Директор Оператора ГТС Сергій Макогон: Мета Газпрому – не дати газ Європі до запуску "Північного потоку 2". Частина 1
Директор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) Сергій Макогон в першій частині інтерв'ю БЦ розповів про сертифікацію "Північного потоку 2", шантаж Газпрому і слабкість Європи, причини історичного рекорду ціни на газ та стратегічні наслідки газової кризи.
Сьогодні Оператор ГТС України (ОГТСУ) є ключовим активом у конфлікті України з РФ.
Побудовані в останні роки газогони Турецький потік та Північний потік 2 (ПП2) ключовою метою мають – виключити ГТС України із маршрутів постачання російського газу в Європу.
Це підвищує геополітичні ризики для України, лишає її доходів від транзиту та погіршує перспективи забезпечення газом власних споживачів.
При тому, Газпром намагається обійти європейські правила, які виконують всі гравці цього ринку. Включаючи ОГТСУ та НАК "Нафтогаз України".
Як Україна може протистояти "газовому тиску" Кремля? Чи здатна Європа об'єднатись, щоб зупинити політику Газпрому: "роздєляй і властвуй"? Чи готові інші російські компанії, які хотіли б експортувати газ, боротись із монополію Газпрому за експорт? І які ризики в енергетиці чекають Україну цієї зими?
На ці питання в інтерв'ю БЦ відповів директор ОГТСУ Сергій Макогон.
1. Про сертифікацію Північного потоку 2
Німецький Регулятор BNetzA 16 листопада призупинив сертифікацію оператора "Північного Потоку 2" через невідповідність оператора Nord Stream 2 AG німецькому законодавству. Втім, Газпром може створити компанію в Німеччині, щоб обійти цю перепону. Поясніть, що означає для України затягування цього процесу?
Почну з того, що 20 жовтня ми подали заявку на сертифікацію "Північного Потоку 2" (ПП2) і 15 листопада отримали схвальне рішення від німецького Регулятора.
Для чого ОГТСУ та Нафтогаз подали заявки на сертифікацію ПП2? Ви хочете бути його оператором?
Ні. Це означає, що ми будемо мати доступ до документів, які подав оператор від Газпрому до німецького Регулятора. По-друге, ми будемо мати право надати наші аргументи щодо неможливості сертифікації цього газогону в тому форматі, який зараз пропонується.
Ми будемо залучені до самого процесу сертифікації.
Всього будуть залучені чотири компанії. Це польська компанія PGNiG SA (аналог українського Нафтогазу – БЦ) зі своєю німецькою дочкою, ми і Нафтогаз.
Ми будемо виступати з точки зори системного оператора, бо ОГТСУ – прямий конкурент ПП2. Нафтогаз буде доводити неможливість сертифікації оператора ПП2 з точки зору комерційної компанії-трейдера.
ОГТСУ матиме прямі збитки від потенційного запуску цього газогону. Тому що 80% нашого доходу – від транзиту. При існуючих обсягах транзиту ми отримуємо від Газпрому десь $1,3 млрд на рік.
Більше того, німецький Регулятор у своєму рішенні про наш допуск окремо зазначив про нашу особливу технологічну експертизу. Тому участь двох компаній є логічною.
Тут зрозуміло. А що означає призупинка сертифікації оператора ПП2?
Німецький Регулятор BNetzA сказав: ми не можемо сертифікувати Nord Stream 2 AG (NS2AG), тому що це не відповідає німецькому та європейському законодавству. Тому ця швейцарська компанія вирішила створити свою дочірню компанію в Німеччині.
Наскільки ми розуміємо, Газпром планує юридичний трюк. Вони скажуть, що ця новостворена німецька компанія буде оператором тільки тієї частини газогону, яка розташована в територіальних водах Німеччини, в межах 12-мильної зони.
План Газпрому полягає у тому, щоб розділити ПП2 на дві частини: NS2AG буде експлуатувати частину трубопроводу, що простягається від Росії до німецьких територіальних вод. А його німецька дочірня компанія експлуатуватиме ту частину трубопроводу, що проходить через німецькі територіальні води.
