Паралельні реальності у землеробстві: чому витрати сусіда в рази менше ваших

Коли ми чуємо про таке словосполучення, як "паралельні реальності", кожен з нас уявляє щось своє. Як правило, воно пов'язане з космосом, чимось далеким або езотеричним. Але паралельні реальності поряд. Зараз я вам наведу приклади, і ви зрозумієте, що ми, проживаючи тут, на Землі, навіть в одному місті чи селі, можемо жити в паралельних реальностях. Мова піде про землеробство і технологію на прикладі озимої пшениці. А ви візьміть ситуацію у вашому господарстві і порівняйте з нашою. Порівняємо витрати на гектар на сьогоднішній день!

Агротерміни та кредитні зобов’язання

Почати потрібно з посіву, агротермінів, які мають величезне значення для кожного господаря. Якщо взяти озиму пшеницю нашого клієнта, вона посіяна по тих же попередниках, що й у вас. Хоча, треба зазначити, що наші клієнти дослухаються та вже впроваджують сівозміни, які сприяють їхнім врожаям, а не суперечать. Та ключове значення має те, що озима пшениця посіяна була в правильні агротерміни, тому що у наших клієнтів у ґрунті була волога. А ось їхні сусіди поспішали, тому що у них в ґрунті було обмаль вологи і вона з кожним днем втрачалася. Тож сусіди посіяли на три тижні раніше, а наші клієнти – в оптимальні агротерміни.

Сіяли наші клієнти після мінімальної підготовки поля, тобто після попередника просто перемішавши пожнивні рештки із ґрунтом. Глибина рихлення вибиралася в залежності від кількості решток, оскільки не було необхідності рихлили ґрунт. Потрібно було перемішати рештки в залежності від того, який попередник, тож глибина була не більше 15 см. Ніякої оранки!

Які висновки можна зробити на цьому етапі. "Посіяти в оптимальні короткі строки" – це коли технологічні карти розраховуються економістами (агрономи знають, що це таке) і розрахунок іде, виходячи з того, скільки є часу на посів, яка площа, і на основі цього розраховується, скільки потрібно необхідних технічних засобів. І що виходить: якщо ми обмежені в часі, якщо в нас мало часу на посів, нам потрібно більше посівних агрегатів, а кожен посівний агрегат – це реальні гроші, це капіталовкладення. А це кредити, кредитні зобов'язання, якщо власних коштів не вистачає. У наших клієнтів-аграріїв були тижні фори, тобто вони можуть не купляти ще одну сівалку чи трактор – їм вистачає того, що є. Завдяки цьому капіталовкладення зменшуються без шкоди для врожаю і взагалі не виникає потреби в кредитах. Зауважу, що кредитні ресурси, звісно, витрачаються по-різному, але в основній своїй масі – на основні засоби.

Також зверніть увагу на витрати палива на гектар. Якщо у вас рихлий ґрунт, то не потрібно купляти агрегат за десятки, а то сотню тисяч євро, а можна обійтися абсолютно іншими агрегатами. Тому що ґрунт не треба розрихляти, його потрібно тільки розпушити – і такий агрегат працює із зовсім іншим трактором. Можете порівняти нашу реальність зі своєю.

Хімічні добрива, волога, ЯРОС

Згідно з нашою технологією, хімічні добрива не вносилися ні в основний обробіток, ні при посіві. Просто посів: насінинка, насіннєве ложе і все. А як у вас?

Далі про вологу: вологи в ґрунті було достатньо, тому що оструктурений ґрунт вологоємний. Тобто у наших клієнтів по замовчуванню були усі умови для того, щоб отримати нормальні, технологічні вирівняні хороші сходи навіть з найпростішою сівалкою. Звичайно, чим краща сівалка – тим легше. Тож посіяли, отримали сходи і накрили один раз оприскувачем ЯРОСом по сходах, і все. Більше нічого. І так пішли в зиму.

Далі, включно по сьогодні, 28 лютого, ніякого живлення, ніякого внесення хімічних добрив. І на сьогоднішній день стан озимини у наших клієнтів, скромно кажучи – один з найкращих, у порівнянні з тими, хто клав добриво при посіві і вже підживлював.

