Пальне мінус

Підвищити тарифи на вантажні перевезення на 37%? Звісно, можна, але про такий вантаж як пальне УЗ може забути.

Тенденція очевидна. Імпорт моторних палив залізницею з 2021 року впав:

• бензин – з 99% до 64%,

• дизпальне – з 84% до 35%,

• LPG – з 73% до 23%.

Сумарно з 7,9 до 5,2 млн т.

Тенденція відмови від залізничних перевезень спостерігалася ще до 2021 року, але переважно через величезні затримки: Україною вагони могли йти класичні 2-3 тижні, а то й більше.

Після початку повномасштабної потоки пального повністю змінилися, рашу з білорашею та їхньою радянською колією замінили Європа з вузькою й складним контрактуванням перевезень. Це об’єктивно зменшило інтерес до залізниці.

Також цей інтерес упав унаслідок мінімізації використання нафтобаз через постійні обстріли.

Понад третину всіх перевезень нафтопродуктів перейшло на автомобільний транспорт як більш мобільний і… дешевший. Річ у тому, що за фактом жд-тарифи зростали постійно.

І якщо раніше залізниця вигравала хоча б на довгих маршрутах, то наразі нема й такої переваги. Зі слів трейдерів, не зовсім зрозуміле й ставлення УЗ до своїх клієнтів: рік тому обіцяли розробити тарифну сітку під кожного вантажовласника залежно від маршрутів та обсягів, та у результаті не зроблено нічого.

Збільшення ж тарифу на 37% викреслить нафтопродукти з номенклатури перевезень УЗ остаточно. Бензовозів більш ніж достатньо, їхня кількість із 2021 року зросла учетверо.

Тому учасникам ринку пального, за великим рахунком, байдуже, там ринок працює вже давно і надійно.

Можливо, втрату пального планують перекрити надходженнями від інших вантажів. Але, зі слів тих же нафтотрейдерів, нові тарифи будуть вищими за європейські, що вже саме собою наштовхує на думки про певну неадекватність.