Дві частини газопроводу, ймовірно, буде розділено лише уявною лінією — кордоном між територіальними водами Німеччини та її виключною економічною зоною.
Ми будемо боротися з такою маніпуляцією європейським законодавством.
Чи правильно я розумію, що німецький Регулятор шукає шляхи, як допомогти Газпрому сертифікувати оператора ПП2?
Рішення німецького Регулятора стосувалось лише призупинки процесу сертифікації. Коли вони отримають пакет документів від новоствореної німецької компанії, вони будуть приймати рішення по ній.
Але ми будемо наполягти, що не можна поділити ПП2 на дні Балтийського моря. Потрібно сертифікувати всю трубу від Німеччини до російської Усть-Луги.
ПП2 — це один безперервний газопровід, який Газпром побудував через території країн-членів ЄС. Тому вимоги законодавства ЄС мають повністю поширюватись на весь газогін, без винятків: розділення власників, доступ третіх сторін і прозорі тарифи.
2. Про можливу руйнацію монополії Газпрому
Що заважає Газпрому створити окрему компанію для сертифікації всієї труби? Наприклад ОГТСУ і Нафтогаз юридично розділені, але так чи інакше належать державі Україна. Так і уряд РФ може створити окремого оператора, який формально не буде залежати від Газпрому, але буде контролюватись з одного кабінету в Кремлі.
По-перше, росіяни хочуть показати, що їх не можна змусити виконувати європейські правила. Вочевидь, йдуть на принцип. Це є символом їхньої "окремості".
По-друге, в разі такого кроку росіянам доведеться надати доступ до труби третім компаніям. Тобто, Газпром зможе використовувати лише 50% потужності ПП2. Іншу половину потужності вони мають надати іншим компаніям.
Які це можуть бути інші компанії?
Це може бути будь-яка компанія, яка сьогодні купує газ в Баумгартені (Австрійський газовий хаб – БЦ). І вона ж зможе отримувати газ в Усть-Лузі в РФ і транспортувати його далі до ЄС.
А політика Газпрому завжди була націлена на те, щоб продавати газ якомога далі в Європі. Для того, щоб вони самі вирішували, де буде продаватись газ і за якою ціною.
Тому що дуже часто ціна на газ залежить від політичної лояльності Кремлю. Осанні приклади політичної ціни: Сербія з лояльним до РФ урядом отримає газ по $250 за тис. кубометрів, а Молдова с новим проєвропейським урядом – $460 за тис. кубометрів.
Якщо будь-яка компанія може купити газ на Санкт-Петербурзькій біржі і транспортувати його в Європу, пропадає смисл будівництва нових газогонів для шантажу покупців і економічного тиску на Україну.
Саме так. Ми бачимо, що Газпром шукає механізми цього не допустити. До речі, сьогодні російська "Роснефть" дуже активно лобіює дозвіл від Газпрому на експорт газу. Вони готові експортувати 10 млрд кубів газу на рік.
Дивно. "Роснефть" – державна компанія, яку очолює соратник Володимира Путіна – Ігор Сечін. Чому Путін не скаже Сечіну, щоб той припинив гратись в конкуренцію з Газпромом?
В них є проблема. Ринок РФ – закритий. Ціна на газ всередині РФ регульована. Вона складає $70-$80 за тисячу кубів. А на експорт можна продавати по $1000 за тисячу кубів.
Але єдиним шансом для інших російських видобувників газу експортувати свій ресурс – це LNG (Liquefied natural gas, зріджений природний газ – БЦ).
Газпром видобуває близько 70% газу в РФ. Крім нього видобувають Новатэк, Роснефть, Лукойл та інші. Але за Газпромом законодавчо закріплена монополія на експорт газогонами. Тому там йде постійна боротьба між Газпромом та іншими видобувними компаніями за вільний доступ до труби.
Крім того, є середньоазійський газ (найбільшим експортером газу в регіоні є Туркменістан – БЦ). Наразі цей газ продається в РФ. Вони б залюбки теж продавали цей газ в Європу, де сьогодні спостерігається дуже висока ціна.
