705 відвідувачів онлайн
952 0

Як деолігархізувати телебачення України

Розривати коло "монопольний ринок-олігарх-телеканал-монопольний ринок" треба в основній ланці - там, де олігархи "добувають" надприбутки, яких вистачає на утримання збиткового телебачення.

Цензор.НЕТ Зображення
Фото: pixabay.com

"Вільна конкуренція ідей – найкращий спосіб відрізнити брехню від факту", - Джон Стюарт Мілл, "Про свободу", 1859 рік.

Американські експерти з конкуренції зазначають, що ЗМІ функціонують на ринку ідей. Перевірка цих ідей на істинність та їх прийняття повинно відбуватись саме за рахунок конкуренції між ідеями, а не цензури.

І подібно тому, як монополії створюють проблеми на економічних ринках, концентрація ЗМІ створює проблеми на ринку ідей. Різноманітність власників ЗМІ - передумова для плюралізму думок.

В Україні понад 75% телеефіру у 2018 році належало чотирьом групам, фактичними власниками яких є особи, яких ми називаємо олігархами. Аналогічна картина була у рейтингах останні 10 років.

Згідно методики АМКУ, якщо частка чотирьох або п’яти гравців на ринку перевищує 70%, то ми спостерігаємо структурні ознаки колективної монополії.

У свою чергу, однією з аномальних особливостей цього ринку є те, що не дивлячись на структурні ознаки колективної монополії, які зазвичай супроводжуються високими прибутками, майже весь цей бізнес є тенденційно збитковим.

Тобто можна говорити про те, що власники субсидують збитковий напрямок бізнесу за рахунок інших прибуткових бізнесів групи.

Який ринковий інтерес субсидіювати збитковий бізнес та у чому може бути порушення норм конкурентного законодавства?

1) Якщо збиткові телеканали фінансуються за рахунок прибутків з монопольних ринків, за певних умов це може розглядатись як зловживання монопольним становищем на ринках, які "годують" телебачення ("ціновий ЗМС");

2) Наявність телеканалів може розглядатись як додатковий елемент ринкової влади групи на "бюджетоутворюючих" ринках або інструмент, за допомогою якого здійснюється регуляторне захоплення державних органів (докладніше - трохи нижче). Також телебачення може використовуватись як інструмент тиску або заохочення для чиновників/політиків, з метою отримання певних державних преференцій та підтримки, уникнення від відповідальності за порушення, лобіювання невигідних для конкурентів рішень та навпаки – вигідних для бізнес-групи.

3) Збиткові телеканали можуть використовуватись як перевага у недобросовісній конкуренції на ринках, де група веде конкурентне змагання, завойовуючи долю ринку або усуваючи з ринку конкурента.

Окремо акцентую увагу на регуляторному захопленні. Regulatory capture – це ситуація, коли регуляторний орган, який повинен регулювати бізнес в інтересах пересічних громадян, зливається з цим бізнесом в одне ціле та діє виключно в його інтересах.

Регуляторне захоплення відбувається кількома засобами:

- корупція (не тільки класичний підкуп чиновника хабарями, а й більш креативна: "золоті прашюти", соціальні пакети тощо);

- за допомогою експертного середовища, яке зрощується, розкручується та фінансується з метою експертного захоплення регулятора;

- телеканали, які створюють навколо регулятора вигідну бізнес-групі суспільну думку щодо того, яке рішення регулятора буде правильним;

- політичні інструменти, які використовуються в більшості під час процедур призначення/звільнення представників регулятора, зміни/написання правил, за якими регулятор повинен діяти, тощо.

Отже монополія на важливих для держави ринках + монополія в медіа = небезпечна суміш.

Медіамонополія дає можливість зберігати надприбутки на інших монополізованих ринках, які в свою чергу "годують" збиткове медіа.

Однак чи варто для "деолігархізації" телебачення йти на посилення державного регулювання саме ЗМІ?

Насправді будь-яке регулювання на ринку ідей може обмежити свободу слова. Тому воно повинно бути мінімальним, виправданим та спрямованим на захист свободи слова та преси.

Так, прозорість фінансування вкрай потрібна. Так, прозорість власності вкрай необхідна. Це константа. Разом з тим необхідно також враховувати, що олігархи - це тимчасова проблема, а телебачення суворим регулюванням можна знищити.

Сьогодні телебачення і так відчуває суттєву конкуренцію з боку технологічних інтернет-гигантів. Тому розвинений світ іде в напрямку того, щоб навпаки послабляти регулювання ТВ, даючи можливість телебаченню зростати та посилюватись у конкурентній боротьбі.

Наприклад, у 2017 році Федеральна комісія зв’язку США ослабила обмеження на володіння телеканалами та скасувала правило, що забороняло одній компанії володіти газетою, теле- и радіостанціями в одному місті. Голова FCC Аджит Пай заявив, що у медійних організацій буде більше можливостей конкурувати з інтернет-гігантами, об’єднуючи ресурси на місцевих ринках.

Так, окремі розвинені країни застосовують сьогодні обмеження концентрації ТВ – не більше 39% в одні руки. Однак, в Україні доля жодного олігарху-власника не наближається до 30%. Ми маємо ознаки колективної монополії з меншими індивідуальними частками, але майже повним контролем ринку з боку чотирьох груп. Тому, обмеження потрібно, але саме по собі воно не вирішить проблему.

Треба займатись тим, що дозволяє олігархам спонсорувати збиткові, але вкрай впливові медіа, за допомогою яких вони і втримують контроль над ринками, з яких і отримують гроші для спонсорування своїх каналів.

Зарегулювати ЗМІ – це як вводити суворі регламентні норми для кольору і форми палиць, якими олігархи гонять суспільство та державні органи в потрібний їм напрямок.

Розривати зачароване коло "монопольний ринок-олігарх-телеканал-монопольний ринок" треба в основній ланці - там, де олігархи "добувають" надприбутки, яких вистачає на утримання неконкурентноздатного телебачення. І завдання Антимонопольного комітету України полягає в тому, щоб розібратись, чи є надприбутки з монопольного бізнесу олігархів результатом вчинення ними порушень антимонопольного законодавства. І якщо є, то які заходи застосувати: штраф, поведінкові чи розділення, щоб припинити такі порушення надовго.

У такому випадку конкурентні правила гри на звичайних олігархічних ринках швидко перейдуть і на телевізійний ринок.

Коментувати
Сортувати: