"Іноземці бояться, що проєкти не будуть виконані". Чому українські ІТ-компанії переїжджають в інші країни
Як релокація українського ІТ-бізнесу впливає на падіння експорту ІТ-послуг та валютної виручки?
Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну іноземні замовники все частіше почали відмовлятися віддавати замовлення на розробку українським ІТ-компаніям. Окрім того тисячі ІТ-фахівців тимчасово виїхали з України. Через це компанії почали переїжджати у сусідні країни, відкриваючи офісів за кордоном.
Як релокація українського ІТ-бізнесу впливає на падіння експорту ІТ-послуг та валютної виручки?
Як повідомили БізнесЦензору у Львівському ІТ Кластері, із початку великої війни українські ІТ-компанії відкрили близько 80 нових офісів за кордоном. Понад половину з них – 47 – запустили найбільші ІТ-компанії України.
Так, на початку року стало відомо про плани однієї з найбільших компаній України Intellias відкрити новий розробницький центр в Індії. Це стане вже дев’ятим офісом компанії із початку повномасштабної війни. У 2022 року Intellias відкрила три центри розробки у Польщі (у Варшаві, Вроцлаві та Ґданську), а також у хорватському Загребі, болгарській Софії, в португальських Лісабоні та Порту, а також іспанській Малазі.
Інша компанія – N-iX – у квітні відкрила офіс у колумбійському Медельїні, а продуктова MacPaw готується до відкриття підрозділу в США.
За даними дослідження Асоціації IT Ukraine, 54,7% ІТ-компаній планували відкрити нові офіси та філії у 2022 році, але через війну лише чверті вдалось це зробити. Тільки 16,4% з них змогли відкрили офіси за межами України, а 11,2% – в Україні та за кордоном.
Найпопулярнішою локацією для нових закордонних офісів стала Польща. Далі йдуть Іспанія, США, Естонія та Португалія.
Падіння експорту послуг українського ІТ під час війни
За результатами минулого року українська ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у рекордні $7,34 млрд. Обсяг експорту збільшився на $400 млн у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
Втім у першому кварталі 2023 року стало зрозуміло, що впродовж першого року великої війни зберігалася лише інерція зростання. Адже за результатами січня-березня цього року експорт IT-послуг з України знизився на 16% у порівнянні з таким же періодом 2022 року, і становив $1,68 млрд.
У квітні IT-експорт зменшився на 10,2%, або на $61 мільйон менше у порівнянні з березнем. У порівнянні з квітнем 2022 ІТ-експорт зменшився на 6,7% або на $39 млн.
Це важливо, адже комп’ютерні послуги наразі складають 43% в структурі загального експорту.
Як наголошує виконавчий директор Асоціації ІТ Ukraine Костянтин Васюк, наразі у вітчизняному ІТ спостерігається стан так званого "флету" показників. Тобто зростання зупинилося, а суттєве падіння ще не почалось.
За його словами, одним із головних факторів, який наразі негативно впливає на стан експорту – складність із бронюванням від мобілізації ключових ІТ-фахівців.
"Це призводить до того, що клієнти не мають впевненості в тому, що проєкти будуть забезпечені відповідними ресурсами та кваліфікованими фахівцями та, відповідно, реалізуються вчасно. Звісно, економічна ситуація в країні, валютна нестабільність та загальна невизначеність також впливають на показники експорту ІТ послуг", – зазначив він у коментарі БізнесЦензору.
Як додають у Львівському ІТ Кластері, неможливість приїхати до клієнта на декілька тижнів, провести йому презентацію, вивчити його потреби – надзвичайно ускладнює пошук клієнтів для українських ІТ-компаній. Відповідно це впливає на обсяг виручки.
Також причинами зниження експорту ІТ-послуг в Україні є глобальна рецесія, звільнення у світових технологічних гігантах, вплив повномасштабної війни та донедавна – масштабні блекаути.
Відкриття нових офісів українських ІТ-компаній за кордоном може мати як позитивний, так і негативний вплив на експорт ІТ-послуг, наголошує Васюк.
"На практиці, це може залежати від кількох факторів, таких як ринкові умови, бізнес-стратегія компанії та потреби клієнтів. Бізнес завжди "рухається за клієнтом", – каже він.
Згідно з даними Асоціації, найбільше українську ІТ-галузь цікавлять питання пошуку нових партнерів і клієнтів, а також питання просування своїх продуктів з пошуком відповідних ефективних для цього форматів.
"Якщо говорити в контексті впливу відкриття офісів за кордоном на стан експорту, то тут є два нюанси. Перший – коли компанія відкрила офіс за кордоном і закрила свій офіс в Україні та розпустила тут місцеву команду. У такому разі, звісно це негативно впливає напряму на обсяги експорту", – зазначає керівниця дослідницького департаменту Львівського ІТ Кластера Ярина Возняк.
Водночас, зауважує вона, якщо компанії розширюють свою глобальну присутність, як в межах стратегії росту, так і для організації комфортної роботи релокованих з України спеціалістів, тоді йдеться про розподілені команди.
"За таких обставин вплив також є, але оцінити його силу наразі складно. Втім, не забуваймо, що відкриття офісів за кордоном – це диверсифікація ризиків і відповідь на повномасштабне вторгнення зокрема. Компанії хочуть бути впевнені, що їхні фахівці у безпеці. А іноземний клієнт – у тому, що його проєкт буде виконаний вчасно і команда буде на зв’язку", – підкреслює пані Ярина.
Без прогнозів
Експерти не беруться прогнозувати подальшу динаміку експорту українських ІТ-послуг.
Васюк з Асоціації ІТ Ukraine каже, що зараз ситуація схожа на ту, що мала місце у кризовому 2014 році, коли IT-сектор також демонстрував падіння – на 26%. Воно було навіть більшим, ніж зараз. Тоді ІТ-сектор відновив зростання лише у 2016 році, а до 2022 року його темпи вже сягали +20% щорічно.
В Асоціації переконані, що повернутися до високих показників експорту можливо, але все залежатиме від ситуації на фронті та темпів відновлення країни після перемоги.