Але ж поряд з Туркменістаном знаходиться Китай, який може поглинати будь-які обсяги газу. Та й ціна там зараз вища, ніж в Європі.
Вони постачають в Китай. Але вони можуть набагато більше видобувати цього газу. Крім того, вони також не хочуть залежати від одного покупця. Якщо в тебе є тільки Китай, то він диктує тобі ціну.
Наскільки мені відомо, Китай отримує газ із Російської Федерації приблизно по $140 за тисячу кубів. При цьому, останні декілька місяців LNG в Китаї коштує дорожче, ніж в Європі, де ціна газу коливається біля $1000 за тисячу кубів.
Повернемось до вимог німецького Регулятора до ПП2. Які ще умови передбачає європейське законодавство?
Ще однією вимогою європейського законодавства є прозорий тариф на прокачку газу. Газпром має показати його структуру – з чого він складається.
Якщо вони опублікують таку інформацію, ми можемо порівняти, чий транзит більш вигідний – наш, чи їхній? Тоді європейські компанії можуть сказати: так ми не хочемо платити за прокачку через ПП2.
От навіщо, приміром, Австрії отримувати газ в обхід Європи, якщо є прямий маршрут через Україну? 50 років ми транзитуємо газ без всіляких проблем.
Клікніть на зображення для збільшення
3. Про історичний рекорд ціни газу
Які фактори вплинули на те, що в 2021 році ціна газу побила всі історичні максимуми?
Тут декілька факторів. Це і відновлення економіки Європи після COVID-19. Це ситуація в Азії, коли Китай залишився без вугілля і почав споживати багато газу. Це ситуація в Латинській Америці, де була посуха, через що гідроелектростанції скоротили виробництво електроенергії і збільшилось споживання газу.
Але хочу відмітити, що значну роль в посиленні цієї кризи в Європі зіграв Газпром. Скажімо так, він нічого не зробив для того, щоб хоч якось полегшити ситуацію.
Наприклад, Equinor (раніше Statoil, норвезька газовидобувна корпорація – БЦ) збільшила на 15% видобуток і постачання газу в ЄС. Від них в цьому році додатково прийде 2 млрд кубів газу на ринок ЄС.
Газпром, навпаки, робить все для того, щоб посилити цей дефіцит. Фактично, він розпочав це в минулому році. Влітку 2020 року він не став закачувати газ в європейські підземні сховища газу (ПСГ).
Мабуть, це можна пояснити низькою ціною на енергоресурси в 2020 році?
Ціна і обсяг газу в ПСГ – не дуже пов’язані речі. В ПСГ газ закачують для того, щоб продавати його взимку.
Ми знаємо, що європейські газосховища, які належать Газпрому, цього року входили в зиму з обсягом заповнення 7-8%.
Що вони ще робили? В 2021 році, коли вони робили планові ремонти Північного і Турецького потоків протягом 2-3 тижнів, вони не закупили додатковий обсяг прокачки через українську ГТС, щоб виконати свої контракти в Європі. Хоча всі попередні роки збільшували транзит через Україну на період ремонтів інших газогонів.
Більше того, влітку вони почали відбір газу зі своїх ПСГ в Європі, щоб виконати контракті умови перед європейськими контрагентами. Це посилило зниження запасів газу в "підземках". В результаті, вони підійшли до опалювального сезону 2021-2022 з історично найнижчими запасами в ПСГ.
Європейський ринок через це дуже нервує. Ми бачимо, як ціна реагує на заяви Путіна. Пообіцяв збільшити обсяги поставки – ціна на 20% впала. Сказав щось не те – ціна на 20% виросла. Такого раніше ніколи не було.
Якщо Газпрому належить близько 10% обсягів ПСГ в Європі, хоч він і постачає 40% газу на цей ринок, як він може мати вирішальний вплив на формування запасів?
Треба розуміти географічне розташування їх ПСГ. Більшість знаходиться в Німеччині і Австрії, поряд з ключовими ринками.
