Чому "Укрзалізниця" підняла тарифи на 70% і як це вдарить по бізнесу

Автор: Юрій Віннічук

На відновлення залізничної інфраструктури потрібно 100 млрд грн, які УЗ хоче акумулювати через тарифи для бізнесу. Натомість підприємці зупиняють заводи.

З 29 червня тарифи на залізничні вантажні перевезення підвищено відразу на 70% для всіх видів вантажів.

Відповідний наказ №441 "Про внесення змін до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги" Мінінфраструктури підписало 22 червня.

Востаннє тарифи на залізничні перевезення вантажів першого тарифного класу (в основному залізна руда та вугілля) піднімалися в січні 2022 року - на 9%.

Перед цим у серпні 2021 року "Укрзалізниця" підвищила тарифи на залізничні перевезення вантажів 1-го та 2-го класів на 8%.

Однак цього разу підвищення тарифів становило відразу на 70% і стосується всіх класів вантажів.

Ініціатором підвищення була "Укрзалізниця", яка, завдяки підвищенню, планує отримати додатково 11 млрд грн до кінця року.

Чому різко підвищили тарифи. Аргументи УЗ

Основним джерелом доходів "Укрзалізниці" є вантажні перевезення, які за підсумками перших п'яти місяців 2022 року через війну впалив у 2,9 раза – до 27,1 млн тонн.

В тому числі внутрішні перевезення впали у 2,7 раза - до 14,5 млн тонн, експортні відправлення – у 2,5 рази, до 10,8 млн тонн, імпортні – у 6,4 рази, до 1,6 млн тонн, транзит впав в 10 разів – до 0,3 млн тонн.

Натомість зросли ціни на дизельне пальне та комплектуючі, окрім того компанія несе навантаження у вигляді безкоштовного перевезення переселенців та вантажів для фронту. За час війни зруйновано 6,7 тис км колій, близько 70 мостів та десятки станцій.

За оцінками компанії, орієнтовні витрати на відновлення залізнодорожньої інфраструктури, пошкодженої внаслідок війни, перевищують 100 млрд грн.

Окрім того, компанії потрібні кошти на фінансування проектів з розширення потужностей експортних залізничних шляхів (на західному кордоні в чергах перебуває близько 40 тис вагонів з експортом).

На даний момент УЗ, крім отримання доходів від вантажних перевезень, уже додатково фінансується з державного бюджету. За словами голови компанії Олександра Камишіна, компанія отримала від держави 10 млрд грн та очікує ще на 14 млрд грн.

Наслідки для бізнесу від підвищення вантажних тарифів

"Укрзалізниця" - основний перевізник вантажів по Україні, а також практично безальтернативний перевізник для експортерів та імпортерів після блокування морських портів.

За підрахунками Forbes, після підвищення тарифних коефіцієнтів на 70%, тарифи на перевезення руди, вугілля, цементу (вантажі І-го класу) зростуть з 12,9 тис грн до 21,9 тис грн за перевезення одного вагону на середню відстань (671 км для І-го класу).

Тарифи на перевезення зерна (ІІ-клас) зростуть з 13,7 тис грн до 23,3 тис грн за перевезення одного вагону на середню відстань (628 км для ІІ-го класу).

Вартість перевезення нафтопродуктів та металів (вантажі ІІІ-го класу) зросте 17,1 тис грн до 29,2 тис грн за перевезення цистерни/вагону на середню відстань (585 км для ІІІ-го класу).

Перевезення щебню і піску (позакласових вантажів) зросте з 6,5 тис грн до 11 тис грн за вагон.

Найсильніше підвищення вдарить по металургам та аграріям. За даними УЗ, в травні майже 50% експортних вантажів становила залізна руда, ще 11% - чорні метали. Водночас зернові займали 27% в структурі перевезень.

Додаткові витрати аграріїв від підвищення залізничних тарифів на 70%, за підрахунками Української зернової асоціації, становитимуть $120 млн на рік.

Ще до підвищення тарифів УЗ, за даними асоціації, через блокаду портів вартість логістики в структурі експорту зросла щонайменше в 5-7 разів та досягла $180 на тону зерна. Виробники зерна змушені продавати товар нижче собівартості - вартість тони пшениці в полі знизилась до $90 доларів, при собівартості виробництва у $160.

Однак в УЗ запевняють, що подорожчання всієї логістики для перевізників зерна, через підвищення залізничних тарифів, становитиме 3,9%.

В загальній вартості логістики для зерна в розмірі $180 за тону закладені витрати: на оплату послуг елеваторів, експедиторів, залізниці, автоперевізників, терміналів на кордоні, іноземних перевізників і перевалки в портах.

На рішення Мінінфраструктури, яке з'явилося за ініціативи УЗ, відреагували і металурги.

Через збільшення витрат на логістику гірничо-металургійна група "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новінського з 1 липня зупиняє роботу двох гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі (Інгулецький ГЗК і Південний ГЗК), та скорочує роботу "Каметсталі" в Кам’янському до однієї домни. А з середини липня також буде призупинено видобуток на Північному ГЗК.

Таким чином, з гірничо-збагачувальних комбінатів "Метінвеста" в Україні продовжить роботу зі зменшеною потужністю лише Центральний ГЗК.

До війни група "Метівнест", яка виробляла 60% руди та сталі відповідно, 100% експортної продукції відправляла через порти. Після їх блокування, логістику було переорієнтовано виключно на залізницю.

Згідно з повідомленням групи, для відновлення роботи підприємств "Метінвест" просить державної підтримки. В повідомленні не сказано прямо, про яку допомогу йдеться, але поміж рядків читається натяк на рішення про збільшення тарифів на залізничні перевезення на 70%.

Водночас голова "Укрзалізниці" Камишін повідомив на своєму каналі у Telegram, що призупинення роботи підприємств "Метінвесту" не може бути пов'язане з підвищенням тарифу на залізничні вантажні перевезення, оскільки витрати підприємств металургійного холдингу зростуть внаслідок цього лише на $56 млн.

За перші шість місяців 2021 року (звітність за 2021 не опублікована) група "Метінвест" отримала $2,8 млрд чистого прибутку. Восени 2021 року ГЗК групи виплатили акціонерам 55 мільярдів гривень дивідендів.

Що далі?

З серпня "Укрзалізниця" планує збільшити терміни доставки вантажів і збільшити ставки за користування вагонами.

Як повідомляє ЦТС, ставка за 1 вагоно-добу для напіввагонів зросте з 2200 грн до 4500 грн, для зерновозів - з 2167 до 4300 грн, обкотишовозів - з 1100 до 6200 грн, фітингових платформ - з 1085 до 4100 грн, критих вагонів - з 689 до 6800 грн.

Якщо досі ставку на вагони формували, виходячи з нормативу ціни за вагон та кількості діб в дорозі (200км/доба), то тепер УЗ має намір змінити формулу та встановити інші нормативи, в залежності від типу вагону. Для зерновозів в експортному сполученні при повагонній відправці середня швидкість складатиме 50 км/доба (тобто уповільнення швидкості в чотири рази), при маршрутній відправці на експорт - 82 км/доба. У внутрішньому сполученні ці показники складатимуть 91 км/доба і 112 км/доба відповідно.

Для найпоширенішого типу вагонів в Україні, напіввагонів, відповідний середній показник добової швидкості складатиме в експортному сполученні 83 км при повагонній відправці і 82 км при маршрутній. У внутрішньому сполученні швидкість складатиме відповідно 106 і 107 км/доба.