За три місяці роботи державний кластер BRAVE1 зібрав майже 400 оборонних розробок від
приватного сектору. Що дає статус BRV1? Про це ми поговорили з розробниками.
26 квітня 2023 року стартував defence-tech кластер BRAVE1 – державна
платформа для розвитку й підтримки військових інновацій.
Кластер створений шістьма держорганами, що відповідають за сферу безпеки та оборони: Мінцифра,
Міноборони, Генштаб, РНБО, Мінстратегпром і Мінекономіки.
На початок серпня на платформі
BRAVE1 було зареєстровано 396 розробок. Із них - 186 пройшли експертизу Генштабу, а 138 отримали
статус BRV1, тобто були оцінені високо або отримали середню оцінку.
86 розробки відправлені
Генштабом на Мінборони для отримання дозволу на експлуатацію.
Профінансовано грантів на
загальну суму $170 тис: шість грантів на $25 тис. та чотири – на $5 тис. Це два типи грантів, які
видаються в залежності від готовності продукту. Частина проєктів потребує фінансів для створення МVP
(мінімальний життєздатний продукт), частина – на масштабування виробництва. Ще 20 грантів
знаходяться процесі оформлення.
«Ефективність на полі бою залежить від умов адаптації до нових реалій. Зараз
головне – це швидкість.
Ми створили екосистему, яка допомагає швидко вирішувати
процедурні питання та масштабувати розробки, яких потребує фронт», – пояснює керівниця
кластеру BRAVE1 Наталія Кушнерська.
БізнесЦензор дізнався, як побудована організаційна структура BRAVE1, які зобов’язання взяли на себе долучені до кластеру міністерства та відомства, та що на практиці отримують команди.
BRAVE1 функціонує на базі Фонду розвитку інновацій, який до повномасштабного вторгнення підтримував
цивільні українські стартапи. З моменту заснування у 2018 року до 24 лютого 2022 року Фонд
інвестував $6,5 млн у 250 стартапів.
Наприкінці 2022 року Фонд розвитку інновацій перейшов
від Мінфіну до Мінцифри – рішення у сфері defense-tech стали пріоритетними.
Окрему цифрову
платформу під кластер не розробляли. Щоб швидко запуститися, була використана наявна платформа, яка
вже працювала з інноваційними проєктами для грантового фінансування.
«Ще восени ми почали
вибудовувати комунікацію з основними стейкхолдерами. Пропроцьовували функції кожного в майбутній
екосистемі», – згадує Наталія Кушнерська.
При Генштабі був створений Центр інноваційних
проєктів. Разом з ним команда BRAVE1 працювала над процедурними питаннями: які вертикалі є
пріоритетними, залучення профільних військових експертів, методологія та терміни оцінювання, поля
для реєстрації тощо.
- Мінцифри забезпечує організаційну та інформаційну підтримку, виконує координуючу функцію,
репрезентує проєкт на міжнародній арені;
- Генштаб надає військову експертизу та
визначає потребу та пріоритетність розробок;
- Міноборони забезпечує підготовку та
надання допуску до експлуатації;
- Мінекономіки допомагає із залученням інвестицій,
у тому числі, на міжнародному рівні, працює з інтелектуальними правами;
-
Мінстратегпром надає підтримку з масштабуванням бізнесу, зокрема, забезпечуючи стартапам доступ
до існуючих виробничих потужностей;
- РНБО координує роботу усіх міністерств та
відомств у сфері безпеки і оборони.
Оборонний сектор має жорстку вертикальну структуру. Цим обумовлені його недоліки: високі бюрократичні
бар’єри, корупція та нездатність до змін. До 2014 року він був закритий для приватного бізнесу.
Майже усі розробники нових оборонних рішень – вихідці з сучасних технологічних компаній, що
мають низьку толерантність до корупції, горизонтальну будову та працюють проєктно.
«Нам
потрібні швидкі рішення. Багато з них вже довели свою ефективність на тій чи іншій ділянці фронту.
