2048 відвідувачів онлайн
1 595 1

Врожай і зміна клімату: Як наш досвід випереджає Гарвард?

ярос

До цього допису мене спонукала стаття на сайті Гарварду, яку передрукувало українське видання. Ви можете почитати її чи в українському передруку чи в оригіналі.

Якщо коротко і простими словами про статтю. Науковці Гарварду говорять про те, що роль ґрунту у врожаї в розрізі зміни клімату дуже велика, і якраз при дослідженні впливу клімату на врожайність краще звертатися і оперувати до змін, що відбулися у ґрунті. Тобто, про що йдеться: кожне поле по-своєму може реагувати на зміни клімату і, якщо це залежить від поля, то тоді в руках людини вплинути на врожай через здатності ґрунту і таким чином, в однакових погодних умовах отримати бажаніший результат.

В заголовку свого відео я написав, що ЯРОС випереджає Гарвард. Це трішки жартома, але!

На сьогоднішній день, виходячи із наших багаторічних практичних надбань, я хочу доповнити висновок в статті Гарварду. Тому що те, про що вони пишуть, я проговорював більше 10 років тому. І в своїх зверненнях, і в статтях, і в відеоматеріалах я говорив про те, що роль ґрунту дуже велика, і що ми через ґрунт можемо впливати на врожай в одних і тих самих кліматичних умовах. Це насправді так. І на сьогоднішній день уже Гарвард під цим підписався. А ми пішли далі, багато років тому.

Усвідомивши роль ґрунту, ми пішли далі. Якщо можемо впливати на врожай через ґрунт, тоді потрібен інструмент впливу на ґрунт таким чином, щоб врожайність від змін клімату, як мінімум, не страждала, а можливо навіть покращувалася. І ми зробили такий інструмент. Більше того спочатку була висунута гіпотеза, потім був зроблений інструмент і потім з цим інструментом ми пішли в поля, так як нам це властиво робити – на практиці переконатися в дієвості нашого інструменту.

На сьогоднішній день наші практичні результати говорять про те, що в одних і тих самих кліматичних умовах зміни клімату можна через ґрунт впливати на врожайність, на ефективність і на продуктивність. На те – скільки ви збираєте і скільки ви при цьому заробляєте. Це описано в багатьох наших матеріалах. Тож, я хочу доповнити матеріал Гарварду практичними результатами в виробничих умовах України: саме так – через ґрунт – ми можемо впливати на врожай в умовах зміни клімату.

Наступне. В 2015-му році ми описали кейс, який можна знайти і в наших матеріалах, і в архіві журналу "Агробізнес сьогодні" за 2015-й рік. Коли аграрієм при 30 міліметрах опадів з березня по вересень був вирощений врожай в 6 тонн товарної пшениці і ячменю, та більше 3-ох тонн соняшника.

30 мм було з неба, а решта звідки? Якщо ця вода чи волога не впала у вигляді атмосферних опадів, значить вона прийшла з іншого джерела. І цим джерелом може бути сам ґрунт. Але не кожен. В наших силах зробити так, щоб він став середовищем, де випаде роса і генерується волога. Наша задача і наша можливість – створити такі умови в ґрунті, щоб він став більш незалежним, як мінімум, менш вразливим від зовнішніх чинників – в даному випадку від опадів. Це друге доповнення.

Наступне. Велику роль ґрунт відіграє у живленні рослини. В умовах тієї ж зміни клімату цю здатність ґрунту, генерувати рослині поживу, ми теж можемо регулювати, тобто безпосередньо впливати на реальне поле, щоб це поле давало більше поживи в умовах кліматичних змін.

Я додам ще одну статтю. В ній говориться про те, що рівень споживання рослиною азоту залежить від того, скільки природного азоту дає ґрунт. Тобто, переважна частина азоту іде з ґрунту і тільки, в залежності від того, скільки рослина взяла його з ґрунту, тоді тільки буде спожита певна частина із доданого азоту. Суть в тому, що це ще один дуже важливий момент – ґрунт безпосередньо впливає на живлення рослини і відповідно на врожайність.

Впливаючи на цю здатність ґрунту, ми можемо в умовах зміни клімату регулювати витрати, якість і кількість продукції. В сумі, ми впливаємо на прибутковість.

На практиці: всього 100 кг/га селітри для 120 ц/га кукурудзи, 100 ц/га пшениці (ми неодноразово описували і давали відеоматеріали про такі результати).

Рекорд у виробничих умовах – на 20 кг/га селітри 120 ц/га кукурудзи.

Акцентую вашу увагу! Якщо рослина дала таку врожайність – то вона мала для цього достатньо поживи. І якщо ця пожива не з хімічних добрив, то вона з ґрунту.

Це третє доповнення до статті Гарварду.

Всі ці знання про здатності ґрунту і їх застосування в умовах зміни клімату можуть дати більше зиску, ніж ми мали тоді, коли зважали тільки на кількість міліметрів опадів і кількість хімічних добрив. Виявляється – можливості аграрія не обмежуються погодою чи кліматичними змінами.

Мені імпонує те, що наші думки та наші практичні дослідження співзвучні з Гарвардом.

Свого часу я залишив аспірантуру і пішов у поля.

Мені був потрібен саме практичний досвід. Тепер я знаю, що це мій шлях. Багаторічний досвід наводить на думку, що колаборація польових знань, польового досвіду із академічною наукою були б досить дієвим інструментом і відповіддю на багато питань, які на сьогоднішній день стоять перед наукою і виробничниками. Було б чудово створити колаборацію між ЯРОСом та Гарвардом.

Поживемо - побачимо…

Коментувати
Сортувати:
Структура грунту вирішує все.Ноу Тілл,міні Тілл наше все.
показати весь коментар
28.01.2025 06:27 Відповісти