Президентка IT Ukraine Олена Самборська: ФОПів і гіг-контракторів ми не можемо бронювати, це неможливо

Автор: Юлія Недашківська

Інтерв’ю з президенткою Асоціації IT Ukraine Оленою Самборською.

Минулого року вітчизняна ІТ-індустрія забезпечила рекордні для галузі валютні надходження до української економіки – $7,34 мільярда. Попри повномасштабну війну, обсяг експорту ІТ-послуг збільшився на $400 млн.

Упродовж всього року українська ІТ-галузь фактично залишалася єдиною сферою економіки, де відбувалося зростання.

Водночас, як і будь-якому бізнесу в країні, українському ІТ довелося зіштовхнутися з величезними викликами, спричиненими війною, – масова релокація компаній, непередбачувані витрати, мобілізація співробітників, блекаути.

І як показав січень 2023 року, українська ІТ-галузь таки похитнулася. За перший місяць року експортна виручка IT-послуг впала на 29,7% у порівнянні з груднем 2022 року.

Про те, які ризики очікують нашу ІТ-індустрію у 2023 році, що відбувається з бронюванням спеціалістів від мобілізації, а також про те, чи можна зараз потрапити в ІТ без досвіду, поговорили з президенткою Асоціації IT Ukraine Оленою Самборською.

– У 2022 році експорт українських ІТ-послуг зріс на 5,8% та встановив рекорд – майже $7,5 млрд. Утім, за результатами перших місяців нового року вже фіксуються падіння цих показників. Чому так відбувається?

– Дуже важко наразі робити висновки. У нас є поки інформація тільки по січню. А по одному місяцю важко зробити загальні висновки щодо всієї індустрії. Хотілося б почекати результатів кварталу, щоб можна було порівнювати квартал до кварталу. Це було б більше релевантно та логічно.

Утім, так, можливо, є тренд зменшення кількості замовлень, які віддаються в ІТ. Він пов’язаний із глобальними змінами, які зараз відбуваються. Водночас важко зараз однозначно сказати, що є тренд на падіння, тому що, за останніми даними Djinni, кількість наймів у лютому збільшилася на 30% порівняно із січнем. Тому я би дочекалася результатів кварталу, і потім би робила висновки, щоб побачити більш зрозумілі та чіткі тренди.

– Тобто зараз важко сказати, що показники 2023 року будуть гіршими, ніж показники довоєнного 2022 року? Які взагалі зараз є ризики в ІТ-секторі?

– Такий ризик є, насправді. Зараз всі індустрії активно працюють з ризиками. ІТ працює з ними завжди. Чи є ризик, що ІТ-індустрія буде падати в Україні? Напевно є. Чи цей ризик дійсно здійсниться? Тут питання відкрите.

Адже ринок України може виявитися дуже цікавим. Завжди перше, що при кризових ситуаціях робиться, починають дивитися на кости, туди, де можна зекономити.

Україна пропонує цікаві умови щодо оплати роботи програмістів і дуже крутих професійних спеціалістів. І відповідно таке унікальне поєднання, можливо, цей ризик нівелює, і він не справдиться на тлі тих глобальних кризових явищ, які ми бачимо.

Але, якщо ви уважно спостерігаєте за тим, що відбувається, то вже двічі помінялися прогнози щодо рецесії. Спочатку обіцяли глобальну рецесію, потім прогнози покращилися. Після сталися проблеми з банками – знову з’являються історії про рецесію.

Але чи зачепить ця рецесія безпосередньо ІТ-індустрію України? Напевно, може. З іншого боку ми можемо скористатися цим шансом, і показати, що навіть в такій високоризикованій локації, якою є зараз Україна в умовах війни, ми пропонуємо гарні умови та можливості для клієнтів.

– От ви згадали, що відбулося зменшення замовлень...

– Ми говорили про те, що ризик зниження обсягу замовлень можливий, бо починається новий фінансовий рік для багатьох системних великих компаній, що розглядають Україну як високоризиковану локацію, але чи відбудеться зниження насправді, залежить від нас.

ІТ Ukraine Association запустила зараз дуже активний міжнародний напрям, і головне завдання цього напряму – донести нашим клієнтам простий меседж: найкраща допомога Україні – це привести бізнес в країну, робити нові замовлення, і, як наслідок, створювати нові робочі місця.

Але все це ми розглядаємо, як ризик. Чи може цей ризик спрацювати – так. Але все ж почекаємо, що покаже квартал. Ми робимо все, щоб цей ризик не справдився.