Крім того, за нашим аналізом, в 2021 році Газпром зменшив постачання в Європу, порівняно з 2019 роком. Ми не порівнюємо з 2020 кризовим роком.
Цього року вони збільшили постачання в Китай приблизно на 200%. Приблизно на такий самий відсоток збільшили постачання до Туреччини. Але у напрямку Європи ми не бачимо значного збільшення експорту.
Що стосується транзиту через Україну, то за останній рік вони чотири рази зменшували обсяги прокачки.
- З 1 січня 2021 року транзит знизився із 186 млн до 124 млн кубів на добу,
- У вересні транзит знизився до 109 млн кубів на добу,
- З 1 жовтня – до 85 млн кубів на добу,
- На початок листопада обсяг транзиту падав до 60 млн кубів на добу.
Якщо подивитись на обсяг газу, за який вони сплачують згідно транзитного контракту, незалежно від того – качають чи ні, то він складає 109 млн кубів на добу.
Коли Путін всередині жовтня заявив, що збільшить постачання газу в Європу, вони просто збільшили обсяг транзиту по нашій ГТС з 57 млн до 109 млн кубів на добу, які вони і так оплачують згідно транзитного контракту.
Для порівняння, в цей самий час (листопад – БЦ) в 2020 році транзит складав 178 млн кубів на добу. А в 2019 році транзит був 277 млн кубів на добу.
Це означає, що ми можемо збільшити транзит в 2,5 рази. І коли президент РФ каже, що наша система "лусне" чи щось таке – це не правда. Якщо ми 2 роки тому транспортували в 2,5 рази більше, то і сьогодні можемо. За цей час система не може так деградувати.
Коли Путін каже, шо Газпрому "не вигідно" транспортувати газ через українську ГТС, скільки правди в цьому твердженні?
Це смішно. Тому що ми отримуємо за транзит $32 за тисячу кубів (плата за вхід і вихід з системи ГТС – БЦ). Якщо вартість тисячі кубів газу $1000, то частка транзиту в ціні – 3%.
Газпром в цьому році планує отримати додатковий чистий прибуток у розмірі $50 млрд. Тому казати, що Газпрому не вигідно прокачувати газ в Європу – це смішно.
Давайте подивимось з іншого боку. Вони кажуть, що постачати газ в Угорщину через Туреччину вигідніше, ніж через Україну.
Раніше маршрут був максимально прямий: Росія – Україна – Угорщина. Новий маршрут виглядає так: Північ Росії, де видобувається газ – Південь Росії – Чорне море – Туреччина – Болгарія – Сербія – Угорщина. Думаю, будь-кому зрозуміло, який маршрут дешевший.
В принципі, навіть представники Газпрому визнають, що єдина мета будівництва Турецького потоку – лишити Україну без транзиту.
Але що це означає для Європи? 1 листопада стався вибух на Трансбалканському газопроводі в Болгарії (на ділянці газогону Ветрино – Граброво – БЦ).
Що показав цей інцидент? Коли в тебе є тільки одна труба, все може статись – труба одна.
У нас чотири резервних труби. Навіть якщо щось станеться на нашому газогоні, ми миттєво можемо переключити обсяги прокачки на іншу нитку.
За всю історію транзиту по нашій ГТС, жодного разу не було випадку, коли б ми зупинили транзит з технічних причин (стукає по дерев’яному столу – БЦ).
А що робити, коли щось станеться з газопроводом під водою? Скільки буде потрібно часу, щоб відновити постачання?
Ніхто про це не каже, але коли Угорщина перестала отримувати необхідні обсяги газу через Болгарію і Сербію під час аварії, вони змогли збалансувати свою систему через нас. За рахунок того, що був збільшений експорт з українських ПСГ до Угорщини.
Фактично ми стали backup (резервом – БЦ) для них. І зараз відбувається експорт газу до Угорщини.
4. Про політичний тиск Газпрому на Європу
11 листопада самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що в разі посилення санкцій з боку Європи може "перекрити газову трубу". Наскільки небезпечним для ринку Європи може бути такий крок?
