Як Київтеплоенерго нарахувало киянам додаткові платежі за минулий період
Постачальник теплової енергії для більшості споживачів столиці Київтеплоенерго, спираючись на дивне рішення Антимонопольного комітету, нарахувало киянам додаткові платежі за послугу централізованого опалення опалювального періоду 2020-2021 років. Як це стало можливим?
В липні-серпні частина мешканців столиці побачила в рахунках комунального підприємства "Київтеплоенерго" (КТЕ) борги за послугу централізованого опалення (ЦО).
5 серпня КТЕ дало офіційне роз'яснення причин боргів. За версією компанії, перерахунок був здійснений за рекомендацією Антимонопольного комітету (АМКУ) для частини абонентів.
КТЕ застосувало іншу методику обрахунку плати за опалення місць загального користування (МЗК) в багатоквартирних будинках. За версією підприємства, це призвело до збільшення суми сплат для одних абонентів і до зменшення – для інших.
Як дослідив БЦ, для більшості абонентів результатом перерахунку стало нарахування додаткових боргів за осінньо-зимовий період (ОЗП) 2020-2021 років. Таким чином КТЕ наростило виручку перед проблемним через зростання ціни газу опалювальним сезоном.
В чому несправедливість методики розподілу витрат тепла на МЗК
З 2019 року в будинках зі змішаним типом обліку і наявністю загальнобудинкового лічильника спостерігалась велика різниця між рахунками на тепло для абонентів з квартирними лічильниками тепла і без.
Різниця могла виникати через зменшення подачі тепла у власне житло власниками квартир з лічильниками. В такому разі, абоненти без квартирних лічильників платили набагато більше.
Обсяги тепла для підігріву МЗК для квартир з лічильником нараховувались, як відсоток від показника загальнобудинкового лічильника, розподілений між абонентами багатоквартирного будинку. Згідно Методики-315 такий відсоток складає 10%, якщо поверховість будинку більше 6 поверхів.
Різницю між обсягом тепла, спожитого квартирами з лічильниками, і показником будинкового лічильника сплачували власники квартир без лічильників пропорційно житловій площі.
Різниця між квартирами з лічильниками і без могла бути десятикратною. Наприклад, якщо в будинку більшість власників квартир з лічильниками обмежували подачу тепла до мінімального. Тоді їхній чек на опалення міг бути близько 500 грн на місяць в той час як місячний чек на опалення їхніх сусідів без лічильників досягав 4000 грн.
Такий розподіл обсягів тепла для підігріву МЗК закладений в Методиці розподілу компослуг між споживачами, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (МінЖКГ) №315 від листопада 2018 року (Методика-315).
До чого тут АМКУ?
Цю несправедливість за власною ініціативою вирішило дослідити Північне міжобласне територіальне відділення АМКУ під керівництвом Олексія Хмельницького. Це тервідділення базується в Києві.
В законі про АМКУ не конкретизовано що означає "власна ініціатива". За практикою – це або клопотання заявника, який не бажає розкривати інформацію про себе. Або інформація з будь-яких інших джерел: звернення громадян, публікація в ЗМІ.
В будь-якому разі, в червні 2021 року тервідділення АМКУ завершило дослідження і видало рекомендацію КТЕ зробити перерахунок сум оплати за тепло в ОЗП 2019-2020 та 2020-2021 років.
Втім, КТЕ виконало перерахунок лише за останній сезон 2020-2021 років.
Перерахунок було застосовано для близько 1300 будинків із будинковим лічильником і змішаним типом квартирного обліку: з квартирними лічильниками і без.
Це відносно нові будинки, в яких присутня поквартирна розводка тепломереж на поверсі. А відтак, є можливість встановлювати квартирні лічильники тепла.
Всього на балансі КТЕ близько 10 тисяч столичних будинків.
Що містить дослідження АМКУ?
