Кому Офіс президента довірив створення монополіста з експорту електроенергії
Створений за ініціативи заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми єдиний експортер електроенергії монополізував ринок.
Керівник ЕКУ Віталій Бутенко, який напередодні повномасштабного вторгнення імпортував електроенергію з Білорусі
У серпні АК "Енергетична компанія України" (далі – ЕКУ) отримала право експорту електроенергії до ЄС.
Повноцінний експорт компанія запустила з 19 серпня, розпочавши постачання до Румунії та Словаччини, але одразу стала монополістом — ЕКУ продає в ЄС половину електроенергії, що експортується з України.
Йдеться про монополізацію енерготрейдингу, до того ж, ЕКУ отримала ще й ексклюзивні преференції, яких немає в інших трейдерів – як державних, так і приватних.
Процесом монополізації експорту електроенергії керує не уряд чи профільне міністерство, а заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма. А безпосереднім виконавцем став новий директор ЕКУ Віталій Бутенко.
Редакція розбиралася, як відбувається процес створення нової монополії і в інтересах кого вона створена.
Надприбуток, який погано лежить
З 2014 року компанія ЕКУ перебувала у стані банкрутства. У 2021 році уряд обговорював план об'єднання ЕКУ з генеруючою компанією "Центренерго" та рядом вугільних шахт з метою подальшої приватизації одним пулом. Однак це не вдалося втілити в життя до повноцінного вторгнення Росії в Україну.
Після відключення енергомережі України від мереж Білорусі та Росії і синхронізації з енергетичною мережею ЄС, на тлі високих цін на електроенергію в Європі, в Офісі президента виникла ідея створити ще одного державного трейдера, відродивши ЕКУ.
Мотивацію було продиктовано потенціалом збільшення експорту української електроенергії до Європи до 2,5 ГВт, на чому Україна може заробляти близько 70 млрд гривень на рік.
Наразі Україна вже повністю синхронізована з ENTSO-E – європейською мережею системних операторів передачі електроенергії. На черзі стоїть об'єднання комерційних ринків із сусідніми країнами – так званий market coupling.
Під час об'єднання комерційних ринків України та Європи виникає питання ефективного трейдингу.
Впоратися із цим завданням можна було і без чергової компанії, оскільки на ринку експорту електроенергії вже працювали кілька державних компаній: "Енергоатом-Трейдинг", ДП "Гарантований покупець" та ДП "Укрінтеренерго".
Ці компанії без проблем, паралельно із комерційними трейдерами, могли б освоювати експортні напрямки.
Тим більше, що внаслідок військової агресії Росії, руйнування промислових об'єктів та зниження споживання електроенергії виник профіцит пропозиції всередині країни.
Водночас у ЄС через скорочення поставок російського газу "Газпрому", з метою підняття цін до рекордних рівнів, вартість електроенергії в окремі години може досягати 600-800 євро/МВт.
В результаті виникла сильна конкуренція між трейдерами на аукціонах з викупу пропускної спроможності перетину у напрямку Румунії та Словаччини, що призвело до зростання цін на аукціонах в окремих годинах вище 400 та 500 євро/МВт.
При цьому, в Україні ціни на електроенергії на оптовому ринку стримуються регуляторними методами. У серпні ціна на електроенергію в Україні становила близько 84 євро МВт/год, а в ЄС – вже понад 600 євро.
Різниця між цінами більш ніж у 6 разів і є поясненням величезного попиту експортерів на доступ до перетину.
Водночас, така різниця між цінами в Україні та ЄС змушують задуматися над тим, а чи є сенс і далі стримувати ціни в Україні? Адже на тлі падіння внутрішнього попиту та виникнення ще більшого профіциту пропозиції електроенергії регуляторні норми суттєво обмежують права генеруючих компаній, а саме право продавати на експорт обсяги власної генерації за ринковими цінами.
Учасники ринку припускають, що ціна на електроенергію стримується, щоб надприбутки від експорту отримували трейдери, насамперед — ЕКУ.
Саме тому ЕКУ з 8 серпня отримала доступ до 50% електроенергії, що експортується.
Більше того, ЕКУ отримала від "Енергоатом-Трейдинг" 90-денне відстрочення платежів за електроенергію.
"Досвід" та "репутація"
В червні 2022 року уряд призначив директором ЕКУ Віталія Бутенка.
Бутенко відомий тим, що є власником книжкового онлайн-магазину Yakaboo. Але ще більшої популярності він набув як колишній топ менеджер ДТЕК Ріната Ахметова.
З 2007 по 2010 рік він обіймав посаду директора зі стратегії, злиття та поглинання компанії ДТЕК, а в 2019 році очолив дочірню компанію D.Trading.
Саме тут він здобув досвід торгівлі енергоресурсами в Україні та на зовнішніх енергоринках.
Але 2021 року його звільнили з ДТЕК. Причиною звільнення став невигідний для ДТЕК форвардний контракт на експорт газу по 14 євро за МВт-год або близько 140 доларів за тисячу кубів. Але невдовзі ринкові ціни злетіли до 20 євро. Бутенко не передбачив зростання цін на газ, внаслідок чого компанія Ахметова недоотримала близько $100 млн.
