Податковий майдан чи порожній бюджет: на чому побудована фіскальна політика Зеленського
Чому законодавчі ініціативи "головного президентського податківця" Данила Гетманцева направлені на розширення бази оподаткування та збільшення податкового навантаження на бізнес і населення, а не на створення стимулів для розвитку економіки.
Рейтинг політичної сили президента Володимира Зеленського стабільно падає. З кожним місяцем все менше українців готові віддати свій голос за партію "Слуга народу". На виборах до Верховної Ради в 2019 році політичну силу президента підтримало 43,16% виборців. За останнім опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", наразі лише 22,7% серед тих, хто має намір голосувати і визначився, готові віддати свій голос за "Слугу народу" (СН).
Таке падіння пов’язане не лише з соціальними чинниками, але й з економічними. Вже тиждень підприємці протестують проти введення обов’язкового використання касових апаратів для ФОПів, погрожуючи владі новим "податковим майданом". Вчора протести перейшли в гостру фазу: під Верховною радою відбулися перші сутички підприємців з правоохоронцями.
У команді "Слуги народу" за податкову політику відповідає Данило Гетманцев – народний депутат, голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. 17 листопада на сайті Верховної Ради з'явився проект постанови про відкликання з посади Голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева у зв'язку з незадовільною роботою на даній посаді.
Підпис під цією постановою поставили 36 народних депутатів, які представляють різні політичні сили.
БізнесЦензор вирішив проаналізувати, які нововведення, окрім касових апаратів, Гетманцев пропонує українцям.
Хто такий Данило Гетманцев
Данило Гетманцев – доктор юридичних наук, спеціалізується на податковому, фінансовому і банківському праві.
До роботи в Верховній Раді Гетманцев був одним із засновників лотерейного оператора ТОВ "М.С.Л.", на діяльність якого у 2015-2017 роках були накладені санкції.
Окрім того, разом з матір'ю Оленою Гетманцев був власниками юридичної компанії Jurimex, яка обслуговувала схеми колишнього керівника Укравтодору Володимира Демішкана – друга Віктора Януковича.
Зараз Гетманцеву не належать частки в Jurimex та М.С.Л. Водночас, його мати Олена Гетманцева в декларації депутата вказана як співзасновниця кількох компаній з групи Jurimex.
Вона ж вказана власником більше двадцяти об'єктів нерухомості та майже двох десятків українських та закордонних компаній. Зокрема, їй належить туроператор TPG, спеціалізований портал для юристів Taxlink, будівельна компанія ТОВ "МЖК Будсервіс" та ще низка компаній.
Масова фіскалізація
Закон, проти якого виступають ФОПи, Данило Гетманцев виніс на розгляд парламенту ще у минулому році. Він розширює перелік видів діяльності, для ведення якої з 1 січня 2021 року обов’язковим стане використання касових апаратів або реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Мова про підприємців, які продають ювелірні вироби, старі товари в магазинах, ліки та медичні вироби, надають платні послуги в сфері охорони здоров'я, реалізують складні побутові прилади, які підлягають гарантійному ремонту, працюють як готелі, ресторани, кафе, турагентства і туроператори, продають деталі для авто.
З квітня 2021 року всі вони зобов'язані перейти на РРО.
За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачаються штрафні санкції. З січня 2021 року розмір штрафу становитиме 100% і 150% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно.
Окрім того, вводяться штрафи за помилки у звітності.
У відповідь на ці податкові нововведення представники мікробізнесу оголосили безстрокову акцію протесту – "Податковий Майдан #SaveФОП". Вони вимагають від Ради скасувати норми про обов'язкові реєстратори розрахункових операцій для дрібного бізнесу. Мікропідприємці вважають, що така примусова фіскалізація на фоні коронавірусної кризи призведе до знищення малого бізнесу в Україні.
"Констатуємо, що голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Гетманцев та його поплічники, відверто саботують всі позитивні законодавчі пропозиції, а своїми діями істотно погіршують умови ведення підприємницької діяльності для фізичних осіб-підприємців й фактично знищують мікробізнес в Україні", - йдеться в повідомленні руху #SaveФОП.