У газогону Ямал – Європа, який проходить через Білорусь, не дуже велика потужність – 33 млрд кубів на рік. І наразі Газпром не використовує ці потужності повністю.
Оператор цього газогону Белтрансгаз належить Газпрому. Чому він не використовує цю потужність на повну?
Тому що мета Газпрому – не надавати газ в Європу до запуску ПП2. Сьогодні вони посилюють цю газову кризу в Європі саме для того, щоб аргументувати запуск ПП2.
Путін казав про це відкрито: якщо ви хочете додатковий газ, сертифікуйте ПП2. Це шантаж. І це дає свої результати. Вже є політичний тиск на керівництво Євросоюзу з боку європейських споживачів газу, щоб ті якось домовлялись із Путіним.
З огляду на рішення німецького Регулятора, коли ПП2 може бути сертифікований і почати транспортувати газ?
Яка процедура? Зараз новостворений оператор Газпрому подав документи на сертифікацію. Тепер німецький Регулятор має 4 місяці для прийняття попереднього рішення. Потім він надає його Єврокомісії на погодження. І та також має 4 місяці на прийняття рішення.
Це максимальні строки. Не слід також забувати, що якщо буде прийняте схвальне рішення, і ми, і польські колеги будемо оскаржувати його в Європейському суді. І можемо добитись обмеження використання потужності цього газогону на 50%, як це було із газопроводом Opal.
Ми бачимо, як східноєвропейські країни одна за одною підписали п’ятирічні контракти з Газпромом на поставку газу. Це Угорщина, Болгарія, Молдова. Проросійські політичні сили в Україні кажуть, що ми також мали б підписати такий контракт. Це взагалі можливо?
Я не відповідаю за комерційну закупівлю газу. Але я можу сказати, що зі сторони оператора ГТС немає ніяких обмежень щодо імпорту газу з РФ. У нас немає ніяких законодавчих заборон стосовно цього імпорту.
У нас лише є рішення уряду, яке вимагає купувати від одного джерела газу не більше, ніж 30% імпорту.
Я чув заяви опозиційних політиків – мовляв, вони можуть домовитись з РФ про постачання газу в Україну по $140 за тисячу кубів. Так нехай привозять!
У нас вільний ринок, немає монопольного постачальника газу, на ринку працюють сотні приватних трейдерів, є біржа.
Але ніхто досі з РФ газ не імпортує. Тому всі ці заяви – пусті популістські балачки. А Кремль просто не хоче продавати прозоро газ для України. Тому що завжди торгівля газом між РФ та Україною мала значні корупційні та політичні складові.
Нагадаю про РосУкрЕнерго, де акціонером були Газпром та Дмитро Фірташ і яка монопольно постачала газ із РФ в Україну.
А що стосується наших західних сусідів, то це показує слабкість Європи і силу Газпрому. Чому? Тому що Газпром фактично нав’язує свої правила гри.
Але ми бачимо, що вже йдуть ініціативи, щоб консолідувати закупку газу європейськими країнами. Якщо в тебе потужний продавець, тоді покупці – слабкі. Але якщо споживачі об’єднаються, то тоді вони можуть диктувати свої умови.
Я вважаю, що Європа має посилити позицію покупців. Тоді вона може диктувати вимоги Газпрому, а не навпаки. Якою може бути вимога? Щоб Газпром почав продавати газ на кордоні Україна-Росія по одній ціні для всіх.
Тоді не буде ситуації, коли для молдован – одна ціна, для угорців – інша, а для болгар – третя. Різниця ціни на газ в такому випадку залежатиме виключно від вартості транспортування до країни, а не від політичної лояльності Кремлю.
А відомі закупівельні ціни для цих країн? Здається, офіційно вони ніде не розголошувались?
Так, офіційно інформація про ціни закрита. Ми можемо прочитати в ЗМІ, що наразі діюча ціна для Молдови і Болгарії близько $460 за тисячу кубів. Для Сербії – $250. Для Угорщини – не знаю, яка ціна.
