Чому популярні в росії крабові палички досі поставляються в Україну

Автор: Василь Мельник

На третьому місяці війни із росією в Україні продовжує працювати компанія, яка була постачальником Управління справами президента російської федерації.

6 травня в українських ЗМІ з’явилася новина про те, що один з лідерів українського ринку рибопродуктів, компанія Вічунай Груп, найняла консультантів з Ernst & Young, щоб швидше вийти з російського ринку.

Ця солідарність литовських підприємців з Україною мала б викликати захоплення, якби б не озвучені терміни виходу з росії – загалом півроку, тоді як таким гігантам McDonald`s чи Adidas вистачило декількох тижнів.

Ну а при більш пильному погляді взагалі постає геть інша картина.

На третьому місяці війни із росією в Україні продовжує працювати компанія, яка була постачальником Управління справами президента російської федерації.

Компанія, головні виробничі потужності якої знаходяться в росії. Компанія, яка не вважає за потрібне навіть зробити українську версію свого офіційного сайту. І вона не тільки працює в нашій державі, а ще й займає більше 30% українського ринку.

"Литовський" бізнес у Советську на гроші ВТБ

Це – компанія Вічунай-Україна, яка є філією литовсько-російської Вічунай Груп. Головний продукт, який компанія реалізує в Україні – крабові палички Вічі (VIČI). Також компанія продає іншу продукцію з сурімі, рибні продукти в паніровці та креветки під брендами Есва ("ESVA") та Колумбус ("Columbus"), а також навіфабрикати Vici Gyoza, а крім того – займається реалізацією харчових продуктів.

Вічунай Груп було засновано у 1999 році у Литві, у місті Каунасі Литовської Республіки. У 2002 році в Калінінградській області росії, у місті Совєтськ був побудований завод компанії Вічунай-Русь.

Це найбільше у Східній Європі підприємство із виробництва рибної продукції. Воно є містоутворюючим для 30-тисячного Совєтська і одним з головних платників податків Калінінградської області, за даними Мінфіну цього суб’єкту рф.

У Вічунай груп є ще три заводи у Литві, але саме "советське" виробництво є ключовим. Трудовий колектив заводу складає 2 тисячі людей, що втричі більше, ніж загальна кількість працівників литовських підприємств групи, а виробляє продукції російський завод більше, ніж три литовські разом узяті.

Виглядає дивним, що литовські власники підприємства з моменту запуску свого бізнесу чомусь прагнули зробити головним отримувачем податків не свою державу, а росію, з якою Литва з моменту виходу зі складу СРСР перебувала у напружених стосунках.

Відповідь на ці запитання дають звинувачення на адресу головного власника Вічунай груп – мера Каунаса Вісвалдаса Матіосаїтіса, якого українські журналісти вже охрестили "Литовським Медведчуком".

З ними, мабуть, може цілком погодитись, екс-міністр оборони Литви і екс-президент Парламентської асамблеї НАТО Раса Юкнявічене, яка називала мера Каунаса "висуванцем від Кремля" на президентських виборах у Литві 2019 року, вимагала від нього відмовитися від російського бізнесу і попереджала, що президентом Литви може стати агент КДБ, так званий "сплячий кріт". Після цих заяв Матіосаїтіс не ризикнув балотуватися.

Також прояснює ситуацію і той факт, що стрімкий розвиток "литовського" бізнесу у росії забезпечили кредити не прибалтійських фінансових компаній, а державного російського банку ВТБ, який вважається "путінським банком".

У 2009 році ВТБ видав кредит Вічунай у 400 млн рублів ($13 млн), а у 2011 році – в 1 млрд рублів.

Литовські ЗМІ писали про те, що мер Каунаса пов'язаний із колишнім науковим керівником путіна – ректором Санкт-Петербурзького гірничого університету Володимиром Литвиненком, який тричі очолював передвиборчий штаб президента росії.

Вічунай груп є постійним постачальником Санкт-Петербурзького гірничого університету.

Але найцікавіше, що Вічунай груп, через ТОВ "Балтко", що є структурою групи, також постачало свою продукцію безпосередньо до ФДБУ "Комбінат харчування №4" та ФДБУ "Комбінат харчування "Кремлівський".

Ці підприємства входять до складу Управління справами президента російської федерації.

Перше підприємство забезпечує харчуванням Держдуму рф, друге – безпосередньо кремль, це так званий "кремлівський буфет". Зрозуміло, що випадкових постачальників у таких структур в росії не буває, всі постачальники ретельно перевіряються, а частіше – куруються російськими спецслужбами.

"Пане мер, у вас сорочка в крові!": як Вічунай Груп працювала останні 8 років

До Вічунай Груп в Україні вже виникали запитання після початку російської агресії у 2014 році. Стосувалися вони двох пунктів: по-перше, того, що компанія направляла в Україну продукцію саме російського заводу, по-друге – продукція групи продавалася в анексованому Криму та окупованому Донбасі.

Україна заборонила ввіз продукції російського заводу Вічунай. Показово, що тоді за формально литовського виробника чомусь вступився Роскомнадзор.

Однак компанія обійшла заборону, поставляючи до України крабові палички з маркуванням "Зроблено в Європі" і запевняючи пресу і перевіряльні органи у тому, що експортує продукцію з литовських заводів.

Втім, ці заяви спростовували виробничі показники заводу. Після санкцій України, яка була одним з головних споживачів, він не тільки не скоротив виробництво, але й підвищив прибуток.

Як повідомляли ЗМІ, якщо у довоєнному 2013 році "Вічунай-РУСЬ" задекларував близько 163 млн рублів збитків, то у 2014 році після "втрати" українського ринку чистий прибуток заводу склав понад 217 млн рублів, а до кінця 2019 року досяг майже 575 млн рублів (близько 8 млн доларів або близько 214 млн грн).

Здавалося б, що після повномасштабної російської агресії, що почалася 24 лютого 2022 року, мер Каунасу і власник Вічунай Груп Вісвалдас Матіосаїтіс мав би прийняти остаточне рішення, де він хоче вести бізнес – в росії чи в цивілізованому світі. Бо цього від нього вимагала навіть не Україна, яка вирішувала зовсім інші задачі, а власне, литовське суспільство, яке розпочало протестні акції.

Перша з них відбулась 21 березня, коли у Каунасі декілька сотень литовців зібралися біля ратуші, скандуючи "Пане мер, ваша сорочка в крові", вимагаючи від Вісвалдаса Матіосайтіса припинити співпрацю із росією.

Президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю литовському виданню LRT засудив місцевих підприємців, які на тлі західних санкцій відмовилися залишати російський ринок. Насамперед ці слова стосувалися Вісвалдаса Матіосайтіса. Науседа заявив, що дії мера "не вміщуються в нього в голові".

Вічунай Груп щонайменше двічі, 15 березня і 8 квітня, на своєму офіційному сайті оголосила про те, що начебто піде з росії, оговорившись при цьому, що на процес виходу піде "3-4 місяці". Однак литовські журналісти встановили, що ще наприкінці березня завод у Советську не тільки продовжував роботу, але і оголошував нові вакансії – зокрема, начальника відділу з енергетики.

Влада Калінінграду: Вічунай груп не має наміру йти з росії

А вже наприкінці квітня популярний російський youtube-канал Редакція зробив репортаж з заводу, "який виробляє відомі на всю росію крабові палички". Як випливає з цього репортажу, підприємство працює, співробітники заводу кажуть, що зупинка виробництва через 3-4 місяці – "це казки". Колишній уповноважений з прав підприємців у Калінінградській області, в якого взяли коментар журналісти каналу, відверто вказав, що "є 100 законних способів", як фіктивно продати завод, щоб уникнути проблем, залишивши реальний контроль у руках нинішніх власників.

Влада Калінінградської області йде ще далі і спростовує плани Вічунай груп продавати завод і йти з російського ринку. Зокрема, Ірина Гракова, заступник міністра економіки регіону, заявила, що "підприємство працює у штатному режимі", а дані про його закриття були "інформаційним вкидом у ЗМІ Литви".

"Свого часу у засобах масової інформації Литви був інформаційний вкид про те, що підприємство зупиняє свою діяльність. Насправді це не так. Підприємство працює у штатному режимі. Так, справді, у складі власників підприємства є іноземні громадяни. Наразі немає такого наміру, але у разі, якщо власники-іноземці захочуть вийти з цього бізнесу, то тоді уряд підключатиметься і вирішуватиме питання щодо збереження підприємства та щодо збереження всієї кількості працюючих на цьому підприємстві. Наразі передумов немає", — наголосила Гракова.

Варто підкреслити, що Вічунай груп не спростовувала заяву російської влади про те, що компанія залишиться в росії. Натомість з’явилося повідомлення про те, що лише зараз компанія починає серйозно шукати покупців за допомогоюErnst & Young і на це піде ще квартал, бо протягом останніх двох з половиною місяців війни, як сказано у повідомленні, "ми відволікалися й робили помилки".

А в цей час продукція компанії, що працює у країні-агресорі, їде до України. Як на контрольовані владою території, так на окуповані, а саме до Криму і Донбасу, як повідомляють литовські журналісти. У самій росії Вічунай груп продовжує активно вкладати гроші у маркетинг і просувати свою продукцію в рітейлі, наприклад, у мережі супермаркетів "Пятёрочка".

Тож, можливо, українським контролюючим органам за вісім років все ж таки настав час побачити, що червона фарба на крабових паличках VICI – це не тільки барвник, а ще й кров їхніх співвітчизників?