Що буде з курсом та економікою після валютних пом’якшень НБУ

Нещодавно Нацбанк України ввів найбільший пакет пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку ведення повномасштабної війни. Для себе регулятор визначив, що вони значно поліпшать умови ведення бізнесу в нашій країні, а головне – припливу нових інвестицій з-за кордону, на які уряд безрезультатно сподівався впродовж двох останніх років.

Вирішив розлого прояснити ситуацію навколо цих поліпшень та тих позитивів та негативів для підприємств та економіки у цілому, які стануться після їх введення.

Спершу додамо, що переважна більшість з них запрацювали з 4 травня, а таке нововведення, як можливість репатріювати так звані "нові" дивіденди – з 13 травня 2024 року.

Позитив як для імпортерів, так і для експортерів

Отже, по-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг. Регулятор окремо забезпечив можливість бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків.

На перший погляд, можна зробити висновок, що такі зміни зроблять позитив переважно для імпортерів. Проте це далеко не так: саме дуже виграють експортери.

Звісно, експорт по всьому світові діє за принципом вивезення продукції чи послуг за кордон. Проте не слід забувати, що підприємства-виробники в Україні, які є великими експортерами, водночас є і такими же великими імпортерами: адже до 60-70% сировини та комплектуючих для виробництва товарів такі підприємства завозять за імпортом.

"Звісно у перші місяці та навіть півроку від початку повномасштабної війни, уряд та Нацбанк України робили дуже правильно: діяли обмеження купівлі валюти та імпорту робіт і послуг з відповідними виплатами за кордон. Проте ми з успіхом, так би мовити, виконали та й навіть перевиконали цей "план", щоб запобігти всім негативним наслідкам. Однак такі пом’якшення можна було б зробити набагато раніше: ще у кінці 2022 року. Робити це частково та поступово, приміром, перерахування прибутків за кордон. А ми цього не зробили", - зазначає у коментарі Бізнес-Цензору голова ради "Асоціації експортерів і імпортерів "ЗЕД" Сергій Свистіль.

Все це, дійсно, дуже негативно, на думку експерта, вплинуло на ринок, підприємства та у кінцевому підсумку, на пересічних споживачів товарів та послуг. Так, яскравим прикладом такого можна вважати купівлю критичного обладнання за кордоном, приміром, генераторів, які, як ми пам’ятаємо, були конче необхідними взимку 2022-23 років під час активних відключень електрики.

Компанії-імпортери генераторів не могли швидко та без усіляких перешкод закупити їх за кордоном і надати споживачам: як підсумок, відбулося значне зростання їхньої вартості. Все це різні підприємства та фірми закладали до своїх операційних витрат, звісно збільшуючи вартість виробленої продукції чи послуг і у кінцевому випадку, й саму ціну для пересічних покупців. Приміром, і без того надто дорогі ліки, ціни на які аптеки тоді були вимушені саме через дороговартісність генераторів та палива до них дещо підвищувати.

"Це спростить ведення операційної діяльності бізнесу. Для тих, для кого такі операції були критично важливими, давно встигли адаптуватися та налагодити переведення валюти для таких сплат (або тримаючи частину виручки за кордоном, або роблячи такі оплати через іноземних партнерів).

Окрім того, це може зменшити операційні витрати бізнесу, такі нововедення можуть навіть посприяти заведенню частини валютної виручки в Україну – адже в майбутньому робити оплати за кордон стане можливим і не буде потреби тримати частину виручки під такі потреби на закордонних рахунках", - вважає директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко.

Значно зростатиме попит на валюту: чи зможе це вирішити НБУ?

А от, як зазначає власниця та керівник групи компаній "Параграф" (надає бухгалтерські та аудиторські послуги) Наталія Лисенко, у даному випадку ніяких покращень від цього нововведення Нацбанку України не відбулося.

"Не було ніяких обмежень стосовно робіт та послуг. Можливо у якихось компаній, які працюють у виробничих галузях, й були певні обмеження щодо купівлі валюти, але я думаю, що й там проблем не було. Якщо ФОП чи підприємець, який працює на загальній системі оподаткування, надавав банку всю необхідну документацію і вона задовольняла фінустанову, то все вирішувалося швидко. Тому я не розумію, що регулятор зробив кращим. Все, як було, так і залишилося. Єдиним обмеженням у цьому випадку, як на мене, є заборона співпраці українського бізнесу з країнами-терористами та у випадку фінансування тероризму. Але цей й так всім було спочатку відомо", - зазначає вона.

Проте й негатив від такого нововведення теж є: може значно збільшитися волатильність на ринку, адже обсяги операцій компаній теж збільшаться. У цьому випадку Нацбанку України в окремі дні буде важче задовольняти попит на валюту.

Але проти цього, як вважає Тарас Лєсовий, начальник департаменту казначейства ГЛОБУС БАНКУ, є певна "протиотрута".

"Звісно, існує ризик зростання попиту на валюту, однак НБУ завчасно оголосив, що на реалізацію цього етапу валютного пом’якшення передбачив 5,5 млрд доларів, які вочевидь будуть "спалені" на міжбанку через валютні інтервенції. Поки зарано говорити, наскільки високо "стрибне" попит і чи взагалі станеться щось схоже на рекордний стрибок, однак в останні кілька тижнів обсяги валютних інтервенцій складали понад 500 млн доларів на тиждень, що є досить середнім показником від початку повномасштабного вторгнення (у пікові періоди, щоб погамувати попит, НБУ витрачав до 1,2 млрд доларів на тиждень)", - зазначає він.