АМКУ бере за приклад конкретну квартиру, розташовану в Києві за адресом вул. Вишгородська, 45, корпус 7, квартира 39 (ЖК "Паркове місто").
Вказується, що власник цього житла має квартирний лічильник, але вчасно не повірив його. Тому КТЕ обліковувало його споживання, як для абонента без квартирного лічильника, але із загальнобудинковим лічильником.
Діючі правила вимагають здійснювати повірку квартирного теплового лічильника не рідше, ніж раз на чотири роки.
Відтак, плата за опалення для такого абонента була більшою, ніж при наявності повіреного лічильника. АМКУ вбачає в цьому "можливе ущемлення інтересів споживачів".
До того ж, з методологією обліку тепла сталась юридична колізія.
З 2019 року КТЕ обліковує розподіл тепла на МЗК між мешканцями багатоквартирних будинків за згаданою вище Методикою-315.
Але ця методика була визначена, як обов'язкова, лише з травня 2021 року, коли повністю вступив в дію новий закон "Про житлово-комунальні послуги".
За твердженням АМКУ застосування Методики-315 неможливе без переукладання типового договору на постачання послуг, затвердженого новим законом.
Відтак, тервідділення АМКУ рекомендувало КТЕ утриматись від застосування Методики-315.
Натомість, для розподілу плати за обігрів МЗК рекомендовано застосувати стару Методологію, що була затверджена наказам МінЖКГ №359 від жовтня 2006 року (Методика-359).
Що передбачає стара Методика?
Методика-359 від 2006 року втратила чинність в 2019 році із запровадженням Методики-315.
Крім юридичної неспроможності, стара методика застаріла технічно. Наприклад, найбільша поверховість вказаних в нормативах будинків – 16 поверхів. Хоча нові будинки в Києві зазвичай мають 25 поверхів.
АМКУ рекомендувала КТЕ застосувати для обрахунку витрат на МЗК формулу 2.3 в Методиці-359.
Вона передбачає, що витрати на МЗК дорівнюють кількості тепла на опалення окремого приміщення МЗК, плюс технологічні втрати в будинкових теплових мережах.
Витрати на опалення конкретного приміщення МЗК в конкретному регіоні вказані за умов конкретної температури зовнішнього повітря і нормативної температури в приміщеннях МЗК.
Витрати у будинкових теплових мережах розраховуються згідно Державних будівельних норм (ДБН) від травня 1991 року.
По-перше, і формула і таблиця і розрахункові норми давно застаріли.
По-друге, обрахування витрат тепла на МЗК за Методикою-359 не прив'язано до показників будинкових лічильників.
Таким чином, перерахунок не перерозподілив плату за опалення МЗК між мешканцями будинку з квартирними лічильникам і без. В середньому цей перерахунок призвів до збільшення нарахувань за ОЗП 2020-2021 для всіх споживачів, незважаючи на показники будинкових лічильників тепла.
Доказом цьому є аналіз деяких об'єднань власників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Так, в одному з будинків по вулиці Воскресенська (ЖК "Паркові озера"), абоненти з квартирними лічильниками отримали донарахування за минулий ОЗП в обсязі 158 тис. грн.
В той же час, для абонентів без квартирних лічильників КТЕ нарахувало переплату в обсязі 63 тис. грн.
Таким чином, загальне сальдо на користь комунального підприємства склало 95 тис. грн.
Слкдається враження, що в АМКУ самі були здивовані такими результатами свого дослідження.
"У зв'язку із надходженням великої кількості звернень громадян щодо збільшення розміру нарахувань КТЕ внаслідок виконання Рекомендацій, Північним тервідділенням АМКУ буде додатково досліджено питання належного виконання КТЕ Рекомендацій", - зазначено у відповіді АМКУ на запит БЦ.
Питання без відповіді
1. АМКУ забов'язав КТЕ не застосовувати Методику-315 до укладання нових договорів з абонентами.
