2333 відвідувача онлайн
1 172 3

Де муніципалітети втрачають мільйонні податкові надходження?

податки

Війна довела, що реформа децентралізації, результатом якої є формування спроможних територіальних громад, є необхідною умовою існування української державності. Ініціатива та здатність наших співвітчизників до самоорганізації дотепер творять дива як на полі бою, так й в економічному житті України. Але подальший поступ на цьому шляху неможливий без посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів. Тому питання їхнього наповнення необхідними фінансовими ресурсами є вкрай актуальним та важливим особливо за рахунок податку на майно, який має значний фіскальний потенціал. Він не використовується в повному обсязі, оскільки сукупність недоліків як складових елементів податку, так й повного циклу його адміністрування визначають невідповідність між фізично наявним майном та податковими надходженнями до місцевих бюджетів.

Очевидно, що прямим наслідком повномасштабної війни на території України є суттєві міграційні процеси, постійне знищення рухомого і нерухомого майна, соціально-економічної інфраструктури країни, виведення з економічних процесів земель сільськогосподарського призначення.

Тому за останні п’ять років частка податку на майно у ВВП знизилась на 0,29 в. п. до 0,67% у 2023 р. Питома вага цього податку у сукупних податкових надходженнях зменшилась на 0,84 в. п. до 2,07% у 2023 р. Водночас, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, демонструє стійку позитивну динаміку надходжень (за виключенням першого року повномасштабного вторгнення). За п’ять років обсяг його надходжень збільшився на 85,7%.

У структурі податку на майно найвищу фіскальну значимість має плата за землю, середнє значення її частки за останні 5 років складає 82,2%, у 2023 р. – 78,8%. Відповідні показники для податку на нерухомість становлять 17,2% та 20,9%, транспортного податку – 0,6% та 0,4%.

У цьому контексті потрібно нагадати, що за результатами проведеного нами раніше дослідження було з’ясовано, що внаслідок недоліків самої моделі податку на майно бюджети територіальних громад, особливо це стосується великих агломерацій, недотримують значні суми податкових надходжень. Так, внаслідок встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, значно менше граничної нормативної ставки в розмірі 1,5% мінімальної заробітної плати (так звана дифузія ставки податку) у 2021 році місцеві бюджети лише від сплати цього податку фізичними особами "недоотримали" близько 8,6 млрд грн. Де-факто ситуація станом на сьогоднішній день не змінилась. Місцеві органи влади встановлюють ставки податку на нерухоме майно у досить широкому інтервалі від 0,001 (у вартісному вимірі 0,071 грн/м2) до 1,5 % мінімалки (106,5 грн/м2 у вартісних параметрах 2024 р.). Очевидно, що в умовах війни законодавчо визначена мінімальна ставка податку мала б становити щонайменше 0,5% або 35,5 грн/м2!

За даними самої ДПС, в тому ж 2021 році сумарні втрати від надання податкових пільг з податку на майно становили 14,8 млрд грн.

Тут потрібно згадати, що згідно з чинною нормою Податкового кодексу України (ст. 266.4.1) база оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб зменшується на 60 м2 для квартир та на 120 м2 для житлового будинку, а у сумі ця пільга застосовується до об’єктів нерухомості площею до 180 м2. Водночас згідно зі ст. 266.4.3 кодексу "пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

  • об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
  • об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності)".

Уявіть, одна фізична особа може володіти об’єктами нерухомості загальною площею до 900 м2, при цьому, як зазначено у Податковому кодексі, "незалежно від їх кількості", і одночасно з цим користуватись пільгами. Оскільки об’єкти нерухомості можуть бути у спільній частковій та спільній сумісній власності (ст. 266.1.2), стає очевидним, що існуюча сфера застосування пільг з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є економічно необґрунтованою, соціально не справедливою і майже необмеженою для заможних осіб!

