Суд заочно арештував заступника голови правління "Укргазбанку" у справі щодо розкрадання коштів
Вищий антикорупційний суд арештував заступника голови правління державного "Укргазбанку", який підозрюється у справі щодо протиправної діяльності службових осіб державного банку, що завдала збитків на суму понад 206 млн грн.
Про це йдеться в повідомленні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Після його затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу.
За версією слідства, впродовж 2014-2019 років керівництво "Укргазбанку" уклало 52 фіктивних договора з "агентами", які нібито залучали до банку великих клієнтів, та безпідставно перерахували понад 206 млн грн за їхні "послуги".
Наразі у вказаному кримінальному провадженні про підозру повідомлено п'ятьом основним фігурантам даного злочину, серед яких колишній голова Нацбанку, який на момент злочину обіймав посаду голови правління "Укргазбанку", колишні та чинні високопосадовці банківських установ.
Як повідомлялося, 8 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для колишнього голови правління Національного банку України Кирила Шевченка у вигляді тримання під вартою.
6 жовтня НАБУ повідомило Шевченку про підозру в організації схеми розтрати коштів "Укргазбанку" на загальну суму понад 200 мільйонів гривень. У НАБУ уточнили, що місцеперебування Шевченка наразі невідоме, повідомлення про підозру йому залишили в адміністрації за місцем його роботи, в саме – у Національному банку України.
Того ж дня Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови Національного банку. За два дні до цього, увечері 4 жовтня, Кирило Шевченко подав заяву про відставку з посади голови НБУ, пояснивши таке рішення проблемами зі здоров’ям. Він очолював Нацбанк України з липня 2020 року. До цього з 2015 року працював головою правління "Укргазбанку".
Шевченка та ще чотирьох високопосадовців "Укргазбанку" підозрюють в організації схеми виведення 206 млн грн з держбанку. За даними слідства, схема діяла майже 5 років, хоча структури банку повідомляли, що економічної доцільності від залучення агентів немає. Обсяг виплат "агентам" був більшим, ніж прибуток, який банку приносили залучені клієнти.
Слідство здобуло докази, що керівники "Укргазбанку" укладали фіктивні договори з нібито "агентами", які насправді були звичайними ФОП. Останні мали привести в банк нових великих клієнтів, але насправді все відбувалося без їх участі. Більше того, великі державні компанії і так були змушені переходити до держбанків через рішення Кабміну.
САП стверджує про те, що жоден з агентів так і не зміг пояснити, які конкретно послуги він надав. А із держбанків в той час чомусь ніхто більше не використовував подібні "агентські схеми".
