Справа про заволодіння аеропортом "Одеса": Суд випустив одеського бізнесмена Кауфмана із СІЗО
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід одеському бізнесмену Борису Кауфману у справі про заволодіння аеропортом "Одеса" з тримання під вартою на заставу.
Відповідне рішення ВАКС ухвалив на закритому засіданні 26 жовтня, повідомляє Суспільне із посиланням на пресслужбу суду.
Замість тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 268,4 млн грн суд обрав для Кауфмана запобіжний захід у вигляді внесення застави на 150 млн грн. Тобто він може вийти із СІЗО і матиме 5 днів на внесення коштів.
Наразі невідомо, чи покладені на Кауфмана додаткові процесуальні обов'язки. При цьому у липні ВАКС повернув Борису Кауфману закордонний паспорт, який він раніше мав здати у іншій справі про створення злочинної організації в Одесі.
Як повідомлялося, під вартою Борис Кауфман перебував з 7 вересня. Захисники бізнесмена намагалися оскаржити це рішення, але апеляційна палата ВАКС залишила його в силі.
Бізнесмена підозрюють у причетності до незаконного заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса" та до присвоєння 2,5 млрд грн доходу від його діяльності (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України).
Як повідомлялося, 7 вересня ВАКС обрав запобіжний захід Борису Кауфману у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 268,4 млн грн застави.
Його бізнес-партнер і ще один підозрюваний у цій справі Олександр Борухович (раніше мав прізвище Грановський) залишався на волі – суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120,78 млн грн.
Нагадаємо, за даними слідства, ще у 2011 році два відомих одеських бізнесмена організували схему заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса". Для цього зареєстрували ТОВ, яке мало заснувати спільне товариство з Одеською міською радою (ОМР), з розподілом часток 75% і 25% відповідно, з метою отримання у власність та подальшої приватизації майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн.
При цьому отримане у спільне користування майно аеропорту не підлягало приватизації, оскільки мало загальнодержавне значення, забезпечувало виконання функцій прикордонного і митного контролю. Крім того, понад 535 одиниць основних засобів з 2488 переданих були аеродромними об’єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими в принципі.
Крім того, за договором "інвестори" зобов’язувались внести статутний капітал у розмірі 355 млн грн, побудувати новий термінал і злітно-посадкову смугу. Проте більша частина внесених коштів через дії учасників схеми стала предметом застави та була заблокована банком, тобто не підлягала використанню. Новий термінал збудували за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не починали будувати взагалі.
За оцінкою слідства, в результаті реалізації схеми, її учасники заволоділи майном аеропорту на суму 118 млн грн та доходами від його діяльності у сумі понад 2,5 млрд грн.
Справжніми власниками аеропорту Одеси називали бізнесменів Олександра Грановського і Бориса Кауфмана, хоча офіційно вони це заперечували.
