Керівник Укргідроенерго Ігор Сирота: Моя думка – в мене велика зарплата
В інтерв'ю БЦ генеральний директор ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота розповів про конфлікт з Мінекоенерго, про свою менеджерську винагороду, про план капінвестицій та про проблеми компанії в нових умовах ринку електроенергії.
Міністерство енергетики та захисту довкілля на чолі з Олексієм Оржелєм ще в 2019 році вирішило "перезавантажити" керівництво державних енергетичних підприємств стратегічного значення. Інструмент – ротації в наглядових радах та проведення нових конкурсів для призначення керівників.
Так, в листопаді 2019 року був звільнений президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський. В лютому 2020 за власним бажанням з НЕК "Укренерго" пішов Всеволод Ковальчук. Є ймовірність заміни голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, у якого спливає контракт в березні 2020 року.
Втім, в лютому Уряд не зміг прибрати менеджмент Ігоря Коломойського з ПрАТ "Центренерго". Це стало однією з причин уходу прем'єра Олексія Гончарука у відставку.
Також Мінекоенерго збиралось змінити Наглядову раду ПрАТ "Укргідроенерго", яка оперує великим гідро- та гідроакумулюючими станціями (ГЕС та ГАЕС) на Дніпрі та Дністрі.
Гендиректор Укргідроенерго Ігор Сирота був призначений ще в 2010 році тодішнім міністром енергетики Юрієм Бойко.
Сирота – не публічний менеджер. Спочатку навіть не заводив повноцінну прес-службу. Але в 2017 році компанія зіштовхнулась з проблемами при будівництві нових об'єктів – екологічні організації всіма методами протистояли інвестиціям у ГЕС. Тому Сироті довелось йти у публічність.
Сьогодні в прес-службі Мінекоененрго кажуть про те, що лише в лютому 2020 року отримали контракт Сироти з Наглядовою радою, який був підписаний в липні 2019 року; що більшість замовлень компанії виконує Консорціум НВО "Укргідроенергобуд", у якого немає конкурентів.
Іншими словами, Мінекоененрго підозрює керівництво "Укргідроенерго" в корупції. Слід зазначити, що на доказ цього твердження немає ніяких судових рішень.
Втім, БЦ поставив прес-службі Укргідроенерго питання щодо однієї показової закупівлі. Протягом 2017-2018 років НАЕК "Енергоатом", "Укргідроенерго" та НЕК "Укренерго" купили один і той самий товар – Трансформаторний ввід на 330 кВ.
- Згідно даних Prozorro, в липні 2017 року Енергоатом купував його по 101,5 тис. євро за одиницю, або приблизно за 3,05 млн грн за тодішнім курсом.
- Укргідроенерго в листопаді 2018 року купило його за 2,8 млн грн за одиницю.
- Укренерго в жовтні 2018 року купило його за 1,25 млн грн за одиницю.
Укргідроенерго пояснило таку різницю в ціні впливом умов договору: строками розрахунків та поставки обладнання, які були довшими у випадку "Укренерго". Докладна відповідь нижче.
Втім, 5 березня міністр енергетики Олексій Оржель заявив, що відмовляється від посади міністра у зв'язку з обранням нового Уряду Дениса Шмигаля. Наразі, нинішня команда міністерства виконує обов'язки до призначення нового очільник, прізвища якого ще немає.
Прес-служба "Укргідроенерго" сама запросила БЦ на інтерв'ю до Сироти. Через конфлікт з міністерством і загрозу звільнення йому знов довелось виходити в публічність і активно роздавати інтерв'ю.
Розмова відбулась в офісі Укргідроенерго у Вишгороді 2 березня, ще до відставки Уряду 4 березня.
Крім конфлікту з акціонером, БЦ питав в Ігоря Сироти про менеджерську винагороду, про план капітальних інвестицій, про проблеми Укргідроенерго в нових умовах ринку електроенергії та про діючу модель покладання спеціальних обов'язків на компанію.
1. ПРО КОНФЛІКТ З МІНЕКОЕНЕРГО
- Чи чекаєте ви, що Мінекоенерго змінить наглядову раду Укргідроенерго (УГЕ)?
- Сьогодні статус наглядової ради закріплено в судовому порядку.
