Блокада кордону: У Польщі застрягли сотні безпілотників та пікапів для ЗСУ

Через протести польських перевізників на кордоні благодійні та неурядові організації, які допомагають українським Збройним Силам, тижнями не можуть ввезти в Україну критично важливі комплектуючі для виробництва безпілотників, електроніку та пікапи.

Протестувальники обіцяли не блокувати гуманітарну та військову допомогу Україні, але товари, придбані недержавними організаціями, які перевозяться комерційними вантажівками, виявилися заблокованими, повідомляє Reuters.

Голова благодійного фонду "Повернись живим" Тарас Чмут підтвердив, що десятки систем нічного бачення та пікапів, а також сотні придбаних фондом безпілотників застрягли у чергах на кордоні на кілька тижнів.

"Це погано, тому що вони прив’язані до проєктів, термінів і дедлайнів... Всі пікапи надходять з-за кордону, комплекти нічного бачення – з-за кордону... Безпілотники FPV зазвичай надходять з-за кордону, і це уповільнює нашу роботу", – розповів голова фонду.

За його словами, "Повернись живим" намагається домовитися з польською владою, щоб забезпечити безперешкодне проходження вантажів через кордон.

Керівник "Інженерного корпусу" Віктор Долгополов додає, що протести на українсько-польському кордоні впливають і на виробників військової техніки.

Він пояснив, що блокада кордону призвела до затримки постачання комплектуючих для виробництва, а також компонентів для блоків живлення, які використовуються в двигунах безпілотників і радіостанціях.

"Я переконаний, що велика кількість запчастин, які йдуть на підприємства приватного сектору, які працюють на оборонних проєктах, на жаль, зараз стоїть на кордоні", – сказав він.

Керівник благодійного фонду "Україна в броні" Анатолій Акулов уточнив, що витрати на транспортування вантажів з Польщі в Україну у листопаді зросли до $5000 за контейнер, порівняно із $1700-2300 у попередні місяці.

Він також підтверджує затримки з постачанням запчастин для безпілотників і гуманітарних вантажів через блокування кордону. Зокрема, придбана його фондом партія рибальських сіток, призначених для використання у якості захисту від дронів, стоїть на кордоні вже третій тиждень.

Хоча протестувальники кажуть, що пропускають гуманітарну та військову допомогу, багато ресурсів, необхідних Збройним силам України, закуповуються цивільними організаціями та перевозяться на комерційних вантажівках, яким заборонено проїжджати через блокаду.

Уряд України має набагато менші фінансові ресурси для фінансування своєї армії, ніж Росія, яка почала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.

У результаті збройні сили протягом усієї війни значною мірою покладалися на сотні мільйонів доларів допоміжних товарів, таких як безпілотники, транспортні засоби та бронежилети, від українських благодійних організацій.

Ступінь залежності військових від поставок від волонтерів і благодійних організацій є предметом військової таємниці, але солдати в попередніх розмовах з Reuters сказали, що пожертвування складають значну частину конкретних типів обладнання.

Проблеми на кордоні виникають на тлі зростаючої невизначеності щодо майбутнього значно більших пакетів допомоги США та Європейського Союзу, які обговорюються у Вашингтоні та Брюсселі та які потрібні Києву.

Читайте також: Блокування кордону з Польщею: У Мінекономіки оцінили втрати для українського експорту

Нагадаємо, з 6 листопада польські перевізники почали страйк і блокують рух вантажівок через українсько-польський кордон. Зокрема, заблоковано рух вантажного транспорту у напрямку трьох найбільших пунктів пропуску "Корчова-Краківець", "Гребенне-Рава Руська", "Дорогуськ-Ягодин". Пізніше, 23 листопада, перевізники перекрили пункт пропуску "Медика – Шегині".

Протестувальтники вимагають заборонити реєстрацію в Польщі транспортних компаній з іноземним капіталом, через що польських підприємців витісняють з ринку. Також вони вимагають відновлення дозволів на в’їзд до Євросоюзу для українських перевізників та покращення обслуговування на кордоні. Акція польських перевізників планувалася терміном на два місяці – до кінця року.

Переговори українських урядовців з протестувальниками результату не дали, а голова Держагентства відновлення та розвитку Мустафа Найєм наголосив, що деякі вимоги польських перевізників Україна навіть не обговорюватиме.

Автор: Михайло Орлюк