Верховна Рада планувала 17 листопада внести зміни до Податкового кодексу, які б відтермінували на рік обов'язкове використання РРО, однак голосів не вистачило.
Перед голосуванням Данило Гетманцев запропонував зняти з розгляду цей законопроект, оскільки для його підтримки недостатнього голосів, і запропонував депутатам всіх фракцій розробити нове компромісне рішення.
Податковий майдан, 17 листопада під Верховною Радою
Більше штрафів та розширення прав податківців. Законопроект №1210
Політику фіскалізації Данило Гетманцев продовжив законопроектом №1210 (Верховна Рада прийняла його на початку року під номером №466-ІХ) "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
Втім, на думку бізнесу, закон не вдосконалює, а ускладнює процес адміністрування податків.
Закон містить масу недопрацювань і логічних нестиковок – настільки, що президент підписав його лише за умови подальшого вдосконалення.
Одним з прикладів таких нестиковок є порушення логіки спрощеної системи оподаткування. Закон встановив, що фізичні особи, в тому числі фізособи – підприємці, а також платники єдиного податку є платниками податку на прибуток (податку на репатріацію).
При цьому, єдиний податок вже включає в себе податок на прибуток підприємств. Тобто цією нормою підприємців зобов'язали просто подавати ще одну декларацію - з податку на прибуток.
Окрім нового адміністрування, закон підвищив штрафні санкції, ввів нові штрафи за податкові правопорушення, звузив пільги для платників єдиного податку, а також розширив права та повноваження податкових органів.
Наприклад, податківці отримали право на власний розсуд визначати наявність або відсутність вини платника податків, у тому числі умисності вини, питання визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи.
Верховна рада продовжує доопрацьовувати та виправляти помилки в законі №466-ІХ (законопроект 1210).
Перевірки бізнесу, доступ до рахунків та податок на авто середнього класу
У листопаді Комітет з питань фінансів, податкової та фінансової політики Верховної Ради, який очолює Гетманцев, рекомендував Раді прийняти зміни до Податкового кодексу, якими скасовується мораторій на документальні та фактичні перевірки бізнесу.
У разі підтримки цієї ініціативи мораторій на перевірки буде скасовано для компаній з річним доходом від 20 млн грн. А для платників податків з річним доходом до 20 млн грн мораторій діятиме до 1 липня 2021 року.
Таким чином, були проігноровані вимоги бізнесу не скасовувати мораторій на перевірки до закінчення карантину, щоб компанії могли і надалі працювати та шукати можливості вистояти під час пандемії. Підприємці остерігаються, що в разі скасування мораторію, контролюючі органи будуть використовувати перевірки для агресивного залучення коштів до бюджету.
Податковий майдан, 17 листопада під Верховною Радою
Окрім того, цими змінами розширюються повноваження контролюючих органів щодо інформації про банківські рахунки платників податків.
Зокрема, податківці отримають право за письмовим запитом до банку відкривати інформацію про рахунки, грошові операції, залишки, оренду сейфу та зберігання цінностей платників податків, з яких за рішенням суду стягується податковий борг.
Також знижується ценз для податку на транспорт – якщо зараз його сплачують лише власники автомобілів вартістю від 375 мінімальних зарплат, то після прийняття правок під норму підпадуть й автомобілі середнього класу вартістю від 200 мінімальних зарплат ($35,5 тис.).
Податок на нерухомість
Сьогодні в Україні власники квартир до 60 кв. м та будинків до 120 кв. м не сплачують податок на нерухомість. Якщо об'єкт нерухомості перевищує встановлені площі, то на додаткові квадратні метри нараховується податок в розмірі до 1,5% від мінімальної зарплати, або до 75 грн/за кв. м.
Податок на нерухомість відноситься до місцевих податків. Місцеві ради можуть коригувати розмір цього податку. Сплачується він раз на рік, після отримання власником письмового повідомлення від податкового органу.
Якщо громадянину належить квартира наприклад на 68 кв м, то максимальний податок на нерухомість становитиме 600 грн на рік.
Таку модель Гетманцев вважає несправедливою, оскільки два однакових об'єкти нерухомості в різних районах одного населеного пункту будуть коштувати по-різному в залежності від віддаленості від центру, інфраструктури та благоустрою.