Про переважну більшість тих розробок, які надходять через платформу BRAVE1, у Генштабі не було
відомо, оскільки команди працювали з підрозділами напряму чи через благодійні фонди», – розповідає
Наталія Кушнерська.
BRAVE1 став містком між бізнесом та державою. Сама платформа має
горизонтальну будову: вона не дублює роботу міністерств, а залучає їх фахівців під окремі проєкти.
Загалом понад 500 експертів оцінюють проекти, щоб вкластися в обумовлені строки.
«Кожна
пріоритетна розробка – це окремий проєкт, який ми ведемо. Ми допомагаємо команді вирішувати саме її
питання», – розповідає Наталія Кушнерська.
Коло питань широке – від грантів та інвестицій на
створення прототипу до виходу на міжнародні ринки та демонстрації продуктів, що довели свою
ефективність на полі бою, на мілітарі-івентах.
Але усіх розробників цікавить дозвіл на
експлуатацію МО та поставки на озброєння для допомоги фронту. Це основне питання, з яким приходять
на BRAVE1.
У команді BRAVE1 працює 12 людей. Більшість є профільними проджект-менеджерами у
нішевих напрямках.
Подати розробку на BRAVE1 може як юридична так і фізична особа. Не має обмежень і на рівні готовності
продукту: реєструвати можна хоч ідею.
За даними Ukrainian Tech Ecosystem
Overview, в технологічній системі України
працює 2172 компанії. З початком повномасштабної війни частина з них зробила окремі R&D-відділи
для розробки оборонних рішень.
Розвинений IT-сектор та суміжний технологічний напрямок стали
головними постачальниками розробок у сфері defence-tech.
Окрім бізнесу розробки подають вищі
навчальні заклади та наукові інститути. Це багаторічні напрацювання український вчених, які мають
унікальну вузьку експертизу, та студентські стартапи.
Заявник може зареєструвати в
особистому комітеті до 20 розробок. Генштаб відокремив 12 пріоритетних напрямків.
«Ми маємо менше ресурсів, ніж наш ворог. Тільки ведучи розумну війну на землі, у повітрі, морі,
космосі та кіберпросторі, ми можемо превалювати. Для перемоги потрібна мобілізація усього
інтелектуального потенціалу України», – каже співрозмовниця БізнесЦензор.
До заявки на
експертизу Генштабу розробник має додати відповідний перелік документів. Після підписання заявки,
висновки надходять за 5-7 днів.
На цьому етапі 10% проєктів відсіюються. Саме стільки з
поданих розробок не відповідають напряму, за яким працює кластер. «Носилки для поранених потрібні,
але це не defence-tech», – пояснює Наталія Кушнерська, як працює фільтр.
Проєкти, які
отримали високу оцінку в Генштабі, йдуть по fast track до МО, потрапляючи на наступний етап
екосистеми BRAVE1 – внутрішньовідомчу структуру Міноборони «Акселератор». На fast track можуть
розраховувати проєкти, які мають високий рівень готовності.
Пошук проєктів, які можуть
бути ефективними та якомога швидше потрапити на фронт – головний пріоритет BRAVE1.
«Ми адмініструємо процеси та формуємо потік. Під один проєкт комісія в Міноборони швидко не збирається, а якщо таких 4-5, немає варіантів, – каже Кушнерська. – Заявки подають навіть ті команди, які вже мають держзамовлення на інші розробки. Ми працюємо з усіма компаніями – від маленьких стартапів до флагманів ринку».
Після того, як розробник проходить експертизу Генштабу та отримує статус BRV1, він може подаватися на
грант. Для цього потрібно заповнити додаткову форму з кошторисом витрат. Остаточне рішення з
фінансування приймає наглядова
рада Фонду розвитку інновацій.
Проєкти, які доросли до дрібно-серійного виробництва
та пройшли бойові випробування, BRAVE1 презентує на міжнародних заходах.
Другий за значенням
пріоритет – це заведення в Україну іноземних інвестицій, які дозволять defence-tech сектору стати
драйвером економіки.
До України заходять не тільки міжнародні корпорації, як німецька
Rheinmetall, турецька Baykar та британська BAE Systems. Інтерес є і з боку невеличких технологічних
компаній з країн-партнерів.
«Велика українська експертиза, дуже швидкий фідбек та вдосконалення рішень, що відповідають потребам військових на першій лінії – це те, що надзвичайно цінується у світі. На жаль, цей досвід ми здобуваємо під час повномасштабного вторгнення. У майбутньому нас чекає бурхливий розвиток технологічних інновацій для сил безпеки і оборони та їх подальший експорт», – резюмує вона.
МИ ЗІБРАЛИ ІСТОРІЇ ТРЬОХ РОЗРОБНИКІВ, УЧАСНИКІВ BRAVE1: РАДІОСТАНЦІЙ HIMERA, КОМПЛЕКСІВ ПЕЛЕНГАТОРІВ «ЕТЕР» ТА DRILL APP – МОБІЛЬНИЙ ЗАСТОСУНОК ДЛЯ ТРЕНУВАНЬ З ТАКТИЧНОЇ СТРІЛЬБИ.
– До повномасштабного вторгнення ми займалися розробкою різної електроніки, яка продавалася на
глобальному ринку – у Північній Америці та Європі. Це було експортне направлення. Але напрацювання,
які ми мали, дозволили нам досить швидко розробити повноцінну систему зв'язку тактичного рівня для
військових.
В ідеальному світі для такої розробки ми мали б два роки сидіти в лабораторії,
але в нас немає цих двох років, в самої України немає цих двох років.
Задача полягала у
тому, щоб система зв’язку відразу вирішувала конкретні проблеми. Але ми повинні були зробити її
такою, щоб в процесі можливим було доопрацювання, і на це пішов рік.
На першому етапі
виробництво продукту було сфокусовано на потребах підрозділів спеціального призначення – військах
ССО, аеророзвідці, підрозділах СБУ «Альфа». Це таке специфічне застосування, де в групі спілкування
знаходиться до п'яти, може, до десяти військових.
Наразі в нас повноцінна система зв'язку, яка використовується на рівні батальйону. І ми
розвиваємо систему далі, щоб вона стала на озброєння та використовувалася в великих військових
формуваннях. На рівні полку, а потім і бригади.
Вже більше півтисячі пристроїв HIMERA на
фронті.
У квітні почали виробництво в розмірах малої серії. Зараз ми говоримо про сотні пристроїв на
місяць. Рухаємося у напрямку того, щоб виготовляти щонайменше тисячу пристроїв.
Ми
технологічно швидко прогресуємо. Кожні декілька тижнів виходить нова прошивка. Як тільки
отримуємо фідбек від військових, що «оця кнопка краще може працювати ось так», то відразу ж
дороблюємо. Наш відділ R&D щодня проводить випробування, тестує нові гіпотези з точки зору
електроніки, механіки та прошивок.
Поступове зростання дозволяє підтримувати стандарти
якості. Ми розуміємо, що ціна помилки в нас значно більша, ніж «в Києві телефон не працює». На
фронті від зв’язку в прямому сенсі залежить життя.
Останні тридцять років армії західних
країн, армія НАТО воювали в Афганістані, Іраку та Сирії. Їхній противник не був технологічно
підкований. Росія, дійсно, має потужні технології радіоелектронної розвідки та радіоелектронної
боротьби. Вони десятиріччями інвестували мільярди доларів у цей напрямок. Це та проблема, яку ми
вирішуємо.
Зараз на фронті переважно використовують цивільні радіостанції. Вони придатні для поліцейських відділів та охоронних компаній. На застосування під час бойових дій вони не розраховані. Військові рації отримати важко, адже, наприклад, американські коштують близько $15-16 тис.
В нас чверть мільйона військових знаходяться на прифронтових територіях, не всі з них – з
автоматами в руках. Але це люди, які так чи інакше можуть потрапити під дію РЕБ. Виходить, 250
тис. рацій ціною у $15 тис. за штуку. І ось тут починається війна ресурсів.
