НАБУ хоче продовжити розслідування у справі проти ексголови Нацбанку Шевченка
Національне антикорупційне бюро подало клопотання про продовження на 12 місяців термінів розслідування у справі проти ексочільника Нацбанку Кирила Шевченка, якого підозрюють у розкраданні коштів державного "Укргазбанку" на понад 206 млн грн.
Про це повідомив сам Шевченко у Facebook.
"Мої захисники отримали інформацію про те, що детективи НАБУ подали клопотання про продовження термінів досудового розслідування. За останні три тижні–це вже вдруге",– зазначив він.
За його словами, такі дії НАБУ є підтвердженням відсутності у них доказів.
Читайте також: Журналісти знайшли оголошених у розшук Шевченка та ексзаступника міністра юстиції Чернишова у Відні
Як повідомлялося, 6 жовтня НАБУ повідомило Шевченку про підозру в організації схеми розтрати коштів "Укргазбанку" на загальну суму понад 200 мільйонів гривень. У НАБУ уточнили, що місцеперебування Шевченка наразі невідоме, повідомлення про підозру йому залишили в адміністрації за місцем його роботи, в саме – у Національному банку України.
Того ж дня Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови Національного банку. За два дні до цього, увечері 4 жовтня, Кирило Шевченко подав заяву про відставку з посади голови НБУ, пояснивши таке рішення проблемами зі здоров’ям. Він очолював Нацбанк України з липня 2020 року. До цього з 2015 року працював головою правління "Укргазбанку".
Шевченка та ще чотирьох високопосадовців "Укргазбанку" підозрюють в організації схеми виведення 206 млн грн з держбанку. За даними слідства, схема діяла майже 5 років, хоча структури банку повідомляли, що економічної доцільності від залучення агентів немає. Обсяг виплат "агентам" був більшим, ніж прибуток, який банку приносили залучені клієнти.
Слідство здобуло докази, що керівники "Укргазбанку" укладали фіктивні договори з нібито "агентами", які насправді були звичайними ФОП. Останні мали привести в банк нових великих клієнтів, але насправді все відбувалося без їх участі. Більше того, великі державні компанії і так були змушені переходити до держбанків через рішення Кабміну.
САП стверджує про те, що жоден з агентів так і не зміг пояснити, які конкретно послуги він надав. А із держбанків в той час чомусь ніхто більше не використовував подібні "агентські схеми".