Буквально одразу після звільнення Бутенко оголосив про створення своєї власної трейдингової компанії ТЕТ (Total Energy Transformation) та про те, що ця компанія уклала контракт на постачання електроенергії з Білорусі – 400 МВт потужності на всі години імпорту в Україну.
Ринок був здивований, що Бутенку вдалося отримати такий контракт, тоді як державний "Енергоатом" не зміг укласти угоду з "Біленерго". На що Бутенко відповів, що цей успіх пояснюється наявністю "сильної команди, довірою банків, його багаторічним досвідом, знаннями та професійною репутацією".
"Кілька років тому я публічно відстоював позицію, що безконтрольний імпорт електроенергії в Україну несе загрозу вітчизняній генерації та ринку загалом. Я і зараз так вважаю... Ситуація в Україні - складна... У системі - дефіцит електроенергії. Ще холодів не було, а країна вже просила аварійну допомогу 500 МВт з Білорусі. Без імпорту українська енергосистема може зіткнутися із суттєвим дефіцитом електроенергії… Сьогодні імпорт – це стабільність вітчизняної енергосистеми, подобається це моїм колишнім колегам чи ні", - заявив тоді Бутенко.
Тоді ще мало хто вірив у повномасштабне вторгнення Росії до України, зокрема з Білорусії. Однак не можна було не знати про підготовку відключення енергосистеми України від Білорусі та Росії.
Крім того, навесні та влітку в Україні виникає профіцит енергії. Про це знати мав і Бутенко. Тому відстоювати імпорт у той час, коли його ось-ось буде перекрито і виникне профіцит електроенергії в Україні, було як мінімум дивно. Проте Бутенко зробив ставку саме на імпорт.
Контракт на постачання електроенергії з Білорусії Бутенко уклав із компанією Vector Energy Innovation FZCO, яка, у свою чергу, мала контракт із АТ "Біленерго".
Тобто ТЕТ купувала білоруську електроенергію не безпосередньо, а через іншу компанію – Vector Energy.
Vector Energy та ТЕТ погодили умови купівлі-продажу та формулу розрахунку ціни, яка була прив’язана до фактичної ціни ринку на добу вперед, що публікується ДП "Оператор ринку", і передбачала обумовлений заздалегідь фіксований відсоток комісії трейдера Бутенка.
Проте вже у грудні 2021 року ТЕТ не доплатила постачальнику близько $1 млн. А потім ще раз забула заплатити за поставлену електроенергію. У результаті загальна сума боргу досягла $2 млн.
ТЕТ і Бутенко перестали виходити на зв’язок із Vector Energy, який подав позов до Міжнародного арбітражного суду Лондона. І лише у липні 2022 року боржник повідомив постачальнику, що виник форс-мажор – війна та воєнний стан, хоча цей форс-мажор стався значно пізніше.
Проте Бутенко не припиняв спроби заробити на білоруській електроенергії.
За даними джерел, ще до 24 лютого він спробував домовитися про постачання електрики з одіозним нардепом Євгеном Шевченком, який також отримав право на імпорт електроенергії з Білорусії. Шевченко публічно підтримував режим Лукашенка, а під час заворушень у Казахстані закликав запровадити російську армію. Після цього його вигнали із фракції "Слуга народу".
Потім, як розповідають учасники ринку, Бутенко вийшов на російського мільярдера Михайла Гуцерієва, який зараз перебуває під санкціями ЄС та США.
За допомогою Гуцерієва ТЕТ через дубайську компанію APEIRON ENERGY DMCC уклала 15 лютого 2022 року контракт із АТ "Біленерго" на купівлю електроенергії для її імпорту в Україну до кінця календарного 2022 року на $237 млн.
Контракт, що підтверджує участь ТЕТ в імпорті білоруської електроенергії
А 17 лютого ТЕТ Бутенка мала внести перший платіж арабської компанії. Але, як і у випадку з Vector, також не зробила цього.
Слід нагадати, що ще тоді, коли Бутенко оголосив, що він отримав контракт на білоруську електроенергію, народний депутат від "Слуги народу" та голова енергетичного комітету Ради Андрій Герус зазначив, що до 1 листопада минулого року трейдери мали право продавати на "ринку на добу вперед не більше 10% від обсягів електроенергії, купленої у виробників". Але ТЕТ у кілька разів перевищувала це обмеження.
"Малоймовірно, що Віталій Бутенко, який довго працював комерційним директором групи ДТЕК, не знав про існування такої законодавчої норми. Тому, швидше, йдеться про умисне і усвідомлене порушення закону, а таке, на мою думку, заслуговує на найжорсткіше покарання, включаючи позбавлення ліцензії ", - заявив Герус.
1 грудня 2021 року Національна комісія з регулювання електроенергетики оприлюднила результати перевірок п'яти трейдерів, серед яких була і ТЕТ.
За результатами перевірки було зроблено такі висновки: компанія ТЕТ Бутенка порушила умови ліцензії на постачання електроенергії, не дотримувалася обмеження максимального обсягу продажу, не дотримувалася вимог здійснювати купівлю-продаж енергії за двосторонніми договорами тощо.
