Голова Держекоінспекції Андрій Мальований: Прийняття екологічного закону важливіше, ніж керувати стерилізованим органом
В інтерв'ю з головою Державної екологічної інспекції Андрієм Мальованим БізнесЦензор з'ясовував, для чого потрібна ця організація? Як виявилось, цьому органу не вистачає повноважень, щоб здійснювати свої функції.
Андрій Мальований очолив Держекоіспекцію (ДЕІ) у травні 2020 року, змінивши на цій посаді Єгора Фірсова.
Показово, що в 2020 році на утримання ДЕІ було втрачено близько 350 млн грн державних коштів. Натомість інспекція принесла бюджету близько 90 млн грн у якості стягнення збитків і штрафів.
За словами Мальованого, головною проблемою органу сього є недостатні повноваження, малі штрафи і низькі зарплати інспекторів.
В інтерв'ю БЦ розпитував Мальованого про ефективність роботи ДЕІ, політичний вплив, лобізм і безвідповідальність забруднюючих підприємств за не допуски до перевірок.
1. Про суть роботи Держекоінспекції
Давайте почнемо із показового випадку, який 19 квітня оприлюднив ваш попередник Єгор Фірсов. У річку Кізку під Києвом, притоку річки Ірпінь, хтось викинув кілька тисяч 20-літрових каністр з під хімікатів. Що в такому випадку робить Держекоінспекція (ДЕІ)?
Наразі Нацполіцією порушено кримінальну справу. З головою ОТГ, де це сталося, ми в контакті. Нацпол відібрали проби речовин, які були скинуті в річку.
Якщо буде потрібна наша експертиза, ми її надамо. Фактично Держслужба з надзвичайних ситуацій разом з поліцією відпрацювали, відібрали проби і прибрали скинуті у річку відходи. Наразі факт зафіксовано, встановлюється суб'єкт вчинення правопорушення.
З власної ініціативи інспектори ДЕІ не можуть виїжджати на такі випадки?
Держекоінспекція не уповноважена здійснювати моніторинг порушень. Якщо до нас надходить звернення, то ми виїжджаємо, фіксуємо, відбираємо проби. Але звернень не надходило. В даному випадку інформацію ми отримали від ЗМІ, ні листами, ні телефонами до нас не зверталися.
А який взагалі алгоритм роботи Держекоінспекції? Вам потрібне якесь звернення, заява?
Так. Алгоритм роботи ДЕІ регламентований Законом "Про основні засади державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності". За цим законом також працюють Держпраці, Держпродспоживслужба та інші.
Цей закон встановлює правила перевірки господарської діяльності підприємств під час планових і позапланових перевірок. На планові перевірки, у зв'язку з пандемією Covid 19, в минулому році було накладено мораторій.
На початку року було прийнято закон №1071-IX, яким було частково знято мораторій на планові заходи контролю. Тож у нас є план перевірок підприємств з найвищим ступенем ризику. Це більше 7 тисяч суб'єктів господарювання. Зрештою ми працюємо в режимі позапланових перевірок.
Позапланові перевірки, на які ми виїжджаємо, формуються за скаргою фізичних осіб через сайт, гарячу лінію, електронною поштою, через SaveEcoBot. Має бути вказано місцезнаходження об'єкта, який потенційно є порушником, його код ЄДРПО, дані заявника (ПІБ, контактна інформація) тощо.
До територіального підрозділу надходить заява і формується наказом склад комісії для перевірки, в залежності від напрямку. Наприклад, надра, зелені насадження, об'єкти природно-заповідного фонду, атмосферне повітря, відходи.
Ще є доручення прем'єр-міністра України. В цьому році ми працюємо за дорученням прем'єра по трьом напрямках: медичні відходи (перевірка суб'єктів, які мають ліцензію на утилізацію), нафтопродукти, а це більше 500 суб'єктів, і незаконні сміттєзвалища.
Це мова про АЗС та міні-НПЗ? Ви вже почали їх перевіряти?
На сьогоднішній день ми перевіряємо автозаправні пункти (АЗП) на рівні відповідності документів Технічному регламенту. Лабораторну перевірку наразі не проводимо. Ведеться закупівля послуги з перевірки якості нафтопродуктів.
