Третина агроекспорту під питанням. Скільки Україна втратить від часткового ембарго на українське зерно
Через блокаду українського агроекспорту в ЄС на кордонах України утворилися черги з тисяч вагонів та вантажівок зі збіжжям. Український бізнес щодоби втрачає десятки мільйонів євро.
Європейська комісія з 2 травня до 5 червня заборонила експорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника до Польщі, Румунії, Словаччини, Болгарії та Угорщини.
Як наголосили в ЄК, відповідне рішення ухвалили для усунення логістичних проблем, пов’язаних з цими товарами в "прифронтових" країнах. Перерозподіл трафіку на кордоні України з ЄС створив вузькі місця та призвів до перенасичення місцевих складів та логістичних ланцюжків.
Водночас транзит зазначеної продукції до інших країн Європейського союзу, чи за межі блоку, залишається відкритим. При цьому, Єврокомісія обіцяє вжити заходи для полегшення перевезення українського збіжжя "шляхами солідарності".
Зі свого боку ці п’ять країн скасовують свої односторонні заборони на експорт будь-якої української аграрної продукції.
Скільки Україна експортувала "забороненої" аграрки до цих країн
За даними Державної митної служби, Україна за три місяці 2023 року експортувала до всіх країн світу аграрної продукції на $6,75 млрд, зокрема зернових, зернобобових, насіння та борошна – $4,05 млрд, олії, жирів та маргарину – $1,47 млрд.
Водночас експорт сільськогосподарської продукції до Польщі склав $652 млн, до Угорщини – $268 млн. Тобто тільки на ці дві країни припало майже 15% всього аграрного експорту у першому кварталі.
Водночас Румунія у 2022 році стала другою після Польщі за вартістю українського експорту аграрної продукції та першою за обсягами експорту зернових.
У першому кварталі цього року на Польщу, Угорщину, Румунію та Словаччину припадало 28% всього українського аграрного експорту.
Загалом за перший квартал Україна експортувала до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії 1,16 млн тонн пшениці, 2,86 млн тонн кукурудзи, 422 тис. тонн соняшнику та 138,2 тис. тонн ріпаку.
Експорт забороненого "зерна" в першому кварталі 2023
| тонн | Болгарія | Польща | Угорщина | Словаччина | Румунія | Загалом |
| Пшениця | 472 | 293792 | 50665 | 31045 | 785265 | 1161239 |
| Кукурудза | 2528 | 479929 | 564623 | 161365 | 1656265 | 2864710 |
| Соняшник | 127183 | 29504 | 70664 | 685 | 194256 | 422292 |
| Ріпак | 6331 | 86022 | 5263 | 5778 | 34873 | 138267 |
* дані Державної митної служби (тонни)
Водночас у квітні внаслідок блокади Україна змогла експортувати в усі країни лише 5,3 млн тонн аграрної продукції. Це на 31% менше, ніж у березні, і є найгіршим показником за останні 8 місяців.
Насамперед, зменшенню обсягів експорту посприяли односторонні заборони з боку Польщі, Угорщини, Болгарії та Словаччини, а також блокування Росією "зернового коридору".
Наразі на кордоні стоять величезні затори з вантажівок та поїздів із українською аграркою. За даними "Укрзалізниці", поблизу Польщі, Словаччини та Угорщини своєї черги чекають 3,3 тис. вагонів. Водночас, як пише Forbes, черга з автомобілів на переході "Ягодин – Дорогуськ" сягає 2662 авто – приблизно 39 км.
Нацбанк оцінив втрати України від квітневого блокування експорту сусідніми країнами ЄС у $200 млн.
Тимчасова заборона на лише чотири продукти та розблокування іншого аграрного експорту до прикордонних країн може полегшити ситуацію, але не все так просто.
Адже Єврокомісія залишила за собою право продовжити дію заборони з червня, якщо кризу не вдасться подолати. Водночас Польща та інші представники "п'ятірки" пропонують заборонити імпорт ще восьми продуктів, таких як мед, цукор, птиця, м'ясні та молочні продукти та запровадити його до кінця року.
Росія продовжує саботувати "зернову угоду"
Посилити зернову кризу в Україні в межах "зернової угоди" намагається Росія. Так, за минулий тиждень через одеські порти вдалося експортувати лише 450 тис. тонн збіжжя, що майже на третину менше, ніж тижнем раніше. Наразі це найнижчий показник цього року.
РФ продовжує блокувати інспекції суден – проводить їх не щодня, інколи не підтверджуючи жодного судна з переліку узгоджених з ООН та Туреччиною.
Як відомо, 18 березня була продовжена дія так званої "Чорноморської зернової ініціативи" або "зернової угоди". Українська сторона тоді заявила, що ініціативу продовжили на 120 днів. Утім, пізніше Росія наголосила, що погоджується на пролонгацію угоди тільки на 60 днів.
Також країна-агресор поставила ультиматум: за цей час Москва вимагає "прогресу щодо нормалізації сільгоспекспорту" – зняття обмежень з постачання російського продовольства, банківських транзакцій, страхування, розморожування фінансової діяльності, а також відновлення експорту аміакопроводом "Тольятті – Одеса". В іншому випадку, РФ погрожує припинити участь в угоді.
Черговий раунд переговорів очікується 5 травня. У Стамбулі для обговорення "зернової угоди". зустрінуться заступники міністрів оборони України, Туреччини та Росії.
Як наголосив прессекретар президента Туреччини Ібрагім Калін, в разі провалу зустрічі, відвантаження зерна може бути припинено вже 18 травня.
При цьому, в МЗС країни заявляють про продовження переговорів щодо можливого повторного підключення "Россєльхозбанка" до системи SWIFT. Утім, за словами міністра закордонних справ Туреччинни Мевлюта Чавушоглу, західні компанії не сприймуть це позитивно.
Тому в ООН запропонували підключити один із турецьких банків, який зможе виступити як посередник в операціях "зернової угоди".
Водночас посол України в Туреччині Василь Боднар каже, що українській стороні необхідно шукати альтернативні варіанти, якщо РФ все ж таки заблокує угоду 18 травня.
За його словами, Туреччина в цей період, скоріше за все, готуватиметься до другого туру президентських виборів, а спроможності ООН може виявитися недостатньо для впливу на Москву.
"Можливо, нам потрібно формувати план Б, план В, куди підуть кораблі й чи будуть вони далі інспектуватися на випадок, якщо росіяни будуть намагатися створювати перешкоди: чи блокувати саму ініціативу, чи загрожувати портам", – сказав Боднар.