– А якщо, все ж таки, це станеться, чим компенсуватиме ІТ-галузь нестачу іноземних замовлень?

– Я думаю, що тут кожна компанію обиратиме свою стратегію. До того ж, ніхто у нас не забрав внутрішній ринок, він активно працює, є замовлення. І зовнішній ринок продовжує існувати.

– Ви також сказали, що на початку року стали більше наймати людей в ІТ-компанії...

– Так, за інформацією Djinni, кількість наймів збільшилася у лютому порівняно із січнем. Ну, січень – це взагалі традиційно не найактивніший місяць бізнес-року. Але от у лютому ми вже бачимо таку позитивну динаміку.

– Тобто можна сказати, що навіть попри те, що за кордон виїхала величезна кількість кваліфікованих фахівців, дефіциту на ринку ІТ немає?

– До повномасштабного вторгнення ринок праці був дуже гарячим, бо компанії боролися за кожного кандидата. Зараз це змінилося і бувають випадки, коли працедавець отримує дуже багато відгуків на одну вакансію. Проте лишаються і такі ексклюзивні та складні ролі, на які непросто знайти спеціаліста.

Якщо тобі потрібен якийсь висококваліфікований спеціаліст із дуже ексклюзивними скілами чи досвідом, то може виникнути проблема. Водночас такі труднощі були й до повномасштабної війни. Наразі ринок став неоднорідним, але на даний момент має вигляд ринку роботодавця.

– Тож, зараз можна "увійти в айті", перекваліфікуватися, здобути якійсь навички, податися на вакансію в ІТ-компанію і тебе візьмуть без особливого досвіду?

– Ну тут ситуація виглядає трохи інакше. На жаль, ринок спеціалістів "джунів" (новачків) просів найбільше. Тому що зараз не дуже багато відкрито вакансій саме для початківців. Але вони є. Усі компанії намагаються набирати "джунів", це ж і соціальна відповідальність, і компанії продовжують розвиватися. Але таких вакансій є набагато менше. І тут ми можемо сказати, що ринок трохи завмер в очікуванні гарних новин. І коли такі новини будуть заходити, то і ринок для "джунів" також оживе.

Серед тих, хто вперше шукає роботу, то якщо я не помиляюся, за аналітикою DOU, 86% – світчери, тобто ті, хто перекваліфікувався. І для них досить складно знайти роботу. Кількість кандидатів, які відгукуються на вакансії "джуна" іноді сягає тризначної цифри. Це говорить про дуже велику конкуренцію. Але це не означає, що почати кар'єру в IT неможливо, бо є відкриті вакансії навіть за сучасних умов.

– А який вигляд зараз має ситуація з зарплатами в ІТ? Як вони змінилися під час війни? І чи планується підвищення?

– Ми можемо тут спиратися на інформацію, яку дає Korn Ferry. Вони говорять про те, що попри війну, більшість ІТ-компаній закладають бюджет на збільшення. Наразі немає такої суттєвої різниці між зарплатами. За дослідженнями які зараз доступні, компанії також не декларують про зменшення зарплат.

Хоча, знову ж таки, компанії обирають різні підходи. Хтось – більш гнучкий підхід, коли не підвищується зарплата всім одночасно, а дивляться на можливості, проєкти та цінність конкретного спеціаліста. А хтось обирає стратегію підвищувати зарплату всім. Утім, про суттєве зменшення зарплат на ринку я не чула. Цього поки що немає. "Поки що", тому що ситуація може змінюватися дуже динамічно, але я сподіваюся, що цього не буде.

– Чи багато компаній релокувалося внаслідок війни за кордон? Або компанії все ж таки вирішили обрати безпечніші міста в Україні?

– Як правило, компанії обрали обидва ці варіанти. Тобто відкрили офіси за кордоном і відкрили додаткові офіси в різних частинах України, таким чином диверсифікувавши свої ризики. Але все ж таки понад 80% компаній, що релокувалися за кордон, планують повернутися або вже повернулися в Україну.

– Тобто вони закривають офіси за кордоном і повертають команду сюди?

– Вони можуть і не закривати офіси за кордоном, але основний бізнес повертають в Україну.

– А взагалі, чи дорого для ІТ релокувати свій бізнес?

– Так, це дорого. У різних компаній є свої релокаційні пакети. Хтось покриває пакет повністю із релокацією родини, хтось покриває частині. Але це, як правило, дорого, тому що в цей пакет входять всі витрати на оформлення документів, всі витрати на переїзд – квитки, оплата квартири на певний час. Це також залежить від того, в яку країну переїжджає працівник.

– А держава якось допомагала з релокацією ІТ?

– Якщо ми говоримо про виїзд за кордон, то такі факти мені не відомі. Це напевно і не в інтересах держави допомагати ІТ-компанії виїжджати за кордон.

– А в Україні?

– Тут більше допомагали регіональні кластери, а також компанії одна одній – ділилися офісами, електрикою, давали можливість користуватися генераторами. Це ж наша відповідальність за наших людей, відповідальність за бізнес перед нашими клієнтами.

– Ви зауважили, що вже є випадки і непоодинокі, коли компанії повертаються в Україну. А є якісь дані, скільки компаній не захочуть повертати свій бізнес?

– Поки що немає такої інформації, до того ж навряд чи компанії стануть декларувати такий факт, що вони не хочуть повертатися в Україну. Більшість говорять про те, що готові повернутися. І взагалі, скажу чесно, в Україні сприятливі умови. Тут власне й важлива роль держави. У нас є режим "Дія.City", він сприяє тому, щоб розвивалася ІТ-індустрія. У просторі Дія.City вже понад 400 компаній.

Як ІТ-асоціація ми активно співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації в різних напрямах, зокрема над законом "маски-стоп". Власне в цьому, держава створює певні умови, щоб компаніям було цікаво повернутися з-за кордону.

– І напевно найболючіше питання – це бронювання ІТ-спеціалістів від мобілізації. Цьогоріч почали діяти нові умови і вони більш розраховані на штатних співробітників. А як тоді бути з ФОПами та гіг-контракторами, їх же найбільше серед ІТ-фахівців?

– Так, ми можемо на загальних підставах забронювати керівників, штатних співробітників, які не входять до переліку наказу Міноборони щодо дефіцитних військових спеціальностей.

І так, ФОПів і гіг-контракторів ми не можемо бронювати, це неможливо. Але ми продовжуємо консультації з нашим профільним міністерством, ми продовжуємо діалог з владою. І насправді сподіваюся, що найближчим часом будуть якісь зміни.

Також ІТ-асоціація створила спеціальну платформу – Bron’ Legal Support. І наші юридичні партнери можуть проконсультувати компанії щодо питання бронювання, військового обліку та тимчасового виїзду працівників за кордон. Вважаю, що це потужна допомога ІТ-спільноті розібратися з цими питаннями, адже з’явилося багато нових нюансів. Я наголошу, що платформою можуть скористатись і IT компанії які не є членами Асоціації.

– Ви кажете, що діалог із владою триває, а от, наприклад, у Мінекономіки заявили, що спеціального порядку бронювання для ФОПів не буде.

– Подивимося, ми продовжуємо цей діалог. І знаєте, зараз взагалі складно сказати, чого точно не буде. Життя та обставини дуже швидко змінюються, та й світ дуже складний.

Можливо, нам вдасться з профільним міністерством вплинути на Мінекономіки, на Генштаб, Міноборони, щоб можна було бронювати ФОПів за певними ознаками чи підтвердженнями, щоб з’явились процедури для бронювання гіг-контракторів. Ми продовжуємо співпрацю з юристами і державою щодо питань бронювання IT-фахівців.

Щодо ІТ-індустрії ще раз наголосимо, що ІТ – це єдина галузь економіки, що зростала в 2022 році, і ми сподіваємося, буде зростати. І це та точка опори, яка дозволить запустити всю післявоєнну економіку України. Як сказав Архімед: "Дайте мені точку опори, і я переверну весь світ". В економіці України є така точка опори – ІТ-індустрія.

Тож, коли є на що спиратися, якщо є точка опори, то набагато швидше ти можеш запустити економіку.

Насправді, дуже хочеться, щоб в Україну заходили нові проєкти, нові клієнти і, щоб ІТ-індустрія продовжувала розвиватись. Адже це величезний потенціал для країни. Ми – надзвичайні. Ми просто дуже часто цього не усвідомлюємо, а коли порівнюєш кількість ІТ-спеціалістів в різних країнах й інші дані, ми – точно одні із найкращих в світі. Втім, важливо цю надзвичайність вміти цінувати – і всередині держави, і назовні, показувати в правильному контексті.