У нас в кожному регіоні працюють акредитовані лабораторії, які проводять аналіз ґрунтів, води і повітря. Для контролю якості нафтопродуктів лабораторій з відповідною акредитацією на проведення досліджень та фахівців з відповідною кваліфікацією у нас немає.
Зараз по всій території України йде процес закупівлі послуги. Тобто, ми виходимо на перевірки і на відбір проб, залучаємо лабораторію, яка виграла тендер.
Минулого року ми провели 848 перевірок суб'єктів господарювання, які працюють з нафтопродуктами. З початку цього року провели вже більше 500 перевірок. Нарахували більше 5 млн грн штрафних санкцій.
Поки що це документальні перевірки. Моє завдання – запустити нормальний аналіз якості нафтопродуктів.
Наведіть приклад мереж-порушників?
Наприклад, мережа АЗС Glusco. В Київській області 15 АЗС цієї мережі не мають оцінки впливу на довкілля (ОВД). Наразі готуються матеріали для подачі судового позову, адже відсутність ОВД є підставою для закриття підприємства.
В цілому є різні АЗП. Є такі, які працюють без будь-яких дозвільних документів в плані екології.
В чому суть роботи інспекції? Ви зробили перевірку – знайшли порушення. І що далі?
Якість нафтопродуктів, які спалюють в двигунах внутрішнього згорання, прямо впливає на екологію та здоров'я людей. У місті Києві більше 70% забруднення від автотранспорту.
Саме тому ДЕІ здійснює контроль якості нафтопродуктів, зокрема – в частині екологічного впливу.
Якщо екологічні інспектори зафіксували порушення, вони надають приписи щодо їх усунення (превентивна робота), або ж можуть виставляти штрафи і, навіть, як я говорив вище, звертатися до суду щодо припинення роботи підприємства.
Але виходить, що держава контролює якість нафтопродуктів лише на рівні документів, сертифікатів якості, транспортних накладних…
Якщо говорити про документальні перевірки, тут держава недостатньо контролює саме склад якості нафтопродуктів.
Повноваження у сфері ринкового нагляду були надані ДЕІ у 2018 році. Наразі виділено кошти для закупівлі послуги з лабораторного контролю.
В травні ми плануємо вийти на перевірки і здійснити більше 350 експертиз по всій Україні.
Уявімо, ви здійснили перевірку, взяли пробу, знайшли відхилення від стандарту, наприклад розчинники для фарби. Далі, що ви можете зробити?
Зважаючи на вид порушення Технічного регламенту приймається рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Це може бути як приведення продукції у відповідність до техрегламенту, так і повна заборона обігу на ринку.
За невиконання вимог ДЕІ застосовуються штрафні санкції, які можуть коливатися від 34 тисяч до 170 тисяч гривень. За повторення порушення застосовується подвійна штрафна санкція.
Збитки від нечесних мереж АЗС оцінюються в кілька мільярдів на рік. Тобто, штраф на 170 тис. грн для них – копійки.
Це штраф за невиконання вимог посадових осіб, недопуск. Є ще компенсація збитків за завдану шкоду довкіллю у випадку перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в пальному. Тут можуть бути величезні санкції.
Звичайно, працюючи з документами і без реальних аналізів пального, ми не можемо показати великі результати.
Ви також згадали про третє доручення прем'єра – незаконні сміттєзвалища. Які там результати?
Так, ми зараз відпрацьовуємо 54 суб'єкти по Київські області. По твердих побутових відходах (ТПВ) ми перевіряємо органи місцевого самоврядування.
А що ви можете зробити з незаконними звалищами? Прибирати власними силами?
Прибирати незаконні сміттєзвалища не є завданнями ДЕІ. У нас є інструменти контролю: приписи, штрафні санкції та розрахунок збитків. Ці санкції застосовуються до органів місцевого самоврядування.
Наприклад, в Західній Україні вздовж річки Тиси було виявлено 43 сміттєзвалища. Приписами ми змусили ліквідувати 41 незаконне звалище.
Загалом протягом минулого року за приписами ДЕІ було ліквідовано 60% виявлених сміттєзвалищ.