Наша ціна
нижче ринкової у десятки разів, чиста собівартість – 4 тис. грн. Ми це робимо спеціально, щоб
максимально забезпечити потреби українського війська. Це така асиметрична відповідь на той РЕБ,
на який Росія витратила мільярди.
У травні 2023 року, коли ми почали виготовляти рації
масово, більшість з них пішла на Бахмутський напрямок. Ми отримали класні фідбеки: нам казали,
ось, дивіться, в нас нічого не працює, а ваші рації працюють.
Ми подали заявку у BRAVE1,
буквально за кілька днів після відкриття кластеру.
Ми сприймали BRAVE1 як державне
агентство, яке допомагає розібратися з бюрократичними процесами, з певною недосконалістю
державної системи України. Якщо вам потрібні оці дозволи, ми розкажемо і покажемо, як це зробити
– таким був меседж.
Допомогу, яку нам відразу запропонували – це вихід на виробничі
майданчики вже існуючих великих підприємств. Але ми відмовилися, адже у нас є свої виробничі
потужності. Це наша власна експертиза. Ми багато років як команда працювали в сфері розробки,
виробництва електроніки та логістики. Тому у логістиці теж не потрібна допомога – ми знаємо, де
і як закуповувати компоненти.
Незабаром ми маємо отримати грант – це одна з можливостей,
яка нам цікава, але конкретними даними поки що поділитися не можу.
В BRAVE1 більшість резидентів раніше не були пов'язані з оборонної промисловістю, адже це закрита
індустрія, де дуже багато чого залежало від знайомств та корупції. Але почали приходити такі як
ми.
В нас нульова толерантність до корупції. Присікаємо навіть розмови про це. Нам не
можна зробити пропозицію, щоб щось пришвидшити за домовленостями. Досвід інших компаній, з
такими самими принципам, які знають, як працювати в цій системі без всіх «договірняків», нам
дуже цікавий. І саме BRAVE1 дає можливість обмінюватися досвідом.
Ми величезними, просто
величезними, кроками проходимо зараз етапи розвитку і тестування. В інших же країнах все дуже
довго стоїть на паузі.
Ми, всі виробники, будемо експортувати рішення після перемоги. Але наразі більшість працюють тому, щоб допомагати українському війську краще винищувати ворога. З військовими тримаємо контакт 24/7. Якщо дзвонять чи пишуть військові, будь-яка інша розмова ставиться на паузу.
– Формування хвату, виніс зброї, тактична зміна магазину, перезарядка,
вкладка, прицілювання – базові «сухі» тренування, від яких залежить успіх стрільця. 80% успіху –
це самодисципліна та автоматизм рухів.
Що робити, коли в окопі зброя перестає стріляти?
Якщо ти почав думати про це, ти труп. Коли в тебе відпрацьовані навички, ти, не задумуючись,
підбив, пересмикнув, спуск. І це майже завжди допомагає. Начебто прості речі, а вони рятують
життя.
Я захопився стрільбою ще до ковіду. В пандемію не можна було відвідувати
стрілецькі тири. Знадобився інструмент, який би дав можливість тренуватися. Проте гарного
продукту я не знайшов.
В Україні культура зброї тільки формувалася. Я вирішив зробити
мобільний застосунок під американський ринок. До цього в мене були стартапи в різних сферах:
travel, fin-tech, e-commerce. Я розумів, що мені потрібні будуть не тільки кошти, але і компанія
в США. Бо американці люблять купувати продукт в американських компаніях, люблять, коли курси
викладають американські тренери. Вони – патріоти. Я вклав власні $80 тис, та націлився на
залучення інвестицій у $500 тис. Це був кінець 2021 року.
Почалася війна. У квітні я спостерігав, як у Києві з вантажівок роздають
зброю. Тисячі автоматів. А люди не те, що стріляти не вміють, вони не вміють їх
тримати.
Ми вирішили, що раз у нас вже є напрацювання, потрібно терміново додавати до
короткоствольної зброї – автомати Калашникова, найпопулярнішу зброю у війську. Таким чином ми
від цивільного застосунку перейшли до продукту подвійного призначення.
Уявіть, частина команди в мене воює, частина в окупації, частина виїхала. Постійні ракетні обстріли, потім блекаут, а ми пиляємо застосунок. Так минули дев’ять місяців. Під кінець 2022 року ми запустили Drill app.
Загальна кількість користувачів складає 45 тис, з них 10 тис. – поляки, німці та австрійці.
Американців біля 2 тис. Але це органічне зростання, на даний момент ми не працюємо активно з
маркетингом. Ціна для іноземців – від $6/міс.
60% користувачів застосунку – це наші
військові. Але багато і цивільних українців. Для усіх застосунок безкоштовний. Думаю, якби ми
поставили п'ять доларів, то вже вийшли на самоокупність. Але це наш свідомий вибір. У Росії
втричі більше живої сили. І в нас немає іншого варіанту, як усім навчитися стріляти. Звучить
неприємно, але такі реалії. Або ми будемо працювати, або Україна зникне.
Першим в нас повірив Маршал, голова Патрульної поліції України. Ми йому
показали застосунок, коли там був ще тільки короткий ствол. «Супер класно!» – сказав він. Потім
були Квебек, Маркус – люди, які розуміються на цьому, допомагають поширювати інформацію про наші
нові курси.
У підрозділах все залежить від людей. Ті командири, хто розуміють потребу,
кажуть бійцям, щоб встановлювали додаток в обов’язковому порядку та тренувалися. Але є і такі,
кому відверто пофіг.
Від хлопців чуємо, що після бойових завдань в них є час та бажання
відпрацьовувати навички. На нулі немає мобільного зв'язку, але застосунок працює в
офлайн-режимі.
Переніс зброї з сильної на слабку руку, зміна плеча – такі маленькі
вправи допомагають тримати «кукуху» в нормі.
BRAVE1 допоміг нам розширити коло спілкування з військовими. Коли ми отримали статус BRV1, вони
зробили розсилку по своїм контактам, та до нас почали звертатися з різних силових структур. Ми
проводимо презентації, долучаються нові люди. Вже є домовленості про розповсюдження застосунку серед
навчальних частин.
Ведемо перемови про створення військової версії Drill. У перші дні наступу
коли роздали Javelin, хлопці не знали, як ними користуватися. Скидали скріни фотографії один одному
– сюди жмеш, там вилітає. Так вони спалили перший десяток танків.
У військовій версії буде
структурований контент – зручна схема зображень різної зброї, розбір, як вона працює, як
пристрілюється, типові помилки. Ще не швидка процедура, але запит є. Звичайно, військова версія буде
недоступна для цивільних.
Сукупні інвестиції у Drill app наближаються до $200 тис. Окрім
власних $80 тис, я у 2022 році зібрав грантів на $60 тис.
Нещодавно ми подалися на грант
BRAVE1. До того ж, менеджери кластеру допомагають нам з пошуком сторонніх інвестицій.
В нас
дуже грандіозні плани, бо тренажер є тільки частиною пазлу. Платформу можна наповнювати будь-яким
контентом. Зараз, наприклад, знімаємо тактичну медицину і теорію роботи малих груп – це те, що
найбільш необхідно на фронті.
У перспективі на платформі можна буде як купувати, так
продавати авторські курси за різною тематикою. Наші військові та медики зараз найдосвідченіші і
найкрутіші у всьому світі! Американці самі йдуть на українську платформу. Після перемоги ми це
обов’язково монетизуємо!
Світлана Браславська, співзасновниця, операційна і маркетинг-директорка компанії Falcons, яка виробляє комплекс пеленгаторів «Етер»
– В місце, де стояв наш пеленгатор, прилетіла С-300. Величезна ракета, яка
коштує два мільйони доларів, і начебто не має використовуватись по таким цілям.
Розвідувальне обладнання є пріоритетними цілями на полі бою як для наших, так і
для росіян. Тому ворог розуміє cost of mission і не шкодує такі дорогі засоби ураження
по обладнанню радіоелектронної розвідки.
Забрали установку, перевірили все,
перепід’єднали контакти і використовуємо далі. Це найкращий краш-тест, який ми
проходили.
В комплекс «Етер» входить три пеленгатори. Світовий стандарт – два. Наш продукт надійний, але
головний його плюс в тому, що військовим вже не потрібно працювати близько біля обладнання, як
це було раніше. Його потрібно розгорнути в правильному місці згідно тактичної обстановки, а
потім можна працювати з будь-якої точки світу.
Такої війни, як в Україні, не було ніде –
ні в Іраці, ні в Афганістані, ні в Сирії. За кількістю радіосигналів, зовсім нова війна.
Радіосигнали йдуть звідусіль: від дронів, від РЕБів, від засобів радіозв'язку. На новій війні
виникла нова потреба – розуміння, звідки виходить радіосигнал.
З повномасштабним
вторгненням довжина фронту сильно збільшилася. Американські та європейські пеленгатори коштують
більше мільйона доларів. Єдиний великий український виробник теж пропонує доволі вартісне
рішення. До цієї фази війни у світі не існувало потреби в таких пеленгаторах.
Наш співзасновник захищає країну з повномасштабного вторгнення, до цього працював в IT. У нього
за півроку служби в Силах Оборони з’явилось розуміння, що і як можна покращити за допомогою
технологій і підходів, які використовуються в IT.
Ми ідею оформили і продемонстрували на
Першому Дрон Хакатоні (Національному оборонному хакатоні 2022), який відбувся у серпні 2022
року. В ньому приймали участь 40+ команд, змагалися за п’ятьма напрямками. В одному з них ми
виграли та отримали грант у розмірі $10 тис. та навчання в «Акселераторі» Армії
Дронів.
За нашою перемогою на хакатоні стояли не лабораторні розробки. Окрім досвіду
співзасновника ми спиралися на дослідження. Проводили інтерв'ю з військовими – на багатьох
напрямках, в різних підрозділах ми питали, що саме треба. І під ці потреби сформувався
продукт.
В нас вже налагоджене дрібносерійне виробництво. Є приватний донор. Але цього замало для того щоб
дійти до нашої цілі – наситити фронтову лінію пеленгаційним обладнанням і мати спроможність
їх швидко ремонтувати, адже в бойових діях безсумнівно вони будуть знищуватись.
Нам
потрібен допуск до експлуатації. Допуск від Міноборони вирішує багато чого. Це не тільки
можливість виконання держзамовлення від МО, окремі частини теж зможуть замовляти наше рішення.
Наприклад, в лютому 2023 року ми отримали попереднє замовлення від United24 на певну кількість
комплексів, після демонстрації роботи обладнання на полігоні перед представниками Сил Оборони.
Але умовою було отримання допуску до експлуатації.
Ми з лютого йдемо по цьому треку – подавалися ще до створення BRAVE1.
Для дронів було
прийнято Постанову №345, за якою виробник може отримати дозвіл за два місяці. Наш продукт не
підпадає під цю постанову.
Завдяки BRAVE1 ми отримали хоча б можливість поспілкуватися з
тими, хто проводить військову експертизу. З’ясувалося, що дещо некоректно сформували опис –
надали додаткову інформацію. І наша заявка пішла далі. Не дивлячись на це, зараз серпень 2023
року, і ми ще не отримали допуску.
BRAVE1 – фасилітатор. Вони намагаються скеровувати і
полегшувати взаємодію розробників та виробників з багатьма державними органами, зокрема,
Генштабом, Міноборони, Мінекономіки, Мінцифри.
Зараз ми в процесі масштабування. Днями
говорили з нашим менеджером в BRAVE1. Вони вже готують хаби в Польщі, планують логістичні
маршрути та як забезпечити розмитнення.
Подалися на грант BRAVE1. Він допоможе нам, так
як і іншим невеликим командам, протриматися кілька тижнів або місяців, в залежності від
масштабування. Щоб масштабуватися, нам потрібні інвестиції у $300 тис.
Автор: Тетяна Коломиченко