Чому тоді ця рекомендація була розповсюджена лише на будинки зі змішаним обліком, а не на всіх споживачів КТЕ?
Очевидно, що така юридична колізія стосується всіх споживачів без виключення.
Схоже на те, що КТЕ обрало для перерахунку будинки зі змішаним типом через те, що це відносно нове житло. Відповідно, його власники мають бути платоспроможними для здійснення додаткових платежів.
2. АМКУ вказував на відповідне порушення протягом двох опалювальних сезонів: 2019-2020 і 2020-2021, коли застосовувалась Методика-315.
Чому тоді КТЕ виконало рекомендації щодо перерахунку за Методикою-359 лише за один останній сезон?
Вочевидь, донарахування за два сезони викликали би значно більше соціальне невдаволення. Тому КТЕ, нехтуючи юридичним підґрунтям перерахунку, застосувало його лише для одного сезону.
3. Скільки КТЕ отримало додаткових надходжень від перерахунку?
Якщо брати різницю між донарахуваннями і переплатами в будинку ЖК "Паркові озера" за середню, КТЕ додатково збирається отримати від споживачів близько 130 млн грн.
Втім, КТЕ в своїх повідомленнях ніде не вказує, що перерахунок призведе до загального збільшення обсягу коштів, які споживачі мають сплатити за опалення в минулий сезон.
Мова йде ніби-то про перерозподіл сум сплати між абонентами з квартирними лічильниками і без.
На запит, який БЦ відправив в КТЕ 13 серпня, до менту публікації компанія відповіді не дала.
Контекст
1. Раніше тарифи на опалення всіх теплопостачальних компаній в країні встановлювала Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП). Але з 2017 року, згідно рішення Регулятора, більшість з них перестали бути його ліцензіатами. В тому числі і КТЕ.
Сьогодні тариф на тепло для КТЕ та інвестпрограма затверджуються Київрадою, більшість якої лояльна до київського міського голови Віталія Кличка.
В такий спосіб Регулятор переклав відповідальність за економічну обгрунтованість тарифів на теплоо на регіональну владу. Місцеві ради мали б бути зацікавлені прибрати корупцію в своїх комунальних підприємствах, підвищити ефективність і встановити економічно обгрунтовані тарифи. В інакшому випадку довелось би покривати витрати на опалення з місцевих бюджетів.
Втім, практика показала що місцеві влади і теплопостачальні підприємства знайшли інший шлях - не платити за природний газ державній монополії НАК "Нафтогаз України".
2. Станом на кінець минулого опалювального сезону – 20 квітня 2021 року – КТЕ винно за природний газ Нафтогазу 8,66 млрд грн.
З них 5,77 млрд грн – за газ для виробництва теплової енергії і 2,89 млрд грн – за газ для виробництва електричної енергії.
При тому, загальна заборгованість киян за послуги ЦО станом на 1 квітня 2021 року склала 4,6 млрд грн.
3. Весь 2021 рік КТЕ намагалось десь дістати додаткові кошти.
Так, в червні компанія заявила, що не хоче оплачувати тариф на передачу електроенергії системному оператору "Укренерго" під приводом того, що не користується магістральними електромережами.
До того ж, Укренерго заборгувало КТЕ 1 млрд грн за послугу балансування через великі обсяги позитивних небалансів в 2020 році. З відповідним позовом КТЕ пішла до суду, але програла.
Тариф на передачу сплачує кожен споживач в країні. Крім коштів на утримання магістральних мереж, в нього закладені кошти для компенсації виробникам електроенергії за "зеленим" тарифом.
В липні КТЕ звернулась до суду з вимогою змусити держкомпанію "Укргазвидобування", що входить в Групу Нафтогаз, продати їй "дешевий газ власного видобутку".
Наразі Нафтогаз пропонує підприємствам теплокомуненерго укласти трирічні договори на поставку газу за пільговою ціною 7,42 грн за куб газу при ринковій ціні близько 15 грн/куб.
Але КТЕ стверджує, що лімітів Нафтогазу йому не вистачає. Тому тарифи на тепло для киян наступної зими можуть зрости на 38%.
Корупція та неефективність в КТЕ
Бажання КТЕ збільшити свою виручку за рахунок платоспроможних мешканців столиці перед опалювальним сезоном можна було б зрозуміти, якби не повідомлення про зловживання в компанії.
Так, в травні Податкова міліція заявила, що посадові особи КТЕ замовили закупівлю робіт у однієї компанії на 260 млн грн. При цьому, підрядник завищував вартість робіт. А його субпідрядниками на суму 20 млн грн стали компанії із ознаками фіктивності.
Також ревізори заявили про договори на закупівлю КТЕ палива вартістю 16 млн грн. Але реалні поставки цього палива не здійснювались.
Згідно перевірки НКРЕКП в червні 2020 року одного з ліцензіатів, виявилось що Київтеплоенерго всю свою електроенергію продавало по прямих договорах одній компанії – ТОВ "Енерджікс".
Продаж електроенергії із застосуванням конкурентних аукціонів мало б принести більшу виручку КТЕ.
Втім, неефективність керівництва КТЕ оплатить столичний споживач. Або через офіційно підвищений тариф на послугу ЦО наступної зими, або через мутну схему перерахунку за рекомендацією АМКУ.
Можна було б взагалі почати з норм ДБН встановлювати термоголовки з обмеженням мінімальної подачі тепла... яких ніхто не ставить. Бо перекрити батареї і грітись від сусідів це є крадіжка тепла. І методика по мінімальному споживанню досі не застосовується, тобто КТЕ може ще пару перерахунків зробити в перспективі.
Взагалі для приміщення без лічильника найбільш коректно використовувати максимальне середнє споживання однотипних таких же приміщень з лічильником. Або проектну теплову потужність системи опалення приміщення скореговану по температурному графіку зовнішньої температури. Потім розрахувати сумму цих приміщень, і відняти її від будинкового лічильника для визначення МЗК.
Але це напевне занадто складно для нашого КТЕ, хоча б тому що ніхто не слідкує як мешканці незаконно міняють свої радіатори від проектних.
Стояковая труба все равно проходит через квартиру и это считается отоплением.
У новому законі передбачена можливість альтернативних джерел, але треба довести що Ви дійсно обігрівали приміщення (і ця норма на практиці ще працює)
про невизнання заборгованості перед КП «Київтеплоенерго», про завдання мені з боку КП «Київтеплоенерго» моральної шкоди та про усунення безпідставних вимог КП «Київтеплоенерго» щодо виплати мною заборгованості
Я _____________, є власником квартири № ___ за адресою вул. __________ м. Київ.
Я отрима__ рахунок-повідомлення від КП «Київтеплоенерго» станом на _____ 2021 р., а/н _________________, в якому в розділі «Перерахунок» зазначено мою заборгованість в розмірі __________ грн.
Я не визнаю зазначену заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» і вважаю її безпідставною.
КП «Київтеплоенерго» має ліцензії на здійснення господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до Статуту КП «Київтеплоенерго» останнє утворене з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність. Підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань.
Таким чином КП «Київтеплоенерго» є організацією, яка професійно (інакше б не отримало ліцензії) займається виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, і здійснює це на власний ризик.
В своєму рішенні в справі Кантоні проти Франції 1996 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що від осіб, що здійснюють професійну діяльність, для яких дотримання надзвичайної обачності при виконанні ними своїх функцій є звичайною справою, можна у зв'язку з цим очікувати приділення особливої уваги оцінці ризиків, з якими пов'язана така діяльність.
