Галущенко розповів про плани експорту електроенергії до 2050 року
Україна планує поступово розширювати пропускну спроможність для експорту-імпорту електроенергії з країнами Європейського Союзу, до 2050 року її планується збільшити до 10 ГВт.
Про це розповів міністр енергетики Герман Галущенко, передає Інтерфакс-Україна.
"Спочатку буде трохи більше 2 ГВт, у 2032 році ми плануємо збільшити перетин до 6 ГВт, а 2050-го – до 10 ГВт", – сказав міністр.
За його словами, проведені дослідження, у тому числі мережі системних операторів континентальної Європи (ENTSO-E), прогнозують на 2030-2050 роки певний дефіцит електроенергії в частині країн ЄС.
"Наш план – і це цілком досяжна річ – стати енергетичним хабом для Європи. Для цього, крім будівництва генерації, також необхідно мати перетин, щоб ми могли фізично цю електроенергію передавати", – розповів Галущенко.
Міністр нагадав, що Україна рухається до відмови від використання вугілля при виробництві електроенергії, і майбутній енергетичний "мікс" у країні має складатися з 50% атомної генерації та 50% відновлюваних джерел усіх видів.
Він також нагадав про плани побудувати до 2032 року три нові блоки АЕС за технологією АР1000 компанії Westinghouse.
"Далі ми плануємо більше – до дев'яти, а може, і більше треба будувати з урахуванням того, що у нас будуть виводитися старі блоки. Першими будуть заміщені два блоки Рівненської АЕС ВВЕР-440", – описав плани міністр.
Голова Міненерго також нагадав про наміри спорудження малих модульних реакторів (ММР), промислового виробництва яких ще не існує.
"Якби зараз уже було промислове виробництво ММР, я думаю, це найкраще рішення для нас як держави, яка має атомну генерацію та фахівців-атомників", – додав міністр.
Як повідомлялося, раніше президент ДП "НАЕК "Енергоатом" Петро Котін і президент та виконавчий директор американської компанії Holtec International Доктор Кріс Сінгх підписали меморандум про співробітництво в розгортанні малих модульних реакторів (ММР). Він передбачає будівництво до 20 реакторів SMR-160, з реалізацією першого пілотного проєкту і виходу на мінімальну регульовану потужність реактора та підключення до мережі до березня 2029 року.
На балансирующем рынке эту электроэнергию по одной копейке за мегаватт-час покупает генерация ДТЭК Ахметова. Потом продает ее потребителям по рыночной цене - около 3000 грн/МВт·ч.
И так получается, что государственная компания производит электроэнергию, но не продает. А частная - не производит, но продает. По нашим подсчетам, только в марте, когда объемы неакцептированного ресурса на балансирующем рынке были наибольшими, «Энергоатом» потерял около миллиарда гривен, которые заработала ДТЭК. Побочным следствием этой схемы было сохранение высокой цены на электроэнергию даже в профицитные часы."
Показательно, что в конце 2022 года руководитель ДТЭК Максим Тимченко публично критиковал руководство отраслью со стороны государства. Наибольшее возмущение в холдинге вызвала идея Шурмы перевести часть спецобязательств по компенсации льготной цены населению на тепловую генерацию. То есть на ДТЭК.
В неформальных разговорах с журналистами представители ДТЭК прямо указывали, что «Шурма, Ущаповский и Галущенко развалили энергосистему»: «Энергоатом» в убытках, добыча государственного угля критически упала, «Центрэнерго» - банкрот."