- Ви маєте на увазі, що Окружний адмінсуд Києва відмінив рішення Мінекоенерго про звільнення голови наглядової ради УГЕ Валентина Гвоздія?
- Так. Ми всі разом читали цю ухвалу суду. Згідно неї, незалежних членів НГ можна звільнити за невиконання якихось певних пунктів контракту. І тільки через суд.
- Наскільки мені відомо, для встановлення KPI наглядові ради держкомпаній вимагають політику власності від Уряду. В Укргідроенерго її теж немає?
- В Міністерстві її тільки розробляють. В компанії є стратегія розвитку, затверджена Кабміном. А як в інших компаніях цієї стратегії, то які тоді критерії по відбору керівника компанії? Хто їх формує?
Мені здається, тільки коли є політика власності, тоді можна визначитись, ефективно чи ні працює наглядова рада.
- У вас була розмова з міністром енергетики Олексієм Оржелем? Те, про що ви сказали, стосується формального підходу. Але з точки зору логіки, якщо міністр відповідає за державну політику в сфері енергетики, чому він не може звільнити наглядову раду державного підприємства в його сфері?
- По-перше, в мене такої розмови з міністром не було.
Тепер давайте повернемось до того, хто має право звільнити керівника підприємства. Раніше держава взяла на себе зобов'язання стосовно реформи корпоративного управління. Вона була однією з умов отримання траншу від МВФ.
Було визначено п'ять стратегічно важливих компаній, які мали в першу чергу пройти корпоратизацію та отримати незалежні наглядові ради. УГЕ потрапило в цю п'ятірку.
Обрали членів наглядових рад (НГ) за тими критеріями, застосування яких вимагали міжнародні фінансові організації. НГ Укргідроенерго не призначав виключно профільний міністр, або Кабмін.
Там були і представники МФО і представники посольств. Якщо не помиляюсь, у нас було під 90 претендентів на незалежних членів НГ.
- Якщо подивитись на НГ інших енергетичних підприємств – "Нафтогазу" чи "Укренерго" – там незалежні члени наглядових рад в основному є експатами. А в Укргідроенерго головою НГ є незалежний член НГ Валентин Гвоздій, який довгий час був адвокатом. Чому?
- Він є віце-президентом Союзу адвокатів України. Чому він пішов до НГ? В одному зі своїх інтерв'ю він казав, що він навчався в Лондоні саме з корпоративного права. Тобто, саме цей напрямок він вивчав, тому йому цікаво було застосувати його на практиці.
Але в нас були і іноземці теж. Сьогодні в НГ у нас чотири з семи незалежні члени. Це Валентин Гвоздій, Наталія Микольська (колишня заступниця міністра економіки – БЦ), Олег Терлецький, який працював в "Нафтогазі" та в міністерстві енергетики та Стівен Уолш – американець.
Уолш, наскільки я знаю, проводив великі роботи по відновлювальним джерелам енергії в Іраку.
БЦ: Залежними членами НГ Укргідроенерго сьогодні є Василь Шкураков, Олег Палайда та перший заступник міністра енергетики Віталій Шубін, якого Гвоздій звинувачував у тиску.
2. ПРО НАГЛЯДОВУ РАДУ
- На енергетичному ринку є така думка, що Сирота призначив собі Наглядову раду, яка не дає його звільнити. Коли Мінекоенерго звільнило Гвоздія, він заявив, що заступник міністра Віталій Шубін, ніби то, змушував підтримати звільнення керівника Укргідроенерго.
Насторожує, що Гвоздій, в першу чергу, переживає за вас. Можете прокоментувати цю історію?
- А хто такий Сирота, що може призначити собі наглядову раду?
- Ви могли домовитись з колишнім міністром Ігорем Насаликом…
- Подивіться, чи брав Насалик участь у засіданні Номінаційного комітету по відбору членів НГ Укргідроенерго.
- Втім, він призначав залежних членів: Ольгу Буславець, Валентину Кальніченко та Василя Шкуракова.
- Так. Але залежних – три людини. А незалежних – чотири. Мені здається, це маніпуляції одного ряду.
Щоб ставити питання по заміні керівника, треба зробити аналіз його діяльності. Але такого аудиту немає. В той же час кажуть: "Сирота призначив собі наглядову раду".
