Росія почне ремонтувати іноземні літаки без оригінальних запчастин
Мінтранс Росії підготував проєкт постанови уряду, який дозволяє техобслуговування та ремонт літаків без використання оригінальних компонентів та запчастин.
Відповідний проєкт документа оприлюднено на офіційному порталі уряду РФ, повідомляє Інтерфакс.
Документом пропонується дозволити використання для ремонту літаків у РФ неоригінальних компонентів, виготовлених "за процедурами країн, які є провідними у світовому авіаційному співтоваристві".
Автори документа пояснюють, що через санкції російські авіакомпанії зазнають труднощів у постачанні оригінальних комплектуючих, вироблених організаціями, схваленими авіаційними регуляторами країн-розробників повітряних суден.
Водночас запуск власного виробництва частини іноземних запчастин у РФ та їх сертифікація "займе значний час, який перевищує час експлуатації багатьох комплектуючих виробів".
"Водночас авіаційною промисловістю деяких країн налагоджено виготовлення неоригінальних компонентів відповідно до різних процедур Part Manufacturer Approval (PMA), European Part Approval (EPA), Technical Standard Orders Authorization (TSOA) та схвалених до встановлення на повітряні судна на підставі відповідної документації. Проєктом постанови пропонується допустити встановлення вищевказаної категорії компонентів, виготовлених за процедурами країн, які є провідними у світовому авіаційному співтоваристві у цьому виді діяльності", – сказано у пояснювальній записці до документа.
Автори документа вважають, що такі заходи дозволять російським компаніям "значно розширити номенклатуру компонентів, що використовуються поряд з оригінальними компонентами для забезпечення підтримки льотної придатності парку повітряних суден в РФ".
Крім того, проєктом пропонується допустити впровадження модифікацій і виконання ремонтів літаків "на підставі документації, розробленої схваленими організаціями країн, що також є провідними у світовому авіаційному співтоваристві в цьому виді діяльності, включаючи країни, що не є країнами розробників авіатехніки, що експлуатується в РФ".
Ця пропозиція обумовлена обмеженим доступом російських компаній до конструкторської документації та програмного забезпечення розробників техніки, а також нестачею досвіду у таких організацій.
Проєкт також передбачає продовження до кінця 2023 року дії заходів, встановлених у попередніх редакціях ухвали №353. Зокрема, продовжуються терміни дії сертифікатів льотної придатності іноземної авіатехніки, виданих Росавіацією, у разі їх закінчення у період з 1 березня до 31 грудня 2022 року.
Як повідомлялося, Мінтранс Росії заклав у стратегію розвитку російської авіагалузі до 2030 року зниження пасажиропотоку на тлі скорочення парку іноземних літаків внаслідок "канібалізації" наявного флоту через відсутність сертифікованих запчастин.
Загалом у Росії, за даними Мінтрансу, експлуатуються 1287 літаків (включаючи вантажні, приватні та державіацію), з них на 20 квітня у російському реєстрі зареєстровано 1140 суден. При цьому, йдеться у стратегії, "тільки 470 вироблено в Росії чи колишньому СРСР". На літаках іноземного виробництва та російському SSJ100, на якому зараз встановлені іноземні двигуни, агрегати та комплектуючі, перевозиться понад 90% пасажирів до РФ.
Нагадаємо раніше РФ відмовилася повертати власникам літаки, які російські авіакомпанії використовували на умовах лізингу. Для цього влада РФ також ухвалила спеціальне законодавство, побоюючись, що російські авіакомпанії не зможуть виконувати польоти без повітряних суден світових виробників. При цьому, 78 літаків російських перевізників таки заарештували за кордоном.
Після вторгнення в Україну Велика Британія, США, Євросоюз та інші країни запровадили обмеження на польоти російських авіакомпаній. Євросоюз також ввів заборону на експорт до Росії товарів і технологій, що використовуються в авіаційній та космічній галузі, а також заборону на страхування та технічне обслуговування товарів, пов'язаних з цими галузями.
Після цього американський виробник авіаційної техніки Boeing тимчасово припинив технічне обслуговування та підтримку російських авіакомпаній та постачання їм запчастин. Такі ж обмеження запровадив європейський виробник Airbus.
