3456 відвідувачів онлайн
5 882 9

Здатність Росії фінансувати війну не зменшується. Що робити?

виробництво зброї

Цього тижня Київська школа економіки оприлюднила черговий місячний звіт щодо стану економіки РФ. Він має назву "Росія навряд чи постане перед серйозними обмеженнями в поточному економічному середовищі". Три десятки сторінок цифр і графіків показують, що порівняно з 2023 роком можливості Росії фінансувати війну проти України покращуються.

Всім відомо, що головним джерелом фінансування війни для Росії є доходи від продажу нафти і нафтопродуктів на зовнішніх ринках. Поточна ситуація сприяє зростанню цих доходів. В перші 4 місяці 2024 року порівняно з 2023 роком ці доходи зросли на 22% і досягли 570 мільйонів доларів на день. Два фактори сприяють цьому: по-перше, ціна на нафту на світовому ринку зростає і в квітні барель нафти Брент в середньому коштував 90 доларів, по-друге, санкції проти російського нафтового експорту дуже слабкі і Росія швидко пристосувалася їх обходити.

Зростання нафтових доходів в 2024 році сприяє наповненню бюджету РФ, бюджетний дефіцит скоротився вдвічі порівняно з відповідним періодом 2023 року. Надходження до бюджету від нафтогазового експорту зросли на 82%, та й інші надходження теж зросли, хоч і не так стрімко (на 37%), що перекриває зростання видатків, викликане війною. Тенденції нафтового ринку сприятливі для покращення стану російського бюджету.

Позитивний баланс зовнішньої торгівлі призвів до зростання профіциту поточного рахунку на 100% за ці 4 місяці – з 16 мільярдів доларів в 2023 році до 32 мільярдів в поточному році. Це дає змогу Центробанку РФ стабілізувати курс рубля. Таким чином, сприятливі умови на нафтовому ринку і слабкість західних санкцій забезпечують макроекономічну стабільність Росії і здатність воювати проти України до тих пір, поки не буде все у нас зруйноване вщент або ж не відбудуться якісь кардинальні економічні зміни.

Які можливі варіанти? Або збільшення наших фінансових ресурсів, або зменшення фінансових ресурсів Росії.

Зовнішні джерела

Україна не має навіть близько таких доходів, які можна порівняти з нафтовими доходами Росії, тому Україна може воювати проти Росії тільки за чужий рахунок, тобто за наявності іноземної допомоги. Але в 2024 році всім вже очевидно, що при такій допомозі, яка зараз є, ми Росію не переможемо, ми просто більш повільно програємо. Тімоті Еш, британський економіст, який регулярно пише про економіку України, у недавньому блозі написав, що після початку великомасштабної агресії Росії фінансова підтримка України становила в середньому 8,5 мільярдів доларів на місяць, але з жовтня 2023 до лютого 2024 року впала до 3,7 мільярди. В той же час потреба України у фінансовій допомозі становить 12,5 мільярдів на місяць (оцінка Тімоті Еша). Ця оцінка не здається завищеною, бо фінансова допомога не вся витрачається на війну. Зараз РФ витрачає на війну приблизно 10 мільярдів доларів щомісяця, що становить більше половини доходу від нафтового експорту і вчетверо перевищує витрати України.

Чи може фінансова підтримка України зрости до рівня, що хоча і не перевищує російськи витрати на війну, але дає приблизний паритет фінансових ресурсів? Позитивна відповідь на це питання поки що не проглядається. Грошей для досягнення перемоги поки що нам ніхто не збирається надавати. Розмови про передачу Україні більше 300 мільярдів доларів заморожених російських активів поки що залишаються розмовами. Хоча використання їх на фінансування збройного опору російський агресії могло би за два роки привести нас до перемоги.

Більш реальною здається перспектива передачі Україні доходів від заморожених російських активів, але ці декілька мільярдів доларівна рік не будуть мати принципового впливу на неадекватність фінансовихресурсів війни, вони перекриваються тижневим доходом Росії від нафтового експорту.