Яким чином? В Номінаційному комітеті з відбору членів НГ були посли, представники Світового Банку.
- Можна припустити, що ви домовились з прем'єром Володимиром Гройсманом, який міг вплинути на членів Номінаційного комітету.
- Ви прекрасно знаєте, що я не надто публічна особа, не "бігаю" по форумах, щоб з кимось зустрітись і переговорити. Це не мій стиль. Я сиджу і займаюсь роботою.
Якщо є можливість не виходити в публічний простір, то я і не виходжу. Всім, і вам в тому числі, кажу: не пишіть про мене, пишіть про компанію.
Мені не приємно, що мене виставляють в поганому світлі, так само як і людей, які тут працюють. Подивіться фінансові результати УГЕ протягом 10 років, які я очолюю компанію.
В 2010 році вартість наших активів складала 9,9 млрд грн. Сьогодні це 34 млрд грн.
Коли формували НГ в інших підприємствах, була критика, що всі іноземці. У нас так не було. Лише один іноземець.
- Навпаки, пам'ятаю, що призначення експатів сприймалось позитивно, тому що в них немає в Україні партнерів, кумів, родичів.
- Говорили і так. Інші говорили: от понабирали іноземців, щоб застовпити собі посаду. Нібито, от призначають іноземців, щоб наші урядовці не могли дотягнутися до керівника. І така була думка.
Подивіться на нашу Наглядову раду. Чотири незалежних, на призначення яких я взагалі не мав жодного впливу. Вся НГ у складі сімох людей обрала собі голову. Не Сирота призначав голову НГ.
Тим більше, на вимогу залежних членів НГ, пан Гвоздій поставив на голосування підтвердження свого статусу голови НГ. І більшість НГ – 5 членів – проголосували проти його відставки.
3. ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
- Чи планує НГ на вимогу Мінекоенерго провести конкурс на заміщення посади керівника УГЕ? наскільки розумію, це могло б допомогти вам підтвердити свій статус, якщо б НГ переобрала ваг гендиректором УГЕ.
- Почекайте. Конкурс на заміщення посади здійснюється у разі, якщо керівник відсутній. У мене є контракт. Якщо б я його не виконував, тоді НГ може поставити питання щодо мого звільнення. І це може зробити тільки НГ.
Але на підставі чого їм це робити? Подивіться показники компанії за 2019 рік.
БЦ: Згідно даних компанії, в 2019 році дохід УГЕ склав 8,26 млрд грн (7,96 млрд в 2018 році), чистий прибуток – 3,22 млрд грн (3,67 млрд в 2018 році).
- Маєте на увазі, що показники збільшились? Але ж цьому є об'єктивні причини. З 1 липня 2019 року було запущено оптовий ринок електроенергії, який збільшив її ціну.
- Тільки в цьому ринку нам зрізали все, що можна було зрізати.
- Так, 35% доводиться продавати по старих тарифах (близько 720 грн/МВт*г) в рамках покладання спецобов'язків (PSO) по забезпеченню низьких цін для населення. Але ж інші 65% вашого ресурсу продаються по ринковій ціні, яка вища старого тарифу УГЕ.
- Давайте по ринку. Спочатку у нас було 20% PSO. Потім додали ще 15%. Стало 35%. Потім поширили норму про 35% PSO на гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС), що взагалі є нонсенсом.
Для чого потрібні ГАЕС? Вони в нічні часи, коли є зайва електроенергія, споживають її, закачуючи воду. А в пікові часи споживання, видають електроенергію. Але сьогодні ГАЕС доводиться працювати навпаки – в пікові години споживання ставати "на закачку" і виробляти електроенергію вночі. Коли вона найдешевша.
Мало того, нас ще почали штрафувати за небаланс. Чому? Тому що ті аварійні команди, які дає диспетчер НЕК "Укренерго", вони потрібні для безпечної роботи енергосистеми.
А платформа MMS (Market Management System, програмне забезпечення ринку електроенергії – БЦ) штрафує нас, тому що ми не робили комерційних заявок на виробіток електроенергії по аварійних командах диспетчера.