Як ви їх знаходите?
Є сайт Екомапа, куди кожен громадянин може викласти координати і фото звалища. Є звернення громадян на сайті, а також через SaveEcoBot.
Після отримання заяви ми ідентифікуємо землекористувача. Більше 30% перевірок ДЕІ пов'язані з відходами. Ми виносимо приписи про усунення правопорушення і нараховуємо компенсацію збитків.
Є власник земельної ділянки, яку засмітили. Ми виносимо йому припис усунути. Якщо він не виконує, ми виписуємо штраф і розраховуємо суму компенсації збитків.
2. Про політику і надходження до бюджету
Чому попередній керівник ДЕІ Єгор Фірсов не задовольнив прем'єра Дениса Шмигаля і був звільнений у травні 2020 року?
Єгор Фірсов був виконуючим обов'язки. На цю посаду Нацагентством з питань державної служби проведений конкурс. Єгор Фірсов також брав у ньому участь. Я переміг.
Нічого поганого, або хорошого про Фірсова я казати не буду. Фірсов був Начальником управління організаційного забезпечення, на якого були покладені обов'язки тимчасово виконуючого обов’язки голови ДЕІ. Коли я приступив до обов’язків, він написав заяву на звільнення. Я потиснув йому руку і подякував за роботу.
Одним з моїх рішень перших днів роботи було провести аудит в Держекоінспекції. Держаудитслужба нас перевіряла, НАЗК перевірило. Далі на перевірку зайшла Рахункова палата.
І які результати аудиту?
Є досить багато порушень, як фінансового характеру, так і в сфері антикорупційної політики. Багато питань виникло в результаті перевірок.
Також за результатами аудиту було прийнято багато управлінських та адміністративних рішень.
І зараз найголовнішим питанням є оптимізація законодавчих і нормативно-правових актів, за якими ми працюємо.
Зокрема, беремо участь в обговоренні законопроекту №3091 "Про державний екологічний контроль".
Ви брали участь в розробці цього законопроекту?
Я брав участь в його доопрацюванні. Законопроект був напрацьований до мене і найближчим часом має бути внесений в сесійну залу.
Він передбачає збільшення санкцій за не допуск інспектора Держекоінспекції до перевірки. Це одна з основних проблем.
Зараз штраф за не допуск складає 760 грн. В законопроекті запропоновано встановлювати штрафи в залежності від категорії небезпеки підприємства. Є чотири категорії. Відповідно максимальний штраф пропоновано встановити на рівні 1,8 млн грн.
Це штрафи для ТОП підприємств-забруднювачів. Наприклад Запоріжсталь чи ММК ім Ілліча. Мінімальний штраф за недопуск складатиме 300 тис. грн.
Друге – це усунення дублювання повноважень з низкою органів. Таких, як Держрибагентство, Держгеокадастр, Держгеонадра.
Тобто це спрощення для бізнесу. Зараз на один і той же об'єкт може вийти кілька перевіряючих, не координуючись один з одним. Тобто, певні повноваження зараз дублюються.
Далі законопроект прописує статус інспекторів, категорійність заробітних плат, створення інформаційної-аналітичної системи "Кабінет екологічного інспектора".
На скільки пропонується збільшити зарплати інспекторів? Зараз через низькі зарплати ДЕІ має поганий імідж щодо корумпованості.
Зараз середня зарплата інспекторського складу - 8,5 тис. грн на місяць. У нас в системі працює 2000 чоловік, з них 1500 – це інспектори.
Такий рівень зарплат породжує корупційні ризики. Законопроектом №3091 посади розбиваються по категоріям, а зарплату пропонується збільшити, починаючи з росту на 30%.
Збільшення на 30% від 8,5 тис. грн, мабуть, нічого не дасть.
Це перший крок, який передбачає поступовий перехід. На 2020 рік нам було виділено фінансування в 384 млн грн, з яких 90% - це заробітна плата. На цей рік нам вдалося отримати плюс 50 млн грн.
Бюджетування залежить від активності інспекторів і результатів роботи ДЕІ?
На сьогоднішній день – ні. Але я буду ініціювати, щоб був зв'язок – більше принесли в бюджет, більші зарплати отримали.
