Рада планує зобов’язати Нацбанк збільшити фінансування держбюджету (оновлено)
Верховна Рада планує зобов’язати Національний банк України (НБУ) повертати до державного бюджету відсотки за "військовими" облігаціями протягом 10 днів після їх отримання.
Відповідну поправку депутата правлячої фракції "Слуга народу" Олексія Кузнєцова до законопроекту №7429 із правками до держбюджету на 2022 рік бюджетний комітет парламенту підтримав для прийняття в цілому, повідомляє Інтерфакс-Україна.
"Встановити, що... дохід за державними цінними паперами, придбаними НБУ в емітента в період дії військового стану в Україні..., перераховується НБУ до держбюджету в повному обсязі протягом 10 днів з дня виплати такого доходу", – йдеться у документі.
Як заявив заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція "Голос"), він має намір "збити" цю правку під час розгляду законопроєкту у сесійній залі парламенту.
"Друкувати гроші погано. Приймати ж закони під збільшення друку тим більше; так прибуток НБУ не розраховується і не перераховується; є ризик, що потім нам доведеться докапіталізувати НБУ і шукати на це гроші", – написав Железняк у Telegram, пояснюючи шкідливість цієї поправки.
Він також зауважив, що реальним авторам цієї правки також слід було б запитати думку міжнародних партнерів про таку новацію, оскільки саме цим законом ("Про фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення") Україна просить у партнерів $5 млрд на закупівлю газу.
Своєю чергою голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов ("Слуга народу") зазначив, що на цій правці наполягало Міністерство фінансів, пише ЕП.
"Саме за ініціативи Мінфіну цю правку і внесли. Вони мотивували її тим, що Нацбанк викуповує ОВДП й отримуватиме за ними прибутки в майбутньому. Ця правка дозволить долучати до бюджету надлишкові доходи", – сказав Арістов.
Водночас він визнав, що такі зміни порушують незалежність Нацбанку і можуть негативно вплинути на фінансову стабільність та довіру до України з боку міжнародних партнерів.
"В умовах війни всі повноваження з управління бюджетом ми передали Мінфіну. Роль нашого комітету більше допоміжна. Якщо Мінфін наполягає на цій позиції, то комітет її підтримує", – пояснив депутат.
В Нацбанку офіційно цю поправку не коментують, однак неофіційно високопосадовці Нацбанку стверджують, що правка робить регулятора підконтрольним уряду, бо вона є інструментом примусу до прихованої емісії. Також правка порушує норми закону "Про Національний банк" щодо відрахувань НБУ до резервів та його операційної незалежності.
Як повідомлялося, раніше Нацбанк неодноразово наголошував, що емісійне фінансування потреб державного бюджету збільшує тиск на курс гривні та міжнародні резерви, а також створює ризики гіперінфляції, втрати довіри до уряду та національної валюти.
НБУ з початку війни безпосередньо профінансував держбюджет через купівлю "військових" облігацій на 225 млрд грн, у тому числі в червні – на 105 млрд грн.
Після підвищення НБУ облікової ставки з 10% до 25% і закликів до уряду підняти слідом прибутковість військових облігацій Кабмін на початку червня підвищив ставку лише за облігаціями, що викуповуються самим НБУ, прив'язавши її до облікової ставки. На ринкових аукціонах Мінфін продовжує утримувати доходність облігацій на рівні 9,5-11,5%, незважаючи на падіння попиту.