Внутрішні джерела

Хоча наша економіка дуже маленька порівняно з російською, до того ж добряче зруйнована в ході війни з 2014 року, але внутрішні ресурси фінансування війни ми маємо. Я про це вже писав. Повторюю, якщо б ми відносились до спротиву Путіну так, як британці відносились до спротиву Гітлеру, ми б витрачали на війну вдвічі більшу частку ВВП. Це додало б 2-3 мільярди доларів щомісяця на фінансування війни, хоча б і не мало вирішального впливу на перебіг бойових дій, але продемонструвало б світу і нам самим готовність битися з рашизмом по справжньому. Дивує неготовність і небажання влади і суспільства до переходу до економіки воєнного часу. Нинішній рівень мобілізації економіки робить Україну дуже залежною від західного озброєння, крім того, створює соціально-психологічний ефект нібито війна стосується тільки ЗСУ, а не всього народу.

Резюме: Ні ми самі, ні іноземні партнери не виказують намірів збільшити фінансування війни, у той час, як фінансові ресурси ворога зростають. В такий ситуації треба намагатися зменшити фінансові можливості РФ.

Іноземні заходи зменшення фінансових ресурсів Росії

Зовнішні засоби зараз, коли ніхто не наважиться воювати з Росією, обмежуються економічними санкціями. В 2022 році всі сподівалися, що за пару років санкції можуть викликати колапс російської економіки.

Відмова від купівлі російської нафти та газу здавалася впливовим інструментом, бо Європа була основним споживачем російських енергоресурсів. Західні країни у більшості пішли на відмову від російських енергоносіїв, але відмова не була тотальною: поставка нафти і газу трубопроводами продовжується, скраплений газ постачається. Але головне - для нафти і нафтопродуктів знайшлися нові покупці. Індія, Китай, Туреччина радо купують російську нафту, бо вона продається з дисконтом до ринкової ціни. Особливо у фінансуванні російської війни відзначилась Індія, яка до 2022 року практично не купувала російську нафту, а в 2023 році кожного дня купувала по два мільйони барелів.

Тобто з цих заходів працює по справжньому тільки відмова від трубопровідного газу, знайти йому новий ринок не вдалося, Газпром поринув у збитки. На жаль, у структурі російських доходів частка газу завжди була в рази менша доходів від нафти і нафтопродуктів.

Якщо відмова від покупки російської нафти серйозно вплинути на доходи РФ не змогла і не зможе, бо більшість країн світу не приєдналися до таких санкцій, то є інший засіб – обмеження ціни. Обмеження ціни було запроваджене шляхом санкції не проти покупців, а проти перевізників. До 2022 року 80% нафти і 90% нафтопродуктів з Росії експортувалися танкерами, які належали компаніям з ЄС, з G7 або ж Норвегії. Всі ці танкери отримували страховку в західних компаніях, томусанкції були запроваджені за використанням страхових компаній.

Реакція Росії була проста і передбачувана – скупити так багато танкерів, щоб не залежати від західних судновласників і страхових компаній. З кінця 2022 року РФ почала скуповувати танкери, переважно дуже старі, яких у неї в так званому "тіньовому флоті" вже більше тисячі. Зараз значно більше половини нафтового експорту РФ перевозиться цим флотом, який зареєстрований головним чином в Габоні, Палау та Панамі.Тож обмеження ціни теж не дуже вплинуло на нафтові доходи росіян. Приміром, в четвертому кварталі 2023 року 98% нафти експортувалося з Росії з порушенням обмеження ціни. Коментарі зайві.