Тобто, з одного боку, ми несемо збитки, коли закачуємо воду у піковий час, коли дорога електроенергія і скидаємо її, коли ціна низька. А з іншого боку ще й сплачуємо штрафи внаслідок аварійних команд диспетчера.
Тому об'єктивних причин для росту виручки УГЕ зовсім не існує. Якщо взяти середньозважений тариф в 2019 році (вартість всієї проданої електроенергії, поділена на обсяг – БЦ), то він дорівнює середньозваженому тарифу за 2018 рік (близько 710 грн/МВт*г – БЦ).
- Чому так сталось? Мав вирости, хоч і не набагато.
- Тому, що на початку 2019 року нам Міненерго штучно додало в енергетичний баланс зависокий виробіток електроенергії УГЕ, який ми не передбачали.
Просто для того, щоб не збільшувати Оптову ринкову ціну (ОРЦ) в першій половині 2019 року, нам дали зайвих 2,5 млн МВт*г електроенергії.
БЦ: Тоді Міненерговугілля під керівництвом Ігоря Насалика вписало в прогнозний баланс на 2019 рік 83 млн МВт*г для НАЕК "Енергоатом" та 10,3 млн МВт*г для УГЕ. Збільшення прогнозу "дешевої генерації" дозволило не збільшуючи ОРЦ забезпечити тариф для теплової генерації, більшість якої контролює ДТЕК Ріната Ахметова, згідно методики розрахунку, відомої як Роттердам+.
Потім, коли виставляли ціну для PSO, нам виставили її по другому кварталу 2019 року. Чому? Тому, що середньозважена ціна у другому кварталі для нас є найнижчою. Тому, що йде паводок – води багато, а відповідно багато виробітку. І вартість – найнижча.
Крім того, виручка – це не єдиний показник роботи компанії. Це прибуток, рівень кредитного навантаження, виконання інвестиційної програми, обсяг сплати коштів до бюджету. Показників набагато більше.
Ці всі показники прописані в контракті. Якщо їх не виконуєш, до тебе виникають питання.
4. ПРО ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ
- Розкажіть про свій контракт. Ви переуклали його з Наглядовою радою. До якої дати він діє?
- В мене був контракт, підписаний з міністром до 2022 року. Коли була призначена Наглядова рада, в середині 2019 року я вийшов з пропозицією про перегляд контракту. Я прозвітував за перше півріччя 2019 року і прозвітував за 9 років своєї діяльності.
Члени наглядової ради отримали всі фінансові аудити за міжнародними стандартами, вони проаналізували всю динаміку за 9 років. І особливо: динаміку з 2015 до 2019. Після цього вони вирішили продовжити мені той самий контракт.
- Також до 2022 року?
- Вони продовжили його до 2024 року. В умовах контракту абсолютно нічого не змінилось. В тому числі, не змінювались умови щодо заробітної плати.
- Мінекоенерго показало зріст вашої менеджерської винагороди в 2019 році до $648 тис. Зрозуміло, щоб вдарити по вас. Але чому винагорода зросла, якщо умови контракту не змінювались?
- По-перше, вони неправильно порахували. Вони врахували загальну винагороду, як премію і додали до неї заробітну плату. Ми знаємо, що коли треба помилитись, то помиляються.
- То який розмір менеджерської винагороди?
- Та, яка була вказана в довідці УГЕ, яку оприлюднило міністерство (10,49 млн грн або близько $420 тис. – БЦ).
Моя думка – це велика зарплата. Але не я її встановлював. З 2011 року, коли в мене був контракт, я жодного разу не встановлював собі заробітну плату. Її встановлював акціонер.
В чому була суть корпоратизації компанії? Дві задачі: щоб не було політичного тиску під час призначення керівника компанії і щоб не було корупції – дати керівнику достойну зарплату.
Кабмін розробив постанову. Фактичний розмір винагороди визначався та був погоджений Міненерговугілля. Які питання до компанії? Коли прийшла Наглядова рада, вона нічого не змінювала стосовно розрахунків зарплати.
БЦ: мається на увазі постанова КМУ №1034 від листопада 2015 року зі змінами до постанови №859 від травня 1999 року про обсяги оплати праці керівників держпідприємств. 5 лютого 2020 року постановою КМУ №141 були внесені чергові зміни щодо обмеження розміру заробітної плати керівника держкомпанії – не більше 1,25 млн грн на місяць.
