Українські удари по інфраструктурі РФ – ефективніші за економічні санкції. Перелік важливих об’єктів

Останнє інтерв’ю Путіна викликало тисячі коментарів, але всі ті, що я бачив, були двох типів – історичні (спростовування викривлених Путіним фактів, наприклад, коментар на сайті ВВС) або політичні (спростовування можливості робити політичні висновки з історичних аргументів Середньовіччя, прикладом чого є стаття Тімоті Снайдера).

Обидві точки зору на потік свідомості Путіна цілком можливі, але недостатні, можна сказати – неадекватні, бо ці точки зору можуть бути застосовані тільки до нормальних висловлювань, а не до маячні.

Найбільш правильно відреагував на путінський потік свідомості у лаконічній пародії Ілон Маск. Він навів відповідь Путіна на питання про причини нападу на Україну так: "Я до цього підходжу. Ось бачите, 28 травня 2016 року в зоопарку Цинцинаті застрелили горилу." Це реакція людини з психопатичним розладом, яка не усвідомлює зв’язок причин і наслідків в реальному світі, для такої людини вбивство мавпи в американському зоопарку може виглядати причиною для нападу Росії на Україну.

Я не є психіатром або психологом, тому не можу фахово говорити про симптоми психозу та їх наявність у Путіна. Я перечитав визначення і симптоматику на професійних сайтах, серед них найбільш лаконічним і конкретним мені здалося визначення на сайті "Українського психологічного хабу": Параноя - це форма психозу, яка характеризується постійними переконаннями в існуванні змови або загрози власній особистості. Особа, яка страждає на параною, переконана в тому, що оточуючі її люди планують їй шкоду, часто без підстави.

Для параної характерні наступні симптоми:

1️. Фіксовані переконання: Людина, що страждає на параною, має стійкі та незмінні переконання у наявності загрози. Путін вже майже двадцять років незмінно говорить про загрозу з боку НАТО, Заходу і якихось "англо-саксів". Реально було все навпаки: Захід, особливо Європа, а в Європі – особливо Німеччина, намагалися умиротворити Росію, вкладали в Росію мільярдні інвестиції, передавали їй передові технології, розвивали з нею торгівлю, і все це в такій надмірній формі, що Європа потрапила в енергетичну залежність від Росії, якої ще ніяк не може позбутися. Ніякі реальні факти не можуть вплинути на параноїдальні переконання.

2️. Деформована реальність: Особа може сприймати події навколо себе з аномаліями та викривленнями. Таке аномальне сприяння бачимо у Путіна відносно всіх подій в Україні. Природне бажання народу України мати нормальне життя, як у всіх європейських сусідів, Путін сприймає як змову проти Росії. Ця змова проявляється ніби в тому що Держдеп, ЦРУ, НАТО, Обама, Байден тощо призначають русофобських президентів в Україні. У Путіна в голові просто цілковитий абсурд: Зеленський є нацистом, на Донбасі відбувається геноцид російськомовних, українців не існує, київський князь Володимир охрестив Росію, в Україні створили бойових комарів і ще неймовірна кількість абсолютно божевільних уявлень.

3️. Міжособистісні труднощі: Через переконання у змові, людина може відчувати відчуженість та недовіру до оточуючих. Путін постійно нарікає, що його обманюють західні лідери, які не виконують обіцянки. Він жаліється на неповагу постійно і вперто, для нього всі навкруги винні, тільки Росія завжди права і невинна. Критичне відношення до всіх навкруги і несприйняття критики по відношенню до себе – один з ключових проявів параної. На цьому тлі міжособистісні труднощі переростають у агресія до навколишнього світу.

4️. Відсутність доказів: Переконання параноїка можуть виникати без достатньої наукової або логічної обґрунтованості. На цю тему за останні дні написані кілометри коментарів, переконання Путіна абсолютно анти-наукові і не мають жодного відношення до реальності. З істориків, коментарі яких я дивився, про це найбільш чітко написав Тимоті Снайдер. Стосовно путінської логіки державних кордонів слушно зауважив колишній президент Монголії: якщо користуватися мапами не сімнадцятого сторіччя, на які посилається Путін, а чотирнадцятого, то вся нинішня територія Росії належить Монголії. Не треба бути президентом, достатньо шкільного курсу історії, щоб зрозуміти очевидний факт – в Європі зараз нема жодного метру кордонів між державами, який не можна опротестувати за допомогою якоїсь мапи за останні тисячу років, тому посилатися на історію для обґрунтування територіальних претензій – чисте безумство.

5️. Страх та тривога: Параноя часто супроводжується постійним страхом та тривогою через відчуття загрози. Путін постійно повторює, що він напав на Україну, бо в нього не було іншого вибору. Якби він не напав, то Україна напала б на Росію. Більш абсурдного страху не можна уявити.