Наступним заходом, який почав застосовуватися в кінці 2023 і на початку 2024 року, стали санкції США проти судновласників і конкретних танкерів, що перевозили російську нафту. Під санкції потрапила російська компанія "Совкомфлот", тому зараз чотири десятки її танкерів дрейфують порожні у морі. В квітні 2024 року Держказначейство США запровадило санкції проти компанії Oceanlink Maritime (ОАЕ) і її 13 танкерів за співпрацю з Іраном. З цих танкерів семеро обслуговували російський експорт. Ці події відбулися нещодавно, тому реакція РФ на них не зрозуміла. Навіть, якщо росіяни не вигадають, як вивести ці танкери з-під санкцій, частка нафти і нафтопродуктів, які вони перевозили не є суттєвою. Найпростіше рішення – купити до "тіньового флоту" додаткові танкери, щоб компенсувати заблоковані санкціями США. Не відомо, чи може цей інструмент знерухомити сотні танкерів, щоб вплинути на нафтовий експорт і доходи від нього.

Як бачимо, всі три використані Заходом засоби зменшення доходів РФ від нафтового експорту мали незначний вплив на здатність РФ фінансувати війну. Можна припустити, що на нафтові доходи можуть вплинути санкції проти російських банків, але ті 10 банків, через які йде оплата експорту енергоресурсів, звільнені від санкцій США спеціальним рішенням Держказначейства.

Українські заходи

Єдиний засіб, який застосувала Україна проти російських нафтових доходів – це атаки безпілотними апаратами на нафтопереробні заводи. Хоча ці події набули великого розголосу, пожежі на НПЗ були видовищними, побачити наслідки в торговій статистиці не можливо: в 2023-2024 роках експорт нафтопродуктів тримався на рівні 2,4-3,4 мільйонів барелів на день, тільки в квітні цього року він був трохи меншим (2,3 мільйони барелів). Так само стабільним був експорт сирої нафти – біля 5 мільйонів барелів на день останні два роки. Зростання ціни нафти призвело до вказаного вище зростання доходів.

Тобто ніякого впливу на доходи РФ атаки на НПЗ не змогли досягти, хоча я можу припустити, що атаки на НПЗ не мали такої мети, а здійснювалися з іншою ціллю.

Тільки в травні цього року відбулась атака на експортний нафтовий термінал в Новоросійську, судячи з супутникових знімків – з незначними наслідками. Нафтові терміналі є найбільш вразливою ланкою в ланцюгу нафтового експорту, але досі вони залишаються поза межами українського впливу.

Резюме: Запроваджені до нині західні санкції вплинули тільки на доходи від експорту газу, а нафта і нафтопродукти поки що залишаються головним джерелом фінансування війни. Чому Україна не робить нічого для враження експортних доходів ворога – залишається незбагненним.

Можливе пояснення. Рішучі дії проти нафтових доходів РФ, наприклад, санкції проти всіх російських і іноземних банків, які проводять платежі за російський експорт, або ж руйнування морських нафтових терміналів атаками сотень дронів, буде мати наслідком не тільки розвал російського бюджету і неможливість фінансування війни в нинішньому обсязі, вони будуть мати й інший наслідок - збурення нафтового ринку і стрибок цін на нафту. На терезах з одного боку – життя десятків тисяч українців, а з іншого – стабільність нафтового ринку. Цинізм ситуації в тому, що стабільність нафтового ринку зараз переважає життя всіх українців. Можна зрозуміти, чому з цим погоджуються політики США і Європи, але чому ми самі маємо з цим погоджуватися?

Коментувати
Сортувати:
Бабло - це зло !
показати весь коментар
31.05.2024 10:30 Відповісти
"...всім вже очевидно, що при такій допомозі, яка зараз є, ми Росію не переможемо, ми просто більш повільно програємо..."

+++++++! Але чи це тільки провина заходу? Може захід не бажає мати справу із нашими зрадниками і саботажниками типу єрмаків з татаровими і шмигалями

"...чому ми самі маємо з цим погоджуватися..."

