 "Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану", що розробило Міністерство аграрної політики та продовольства.

В обидві документи Кабмін вніс норму, що експорт агропродукції можливий для компанії лише за умови діючого свідоцтва платника ПДВ.

Тобто експортер зобов’язаний бути платником ПДВ, раніше такої вимоги до нього не висували.

Окрім того, щоб отримати ліцензію на експорт він має в пакеті документів надати Мінекономіки довідку про відкриття банківського рахунку покупцем - нерезидентом.

Проте наявність цих документів отримання ліцензії йому не гарантує.

Її видача, йдеться далі у змінах до Постанови від 27.12.22, здійснюється на підставі "погоджень з Мінагрополітики після двосторонніх консультацій з партнерами", "у порядку міжвідомчого обміну інформацією".

Тому відмовити у ліцензії на експорт можуть через "отримання Мінекономіки від Мінагрополітики інформації про наявність підстав для відмови".

Одночасно компанія - експортер звільняється від необхідності проходити ручний процес ліцензування, якщо вона верифікована у Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Власне друга постанова Кабміну - "Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану", присвячена майбутньому підтвердженню статусу експортерів агропродукції через ДАР.

Державний аграрний реєстр був створений в червні 2021 року і слугував головним чином для організації державного субсидування, кредитування чи іншої фіндопомоги українським фермерам та агровиробникам.

Зараз облік у Реєстрі має допомогти владі визначити "доброчесність" трейдера, що планує продавати збіжжя чи продукти його переробки за кордон.

За новими правилами, щоб зареєструватися експортером агропродукції в Реєстрі, компанія має:

- Бути платником ПДВ станом на 23 лютого 2022 року та на дату формування запиту у програмі Державного аграрного реєстру;

- Не мати податкового боргу за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" (код платежу — 21081000);( тобто сплатити штраф за порушення вимог валютного законодавства, якщо таке мало місце);

- Не мати акта Державної податкової служби про відсутність компанії за місцем реєстрації;

- З 23 лютого 2022 року до 27 жовтня 2023 року здійснила операцію з експорту товарів, за яку відбулось повернення валютної виручки.

Реєстр адмініструє Міністерство аграрної політики та продовольства. За постановою уряду воно має щоденно взаємодіяти з Державною митною та податковою службами та на основі їх даних вносити зміни про стан агрокомпанії. Головним чином слідкувати, чи не анульоване їй свідоцтво платника податку на додану вартість та чи немає порушень валютного законодавства.

Експериментальний проєкт з верифікації експортерів планують завершити до кінця 2024 року. Далі профільне міністерство має подати уряду свої пропозиції щодо механізму регулювання експортерів вже на постійній основі.

Як розказав "БізнесЦензору" президент "Української зернової асоціації" Микола Горбачьов, галузь сприймає нововведення спокійно. Якщо влада підійде виважено до процесу регулювання, воно не має зашкодити легальним експортерам зерна.

Проте убезпечить ринок від явних примітивних чорних схем: коли експортер, не платник ПДВ, вивозив українське збіжжя, лишав гроші від його продажу на рахунках близьких компаній за кордоном,не сплачував в Україні податків і після того як накопичував контрактів на 5 млн грн, лишав цю юридичну оболонку, та відкривав іншу.

"Я не можу сказати, що мені загалом до смаку ця Постанова. Проте треба пам’ятати, що вже 50% бюджету України покривається за рахунок коштів міжнародних партнерів, водночас ми можемо фінансувати війну виключно зі своїх податків", - говорить Горбачьов.

Офіційно українські експортери за січень–серпень 2023 року найбільше доходу отримали від продажу зернових культур (кукурудзи, пшениці, ячменю, гречки, сорго, жита), що становить $6,1 млрд, або чверть усього експорту за цей період.

В квітні 2023 року Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради з економічної безпеки викладала попередній висновок щодо операцій з "чорним зерном". Тоді голова ТСК Ярослав Железняк заявляв, що нелегальний експорт агропродукції є одним з фінансових потоків для виведення грошей з України для нелегального грального бізнесу.

Для запобігання таким операціям Державна податкова та митна служби, Бюро економічної безпеки у вересні 2022 року уклали меморандум, за яким у разі підозри на фіктивність компанії-експортера, його товар зупиняли до перевірки. Але, як з’ясували в ТСК, було багато випадків вивозу зерна такими компаніями без перевірок.

За попереднім висновком комісії, через бездіяльність контролюючих органів бюджет недоотримав щонайменше 5 млрд грн.

За оцінками Нацбанку, обсяг неповерненого валютного виторгу з початку повномасштабного вторгнення РФ становить близько $8 млрд і чинить "відчутний вплив на платіжний баланс". У Нацбанку уточнили, що йдеться не лише про виручку від експорту зернових, а й про неповернену валютну виручку в цілому.

Через це Національний банк України розглядає можливість скорочення терміну повернення валютної виручки експортерами для певних галузей та товарів. Мова може йти про скорочення термінів повернення валюти зі 180 днів до 90 днів.

Згідно із законом про валюту НБУ може встановлювати граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями в цілому для всіх суб'єктів, але при цьому не має повноважень встановлювати винятки та особливості за граничними термінами для окремих товарів або галузей економіки.

Тобто скорочені терміни розрахунків за операціями з експорту окремих товарів НБУ може лише за поданням Кабміну.