Збитки інфраструктури України внаслідок повномасштабної війни сягнули $170 мільярдів. Що постраждало найбільше?
Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення Росії, сягнула майже $170 млрд. Порівняно з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд.
Про це йдеться в звіті KSE.
Як зазначається, житловий сектор залишається найбільш постраждалим – прямі збитки оцінюються у $60 млрд.
Станом на листопад минулого року було пошкоджено або зруйновано 236 тис. житлових будівель, із яких 209 тис. – приватні будинки, 27 тис. – багатоквартирні, а ще 600 – гуртожитки.
Найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.
Втрати транспортної інфраструктури склали $38,5 млрд.
Було пошкоджено та зруйновано понад 26 тис. кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів – $0,85 млрд, авіаційної галузі – $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд – знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд.
Російськими атаками було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків на $14,4 млрд.
Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже 500 великих та середніх приватних, а також державних підприємств.
Збитки агропромислового комплексу становили $10,3 млрд.
Так, було втрачено понад 130 тис. одиниць сільськогосподарської техніки, знищено або пошкоджено 4 млн тонн зерносховищ та 16 тис. гектарів багаторічних культур. Через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. гектарів лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд.
Було пошкоджено або зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Збитки сфери охорони здоров'я склали $4,3 млрд.
Загалом булопошкоджено 1 554 медичні об'єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об'єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд.
Постраждали 3 921 об'єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд.
Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Збитки цифрової інфраструктури та телекомунікаційного сектору зазнали прямих збитків на $1,2 млрд.
Було пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв'язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку.
Як повідомлялося, наприкінці січня цього року Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, відновив прийом заяв щодо пошкодженого або знищеного житла після масштабної кібератаки на українські реєстри.
Нагадаємо, 17 травня минулого року на саміті Ради Європи у Рейк'явіку понад 40 країн і ЄС підписали договір про створення Реєстру збитків, завданих Україні агресією Росії.
Договір передбачає створення бази даних для фіксації доказів втрат або збитків, завданих державі Україна, фізичним та юридичним особам через протиправні дії РФ, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Також у цю базу даних вноситимуть фінансові претензії постраждалих до РФ. Передбачається, що узгоджені та підтверджені претензії будуть реалізовані згодом, коли міжнародна спільнота узгодить механізм компенсації та джерела його наповнення.
Із серпня українці отримали можливість подати заяву до Реєстру збитків ще за 12 новими категоріями.
