В усьому винні вибори. Як сусідні країни ЄС блокують український агроекспорт
Чому Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія вирішили продовжити блокаду українського експорту зерна та продовольства попри рішення Єврокомісії.
Головною інтригою минулого тижня на дипломатичному фронті України було рішення Європейської комісії про продовження чи скасування заборони на імпорт українського збіжжя до п’яти європейських країн – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії. Зокрема, йдеться про імпорт пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку.
Вперше обмеження на вимогу цих країн були запровадженні на рівні ЄС на початку травня.
Після блокування Росією українських портів, які були традиційними шляхами експорту нашої аграрки, прикордонні з Україною країни запропонували допомогу в транзиті сільгосппродукції, а ЄС скасував митні збори та імпортні квоти для полегшення транспортування.
Це призвело до того, що дешевше українське зерно та інша продукція почала знижувати ціни на збіжжя всередині країн, склади були переповненні українською продукцією, а місцеві фермери почали нести збитки.
Зрештою Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія почали запроваджувати односторонні обмеження на імпорт українського зерна та компенсацій за збитки.
Після хвиль протестів, блокування автошляхів та фур на кордоні з Україною Євросоюз заборонив імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника до цих країн. Важливо, що заборони не стосувалися транзиту збіжжя до третіх країн.
Обмеження мали тривати до 15 вересня.
Єврокомісія вирішила їх не продовжувати.
Там проаналізували та визначили, що "диспропорції на ринку в п’яти країнах-членах, які межують з Україною, зникли". При цьому у повідомленні Єврокомісії наголошувалося, що Україна погодилася запровадити певні правові заходи (наприклад, систему ліцензування експорту) упродовж 30 днів, щоб уникнути різких стрибків експорту зерна.
Також Київ мав до 18 вересня подати відповідний План дій.
Після рішення не продовжувати обмеження Польща, Словаччина та Угорщина виступили проти рішення ЄК та знову запровадили односторонні обмеження. У Болгарії, яка ще раніше відмовилася продовжувати ембарго на українську "аграрку", почали бастувати фермери.
Водночас Україна подала позов до Світової організації торгівлі.
Обмеження "постраждалих" країн
Польща
Головним двигуном зернового ембарго для України є Польща. Напередодні виборів для верхівки цієї країни, а саме керівної партії "Право та Справедливість", надзвичайно важливо втримати довіру фермерів, які є їхніх головним "кістяком" виборців.
15 жовтня у Польщі відбудуться парламентські вибори і є вірогідність, що правляча партія вперше за десять років може не перемогти.
До того ж Польща вимагала продовжити заборону на імпорт українського зерна принаймні до кінця року, тому що після виборів ще доведеться формувати парламентську коаліцію.
Тож після того, як ЄК відмовилася продовжувати ембарго, Варшава одразу оголосила про односторонні та безстрокові обмеження. Але з 16 вересня під заборону потрапили не лише пшениця, ріпак, кукурудза та соняшник, а ще й борошно, пшеничні та кукурудзяні висівки й макухи олійних культур.
Ба більше, польський міністр сільського господарства Роберт Телус заявив, що його країна виступить проти вступу України до ЄС, якщо зернове питання не буде вирішено. Адже за наявних обставин польська "аграрка" не зможе "перемогти" в української. За його словами, те, що зараз робить Польща – навпаки будує можливість вступу України до Євросоюзу, адже підштовхує до пошуку необхідних інструментів для вирішення питання.
Заборони не поширюються на транзит української продукції до портів або за межі території Польщі.
Угорщина
Угорщина, яка не відрізняється особливо теплими стосунками до України пішла ще далі. Вона розширила список заборонених для імпорту українських продуктів до 24 позицій.
До переліку заборонених потрапили: м'ясо великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також куряче м'ясо, жито, ячмінь, овочі, цукор та вина.
Утім, обмеження не поширюються на вантажі, які залишають територію країни впродовж 15 днів, тобто вважаються такими, що в'їхали в Угорщину для транзиту.
Словаччина
Словаччина обмежилася ембарго на пшеницю, кукурудзу, ріпак та насіння соняшнику до кінця року. Влада країни наголошує, що в такий спосіб намагається уникнути надмірного тиску на словацький ринок та залишитися справедливими щодо своїх фермерів.
Водночас уряд визнає, що відповідний крок є також реакцією на аналогічні дії Польщі та Угорщини.
При цьому словацька влада обіцяє співпрацювати з Єврокомісією та країнами ЄС для пошуку спільного рішення під час дії заборони та, в разі його ухвалення, скасувати заборону.
Румунія вирішила почекати
Після скасування Єврокомісією обмежень на імпорт українського збіжжя Румунія вирішила поки не запроваджувати односторонні заборони. Бухарест очікує від України план врегулювання експорту аграрної продукції, яку повинні були подали до 18 вересня. І вже на її основі ухвалювати остаточне рішення.
