Що думають про Україну в Польщі після двох років війни і як працювати на місцевому ринку

Коли розпочалася війна в Україні, мабуть, не було такого поляка, який був би байдужий до українців. Майже всі мої друзі та знайомі намагалися чимось допомогти Україні.
Хтось збирав гуманітарну допомогу і відправляв її на кордон. Хтось шукав помешкання для біженців. Хтось відкривав двері своїх будинків для українців та допомагав їм у
перші місяці війни адаптуватися до нових умов життя.

Але за два з половиною роки війни ситуація помітно змінилася. Ставлення поляків до українців стало іншим. Не кращим, не гіршим, а просто іншим.

Потрібно пам’ятати, що люди до всього звикають. Навіть до війни. Минув шок перших місяців російської агресії і вже немає тих емоцій, які були у лютому-квітні 2022 року.
Поляки якоюсь мірою адаптувалися до того, що поруч йде жорстока війна. 

Крім того, українців насправді дуже багато в Польщі. Майже мільйон отримали тимчасовий захист. А багато хто приїхав ще до війни. Загалом у 38-мільйонній Польщі
живе близько 2-х мільйонів українців, тобто 5%. Тому неминуча поява побутових конфліктів, непорозумінь.

Хоча абсолютна більшість українців – активні і працелюбні люди, але є й такі, що мають проблеми з законом, або ведуть не дуже пристойний образ життя. Навіть поодинокі
інциденти за їх участі з усіх сил намагається розкрутити російська пропаганда, яка дуже активно працює в ЄС. Якщо це якийсь дрібний випадок, росіяни все одно розкрутять з цього цілу історію і розкидають по всім соцмережах. Бо у них одне завдання – вбити клин між нашими народами, натравити один на одного, нав’язати думку, що українців
в Європі ніхто не чекає.

Нарешті, ще один фактор, який не сприяє покращенню стосунків – політичні заяви на чутливі теми. Скаже хтось в Україні, що Польща недостатньо допомагає, не виділяє
якусь військову допомогу, або ще щось не робить, і одразу підіймається хвиля обговорень в медіа. Самі поляки на це не дуже добре реагують, бо ми – не США з
величезною економікою, наші можливості набагато скромніші.

Всі ці фактори визначають ставлення поляків до українців – хоча воно досі залишається позитивним, ми намагаємося з усіх сил допомагати Україні, але як це часто буває в
подружніх стосунках, з’явилися побутове тертя, яке накладає свій відбиток. 

Попри це треба відзначити швидкість з якою асимілюються українці. Я це добре бачу по друзях моїх дітей українців, які розмовляють бездоганною польською. Або буває
так, що ви зайдете в якийсь заклад, яким володіють українці, і по обслуговуванню навіть не зрозумієте, що це іноземці.

Загалом економічна інтеграція біженців дуже висока. Лише одна цифра – 60 тисяч відкритих українцями індивідуальних підприємств з січня 2022 року – вже показує,
наскільки активними і здібними є мігранти з України.

Водночас у цьому є й заслуга польського бізнес-середовища. У нас легко вести бізнес. Відкрити підприємство можна за день, навіть онлайн. Багато регуляторних процесів
цифровізовано, є платоспроможний великий внутрішній ринок, з Польщі відкриті ворота в інші країни ЄС.

Багато українських малих і середніх підприємств саме цим користуються – переносять виробництво в Польщу, щоб вже звідси здійснювати експансію на інші європейські
країни.

Однак тим, хто хоче працювати в Польщі, варто пам’ятати: у нас працює закон. Відкрити двері в державні установи за допомогою грошей і "вирішити питання" не
вийде. Звісно, корупція є й у Польщі. Але хіба що на верхніх щаблях влади, і то це маскується під лобізм великих компаній.

Ще одна порада, яку б я дав тим, хто хоче йти на експорт або планує відкривати компанію в Центральній Європі: уважно аналізуйте правила і умови роботу в кожній
країні. Є загальноєвропейські правила, але є й відмінності в кожній країні. Те, що вимагають в Польщі, не завжди потрібно мати в Чехії або Румунії і навпаки. Краще
перед цим найміть консультантів і ви заощадите свій час, нерви та свої гроші.

Насамкінець хочу нагадати, що ринок ЄС хоча й дуже великий, але й дуже складний. Наприклад, в нашій ніші безшовних нержавіючих труб посилюється конкуренція з боку
китайських та індійських компаній. Та й загалом темпи розвитку європейської економіки могли б бути кращими. Наприклад, в Німеччині взагалі рецесія.

Але економіка – річ циклічна. За спадом неодмінно буде підйом. Тому тим, хто хоче працювати, ніщо не завадить рухатися вперед і досягати успіху. В Польщі, зокрема, і в
ЄС загалом.