Більшість мереж АЗС декларує мінімальний прибуток, але інвестує у будівництво чималі гроші, – експерт

Через зростаючий дефіцит державних фінансів державі слід звернути увагу на внутрішні ресурси, зокрема, на сплату податків бізнесом. Як свідчить аналіз податкової дисципліни мереж автозаправних станцій, в країні існує потужний потенціал для збільшення податкових надходжень, а отже фінансування оборони.

Про це пише директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

Абсолютна більшість операторів ринку нафтопродуктів офіційно декларує безприбутковість або мінімальний прибуток, але при цьому інвестують у будівництво та модернізацію своїх об’єктів чималі кошти.

"Люди, яких у народі гордо іменують нафтовими баронами, по документах – здебільшого "ніщєброди". Деякі з них не показують адекватних прибутків уже багато років, але, попри безгрошів’я, не тільки якось вижили, а ще й активно будуються та модернізуються", – звертає увагу Куюн.

Для розуміння проблеми, на його думку, податківцям достатньо зазирнути на корпоративні сайти, де "суцільне свято розвитку та інвестицій".

"Хіба не виникає запитання, звідки у компанії гроші, якщо у податковій декларації нулі?", – наголошує Куюн.

Експерт переконаний, що бізнес із мільярдними оборотами не може працювати без прибутку, який забезпечує повернення інвестицій та нові вкладення.

"На податку з прибутку оптимізації не закінчуються. Зарплати у конвертах – вічна класика. Як я вже демонстрував, діапазон окладів лінійного персоналу в одній галузі становить від 3 до 25 тис. грн на місяць", – зазначає він.

Куюн наголосив, що тут уже цікавий не тільки факт відсутності моніторингу з боку податкової, скільки аморфна позиція місцевої влади. Адже податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується саме до місцевих бюджетів і є важливим джерелом їхнього наповнення.

Серед проблемних регіонів у цьому плані він виділив Запорізьку, Дніпропетровську, Миколаївську і Львівську області.

"Остання відверто дивує розквітом мережі нелегальних АЗС, які крадуть не лише ПДФО, а ще й "роздрібний акциз", який перераховується з центрального бюджету до місцевого з кожного офіційно проданого літра пального", – додає експерт.

На думку директора Консалтингової групи "А-95", суспільство теж могло би контролювати сплату податків, але прописана у законодавстві норма про публікацію обсягів сплачених податків продавцями підакцизних товарів із надуманих причин не виконується.

"Для цієї дорослої розмови з дорослими дядями на авто останніх моделей необхідно залучити найвищі ранги профільних чиновників, а також місцеву владу. Це непогано працювало, коли ми долали паливну кризу навесні 2022 року. Тоді уряд дав непогані "пряники" ринку, які той із задоволенням засвоїв. Має спрацювати й у випадку із "батогом", – пише він.

Автор: Юлiя Далецька