Якби ціна була прозора і одна для всіх в точці передачі газу на кордоні Україна-Росія, у Кремля не було б можливості вкладати в ціну якісь політичні домовленості.
Це можуть бути і довгострокові п’ятирічні контракти. Але із зрозумілим прозорим формуванням ціни. Важливо, щоб це були однакові умови для всіх країн.
До речі, в найбільш ризикованому стані знаходиться Угорщина, бо вона в кінці труби – після Турецького потоку і Трансбалканського газопроводу. Якщо десь протягом всього маршруту щось трапляється, то вони гарантовано не отримають газ, тому що там немає резервних ниток.
5. Про ненадійний газ Газпрому і стратегічні наслідки кризи
Росіяни, включно з Путіним, кажуть: Європа покарала сама себе, бо відмовилась від багаторічних контрактів на закупівлю газу. Газовидобувна галузь інертна і потребує прогнозованих цін для інвестицій у видобуток. Тепер через кризу європейці мають надзвичайно високу вартість газу, бо залежать від спотових цін. Можете прокоментувати таку тезу?
Є логіка в такому підході. Але є й інша логіка. Давайте подивимось на інші сировинні ринки. Є залізна руда, є вугілля, є нафта. Таку логіку можна застосувати до всіх commodities (стандартизованих товарів – БЦ).
Що кажуть в Газпромі? Кажуть: ми не готові розбурювати родовища газу, бо не розуміємо, яке буде споживання і за якою ціною.
Але як на мене, це дуже не послідовна позиція. Коли ми бачимо, що ринок газу в Європі дуже ліквідний, то немає проблем продавати цей газ. Якби вони сьогодні дали газ в Європу, то заробили б багато грошей.
Крім того, наскільки мені відомо, європейські трейдери порахували, що попри високі ціни зараз, у довгостроковому аналізі країни ЄС виграли від збільшення торгівлі на спотових ринках.
Зараз в РФ газові сховища заповнені "по вінця". Вони це роблять в рамках підготовки до опалювального сезону? В них є ресурс для Європи?
В цьому році історичний максимум заповнення ПСГ в Росії. Такого рівня запасів ніколи не було. Звичайно, в них є ресурс. Вони просто "сушать" Європу.
Я вважаю, що вся ця історія буде мати дуже негативні наслідки – насамперед для Газпрому. Європа зрозуміла, що покладатись на Газпром в цьому "зеленому переході" дуже небезпечно.
На профільних конференціях в Європі навіть з’явився новий термін для ресурсу від Газпрому: non-reliable gas (ненадійний газ – БЦ).
Я думаю, що в Європі будуть обговорюватись і стратегічні запаси газу, і консолідація закупівель, і інші інструменти вирішення цієї проблеми.
Крім того, може бути вплив і на green deal (зелена угода – БЦ). Може бути відтермінування переходу до повної вуглецевої нейтральності, або збільшення фокусу на атомну генерацію. Постійним провідником цієї ідеї є Франція (більше 70% в структурі генерації електроенергії займають АЕС – БЦ). Але сьогодні такі заклики лунають вже і в Німеччині.
Чому тільки "обговорюються такі інструменти"? Чому немає практичних дій, чи хоча б рішень?
Я б сказав так: на жаль, дуже багато не скоординованих дій всередині ЄС. Немає якогось погодженого плану. Але це загальна проблема всіх демократичних суспільств.
Чи можливий апокаліптичний сценарій, при якому Європа замерзне цієї зими?
Я вважаю, що газу в "підземках" Європи достатньо, щоб пройти зиму. Зараз спостерігається більше істерика, пов’язана з ситуацією непрогнозованої пропозиції газу з боку Газпрому.
Звичайно, це стосується сценарію зі стандартною зимою.
У другій частині інтерв'ю читайте про те, чи замерзне Україна цієї зими, що з поставками газу в Молдову, про борги облгазів Фірташа, нарікання газових трейдерів та терміни розвитку водневої інфраструктури в Україні.