Та обставина, що КП «Київтеплоенерго» використовувало неправильну методику, неправильно нараховувало протягом 2020-2021 років плату за свої послуги і в результаті отримало рекомендації Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, є власним ризиком та прорахунком КП «Київтеплоенерго», а не моїм, тому перекладення на мене цього ризику вважаю безпідставним.
КП «Київтеплоенерго» має відповідати за власний рахунок за неправильне ведення власної підприємницької діяльності.
Я є споживачем і слабкою стороною у відносинах з КП «Київтеплоенерго». Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.
До ________ 2021 р. у мене не було заборгованостей перед КП «Київтеплоенерго». Я розраховую на те, що КП «Київтеплоенерго» своєчасно, правильно, достовірно нараховувало і нараховує мені суми до оплати.
Однак, враховуючи вищевказаний рахунок-повідомлення, виявилося, що КП «Київтеплоенерго», користуючись тим, що я слабка сторона і не маю фахової підготовки у питаннях регулювання господарської діяльності з теплопостачання, весь опалюваний сезон 2020-2021 року та пізніше обманювало мене і надсилало мені недостовірну інформацію про суми та стан моїх розрахунків з КП «Київтеплоенерго», і саме порушувало законодавство про теплопостачання.
Тепер, коли проявилася власна недбалість КП «Київтеплоенерго», останнє намагається заробити на мені гроші і перекрити власні витрати. Це я вважаю нечесною підприємницькою практикою та зловживанням правами з боку КП «Київтеплоенерго».
Пред'явлення КП «Київтеплоенерго» мені вимог зі сплати заборгованості, пов'язаної з перерахунком, нібито викликаним рекомендаціями Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, обман протягом попередніх місяців, нечесна підприємницька практика, зловживання правами з боку КП «Київтеплоенерго» та виявлене Антимонопольним комітетом України неправильне застосування КП «Київтеплоенерго» законодавства та тарифікації викликають у мене неспокій, хвилювання, душевні страждання, тривожність, невпевненість у моєму майбутньому та моєї родини, зневіру у добросовісності та професійності КП «Київтеплоенерго» і дотриманні ним ліцензійних вимог.
Всі ці негативні наслідки виникли внаслідок обставин, які створило саме ж КП «Київтеплоенерго». Цим самим КП «Київтеплоенерго» завдало мені моральну шкоду. Розмір завданої мені з боку КП «Київтеплоенерго» моральної шкоди я оцінюю в розмірі суми заборгованості, яку КП «Київтеплоенерго» нарахувало мені в результаті перерахунку, викликаного рекомендаціями Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, на які посилається КП «Київтеплоенерго».
Якщо КП «Київтеплоенерго» продовжує наполягати на тому, що я маю перед КП «Київтеплоенерго» заборгованість, пов'язану з перерахунком, викликаним рекомендаціями Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, то цим зверненням я заявляю до КП «Київтеплоенерго» вимогу про відшкодування мені вищевказаної моральної шкоди у розмірі заборгованості (разом з додатковими нарахуваннями, якщо такі зроблені КП «Київтеплоенерго»), яку КП «Київтеплоенерго» нарахувало мені в результаті перерахунку, викликаного рекомендаціями Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, на які посилається КП «Київтеплоенерго».
Для вирішення спірної ситуації пропоную КП «Київтеплоенерго» взяти на облік зобов'язання КП «Київтеплоенерго» виплатити мені відшкодування моральної шкоди, припинити нараховувати і вимагати від мене сплату заборгованості, про яку йдеться в цьому листі, а також пропоную КП «Київтеплоенерго» здійснити зарахування обов'язку КП «Київтеплоенерго» виплатити мені відшкодування моральної шкоди проти вимоги КП «Київтеплоенерго» щодо виплати вказаної заборгованості, пов'язаної з перерахунком, викликаним рекомендаціями Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Така операція призведе до зарахування зустрічних однорідних грошових вимог і в результаті сторони не матимуть боргу одна перед одною, а репутація КП «Київтеплоенерго» підніметься в моїх очах.