Порівняємо ризики

А тепер давайте порахуємо витрати: станом на сьогодні, скільки у вашому гектарі вже грошей? Тому що витрати на гектар на сьогодні – це ризики, ви це прекрасно знаєте. А чим ризикує наш клієнт? Значно меншим, ніж ви, тому що у нього витрати тільки на посів і на ЯРОС, і більше ні на що. І ви вже можете порахувати, в скільки вам обійшлася ваша озимина на сьогоднішній день.

Ще один момент стосовно ріпаку та цукрового буряка у наших клієнтів: вони не орють! Ні під ріпак, ні під буряк. Тож, якщо у вашому господарстві ще застосовується оранка, можете відразу порахувати, у скільки вам обійшлася ця оранка – це знову-таки до витрат на гектар. І тепер порівняйте свої витрати на гектар з витратами наших клієнтів. Хіба це не паралельні реальності, виходячи із грошей, які вже покладені в гектар?

Про вартість технологій

Відносно озимої пшениці, ми рекомендуємо, і наші клієнти багато років поспіль так і роблять: ЯРОС по сходах, 100 кг аміачної селітри по мерзлоталому ґрунту і потім при відновленні вегетації внесення ЯРОСа, далі – одна обробка фунгіцидами і одна обробка гербіцидами. Ось і вся технологія вирощування.

Чому у нас така рекомендація? Бо ми знаємо, що цього більш ніж достатньо для того, щоб отримати 7-10 тонн якісної товарної пшениці. І все це підтверджується на практиці протягом останніх семи років потепління, коли у нас кожен наступний рік все тепліше і все менше опадів. Та результати у наших клієнтів не змінювалися. Якщо не дивились, подивіться відео на YouTube-каналі нашої компанії для аграріїв – там видно як виглядають поля наших клієнтів з року в рік, і технологія там також описана.

Фінансові ризики в рази зменшуються, коли працюєш по системі ЯРОС. І все це в одній з вами країні, в тих же кліматичних умовах, в тих же економічних і тих же політичних умовах. Ось про які паралельні реальності мова.

Порівняємо плани

Тепер давайте заглянемо трохи наперед. Ви знаєте, навіщо потрібен азот: він вноситься в фазу мерзлоталого ґрунту для закладання колосків у колосі. І знаєте, яку задачу я зараз поставив нашим технологам? Я поставив задачу вносити не 100 кг аміачної селітри по мерзлоталому, а зменшити цю кількість до нуля, щоб не давати нічого. Ось така задача була поставлена технологам на сьогоднішній день. І я не сумніваюся, що вони з цим справляться.

Основне питання технічне: якщо зменшення буде поступовим, як 50 кг чи 20 кг аміачної селітри рівномірно розподілити на гектар, з тими технічними засобами які є на сьогоднішній день. Тому тут обмеження виключно технічні, але ми просто хочемо отримати показники: зробити агрохімічний аналіз і побачити для самих себе, що не потрібно ніякого азоту абсолютно. На сьогоднішній день треба в цифрах просто-напросто показати, що там достатньо азоту для того, щоб заклалися найкращі колоски. Ось цим зараз займаються наші технологи. А чим займаються ваші?

Жахлива реальність у землеробстві: більшість покладається на випадок

Хіба це не паралельні світи, якщо сьогодні агрономи на чисельних відео, які тиражують ЗМІ, говорять: "нам би головне, щоб пшениця перезимувала, а потім ми її витягнемо". Це смішно, хоча тут сміх крізь сльози.

Дві паралельні реальності: страх, чи перезимує озимина – і мінімальні ризики по перевіреній часом технології. А головне: порахуйте витрати ваші і порахуйте витрати наших клієнтів. Ви залежите від ціни реалізації продукції на момент продажу, а наші клієнти практично від неї не залежать. Вони можуть продавати з поля з прибутком.

Я не хочу нікого образити, ні. Мені болить за Україну і за кожне українське поле, і за кожного фермера українського болить.

Але ж кожен сам обирає для себе свою реальність.