Податкові диспропорції та доходи бюджету-2022
При найнижчій купівельній спроможності пересічного споживача, податки на споживання в Україні є найвищими в Європі. А рівень оподаткування капіталу більш як удвічі нижчий від середнього у країнах ЄС.
Аналіз проєкту державного бюджету України на наступний рік в частині податкових надходжень дозволяє отримати уявлення про те, яку податкову політику у найближчий час збирається реалізовувати уряд.
Розрахункові обсяги податкових надходжень в розрізі окремих податків, оцінка розподілу податкового навантаження за базами оподаткування та за видами податків надають корисну інформацію про рамкові параметри податкової політики держави.
Згідно поданого до Верховної Ради проєкту державного бюджету на 2022 рік, уряд планує отримати до державного бюджету 1103,7 млрд грн податкових надходжень.
Неподаткові надходження заплановані на рівні 150,4 млрд. Загальна сума доходів бюджету визначена на рівні 1 267,4 млрд грн.
Якщо оцінювати проєкт бюджету в розрізі основних податків, то слід зазначити, що його основні кількісні параметри в частині задекларованих обсягів податкових надходжень виглядають цілком реалістичними.
Особливо враховуючи тенденцію на посилення ефективності адміністрування податків фіскальними органами України. Водночас, обсяги планових надходжень від податку на додану вартість (ПДВ) є заниженими.
Дійти такого висновку дозволяє ознайомлення з масивом статистичної інформації, на основі якого зроблено прогноз надходжень від сплати ПДВ.
Мінфін оперує заниженими оцінками бази ПДВ. Так, у розрахунках, які додаються до проєкту бюджету, кінцеві споживчі витрати за 2000 рік визначені в розмірі 3,1 трлн грн.
В той час як офіційні дані Державної служби статистики (ДССУ) за цей рік на 400 млрд грн більше і становлять 3,5 трлн грн.
Виходячи з розбіжностей поточних оцінок бази оподаткування ПДВ за даними Мінфіну і Держстату ми бачимо, що пропорція розбіжності у поточному році буде приблизно така сама.
Так, Мнфін надає оцінки кінцевих споживчих витрат на рівні 3,5 трлн грн в той час як де-факто за даними Держстату за перше півріччя вони вже склали майже 2 трлн грн.
Тобто до кінця поточного року можна очікувати значення цього показника на рівні 4 трлн грн.
У минулому і поточному роках ми бачимо підтвердження цієї системної помилки, на яких ґрунтуються бюджетні розрахунки за цією статтею доходів.
Адже спостерігається постійне перевиконання планових показників надходжень саме з цього податку.
До кінця поточного року очікується перевиконання планових показників за доходами від сплати ПДВ в сумі близько 13 млрд грн більше ніж це затверджено змінами до бюджету.
У таблиці 1 у відносному вимірі представлені основні показники, що характеризують структуру податкової системи у поточному, наступному роках і за попередні періоди.
Таблиця 1. Ключові параметри податкової системи України, % ВВП
Показники | 2001-2008 | 2009-2013 | 2014-2020 | 2021 (оцінка) | 2022 (прогноз згідно проєкту) |
Податок на доходи фізичних осіб | 4,5 | 4,8 | 6,1 | 7 | 7,5 |
Податок на прибуток підприємств | 4,6 | 3,9 | 2,7 | 2,5 | 2,8 |
Податок на додану вартість | 7 | 9,4 | 9,8 | 10,1 | 10,5 |
Акцизний податок | 1,3 | 2,6 | 3,5 | 3,1 | 3 |
Середнє за період значення податкового коефіцієнту | 31,2 | 38,4 | 38,3 | 37,6 | 39,4 |
Джерело: авторські розрахунки за даними МФУ, ДССУ
Виходячи з наведених даних простежується наочна довгострокова тенденція збільшення частки непрямих податків (ПДВ і акцизу) в структурі валового внутрішнього продукту (ВВП) разом з податком на доходи фізосіб (ПДФО).
У структурі загального податкового навантаження частка цих податків протягом останніх 20 років постійно зростає.
Зокрема, частка ПДФО збільшилась на 2,5-3% ВВП, ПДВ – 3-3,5% ВВП, акцизного податку – 2,7% ВВП.
З огляду на це, можна зазначити, що держава в процесі формування та реалізації своєї податкової політики де-факто "сповідує" принцип перенесення найбільшої частки податкового навантаження на сумлінних та пересічних платників податків.
У цьому контексті слід також розглянути розподіл податкового навантаження за типом бази оподаткування, який є широковживаним в ЄС, наочним і застосовується для оцінки розподілу податкового навантаження в даному виміри.
Застосування такої методології оцінки розподілу податкового навантаження дозволяє здійснити коректний порівняльний аналіз структури податкових систем різних країн.
Для порівняння нами обрані середні для країн ЄС 28 показники. Адже Україна декларує наслідування європейських стандартів оподаткування (див. таблицю 2).
Середнє значення податкового коефіцієнту як суми усіх податкових надходжень і внесків на соціальне страхування за 2020-2022 роки в Україні становить 38,83%.
Це трохи нижче середнього для країн ЄС показника, але враховуючи податкові послаблення, стимули й пільги, що було реалізовані у цих країнах в якості антикризових заходів у 2020-2021 роках, можна очікувати що у підсумку за результатами цих років його значення також зменшиться.
Таблиця 2. Розподіл податкового навантаження за типом бази оподаткування в Україні, (2020 – 2022 роки, % ВВП) та країнах ЄС, % ВВП
Період | Податковий коефіцієнт, у тому числі: | Споживання | Праця | Капітал | Власність | Викиди |
2020 (факт) | 39,5 | 14,4 | 19,9 | 5,2 | 0,9 | 0,1 |
2021 (оцінка) | 37,6 | 14 | 18,8 | 4,4 | 0,8 | 0,1 |
2022 (прогноз згідно проєкту бюджету) | 39,4 | 14,2 | 20,5 | 4,7 | 0,7 | 0,09 |
Середнє за період | 38,83 | 14,2 | 19,73 | 4,7 | 0,8 | 0,1 |
Довідково: Середнє по EU-28 станом на 2020 рік | 39,1 | 11,1 | 19,5 | 8,4 | 2,5 | 2,4 |
Джерело: складено авторами за даними МФУ, ДССУ, проєкту Закону "Про державний бюджет на 2022 рік", Taxation Trends in EU (2021 Edition)
Останні два рядки представленої таблиці наочно характеризують існуючі диспропорції податкової системи України.
Так, незважаючи на те, що Україна характеризується найменшим рівнем середньодушового доходу в Європі.
Тобто, при найнижчій купівельній спроможності пересічного споживача, податки на споживання є найвищими.
А рівень оподаткування капіталу більш як удвічі нижчий від середнього у країнах ЄС.
Фактично на однаковому рівні з країнами ЄС відбувається оподаткування такого фактору виробництва як праця.
Крім цього, в Україні утричі нижчий рівень оподаткування власності порівняно з країнами ЄС та у 24 рази нижчий рівень екологічного оподаткування!
Це дає право охарактеризувати представлений проєкт державного бюджету на наступний рік як бюджет податкових диспропорцій.