- Питання навіть не в розмірі. Є і більш високооплачувані менеджери держкомпаній. Чому в 2019 році ваша винагорода була набагато більшою, ніж в 2018 році? Кили запитував у вас про зарплату в 2017 році, вона була на рівні 30 тис. грн на місяць і мала збільшитись до 200 тис. грн.
- Так. З 2017 року була 210 тис. грн на місяць. В 2018 – 257 тис. грн. А якщо подивитись до 2017 року?
В 2011 – 9 тис. грн, в 2012 – 10, в 2013 – 13, в 2014 і 2015 – 14, в 2016 – 16 тис. грн на місяць.
- Тоді виникає інше питання. Чи можна очолювати компанію, яка генерує мільярдну виручку, отримуючи такі гроші, без спокуси отримати корупційний дохід?
- Така була концепція. Тоді були такі зарплати і всі працювали з такими зарплатами. Я вам вже розповідав, що коли я прийшов в Укргідроенерго, то приїхав на своїй машині зі своїм водієм.
Я був забезпечений фінансово. В мене нічого не змінилось. В мене ті самі будинок і квартира, які я мав в 2005 році, та сама машина.
Мені цікаво щось залишити після себе. Хіба мені не цікаво, коли я подивився, що перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС будувався 28 років, а ми з командою, з тими самими людьми, побудували другий агрегат вже за три роки. Третій – за три роки. Четвертий в цьому році будемо здавати в експлуатацію.
На 30 гідроагрегатах по всій країні ми провели реконструкцію, в цьому році ми 9 агрегатів будемо вводити після модернізації. Мені це цікаво.
Ви думаєте, в мене не було пропозицій зайняти вищу посаду? Були. Але мені цікаво тут працювати на результат. Не стоїть же питання, що мені дітей нічим годувати.
- Виходить, що високу заробітну плату вам насильно платять.
- Сьогодні середня заробітна плата в УГЕ 22 тис. грн. А коли я прийшов було 2,3 тис. грн. Так, курс вже інший. Але люди, якщо порахувати в доларах, отримають не менше, а більше. Не всюди у державному секторі досягли такого успіху.
Ми побудували для людей 114-квартирний будинок, ми страхуємо всіх наших працівників на 200 тис. грн, ми доплачуємо нашим ветеранам 200 грн до пенсії. Так, це не гроші, але хоч щось. 20 тисяч виплачуємо при народженні дитини, даємо допомогу на оздоровлення і відпочинок співробітникам та їх дітям і це далеко не все. У нас великий соцпакет.
Для мене важливо не скоротити людей, а створити нові робочі місця. Бо кожен агрегат, який ми вводимо, це плюс 40 робочих місць.
5. ПРО КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
- В 2017 році ви презентували стратегію розвитку УГЕ до 2026 року, яка передбачала інвестиції на рівні 70 млрд грн в 4-й агрегат Дністровської ГАЕС, Канівську ГАЕС, Каховську ГЕС-2 та каскад з 6 ГЕС у верхній течії Дністра. Ви вже сказали, що в 2020 році буде введений 4-й агрегат Дністровської ГАЕС. Що з іншими проектами?
- По верхньому каскаду Дністра. Ми залучили 10 інститутів Національної академії України. Вони провели дослідні роботи, щоб зрозуміти доцільність цього проекту. Але ми отримали велику заполітизованість цього питання.
Піднялися громадські організації. Мало було конструктиву, але було багато політики і піару. Тоді ми вирішили, що в тому разі, коли цей проєкт нікому не потрібен, чому ми будемо брати весь удар на себе?
Позиція Міністерства та Укргідроенерго полягає в наступному: до отримання та затвердження висновків комплексної роботи призупиняються будь-які дії, пов’язані з ініціюванням проєктування будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС.
Ми хотіли покласти розрахунки на стіл. Щоб люди мали можливість подивитись, чи доцільне таке будівництво, коли воно буде можливим. Тоді б місцеві громади могли б визначитись для себе: які плюси і мінуси дає кожен проект?
- Ок. А що стосується, наприклад, Канівської ГАЕС?
- Дивіться. Кому потрібні ГАЕС?
- Диспетчеру НЕК "Укренерго", всій енергосистемі.