Зрозуміло, що одній людині чи навіть багатодітній родині такі житлові площі не потрібні, тому тут виникає інша "цікава" історія зі здачею в оренду житла. В силу різного роду причин соціально-економічного характеру, а також безпосереднім наслідком війни є значні міграційні потоки як в межах країни, так і за кордон. Хтось поїхав і здає житло, хтось переїхав та його винаймає. Ринок оренди житлової нерухомості, що значною мірою був тінізованим і до війни, функціонує досить активно, але бюджети муніципалітетів втрачають тут значні суми податкових надходжень.

Проблема полягає у тому, що особа втрачає право на пільгу, якщо об’єкти оподаткування використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Перевірки діяльності власників майна, за невеликими виключеннями, майже не здійснюються як в силу наявних ресурсних обмежень контролюючих органів, так і внаслідок того, що першочерговими для контролю є великі платники податків та так звані фіскально значущі податки. Податок на майно – до них не відноситься.

Існує також проблема організаційної взаємодії, оскільки між контролюючим органом та такими третіми особами не існує налагодженої системної комунікації з приводу інформування про фінансово-господарські операції з майном власників житла. Так, нотаріуси подають інформацію про укладені угоди купівлі-продажу об’єктів нерухомості щоквартально до Пенсійного фонду України, в той же час, до ДПС вони звітують як самозайняті особи. При цьому, одні вважають, що потрібно подавати тільки інформаційну довідку про кількість вчинених правочинів і що вони не є підзвітними ДПС стосовно іншої інформації, тому подають тільки таку інформаційну довідку. Натомість інші нотаріуси подають звіти за формою 4-ДФ, де вказують код ознаки доходу, код фізособи та код адміністративно-територіальної одиниці.

Цієї інформації вочевидь недостатньо для якісного адміністрування податку. Зокрема, нотаріуси в обов’язковому порядку посвідчують та інформують контролюючі органи лише у випадку укладення договорів оренди терміном понад 3 роки.

Практика здійснення запитів з боку ДПС на відповідних третіх осіб в різних регіонах України різнорідна. Окремі контролюючі органи такі запити роблять, інші – ні. В цілому, асиметрія інформації залишається в даному контексті значною проблемою, оскільки контролюючий орган бачить інформацію в повному обсязі щодо оренди майна лише стосовно фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб (форма 20-ОПП).

З цього очевидно, що місцеві бюджети втрачають значні обсяги податкових надходжень як по податку на нерухоме майно, так й податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного податку.

Наведення ладу в цій сфері є першочерговим завданням як для центрального уряду, так і для органів місцевого самоврядування, оскільки спроможні громади – це не тільки надійний тил, а й запорука нашої перемоги!

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів і не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми "U-LEAD з Європою", уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.

Коментувати
Сортувати:
Податковій цей податок ніколи цікавим не був, оскільки надходив 100% до місцевих бюджетів. Місцеві ради ніколи не могли використати хоча б 50% потенціалу цього податку - оскільки не мають законодавчо встановлених прав/обов'язків адмініструвати/стягувати цей податок. Реформа тут "перезріла" ще в 90-х.
показати весь коментар
08.05.2024 14:36 Відповісти
Ці податки не роблять не тому що не розуміють тупі селяни науковой думки,а тому,що загальна бідність.Страна ничого не виробляє також і дякуючи налогової.
показати весь коментар
08.05.2024 17:33 Відповісти
Печально, когда профессор и эксперт оказывается не в курсе, что никакой отдельной отчетности в Пенсионный фонд нет уже достаточно давно. Вся она подается через органы ДПС.
Кроме того, человек явно не в курсе, что уже года 4 существует объединенная отчетность, где скомпоновано вместе бывший отчет по ЕСВ и бывшая форма 1-ДФ (сейчас 4-ДФ).
Какую бы отчетность не подавали "за себя" нотариусы, от подачи в органы ДПС, с последующей регистрацией в Пенсионном фонде, объединенной отчетности их никто не освобождал.
Мне просто интересно: при таких зияющих пробелах в осведомленности, что такой эксперт может насоветовать.
показати весь коментар
09.05.2024 01:32 Відповісти