ТЕТ виписали штраф на максимально допустиму законом суму – 1,7 мільйона гривень. Компанія Бутенка цей штраф виплатила, визнавши свої порушення.
Рука ОП
На посаду гендиректора ЕКУ Бутенка лобіював Ростислав Шурма - заступник глави Офісу президента.
Шурма теж працював у структурах Ахметова – з 2012 до 2019 року очолював меткомбінат "Запоріжсталь". І він також був звільнений Ахметовим.
З 2021 року Шурма – заступник голови ВП.
За даними ЕП, 8 серпня Шурма очолив нараду Комітету з енергетики. Були присутні міністр енергетики Герман Галущенко, віце-президент "Енергоатому" Якоб Хартмут, радник прем'єр-міністра Наталія Бойко, голова НКРЕКУ Костянтин Ущаповський, в.о. гендиректора АТ "Оператор ринку" Олександр Гавва, голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький, заступник гендиректора "Укргідроенерго" Богдан Сухецький, в.о. директора ДП "Гарантований покупець" Андрій Пилипенко, член дирекції "Центренерго" Олексій Кураков, а також керівник АТ "Енергетична компанія України" Віталій Бутенко.
Комітет схвалив створення єдиного державного трейдера на базі ЕКУ.
Міністр енергетики Герман Галущенко запевнив, що права інших трейдерів не будуть порушені.
Після цього ЕКУ отримала від "Енергоатом-Трейдинг" 90-денне відстрочення платежів за електрику. При цьому інші трейдери не мають права на такі преференції.
За деякими даними, уряд Шмигаля довго відбивався, щоб призначити Бутенка директором ЕКУ. Але Шурма досяг свого попри те, що у Бутенка на той момент був конфлікт інтересів: він не міг одночасно володіти приватним трейдером і очолювати державну трейдингову компанію.
Щоб оминути цю перешкоду, Бутенко вийшов зі складу засновників ТЕТ, але на момент призначення в ЕКУ він ним ще був.
Крім того, в уряді добре знають, що проти Бутенка та ТЕТ у Міжнародному арбітражному суді Лондона ведеться справа за позовом компанії Vector Energy.
Відомо також, що ТЕТ була оштрафована за маніпуляцію з продажем електроенергії.
Розуміючи, що над ним згущуються хмари, Бутенко вдався до "піару". ЕКУ опублікувала прес-реліз із повідомленням про те, що "за перші два тижні роботи державний енерготрейдер АТ "ЕКУ" сплатив держкомпаніям майже 815 мільйонів гривень та збільшив частку держави в експорті електроенергії майже в 4 рази – до 50%".
У прес-релізі зазначено, що ЕКУ експортувала до Румунії та Словаччини 39 тис. МВт-год електроенергії, що у 1,6 раза більше, ніж експортувала вся державна генерація за попередні 1,5 місяці. Електроенергію ЕКУ отримала у НАК "Енергоатом".
ЕКУ не повідомила, за якою ціною вона купувала енергію у генерації та за якою ціною продавала. Якою виявилася маржа, лишилося секретом. Також вона не повідомила, який вона отримала дохід.
5 вересня народний депутат, член Комітету з питань енергетики Інна Совсун повідомила, що, виявляється, крім 90-денного відстрочення платежів, ЕКУ також отримала 500 млн гривень безвідсоткової позики від "Енергоатому".
Совсун вважає, що це неможливо назвати чесною конкуренцією. Іншими словами, "Енергоатом" дає гроші ЕКУ, щоб та купила у нього енергію. Навіщо це потрібно "Енергоатому", тим більше що експортувати електрику з 6-кратною маржою він міг сам?
"Цей державний трейдер (ЕКУ – ред.) складає конкуренцію "Енергоатому". Фактично те, що вони (ЕКУ – ред.) роблять, могли б робити і в "Енергоатомі". Тому ще більш нелогічною виглядає ідея, що "Енергоатом" допомагає ЕКУ, адже за великим рахунком він допомагає своєму конкуренту", - вважає депутат. - "Вся активність навколо "Енергоатому" та державного трейдера, очевидно, кимось керується. І в наших умовах потрібно реалістично оцінити конфігурацію влади... Я не вірю, що таке рішення могло бути прийняте без узгодження Офісу Президента. Тут інших варіантів не могло бути".
Вона також наголосила, що проведення засідання Комітету під головуванням заступника керівника Офісу Президента з енергетичних питань потребує правової оцінки.
"Ми бачимо підвищену активність Офісу Президента - у тому числі Ростислава Шурми - до питань енергетики. Це вимагає правової оцінки. На яких підставах людина, яка обіймає таку посаду, збирає цю нараду і дає доручення міністру (енергетики - Ред.)", - заявила Совсун.
Народні депутати готують офіційне звернення, щоб отримати роз'яснення відносин між "Енергоатомом" та "Енергетичною компанією України". Після отримання всієї інформації оцінку діяльності ЕКУ даватимуть правоохоронці та Антимонопольний комітет.