Натомість він пропонував змінити базу оподаткування. Згідно з порівняльною таблицею змін до Податкового кодексу (щодо вдосконалення системи місцевого оподаткування) опублікованою Гетманцевим, базою оподаткування податком на нерухомість пропонується встановити оціночну вартість об'єкта нерухомості.
Мова йде не про ринкову вартість об'єкту, а про оціночну, яку визначатимуть сертифіковані Фондом державного майна оцінювачі.
Ставку податку він пропонує встановити на рівні 0,2% від оціночної вартості для житла, а для нежитлової нерухомості – 0,3% від оціночної вартості на рік.
В такому випадку податок на квартиру в будинку 1970 року з оцінкою умовно в 1,5 млн грн становитиме 3 тис. грн на рік. Якщо говорити про квартиру в новобудові оціночною вартістю в 1,7 млн грн, то податок зросте до 3,4 тис. грн на рік.
У запропонованій Гетманцевим моделі також закладена несправедливість, оскільки податок нараховуватиметься на оціночну вартість, яка може бути далекою від ринкової.
Надати право оцінки пропонується оцінщикам, сертифікованим Фондом державного майна, який щороку передаватиме базу оцінки в податкову для нарахування податку на нерухомість.
Наразі невідомо, як має проводитися така оцінка і як вона відрізнятиметься від реальної вартості об'єкта. Є велика ймовірність, що така оцінка буде схожою на вимір середньої "температури по палаті" і власники двох об'єктів з різною ринковою вартістю платитимуть однаковий податок.
Податок на Google
Послуги Google, Facebook, Apple, Netflix найближчим часом можуть подорожчати. Данило Гетманцев разом з низкою депутатів від СН зареєстрували законопроект про оподаткування 20% ПДВ електронних послуг.
Це друга спроба Гетманцева ввести ПДВ на електронні послуги міжнародних корпорацій. Першу він зробив в грудні 2019 року – тоді він зареєстрував аналогічний законопроект, який не знайшов підтримки у депутатів.
Якщо цього разу законопроект буде прийнято депутатами, то податком на додану вартість оподатковуватимуться такі послуги іноземних корпорацій, які не зареєстровані в Україні:
Фотобанки, підписки на онлайн видання та бібліотеки; Надання рекламних послуг в інтернеті та мобільних додатках; Підписка на аудіо та відео сервіси типу spotyfi або Netflix, онлайн ігри та азартні ігри; Доступ до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних ресурсів; Хмари та файлообмінники; Програмне забезпечення та оновлення до нього.
Міжнародні корпорації, які постачають електронні послуги на території України, повинні будуть зареєструватися в Державній податковій службі платниками податку на додану вартість та подавати спрощену податкову декларацію.
За відсутність реєстрації платником ПДВ в Україні таку міжнародну корпорацію буде чекати штраф в розмірі 100% вартості наданих нею електронних послуг.
Ставка ПДВ встановлюється на рівні 20%, яка включатиметься у вартість послуг. Відповідно варто очікувати зростання цін на подібні електронні послуги. Базою оподаткування буде ціна електронних послуг.
Тобто для українців послуги міжнародних інтернет-гігантів подорожчають – або ж компанії просто заборонять постачання своїх послуг на території України, щоб уникнути порушення законодавства.
Податкова політика "Слуги народу", яку провадить Данило Гетманцев, побудована на посиленні фіскалізації та "закручуванні гайок". Більшість ініціатив податкового комітету направлені або на збільшення податкового навантаження на малий та середній бізнес, або на розширення бази оподаткування за рахунок середнього класу. Разом з тим усі ініціативи з підняття рівня оподаткування традиційно "олігархічних" галузей – металургійної, енергетичної, видобувної, - були провалені.
Чи доречна така політика у момент ідеального шторму, крізь який проходить Україна? Залежить від того, наскільки далеко в майбутнє зазирнути. Обклавши податками малий та середній бізнес, що ледь пережив першу хвилю карантину, можновладці дійсно зможуть частково закрити діри у бюджеті наступного року – або ж дочекатися наступної революції, що розпочнеться з підприємців. Який з варіантів більш вірогідний – покажуть рейтинги.