Можна наводити ще десятки прикладів симптомів параної у Путіна, їх так багато, що виникає природне питання: може Путін не параноїк, а симулянт? Може він дуже вдало видає себе за психопата, щоб всі його боялися? Бо ж це поширений звичай серед кримінальної шпани кричати "Я ж психований, я вас зараз всіх поріжу".

Мабуть, щоб відрізнити параноїка від симулянта, треба бути професійним психіатром. Але мені чомусь здається, що Путін не придурюється, від реально параноїк. В історії описані випадки, коли монархи були божевільними, і це не тільки відомий всім Калігула. Король Великої Британії Георг ІІІ потерпав від приступів безумства з 50-ти років, а у віці 72 років став остаточно божевільним, і в такому стані прожив ще 9 років. Король Данії Крістіан VII був психічно хворим, формально залишався королем до смерті, хоча останні 35 років фактично жив під домашнім арештом.

Всі ці випадки відрізняються від випадку Путіна тим, що оточення самодержця розуміло його психічну неспроможність та вбивало або ізолювало небезпечного для суспільства володаря. Особливість Путіна в тому, що його оточення поділяє його параноїдальні переконання, як і більшість російського народу. Ми маємо випадок колективного психозу, суспільної параної.

Причини

Причини виникнення параної достеменно не відомі, тим паче суспільної параної. Часто причиною називають психічну травму або сильний стрес. Путін сам називав таку причину – розпад СРСР, яку він особисто вважає найбільшою світовою катастрофою ХХ сторіччя. Цілком вірогідно, що не тільки для Путіна, а й для більшості російського народу, ця травма була такою сильною, що спричинила суспільну параною.

Історія анти-західних настроїв в Росії дуже довга, багатовікова. Такі настрої не завжди мали параноїдальну форму. Приміром, сто років тому в російському емігрантському середовищі виникла філософська і геополітична теорія, відома під назвою "євразійство", яка доводила помилковість вестернізації Росії і її неспроможність. Можна погоджуватися або ні з аргументами Трубецького та інших "євразійців", але це були аргументи, а не параноїдальна маячня.

Якщо дивитись на історію Росії як на історію хвороби, то протягом віків ми бачимо низку травм, які спричинені були країнами Заходу і які могла викликати сильний стрес всього суспільства. Крім розвалу СРСР в 1991 році в результатів поразки в холодній війні, ми можемо назвати ще принаймні шість стресових подій за останні 5 віків:

• Напади Німеччини в 1941 році і під час Першої світової війни
• Кримська війна 1853-1856 років (вторгнення Франції та Британії до Криму)
• Напад Франції в 1812 році (поразка під Бородино і захоплення Москви французами)
• Поразка від шведів під Нарвою в 1700 році (Велика Північна війна)
• Польсько-литовська окупація Москви в 1610-1612 роках

Хоча в деяких з цих стресів Росія досягла кінцевої перемоги, але травматичний вплив стресу на суспільство мав місце. Треба додати, що ці травми мали сприятливе тло – візантійський спадок Росії. Після захоплення Константинополя турками Московія (а згодом і Росія) вважає себе "третім Римом", нащадком візантійської цивілізації. Візантійська культура була вкрай ворожа до Заходу, на що було багато причин, у тому числі травми, подібних до отриманих Росією. Безумовно, найбільшою травмою було захоплення і пограбування Константинополя хрестоносцями, в наслідок чого візантійська імперія зникла з мапи світу на шість десятків років.

Таким чином, російська анти-західна параноя може бути викликана збігом спадкових і травматичних факторів. Параноя у людини виникає поступово, навіть не помітно для оточуючих людей. Російська параноя теж виникла не миттєво, вона є наслідком довгого розвитку. Західні країни до останніх років не бажали помічати параноїдальну поведінку Росії, намагалися будувати з нею стосунки, як з нормальною країною.

Що робити: ізоляція небезпечного хворого

Що маємо в результаті? Маємо сусіда, який не здатний сприймати реальність, "живе в іншому світі" (за визначенням Меркель), поводиться паталогічно агресивно. Вся його шалена анти-західна агресія спрямована на Україну, яка наважилась приєднатися до західної цивілізації. Фіксовані параноїдальні переконання не залишають шансів на досягнення порозуміння.

Людина, що страждає на психоз, який створює небезпеку для інших людей, має бути ізольована. Так само і з суспільною параноєю: тільки максимальна ізоляція Росії може убезпечити її сусідів від російської агресії та масових вбивств. Чи можливо це? Які інструменти для цього існують?

Політична ізоляція Росія не реальна. По-перше, війна показала, що Україну реально підтримують тільки країни західної цивілізації і декілька вестернізованих країн (Японія, Південна Корея, Тайвань). Решта країн, що не належать до західної цивілізації, займають сторонню позицію або відверто підтримують Росію за принципом "ворог мого ворога – мій друг".

По-друге, навіть країни Заходу не можуть повністю ізолювати Росію, ніхто не наважається політично ізолювати ядерну державу, постійного члена Радбезу ООН, навіть при повному божевіллі її поведінки.

По-третє, що головне, політична ізоляція не надає безпеки, як ми бачимо на прикладі найбільш політично ізольованою держави – Північної Кореї. Тому політична ізоляція Росії не тільки не реальна, вона не може принести бажаний результат.

З економічної ізоляцією справа дещо інша. Достатньо глянути на діаграму топ-10 товарів російського експорту в 2022 році, щоб зрозуміти можливий спосіб економічної ізоляції Росії.

Джерело https://www.tradeimex.in/russia-export

Як бачимо, 40% доходів Росії від експорту формує одна товарна група – мінеральне паливо. Майже весь цей експорт йде морським транспортом, трубопроводами продається переважно природний газ, але доходи від нього в декілька разів менше доходу від нафти і нафтопродуктів (трубопровідний експорт нафти відбувається тільки двома шляхами – старий нафтопровід "Дружба" до Європи і новий нафтопровід ВСТО до Китаю, формально нафтопровід Сургут-Полоцьк теж експортний, але Білорусь тільки формально є незалежною державою).

При такій структурі зовнішньої торгівлі економічна ізоляція Росії досягається шляхом руйнування морських портів. На сьогодні державне підприємство Росморпорт включає в себе шість десятків портів. Жодна країна, крім України, не запровадила санкції проти Росморпорту, українські санкції формально оголошені, але ніякого реального впливу на економіку Росії вони не мають.

Західні санкції проти російського нафтогазового експорту в 2022-2023 році зазнали провалу: по-перше, Росія почала продавати нафту і нафтопродукти не в Європу, а в Індію та Китай, по-друге, накупила кучу танкерів, щоб не залежати від умов максимальної ціни експортованої нафти. Тому тільки фізичне руйнування портової структури Росморпорту може вважатися реальними санкціями. Ясно, що західні країни на це не наважаться, тому мусимо це робити самотужки.

Початком реальних санкцій можна вважати кінець січня цього року: 18 січня був атакований нафтовий термінал в Санкт-Петербурзі, а 21 січня два БПЛА вдарили по порту Усть-Луга. Це найбільший російський порт на Балтиці і другий після Новоросійська за загальним товарообігом.

БПЛА вразили термінал "Новатек", на якому знаходиться новітній комплекс по переробці газового конденсату, продукція якого повністю йде на експорт. В момент атаки під загрузкою на терміналі знаходились танкери з Бельгії, Омана та Лівії. Успішна атака БПЛА припинила, принаймні, на декілька місяців експорті операції цього терміналу.

Хоча в Росії 60 морських портів, кількість важливих нафтових терміналів не така велика, їх пару десятків.

Після захоплення Криму в 2014 році до цього переліку додався нафтовий термінал в Феодосії.

Два з перелічених терміналів вже були атаковані минулого місяця, це добрий початок, але тільки початок. Не менше третини нафтового експорту йде з Чорного моря, тому завдання номер один – зупинити саме цей потік. Також Україні потрібно і можливо зупинити нафтовий експорт через балтійські порти. Атака, подібна до 21 січня на термінал Усть-Луга, має відбуватися щоденно, принаймні на чорноморські і балтійські порти, на жаль, за минулий місяць не відбулося жодної.

Арктичні нафтові термінали великого значення не мають. За межами фізичної досяжності залишаються нафтові порти Далекого Сходу, важливість яких зростає через переорієнтацію російського експорту на ринок Азії. Вразливістю цього шляху експорту можна вважати нафтопровід ВСТО довжиною більше 4 тисяч кілометрів від Іркутської області до Тихого океану (порт Козьмино), який побудований не під землею, а на поверхні (одна гілка цього нафтопроводу від Сковородино йде на Китай). Вибух в тунелі на БАМі (Бурятія) в грудні 2023 року, який вразив потяг з десятками цистерн нафтопродуктів, дає підстави вважати інфраструктуру Сибіру досяжною для атак.

Зрозуміло, що обговорення стратегії та тактики економічної ізоляції Росії шляхом атаки на її нафтовий експорт не може бути предметом публічної дискусії, тому деталі санкцій мають підлягати подальшому уточнення у вузькому колі фахівців. На завершення пропоную 30 секунд приємного видовища з Усть-Луги, де почалась фахова робота.