Все своє озброєння протягом 2019-2021 років просрали. Тепер повністю залежимо від заходу.
Та й Зеленський зі своєю бандою "менеджерів" зовсім не бажають перемоги України, щоб не сісти в тюрягу. То ж як нам з чимось НЕ погоджуватися ?- коли владу зелених вигнати драною мітлою боїмося, а захід з зеленими саботажниками і москальськими прихвостнями працювати не бажає.
показати весь коментар
31.05.2024 10:57 Відповісти
ну будемо чесними... навіть якби ця зелена наволоч "денно-ночно" з 19-ого року робили зброю, то її все одно не вистачило б на цю війну... бо військово-виробничі потенціали нас і кацапів, на жаль, непорівнянні...
і нам була потрібна і потрібна зараз і буде потрібна в майбутньому військово-виробнича підтримка ( і не тільки ця підтримка) країн, які назвали себе партнерами чи союзниками... правда такими собі...що прикро...
показати весь коментар
31.05.2024 11:51 Відповісти
Повністю згіден з вами, шановний пан.

АЛЕ - тут є новина що ЗСУ уразили і завдали шкоди нафтовим терміналам в порту Кавказ ракетами НЕПТУН.

Уявіть собі що зЕлена наволоч не зупинила їх виробництво в 2019. Я так думаю що з початком повномаштабної війни такі удари НЕПТУНАМИ призвели-би до НАБАГАТО сильніших втрат і військовій (особливо стратегічній) і економічній структурам русні. І відповідно було-би менше ударів і по Україні.

Це тільки один приклад - а ще зЕлена влада перевела збройові заводи на роботу в 1! робочий день тижня... (харківський танковий завод в приклад).

Але то таке - хто зна що "було-би" як-би в 2019 українці вибрали більш розумну владу.
показати весь коментар
31.05.2024 13:19 Відповісти
Стелс дрони проектуються шляхом заміни шнеєрсонів на сікорських. Принаймні на рівні міністрів. Хто може шнеєрсонам обрізати сферу впливу? Військова профспілка. Замість вуличної собаколовлі зібратися, попити чайку і викатити свої вимоги. Залужного відправили під нагляд Ротшильдів. Значить ідею треба розчиняти у масах. Військова профспілка. Військова профспілка. Військова профспілка.
показати весь коментар
31.05.2024 14:02 Відповісти
доречі зараз військових "зондують" на лояльність до зе.
показати весь коментар
31.05.2024 14:31 Відповісти
Якби почали нищити нафтову промисловість рф ще 2022 році то зараз кацапи вже куй без солі доїдали. Це єдина галузь яка дає надприбутки для фінансування війни та їх нацистської пропаганди, понад 80% економіки рф це переробка та експорт саме вуглеводнів.
показати весь коментар
31.05.2024 14:28 Відповісти
А вот и всё! Ответ на вопрос "Что делать"?, очевиден! Сворачивать социальные бюджетные статьи, уменьшать бюджетное финансирование образования, культуры, спорта, - которых и без того уже давним-давно по сути нету, и все деньги пускать на производство вооружения. Иначе - большая, большая беда ждёт Украину, да и не только её! Можете мне поверить! Русские в Киеве особо ни с кем и чем церемонится не станут. Германия в 1945 году узнала на своём горьком опыте, что такое оккупационная армия СССР!
показати весь коментар
31.05.2024 16:29 Відповісти
Ще є варіанти:
1. США можуть домовитись з Саудовською Аравією про збільшення видобутку нафти на долю РФ. Й запровадити повну заборону на експорт нафти з РФ (вторинні санкції до компаній КНР, Індії за покупку нафти в РФ).

2. Удари діверсійні по економіці РФ. Масові, блокуючі, силами спец.служб та агентури. Дрони, вибухи: нафтогазовий комплекс, енергетика, комунікації. Це знизить доходи бюджету РФ. Саме це було в програмі Гриценко (міністр оборони України колись давно).

3. Асіметричні дії. Їх багато.

4. Перемовини країн світу з КНР з пропозицією віддати КНР ті частини РФ, що були вкрадені рос.імперією під час опіумних войн. З домовленістю, що КНР своїм впливом припиняє агресію РФ в Україні.
показати весь коментар
19.06.2024 23:55 Відповісти