Друга проблема, яку ми спробуємо врегулювати – це судовий збір. У нас ситуація наступна: ми зайшли на перевірку, нарахували збитки. Підприємство сказало: "Дякую, до побачення! Ми не будемо платити".
Далі ми маємо йти до суду з позовом про примусове стягнення, але для цього ми обов'язково маємо сплатити судовий збір – відсоток від загальної суми позову. Але ж ми фінансуємось з державного бюджету.
Водночас, всі кошти, які стягуються за завдання збитків, йдуть в бюджет. І при цьому ми маємо платити судовий збір. Дивна ситуація, яку потрібно врегулювати.
Ми вписали в законопроект 3091 норму про звільнення інспекції від сплати судового збору. Бо через нестачу коштів на судовий збір, у нас невеликий відсоток стягнень до бюджету.
Наприклад, кошти на судовий збір, передбачені на 2020 рік, закінчились у травні 2020 року.
Скільки зараз ДЕІ збирає в бюджет компенсацій за завданні збитки?
Менше 10% від нарахованих.
Збитки нараховуються на юридичну особу. Збитків ми нарахували на 2,1 млрд грн, а стягнуто до бюджету лише 81 млн грн через відсутність достатнього бюджету для сплати судового збору.
Разом із цим, маємо проблему не допусків до проведення перевірок. Це є адміністративним правопорушенням і штраф за недопуск досить низький. Його сплачують посадові особи зі своїх грошей.
Якщо ви споживаєте на рік близько 400 млн грн, а стягнули лише 80 млн грн до бюджету, то навіщо ви потрібні державі і платникам податків?
Я згоден з вами, тому ця модель має працювати по-іншому. Вона має бути хоча б беззбитковою. Але, разом із тим, ДЕІ не є комерційною організацією.
Розумію, але користь вона якусь має приносити?
Користь – це захищена екологія. Діяльність ДЕІ полягає не тільки в нарахуванні збитків та штрафів, а в превентивній діяльності. Ідеальна модель для держави: нуль збитків, нуль штрафів. Коли все добре і все працює.
Але у нас точно не ідеальна модель...
Я кажу про ідеальну модель, до якої нам треба прагнути. А наразі у нас проблема з бюджетом на сплату судового збору.
Я звертався до народних депутатів, просив виділити додатково 5-6 млн грн на судовий збір, щоб поборотися в судах і стягнути до бюджету 2 млрд грн за завдану екології шкоду.
3. Про перевірки "брудних" підприємств
Назвіть першу трійку підприємств - найбільших неплатників компенсації збитків за завдану шкоду. Хто це може бути? ДТЕК, Метінвест, "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР)?
Це підприємства з різних галузей, є державні, є і приватні. АМКР, до речі, сплатив 11 млн грн нарахованих збитків за 2020 рік.
У нас зараз закінчилася перевірка цього комбінату, там також будуть резонансні санкції. АМКР – це підприємство, яке не можна перевірити за два тижні через його розміри. Це місто в місті.
Чому така увага саме до АМКР, який належать індусу Лакшмі Мітталу? Чому ми не бачимо аналогічної уваги до підприємств Ріната Ахметова в Маріуполі – Азовсталі і ММК ім. Ілліча?
Чому немає? У нас в плані в цьому році є перевірка меткомбінатів ММК ім. Ілліча та Азовсталі. Минулого року ММК ім. Ілліча добровільно сплатив 10,8 млн грн за наднормативні викиди в повітря та засмічення відходами промисловості.
ДЕІ мала провести перевірку Південного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК), що входить у Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського. Перевірка закінчилася?
Так, ми закінчили перевірку Південного ГЗК. По збиткам зараз не готовий сказати. У нас це так працює: перевірки – результат – акт порушення – приписи – штрафи.
По ГЗК у нас 17 адмінпротоколів. Виставляється компенсація завданих збитків і дається місяць на добровільну сплату. А потім, у разі відмови, звертаємося до суду.
Яка кількість не допусків у вас була в 2020 році?
На ТОП підприємствах забруднювачах – близько 300 не допусків. Велика кількість була на підприємствах групи ДТЕК (Ріната Ахметова – БЦ).