- В першу чергу, вони потрібні державі, країні в цілому. Якщо ми хочемо розвивати альтернативні джерела енергії, то ми не зможемо без маневрових потужностей. Ми все це побачимо вже в квітні-травні, коли на повну запрацюють сонячні станції.
А нам – Укргідроенерго – ГАЕС потрібні в останні чергу.
- Чому?
- Пояснюю, чому. По-перше, ми отримуємо шквал негативу від всіляких екологічних організацій. Завжди такі знайдуться.
По-друге, ми повинні знайти кошти, взяти на себе зобов'язання, потім повертати кредити і відсотки.
По-третє, чим більше капінвестицій ми вкладемо, тим більше дивідендів ми сплатимо. Сьогодні ми платимо 30%. А якщо Кабмін збільшить норму виплати дивідендів до 90%, як це було наприкінці 2019 року?
Чим більше ми будемо вкладати капінвестицій, тим більше нам доведеться сплачувати дивідендів. І тим більше у нас буде боліти голова, чи вдасться нам повернути кредити.
- Поясніть про дивіденди з капітальних інвестицій. Дивіденди підприємства сплачують з чистого прибутку…
- Правильно. На капінвестиції спрямовується чистий прибуток. Чим більше вклали грошей в будівництво, тим більше треба сплатити дивідендів.
Якщо на Дністровський ГАЕС гідроагрегат коштує 6 млрд грн, то ми маємо сплатити з цієї суми 30% дивідендів і 18% податку на прибуток підприємств. Це 50%. А якщо Уряд вирішіть зібрати 90% дивідендів, то з кожної капінвестиції нам треба сплатити 110%.
Тоді ми маємо сплатити ще майже 7 млрд грн, щоб побудувати новий гідроагрегат ГАЕС. Скажіть, нам це вигідно?
Але ми розуміємо, що коли ми будуємо, то це не тільки енергетична незалежність, це ще й робочі місця і рух економіки. Тому що сьогодні нашими замовленнями до 2022 року завантажені "Турбоатом" та "Електроважмаш" (держпідприємства в Харкові – БЦ). У них портфель замовлень на 80% складається із замовлень Укргідроенерго. І ще замовлення від НАЕК "Енергоатом".
Тоді треба визначитись, що нам робити? Сплатити дивіденди з чистого прибутку і нікуди не інвестувати? Чи може все ж таки будувати і розвивати економіку, підтримуючі робочі місця?
- Що ви будували останнім часом? Що збираєтесь вводити в 2020 році?
- В цьому році вводимо в експлуатацію 4-й гідроагрегат Дністровської ГАЕС потужністю 324 МВт та ще 40 МВт – це 9 агрегатів вводимо в експлуатацію після реконструкції.
Це найбільша кількість вводу модернізованих агрегатів за останні роки.
- То що з планами по капінвестиціям в рамках стратегії? Ставите стратегію на паузу?
- Звичайно ні. Будемо будувати. Я до чого це все веду? Сьогодні проблем в енергетиці достатньо. І нам треба рухатись з акціонером (міністерством енергетики – БЦ) в одному напрямку, в конструктиві.
І не треба виходити в публічну площину по зарплаті, чи ще по чомусь. Це можна сідати і обговорювати. Конструктив – це те, що потрібно робити для держави та для енергосистеми в цілому.
- Ще раз, що буде з проєктами Канівська ГАЕС та Каховська ГЕС-2?
- У нас на сьогоднішній день на Канів і на Каховку є два інвестора: це Китай і Туреччина. В основному, навіть, Китай. Ми багато з ними попідписували меморандумів.
Ми з ними боремось за те, щоб кредити коштували не більше 4% річних. Якщо б брати під 7%, ми б давно взяли. Але якщо взяти $2 млрд під 7%, то ми кожен рік будемо сплачувати на $60 млн більше. А за 15 років ми переплатимо мільярд доларів.
Тому ми боремось за зниження відсоткової ставки. Для нас головне, щоб було не більше 4%. Це фінансова політика, яку я запроваджував весь час: дешеві гроші і не брати у наших банків під 23%, не гробити компанії.
