Як будувати ТЕЦ поруч з божевільним сусідом?
22 березня цього року рашисти ракетним ударом повністю зруйнували ТЕЦ-5 в Харкові. Ця ТЕЦ мала електричну потужність 540 МВт і була другою за потужність ТЕЦ в Україні. Будівництво ТЕЦ-5 тягнулося більше 10 років, припустимо, її можна було б відновити швидше, але все рівно це займе багато років. А після відбудови вона знов може бути зруйнована за декілька хвилин наступним ракетним ударом, бо відстань до кордону з божевільним сусідом лише біля 50 кілометрів.
Відстань від Сеулу до кордону з Північною Кореєю, яка нещодавно уклала воєнний союз з нашим божевільним сусідом, теж біля 50 км. Хоча у змаганні за титул найбільш неадекватного диктатора світу зараз лідирує Путін, але й Кім може нанести ракетного удару по Сеульській ТЕЦ. Але зруйнувати він її не зможе.
Компанія KOMIPO в 2019 році побудувала в Сеулі ТЕЦ потужністю 800 МВт, яка знаходиться глибоко під землею. Нижній поверх будівлі ТЕЦ розташований на глибині 35 метрів. Будівництво ТЕЦ зайняло 6 років, бо крім загрози ракетного удару від північного сусіда, проект мав протистояти ще й сейсмічній загрозі. До того ж ТЕЦ розташована прямо на березі річки Хан, що створює загрозу затоплення. Тому будівля має стіни 4-метрової товщини, на будівництво було витрачено 160 тисяч кубометрів бетону.
Проектувальники і будівельники стикнулися зі значною кількістю технічних проблем, бо до Сеульської ТЕЦ ніхто не будував такі величезні електростанції під землею. Сеульська ТЕЦ побудована за технологією CCGT, тобто це газова турбіна за якою йде парогенератор і парова турбіна. На Сеульській ТЕЦ два парогазотурбінних блоки по 400 МВт кожний. Ефективність таких енергоблоків надзвичайно висока з ККД біля 90%, але це габарите і важке обладнання, яке монтується за допомогою великих підйомних кранів. Зрозуміло, що застосувати звичайні підйомні крани під землею не можливо, тому потрібні були спеціальні технології і засоби монтажу обладнання. До того ж будівельний майданчик ТЕЦ був розташований посеред щільної міської забудови Сеулу.
Унікальність будівництва Сеульської ТЕЦ отримала міжнародне визнання, в 2020 році цей проект отримав найбільш престижну нагороду в енергетиці Global Energy Awards як найкращий будівельний проект року. Заслуговує спеціальної уваги безпечність підземної ТЕЦ, всі показники безпеки у цьому проекті значно кращі, ніж передбачено міжнародними стандартами безпеки електростанцій.
Підземна Сеульська ТЕЦ була збудована на місті старої ТЕЦ, що існувала з 1930-х років і була повністю демонтована. На території знесеної ТЕЦ було створено парк і культурно-розважальний центр, який порівнюють з Центром Помпіду в Парижі.
Як же виглядає цей проект з економічної точки зору? Середні оцінки вартості великих ТЕЦ на парогазових турбінах коливаються до 1 мільйона доларів за 1 МВт електричної потужності. Сеульська ТЕЦ обійшлася в 932 мільйони доларів, тобто 1,16 мільйонів доларів за 1 МВт, що тільки трохи вище середніх оцінок. Я вважаю, що такі економічні показники були досягнуті завдяки тому, що проект був цілком реалізований корейськими компаніями: проектування – KEPCO E&C, виготовлення всього основного обладнання - Doosan Heavy Industries, будівельні роботи - POSCO E&C.
В Південній Кореї нема родовищ природного газу, тому паливом є скраплений газ, який привозять танкерами по морю. Для умов європейських країн або Японії, які купають скраплений природний газ в Катарі, це є звичайним рішенням, але для України воно задороге, бо ми можемо користуватися газом власного видобутку.
Висновок дуже простий: якщо хочемо мати надійне і безпечне теплоенергопостачання в Харкові, ТЕЦ-5 має відбудовуватися за зразком Сеульської ТЕЦ. Харків розташований не в сейсмічній зоні, територія ТЕЦ знаходиться не в центрі Харкова, а за містом, всі технологічні рішення вже знайдені і перевірені корейцями, тому проект обійдеться дешевше за сеульській.
Більш того, навіть невеликі електростанції і ТЕЦ на газопоршневих двигунах доцільно розміщувати теж під землею, бо рашистські ракети можуть прилетіти в будь-яку точку території України. Є всі підстави вважати, що таке рішення буде не набагато дорожчим за популярне контейнерне розміщення. Але якщо врахувати витрати на страхування воєнних ризиків, то підземне розміщення буде дешевшим за контейнерне. Більш того, страхування воєнних ризиків може повернути фінансові витрати на будівництво електростанції, але воно не убереже саму електростанцію від фізичного знищення.
Цікаво як називається цей варіант Іскандеру, бетонобійний чи як. Чому ж тоді кацапи греблю Дніпрогрес не зруйнували цікаво.
ВІДПОВІДЬ ПРОСТА - СЦИТЕ БУДУВАТИ ТЕЦ, БУДУЙТЕ АЕС.
В АЕС у кацапів мізків не вистачить стріляти.