У випадках не допуску ми викликаємо поліцію, складається протокол і тоді виписується штраф на посадову особу.
Тобто протокол може складатися на охоронця, який навіть може не назвати своє прізвище?
Так, наприклад на охоронця, який відмовиться надати документи. В цьому і парадокс ситуації. В такому разі особу встановлює поліція.
Далі ми маємо право ще раз зайти на перевірку. Минулого року на Придніпровську ТЕС (входить в ДТЕК Дніпроенерго Ахметова – БЦ) було чотири виходи з народними депутатами, під камери.
Ми бачимо, що фінансово-промислові групи (ФПГ) блокують прийняття екологічних ініціатив у Верховній Раді. Наприклад, так було з проєктом закону №4167 про зменшення промислового забруднення. Чи можна стверджувати, що саме ФПГ блокують законопроєкт 3091 про екологічний контроль?
Логіка підказує, що так. Зацікавлені ті, хто перевищує існуючі нормативи щодо забруднення навколишнього середовища.
Законопроект №3091 передбачає реформу природоохоронної служби. Можливе утворення нового органу, його повне перезавантаження. В разі прийняття цього закону, я відразу готовий написати заяву про відставку і йти на новий конкурс.
Тобто, прийняття цього закону набагато важливіше, ніж зараз керувати стерилізованим органом, якому не вистачає повноважень.
4. Про екологію Києва і бізнес дружини
До 2020 року постійно виникали скандали стосовно діяльності екологічних інспекторів у морських портах щодо вимагання хабарів під час перевірки баластних вод суден. Як відбувається природоохоронна діяльність у портах зараз?
Однозначно той підхід, який був організований у морських інспекціях, не влаштовував нікого. Тому абсолютно правильно було прийнято рішення про ліквідацію чотирьох морських інспекцій на початку 2020 року.
Їх функції частково перейшли до сухопутних територіальних інспекцій, частково – до Адміністрації морських портів (АМПУ).
Та історія, про яку ви кажете, мала бути припинена. Але, в той же час, державний нагляд в акваторіях Азовського і Чорного морів потрібен. Ми спостерігаємо багато порушень: скиди забруднюючих речовин, зміну берегової смуги.
На сьогодні ми працюємо у форматі взаємодії з АМПУ, яка здійснює моніторинговий екологічний контроль. Отримуємо інформацію і від Космічного агентства щодо стану берегової смуги в ретроспективі.
Крім того, ми підписали меморандум з Державною прикордонною службою про передачу нам інформації. Вони патрулюють територіальні води і берегову смугу літаками і дронами.
Чи перевіряла Держекоінспеція Дарницьку ТЕЦ (компанія "Євро-Реконструкція" Анатолія Шкрибляка) у Києві? У вашому звіті є інформація, що був не допуск на цей об'єкт.
Так, були не допуски неодноразово. Але в 2020 році ми змогли її перевірити. Щоправда – не під час опалювального сезону. Там були питання по воді. Були розраховані збитки – близько 800 тис. грн.
Це була позапланова перевірка. В першу чергу, перевіряли золовідвал. Але це було влітку. На вугіллі вони тоді не працювали. Тому наприкінці цього року має бути планова перевірка.
Чи нормальною є ситуація, коли ТЕЦ на вугіллі працює в межах міста?
Діють дозволи на викиди, в рамках яких цей об'єкт може працювати. Втім, по викидам Дарницької ТЕС в атмосферне повітря заміри не робились 4 останні роки.
Але найбільшою проблемою є не самі котлоагрегати ТЕЦ, а золовідвал. Це озеро Гарячка.
Там є проблема, тому ще цей золовідвал знаходиться поряд з проспектом Бажана. Це величезна територія – 13 гектарів.
Зараз система пилогасіння вже нормально організована. В 2016 – 2017 роках було гірше. Пил від цієї золи розповсюджувався в повітрі, що шкодило здоров'ю громадян.
Моє особисте бажання – щоб жоден з таких об'єктів не працював у межах міста. Але якщо він працює, мають жорстко контролюватись норми викидів.
