НБУ збільшує привабливість інвестицій у гривні
Весняне підвищення Національним банком облікової ставки та дохідностей за депозитними сертифікатами регулятора має на меті підтримання привабливості гривневих інвестицій і стабільності на валютному ринку, й відповідно — працюватиме на стримування інфляції.
НБУ формує передумови для зростання доходності за банківськими депозитами і державними облігаціями в гривні.
Ринок відповідно відреагує на заходи Нацбанку — ставки по депозитах населення будуть зростати поступово. Думаю, коливання проходитимуть в межах 0,5-1% річних і залежатимуть від поточної ситуації та настроїв на ринку".
Національний банк України підняв розмір облікової ставки з 7 березня 2025 року — із 14,5% до 15,5% річних. З цієї дати відповідно на 1% зростають і дохідності по депозитних сертифікатах регулятора: до 15,5% по overnight і до 18,5% по 3-місячних.
А за місяць, з 4 квітня, ставку за 3-місячними депсертифікатами піднімуть ще до 19%. Водночас з 3 д 3,5 буде збільшено мультиплікатор, за яким для кожного банку обраховуються максимальні ліміти розміщення коштів у 3-місячний інструмент. НБУ стимулює учасників ринку до більш активного залучення коштів на строкові вклади від 93 днів.
Дійсно це мотивуватиме банки для підвищення дохідностей, у тому числі по вкладах фізосіб. Та перегляд ставок відбуватиметься саме в ці два етапи, які визначив регулятор. В березні та після 4 квітня. Тож вкладникам можна порадити слідкувати за новими пропозиціями банків.
Та не забувати про 100% державну гарантію про вкладах населення під час дії воєнного стану + 3 місяці, яка поширюється на кожен діючий український банк.
Станом на 6 березня 2025 року індекс UIRD (український індекс ставок за депозитами фізосіб) за різними термінами вкладень перебував на таких значеннях:
- 3 місяці — 12,99% річних;
- 6 місяців — 12,9% річних;
- 9 місяців — 12,22% річних;
- 12 місяців — 12,55 річних.
Індекс відображає середній розмір депозитних дохідностей, та максимальні ставки на поточний момент перевищують 16% річних.
Здорожчання кредитів для бізнесу та населення
Скорочення інвестицій та споживання
Уповільнення економічного зростання
Зниження доступності фінансування для підприємств
Можливе зростання безробіття через зменшення ділової активності
Збільшення вартості обслуговування державного боргу