6. ПРО МОДЕЛЬ PSO ДЛЯ УКРГІДРОЕНЕРГО
- В січні тодішній керівник НЕК "Укренерго" в інтерв'ю розповів, що в грудні 2019 року Укренерго проводило перший конкурс для гравців ринку допоміжних послуг (послуги з балансування системи). Але Укргідроенерго не прийшло на цей конкурс. Чому?
- Все дуже просто. Там були завищені вимоги до класу точності системи. НА цей конкурс зайшла Курахівська ТЕС ДТЕК і позбулась ліцензії учасника ринку допоміжних послуг через невідповідність умовам.
Ми не хотіли, щоб з нам сталося теж саме. Нам би прийшлось потім знов йти по колу і сертифікувати наші станції, як учасників ринку допоміжних послуг. Це питання вже вирішено – вимоги знижені.
Ми ж цю послугу з балансування системи і так надаємо. Але ми не заробляємо на ній. Думаю, ви скоро побачите – ми будемо на аукціонах.
- Що вас не влаштовує в нинішній моделі PSO?
- Я вважаю, що PSO має бути відмінено для ГАЕС. Я вважаю, що для ГЕС треба покладати не більше 20% продажу електроенергії для PSO.
Чому я так вважаю? Цей рік, як ніколи, поганий для Укргідроенерго. А ми фінансовий план закладали згідно до прогнозів від вересня 2019 року.
- Маєте на увазі, що тепла зима і низька водність в річках?
- Звичайно. Так. В фінплані ми заклали виробіток 10,5 млн МВт*г. В цьому році ми бачимо, що виробіток буде 5,5 млн МВт*г. Це на 5 млн МВт*г менше.
У грошах це мінус 6,3 млрд грн по року. Тому ми просили акціонера якнайшвидше переглянути нам прогнозний баланс, щоб у березні ми могли відкоригувати фінансовий план.
Для чого треба відкоригувати баланс? Тому, що ми продаємо ресурс для PSO з прогнозного балансу, а не з фактичного виробітку.
- Тобто, ви маєте продати по ціні PSO 35% від 10,5 млн МВт*г, а не від 5,5 млн МВт*г?
- Так. Тому ми в січні продали не 35%, а 67% для PSO від фактичного виробітку. А в лютому, буде 49%.
Тому ми направили листа в НКРЕКП, щоб продаж електроенергії для PSO відбувалась від фактичного виробітку, а не від прогнозного балансу. А до акціонера звернулись з проханням, щоб ми в цьому році сплатили 30% дивідендів, а не 50%.
30% дивідендів – це 970 млн грн.
Для чого? Щоб ввести в експлуатацію ті 9 агрегатів, про які я казав, нам треба 600 млн грн на реконструкцію і 1,8 млрд грн на 4-й агрегат Дністровської ГАЕС, щоб ми в серпні зробили пуск і до кінця року відпрацювали його в тестових режимах, здали в промислову експлуатацію.
- В 2019 році Укргідроенерго сплатило 90% дивідендів, як того вимагав Кабмін?
- Ми не сплачували. Ми б і не могли сплатити. Якщо б ми заплатили 90% дивідендів при наших капінвестиціях, ми б стали банкрутом. Поясню.
В 2019 році ми сплатили 1,1 млрд грн – 30% дивідендів, які були заплановані. А якщо б нам треба було в грудні сплатити ще 2,2 млрд грн, яких ми не мали, ми б могли взяти кредит, але б стали банкрутом.
Крім того, це означало б, що в нас падає коефіцієнт ліквідності. Згідно з нормативами кредиторів, він має бути не менше 1,2. Якщо менше, вони можуть відкликати надані кредити.
Щоправда, акціонер на тут підтримав. Міністр енергетики (Олексій Оржель – БЦ) спілкувався з міністром фінансів (Оксаною Маркаровою – БЦ) і пояснив що 90% дивідендів – не реально для Укргідроенерго.
- Скільки кредитів у компанії зараз?
- У нас є кредит на $400 млн у Європейського інвестиційного банку та Європейського банку розвитку та реконструкції.
$150 млн кредиту від Світового банку. Але його ми вже повертаємо. І ще залишився кредит Ощадбанку на $500 млн, який ми брали на добудову 2-го агрегату Дністровської ГАЕС. Він на 10 років.