Утім, 18 вересня прем’єр-міністр країни Марчел Чолаку заявив, що звернеться до міністрів економік та сільського господарства про введення ембарго на українську продукцію на 30 днів.
За його словами, він чекає від українського прем’єра Дениса Шмигаля пропозиції щодо ліцензування експорту зерна до країн ЄС.
Чолаку також додав, що після 18 вересня з України до Румунії не був експортований жоден кілограм пшениці.
Якщо будуть запити на експорт до Румунії, він звернеться до міністрів із проханням про 30-денне обмеження, "поки все не з’ясується".
Болгарія – "мінус" один
Болгарія виявилася єдиною із п’ятірки державою, яка повністю відмовилася від обмежень на імпорт української сільгосппродукції. Відповідний крок був закріплений голосуванням парламенту ще навіть до остаточного рішення Єврокомісії.
Перед голосуванням міністр сільського господарства країни зізнався, що раніше він був прибічником продовження обмежень, але змінив свою думку після оцінки економічних показників та прогнозу уряду.
До того ж уряд виступав за зняття ембарго на українське зерно в обмін на компенсацію для своїх аграріїв.
За словами прем’єра Ніколая Денкова, насправді імпорт українського зібжжя може знизити ціни на основні продукти для споживачів.
Утім, рішення парламенту викликало бурхливу реакцію болгарських фермерів. Вони виступають не лише за продовження обмежень, а ще й за розширення їх на інші продукти – молоко, м’ясо, мед, овочі та фрукти.
Фермери почали протестувати.
На це вони отримали досить жорстку відповідь від прем’єра Денкова, який порівняв їхні дії з діями терористів. Мовляв, вони використовують неправдиві аргументи, висувають вимоги "тут і зараз". До того ж він звинуватив організаторів акцій протестів у політичному підтексті.
За словами очільника болгарського уряду, він двічі намагався вести переговори з фермерами, але вони відкидали його запрошення до діалогу.
Уранці 18 вересня болгарські аграрії вивели важку сільгосптехніку та заблокували головні дороги країни.
Реакція України
Після того, як Польща, Угорщина та Словаччина запровадили односторонні обмеження проти української сільгосппродукції, Київ подав позови проти цих країн до Світової організації торгівлі.
Як наголосила міністерка економіки Юлія Свириденко, для України є принциповим довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Утім, наш уряд сподівається, що ці держави знімуть свої обмеження і не доведеться зʼясовувати відносини в судах.
Крім того, Україна планує заборонити імпорт фруктів та овочів із Польщі. Адже саме через цю країну наша держава зазнає найбільших збитків внаслідок ембарго через простої, додаткові витрати та неможливість виконання зовнішньоекономічних угод.
Україна вбачає в цьому порушення трьома країнами ЄС своїх міжнародних зобов’язань.
Водночас, як наголосив торговий представник України та заступник міністра економіки Тарас Качка, у запровадженні обмежень з боку Польщі, Словаччини та Угорщини є не лише економічні, а ще й політичні мотиви. Адже таке свавільне рішення трьох країн є висловленням абсолютної недовіри до Єврокомісії.
Це, зі свого боку, може поставити під сумнів міжнародних партнерів здатність Брюсселя говорити від імені всього ЄС.
Що робити українському агросектору
Зернова криза на кордоні з ЄС однозначно погіршує українську ситуацію з експортом сільськогосподарської продукції. І Україні доведеться докласти максимальних зусиль для її врегулювання.
Насамперед, йдеться про двосторонні переговори з Польщею, Угорщиною та Словаччиною (а, потенційно, ще й з Румунією). Адже дзеркальні санкції можуть додати напруги у відносинах з країнами, а процес вирішення суперечок через СОТ може займати роки. Розв’язання ж проблеми має бути миттєвим.
До того ж рішення цих країн збіглося з повною блокадою українських портів. Після виходу РФ з "зернової угоди" Україна почала обережно застосовувати тимчасовий коридор, який контролюють українські ВМС.
Після успішного "тесту" з виведенням п’ятьох суден, які застрягли в Україні ще до 24 лютого 2022 року, вже є два цивільні кораблі, що погодилися прямувати цим коридором до одеських портів під завантаження зерном.
Наприкінці серпня у Мінекономіки заявляли, що Україна завершує роботу зі світовими страховими компаніями над схемою страхового покриття зернових суден, які прямують до та з українських портів. Зокрема, лунала назва такого страхового гіганта як Lloyd's of London.
Водночас, з огляду на майже щоденні обстріли портової інфраструктури і знищення росіянами вже майже 300 тисяч тонн зерна, ризики для суднових компаній, аграріїв та страховиків є великими.
Утім, не останню роль можуть зіграти й українські аграрії. Зокрема, налагодити та сфокусувати свої виробничі процеси на перероблюванні. Щоб експортувати за кордон не лише сировину, а й готову продукцію.