Зараз у них в плані сухе золовидалення – установка електрофільтрів. Перший був встановлений у березні цього року. В плані установка ще двох до 2022 року. Потім – встановлення системи азотоочистки і сіркоочистки.
В 2023 році планується закриття золовідвалу згідно з Національним планом скорочення викидів.
У вашої дружини є бізнес – компанія "Сіті Інсайт". Її назва фігурувала у кримінальному провадженні в справі про вимагання хабаря за дозвіл на викиди, який видає Мінекології. Поясніть, в чому полягає бізнес вашої дружини і як її компанія потрапила в цей скандал?
Щодо того скандалу – суд дав дозвіл слідчому на вилучення печатки з назвою компанії. Тому це лише збіг обставин. Виходячи з цього, не бачу сенсу це коментувати.
Щодо моєї дружини, як одного із засновників підприємства, немає жодного кримінального провадження.
Чим займається підприємство? Наскільки мені відомо – здачею в оренду власного нерухомого майна. Взагалі, я займаюсь своєю роботою – державною службою. Жінка займається своїми приватними справами. Я не втручаюсь у її діяльність, вона – в мою.
Який ви маєте дохід на державній службі?
Згідно законодавства моя максимальна зарплата – до 47 тис. грн на місяць.
Для людини, яка керує колективом у 2 тис. людей – це не надто висока зарплата…
Хотілось би більше. Але мені вистачає моїх доходів і доходів дружини.
Які ваші функції були в екологічному управлінні Київської міської державної адміністрації (КМДА), де ви працювали до приходу в Держекоінспекцію?
В кожній регіональній державній адміністрації є органи, які здійснюють моніторингові функції, підготовку проєктів рішень виконавчих органів і обласних рад.
За моєї каденції, наприклад, був розроблений Проєкт моніторингу якості атмосферного повітря в Києві. Два пости спостереження вже встановлені – в Дарницькому і Дніпровському районах. На цей рік ще три заплановані.
З приводу моніторингу якості атмосферного повітря. Є суспільна ініціатива SaveEcoBot, в рамках якої встановлені пости спостереження за якістю повітря по всій країні. Чому цим займається громадська організація, а не держава?
Ми постійно дискутуємо із ініціаторами SaveEcoBot (ініціаторами є засновники SaveDnipro: Ірина Черниш, Артем Романюков, Павло Ткаченко – БЦ). Іноді сваримось. Тому що не всі показники можна застосовувати в суді.
Ті показники, які транслює SaveEcoBot – вони не завжди є достовірними. Чому я інколи їх критикую? Тому що вони включають в систему моніторингу датчики, які не сертифіковані. До того ж, вони можуть бути встановлені на балконі – на будь якій висоті. Тобто, вони не по нормативам.
Їхня позиція: ми написали на сайті зауваження, що ці дані носять виключно інформаційний характер, вони не є достовірними. Але люди, спостерігаючи ці дані, впадали в паніку.
Буває, що у них індекс забруднення повітря зашкалює – перевищує нормативи у 5 разів. Але при тому, не враховуються чинники, які на це впливають. Наприклад – підвищена вологість. А датчики ідентифікують мікро крапельки вологи, як дрібно дисперсний пил.
Тоді чому держава не забезпечує цей моніторинг для публічного користування згідно всіх нормативів?
У нас є старі пости спостереження. Є Центральна геофізична лабораторія. Діє постанова Кабміну №835 від жовтня 2015 року про відкритість даних, в тому числі – даних про екологічний стан повітря.
Державна система моніторингу має базуватись на регіональних пунктах спостереження. Зараз міста почали їх встановлювати.
Чи є сенс будувати систему моніторингу якості повітря, враховуючи, що це ніяк не вплине на стан якості? Наприклад, у Києві основним забруднювачем повітря є автомобільний транспорт. Це всім відомо, але ні на що не впливає.
Така система потрібна для того, щоб приймати управлінські рішення. Для цього не потрібно винаходити велосипед.
Згідно з європейськими директивами має бути один пост моніторингу на 200 тис. населення. Розроблюється система розташування цих постів в місті. І потім, спираючись на дані цієї системи, можна приймати управлінські рішення: тут побудувати захисні зелені насадження, тут – заборонити в'їзд важкого автотранспорту і т. д.