Крім того, додамо, не виключено, що в пікові періоди попиту (коли валютні інтервенції сягали до 1 млрд доларів на тиждень і навіть вище) бізнес скуповував валюту якраз з метою накопичення та в очікуванні подальших кроків з лібералізації.

Наприклад, щоб сплатити за кредитами чи угодами лізингу, адже курс валют ще минулого року був в середньому на 10-12% нижчим, ніж зараз, а з початку 2024 року гривня девальвувала вже на 4%. Іншими словами, як переконаний Тарас Лєсовий, є варіант, що бізнес завчасно готувався до чергової хвилі валютних пом’якшень, але вона настала лише тепер. Однак прорахувати це у грошах чи відсотках, звісно, що майже нереально.

Нові дивіденди можна виводити за кордон, проте це не призведе до збільшення залучення інвестицій

Другою цікавою новиною від Нацбанку України стала можливість бізнесу репатріювати "нові" дивіденди. Як зазначають в НБУ, підприємства матимуть змогу репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, що нараховані за результатами діяльності за період, який розпочинається з 1 січня 2024 року.

Зрозуміло, що логіка введення саме таких можливостей, з виводу тільки нових дивідендів, направлена на те, щоб бізнес інвестував в Україну. І згодом було б можливо виводити прибуток від своїх інвестицій за кордон. Але у цьому питанні є дуже великі ризики.

Так, як вважає Іван Нікітченко, якщо зробити пом’якшення щодо всіх дивідендів, то вже працюючий бізнес в Україні просто виведе валюту за кордон, без інвестицій в Україну.

"Відповідно, прибуток за минулі роки можливо реінвестувати в Україні та вивести у майбутньому у вигляді вже нових дивідендів. Чи збільшить це залучення інвестицій в Україну зараз – не думаю. Адже бізнесу треба спочатку подивитися, як працюватимуть нові правила, адже НБУ може ввести заборону стосовно всіх дивідендів знову у будь-який момент. Тому зараз це більше закладення фундаменту на майбутнє зі сторони НБУ, але без негативного впливу на валютний ринок у короткостроковому періоді", - додає він.

По суті, з ним погоджується Сергій Свистіль, який додає, що гарно чи не гарно відбуватиметься далі, проте, це дозволятиме виводити спокійно валютні цінності за кордон.

Однак це ж і є однією з головних умов задля того, щоби в Україну пішли довгоочікувані інвестиції, адже два роки поспіль, вони фактично не йшли і за цієї причини, і, звісно, за причини великих воєнних ризиків.

Ось чому Нацбанком України й надано іншу можливість: переказувати кошти за кордон за лізингом (орендою) без додаткових обмежень. Раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг (оренду) транспортних засобів. У НБУ вважають, що таким чином це сприятиме припливу нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом та підтримає економіку.

Безумовно таке сприятиме розвитку підприємництва. Частково це є таким собі політично-військовим аспектом і, на думку Сергія Свистіля, саме у війну треба зняти обмеження лізингу (оренди) для всіх, а не лише для транспортних засобів.

Зрозуміло, що нині чимало компаній України працюють на оборону і неабияк допомагають завезенню з-за кордону обладнання.

"Навіть в умовах війни материнські компанії, які знаходяться за кордоном і мають свої представництва в Україні, прекрасно розуміють, що вкладання певних коштів у нашу країну має сенс – певна прибутковість все одно буде. А ці пом’якшення звісно поліпшать приплив інвестицій і нівелюють згортання бізнесу з іноземним капіталом в Україні", - зазначає Наталія Лисенко.

Поза тим, вона просто впевнена, що це надасть поштовх до вкладання українським бізнесом своїх коштів і у іноземні країни. Саме про таке її компанія вже серйозно розмірковує зараз: відкрити представництва у Чехії та Польщі.

Терміни простроченої валютної заборгованості треба значно збільшувати

Однозначним негативом експерти вважають фактичне продовження не передбаченого дострокового виконання платежів чи реструктуризацію прострочених платежів.

Додамо, що Нацбанк України впродовж війни змінював терміни простроченості заборгованості, за якими наступав так званий валютний контроль. Зараз, якщо така заборгованість складає більше 180 днів, то регулятор нараховує 0,3% пені за кожен день такого прострочення. А це дуже погано саме у наш буремний воєнний час.

"Зверніть увагу, я сама харків’янка і можу навести приклади. Приміром, місцевий виробник взуття, працюючи тут у нас у надскладних умовах постійного бомбардування, відправив за кордон партію взуття і оплата триває більше 180 днів. Таке буває часто. А Нацбанк ще й не допомагає у цьому і навіть карає підприємця. Тому такий термін слід продовжити, як це й було раніше до 365 днів", - зазначає Наталія Лисенко.

Але, як би там не було, нововведення НБУ все ж таки мабуть мають набагато більший позитивний ефект, ніж негативний.

Так, як вважає Ірина Левківська, фінансова директорка "НІБУЛОН", поетапне пом’якшення валютних обмежень відкриває можливість для нових залучень, які будуть в подальшому інвестовані в економіку України.

"Інвестор не готовий вкладати в проект без чіткого розуміння того, що кредит буде обслуговуватись відповідно до договірних умов та, наприклад, при настанні termination event повернутий. Регулювання з початку воєнних дій не давало інвестору такої впевненості та лише з часом відбулось пом’якшення для сплат у сторону міжнародних фінансових інституцій та фондів/банків з переважною долею держави у власності", - додає вона.